Справа № 372/1335/22
Провадження 1-кп-222/22
ухвала
26 липня 2022 року Обухівський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
при секретарці ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , який приймав участь в режимі відеоконференції із СІЗО, розглянувши у відкритому судовому засіданні, кримінальне провадження №12022111230000409від 07.04.2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,-
В провадженні Обухівського районного суду Київської області перебуває вказане кримінальне провадження.
Станом на 26 липня 2022 року на підставі Указу Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 341/2022 від 17 травня 2022 року на 90 діб продовжено строк дії воєнного стану, який затверджений ЗУ «Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» в зв'язку із чим розгляд справи здійснюється з урахуванням внесених законодавством змін до КПК України та роз'яснень Верховного Суду від 03.03.2022 року № 2/0/2-2, викладених в листі «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану». Суд в порядку ст. 331 КПК України в зв'язку із вищезазначеними обставинами обмежується в даному судовому засіданні виключно розглядом питання про доцільність тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 .
Клопотання прокурора про продовження вказаних запобіжних заходів обвинуваченому ОСОБА_5 обґрунтоване тим, що в даний час стосовно останнього залишаються ризики, передбачені п.п. 1,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризики переховування, оскільки вказана особа не одружена, не працює, неповнолітніх дітей та утриманців не має, а тому відсутність стійких соціальних зв'язків підвищує ризик переховування обвинуваченого від суду. Прокурор вбачає ризики, передбачені і п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вплив на потерпілого та свідків.
Захисник ОСОБА_4 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора, як безпідставного, вважав доводи прокурора надуманими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, просив застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки останній має у власності житло, яке може бути місцем виконання запобіжного заходу, мав офіційне місце працевлаштування до затримання.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку захисника.
Суд, вислухавши учасників судового розгляду, приходить до наступних висновків.
Згідно ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність.
З огляду на характер висунутого обвинуваченому ОСОБА_5 є наявним справжній інтерес суспільства, який, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважає інтереси забезпечення права на свободу.
На думку суду, обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід з урахуванням його тривалості не виходить за межі розумного строку, відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінуються, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Встановлені під час обрання запобіжного заходу ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість зміни міри запобіжного заходу щодо обвинуваченого на більш м'який, а тому наявна необхідність у збереженні такої міри запобіжного заходу, як тримання під вартою.
З вищевказаних підстав суд прийшов до переконання про відмову в задоволенні клопотання сторони захисту про застосування в якості запобіжного заходу - цідодобового домашнього арешту, як взаємовиключного.
На підставі викладеного вище, керуючись ст. ст. 331, 201 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній Установі «Київський слідчий ізолятор» до 23 вересня 2022 року включно.
В задоволенні клопотання сторони захисту про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту - відмоивти.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Суддя ОСОБА_1