Постанова від 19.07.2022 по справі 366/368/22

Справа № 366/368/22

Провадження № 3/366/390/22

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 липня 2022 року суддя Іванківського районного суду Київської області Ткаченко Ю.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

04 травня 2022 року до суду з Відділення поліції №1 Вишгородського РУП ГУ НП в Київській області, надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180373 від 02.05.2022 року, ОСОБА_1 02 травня 2022 року о 20 год. 30 хв. в с. Горностайпіль по вул. Шевченка Вишгородського району Київської області, керував автомобілем Geely СК, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

У судове засідання ОСОБА_1 , не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, причини свого неприбуття, суду не повідомив.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, розгляд справи відносно ОСОБА_1 проводиться за відсутності особи, оскільки на час розгляду справи є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Згідно ст. 248 КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

З чого слідує, що обов'язковою умовою наявності події та складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є відмова особи, яка керує транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, від проходження огляду на стан сп'яніння.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У Постанові ВС від 08.07.2020 року справа № 463/1352/16-а викладено ключові тези, згідно п. 39 яких вказано, що у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягається до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості.

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.

Згідно з ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.

Зважаючи на практику ЄСПЛ у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20 вересня 2016 року, заява № 926/08), суд у справі має бути неупередженим і безстороннім і не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб'єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об'єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів.

Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.

За ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 265-1 КУпАП, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно розділу ІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 року №1452/735, за наявності ознак, передбачених п. 3 розділу І цієї Інструкції (ознак алкогольного сп'яніння), поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Так, судом, було досліджено матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 180373 від 02.05.2022 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

З досліджених судом протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 180373 від 02.05.2022 року слідує, що водій ОСОБА_1 02 травня 2022 року о 20 год. 30 хв. в с. Горностайпіль по вул. Шевченка Вишгородського району Київської області, керував автомобілем Geely СК, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння: (різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Крім того, в матеріалах справи наявні письмові пояснення свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідно до яких, вони були зупинені працівником поліції, для присутності в якості свідка при складанні протоколу про адміністративне правопорушення ДПР 18 № 180373 на громадянина ОСОБА_1 за керування ТЗ марки Geely СК, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння. В присутності свідків, водій ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я та продуття приладу DRAGER ALCOTEST 6810 ARBL-0621 відмовився, про що засвідчують своїм підписом.

У ст. 272 КУпАП вказується, що свідок зобов'язаний дати правдиві пояснення щодо обставин, які їм відомі та підлягають установленню по даній справі, тобто в даному випадку на інспекторів патрульної поліції покладається обов'язок документування відомостей про адміністративне правопорушення шляхом належного процесуального закріплення пояснень свідків щодо обставин справи, зокрема з приводу часу, місця, способу та інших відомостей вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 6 розділу ІІ цієї Інструкції, огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.

Не можуть бути залучені як свідки поліцейські або особи, щодо неупередженості яких є сумніви.

За ч. 2 ст. 266 КУпАП, під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 11 розділу ІІ Інструкції, оформлення матеріалів огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу здійснюється згідно з чинним законодавством.

За ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Щодо свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, та які стали начебто очевидцями того, що водій ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «DRAGER ALCOTEST 6810 ARBL-0621», суд розцінює їх підписи в протоколі про адміністративне правопорушення та в поясненнях, як не достовірні, оскільки вбачається, що ці свідки не були запрошені співробітниками поліції як випадкові (пересічні) громадяни, як про те зазначено в поясненнях, а лише формально, з метою придання законності процедурі складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Крім того, в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, відсутні пояснення цих свідків на окремому аркуші, а наявні пояснення суперечать фактичним обставинам справи, хоча б з урахуванням того, що свідки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , засвідчують, що водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння в закладах охорони здоров'я та продуття в прилад DRAGER ALCOTEST 6810 ARBL-0621, хоча в протоколі зазначено прилад DRAGER.

Згідно ч. 3 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

У матеріалах справи відсутній Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та Направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч. 1 ст. 260 КУпАП, у випадках, прямо передбачених законами України, з метою припинення адміністративних правопорушень, коли вичерпано інші заходи впливу, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення у разі неможливості складення його на місці вчинення правопорушення, якщо складення протоколу є обов'язковим, забезпечення своєчасного і правильного розгляду справ та виконання постанов по справах про адміністративні правопорушення допускаються адміністративне затримання особи, особистий огляд, огляд речей і вилучення речей та документів, у тому числі посвідчення водія, тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення осіб від керування транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Враховуючи, що згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, суд, оцінивши наявні в даній адміністративній справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про відсутність поставленого у вину органом поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю складу і події адміністративного правопорушення.

Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, не може бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності у зв'язку з відсутністю в його діях складу і події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки обставини викладені в протоколі не підтверджуються сукупністю доказів, а отже, протокол не відповідає вимогам його достатності, що є підставою для закриття провадження.

Виходячи із вищезазначеного, суддя, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, сама по собі відмова від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, без фото чи відео фіксації процедури оформлення матеріалів про вчинення правопорушення, не підтверджує факту перебування в стані алкогольного сп'яніння водія ОСОБА_1 .

Згідно ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в тому числі, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, суд має сумніви, щодо складу та події правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП у діях ОСОБА_1 , оскільки відеоофіксація відсутня, водій від керування транспортного засобу не відсторонювався, посвідчення водія не вилучалося, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не видавався, а тому, керуючись ч. 3 ст. 62 КУ, тлумачить усі сумніви щодо доведеності вини на користь ОСОБА_1 , у зв'язку з чим приходить до висновку про відсутність події та складу цього правопорушення в його діях, що тягне за собою закриття провадження по справі на підставі ст. 247, 284 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 24, 283-285, 130 ч.1 КУпАП,-

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - закрити за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 185-3 цього Кодексу.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя: Ю.В. Ткаченко

Попередній документ
105409743
Наступний документ
105409745
Інформація про рішення:
№ рішення: 105409744
№ справи: 366/368/22
Дата рішення: 19.07.2022
Дата публікації: 27.07.2022
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Іванківський районний суд Київської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв’язку; Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції