Справа № 364/341/22
Провадження № 1-кс/364/31/22
26.07.2022 року смт. Володарка
Слідчий суддя Володарського районного суду Київської області, ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши клопотання дізнавача сектору дізнання відділення поліції №4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_3 , про накладення арешту на тимчасово вилучене майно.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку учасників судового провадження, -
12.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022116160000074 внесені відомості за ст. 309 ч. 1 КК України, а саме, до Єдиного реєстру досудових розслідувань було внесено відповідні відомості на підставі рапорта старшого оперуповноваженого відділення поліції №4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 про те, що житель Білоцерківського району, Київської області на прізвисько « ОСОБА_5 » зберігає наркотичні речовини. Досудовим розслідуванням встановлено, що особою на прізвисько « ОСОБА_5 » є гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою АДРЕСА_1 .
25.07.2022 року в період часу з 10 год. 53 хв. по 11 год. 21 хв., працівниками поліції ВП № 4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області на підставі ухвали слідчого судді Володарського районного суду Київської області було проведено обшук у житлі та господарських приміщеннях, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , під час проведення якого було виявлено та вилучено два поліетиленових пакети із вмістом сухої подрібненої речовини рослинного походження, які поміщено до спец пакету № 7144544 та пристрій для куріння який складається із пластикової тари та наперстка, який поміщено до спец пакету № 7144541.
В судове засідання представник СД не з'явилась, та подала до суду заяву, в якій просила розгляд клопотання проводити без її участі.
ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином.
З клопотання дізнавача, аналізуючи докази по справі, вбачається, що з метою зібрання доказів необхідно накласти арешт на вилучене майно, оскільки вилучене майно необхідне для проведення слідчих дій (проведення експертиз, слідчого експерименту), які спрямовані на встановлення обставин вчинення кримінального правопорушення.
Слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки вилучене майно матиме доказове значення у справі. Накласти арешт можливо відповідно до ст. 170 КПК України.
Слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другій статті 167 цього кодексу.
Згідно ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно п. 4 ч.2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони: набуті в результаті вчинення кримінального правопорушення, доходи від них, або на які було спрямоване кримінальне правопорушення.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Метою арешту вище описаного майна є визнання його речовими доказами та проведення судових експертиз.
Згідно ст. 40-1 КПК України, дізнавач при здійсненні дізнання наділяється повноваженнями слідчого. Дізнавач несе відповідальність за законність та своєчасність здійснення дізнання. Дізнавач уповноважений: звертатися за погодженням із прокурором до слідчого судді з клопотаннями про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій.
Відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України, тимчасове вилучення може здійснюватися також під час обшуку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у разі якщо до такої юридичної особи може бути застосовано захід кримінально-правового характеру у вигляді конфіскації майна, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Відповідно до ч. 3 даної статті арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 171 КПК України з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач. У клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави, у зв'язку з якими потрібно здійснити арешт майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, що підтверджують право власності на майно, що належить арештувати. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно ч. 3 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Отже, слідчий суддя приходить до висновку, що слідчому судді надано достатньо доказів того, що незастосування арешту до майна може призвести до його зникнення (знищення) та настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
Накласти арешт на тимчасово вилучене майно під час проведення 25.07.2022 року обшуку у житлі та господарських приміщеннях, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , а саме:
- два поліетиленових пакети із вмістом сухої подрібненої речовини рослинного походження, які поміщено до спец пакету № 7144544;
- пристрій для куріння який складається із пластикової тари та наперстка, який поміщено до спец пакету № 7144541.
Заборонити використання та розпорядження вказаного у п. 1 майна, визначити його місце зберігання за відділенням поліції №4 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, що в смт. Володарка Київської області по вул. Миру, 25 а, та у разі необхідності використовувати для проведення судових експертиз та слідчих (розшукових) дій.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1