"25" липня 2022 р. Справа № 363/1255/22
25 липня 2022 року суддя Вишгородського районного суду Київської області Чірков Г.Є., розглянувши матеріали, які надійшли від Вишгородського РУП ГУНП в Київській області щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 ,
який притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 та ч.1 ст. 130 КУпАП,
15 травня 2022 року о 21 год. в м. Вишгород по вул. Шлуденка - Святопокровська, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Ford днз. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння тане виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку на блокпосту, продовжив рух, та не вибравши безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, здійснив наїзд на перешкоду (протитанкова огорожа) на автодорозі Р-02 по вул. Дніпровській, завдавши механічних пошкоджень транспортному засобу, о 21 год. 30 хв. зупинений шляхом переслідування патрульним автомобілем на вул. Фільмотехнічна 1.
Огляд ОСОБА_1 на встановлення стану алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу 15 травня 2022 року о 21 год. 49 хв. за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Alkotest «Drager 6820». Результат тесту встановив 2,21 ‰ (проміле) алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі, що підтверджується відповідним тест-чеком № 230.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.4, п. 12.1, п. 2.9.а, Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 122-2, ст. 124, ст. 130 КУпАП.
Зазначені обставини підтверджуються даними протоків про адміністративне правопорушення серії ААБ № 041976, ААБ № 041973 та ААБ № 041972, тест-чеком № 230 щодо результатів огляду на стан сп'яніння, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, рапортами інспекторів Вишгородського РУП ГУНП в Київській області, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , схемою місця ДТП, копією посвідчення водія ОСОБА_1 , витягом з ІПС МВС України «Армор».
Справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 призначалася до розгляду 08.06.2022 року, 21.06.2022 року, 29.06.2022 року та 25.07.2022 року.
В судовому засіданні 21.06.2022 року, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення заперечив, просив надати йому час для звернення за правовою допомогою.
Враховуючи вищенаведене, для надання можливості ОСОБА_1 скористатися своїм правом на захист, судове засідання відкладено на 29.06.2022 року.
В судовому засіданні 29.06.2022 року, ОСОБА_1 попросив про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням його адвоката в іншому суді. У зв'язку з чим судове засідання відкладено на 25.07.2022 року. Однак донині ОСОБА_1 будь-яких доказів на підтвердження повноважень певного адвоката та його зайнятості в іншому судовому засіданні суду не надав.
Клопотань від захисника в інтересах ОСОБА_1 також не надходило.
Будучи належним чином повідомленим про судове засідання 25.07.2022 року о 09 год. 30 хв., ОСОБА_1 до суду не прибув та про причини своєї неявки суд не повідомив.
Таким чином, суд надав ОСОБА_1 , достатньо часу для взяття участі в судовому засіданні, підготовки до судового розгляду, реалізації своїх прав, висловлення своєї позиції щодо протоколу про адміністративне правопорушення, коли чергове відкладення розгляду справи призведе до невиправданого і безпідставного затягування її розгляду, стає передумовою для штучного уникнення особи від адміністративної відповідальності.
Відтак процесуальна поведінка ОСОБА_1 свідчить про недобросовісне користування процесуальними правами, що спрямована на затягування розгляду справи та уникнення від відповідальності.
Відтак суд вважає за можливе розглянути матеріали справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, за його відсутності за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного.
ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Ford днз. НОМЕР_1 не виконав законну вимогу працівника поліції про зупинку, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку та стан проїзної частини, внаслідок чого не впорався з керуванням, та здійснив наїзд на перешкоду (протитанкова огорожа), завдавши механічних пошкоджень транспортному засобу, після чого зупинений шляхом переслідування патрульним автомобілем на вул. Фільмотехнічна 1, пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу газоаналізатора Alkotest «Drager 6820». Результат тесту встановив 2,21 ‰ (проміле).
При підписанні протоколів на місці їх складання ОСОБА_1 будь-яких застережень не виклав.
Свідок ОСОБА_2 в письмових поясненнх ствердив, що 15.05.2022 року водій ОСОБА_1 в його присутності продув алкотестер «Драгер», який показав 2.21 проміле. Такі ж самі пояснення надав свідок ОСОБА_3 .
Згідно п. 12.1 Правил дорожнього руху України, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.
Відповідно до п. 2.4. Правил дорожнього руху України, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також:
а) пред'явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1;
б) дати можливість перевірити номери агрегатів і комплектність транспортного засобу;
в) дати можливість оглянути транспортний засіб відповідно до законодавства за наявності на те законних підстав, у тому числі провести з використанням спеціальних пристроїв (приладів) зчитування інформації із самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, а також перевірку технічного стану транспортних засобів, які відповідно до законодавства підлягають обов'язковому технічному контролю.
Відповідно до п. 2.9.а. ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП передбачено, що невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від трьох до шести місяців.
Статтею 124 КУпАП передбачено, що порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, тягне за собою накладення штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
З урахуванням викладеного, суд доходить висновку, що відомості викладені у протоколах про адміністративні правопорушення щодо порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.4, п. 12.1 та п. 2.9.а Правил дорожнього руху України є достовірними та підтверджені зазначеними вище доказами.
За таких обставин, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122-2, ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а його вину доведено повністю.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
Обставин, які відповідно до ст. ст. 34, 35 КУпАП, пом'якшують або ж обтяжують відповідальність ОСОБА_1 суд не вбачає.
Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 отримав посвідчення водія серії НОМЕР_2 .
Отже, враховуючизазначені обставини справи, суд вважає, що для виправлення ОСОБА_1 , а також з метою запобігання вчиненню нових правопорушень, буде доречним застосувати, щодо нього стягнення у межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у виді штрафу з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1ст. 122-2, ст. 124 та ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При обранні стягнення суд ураховує конкретні обставини справи та дані про особу правопорушника.
З урахуванням наведеного та керуючись статтями 33, ст. 130, 283 і 284 КУпАП,
справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП № 363/1255/22, за ст. 124 КУпАП № 363/1256/22, та за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП № 363/1257/22 об'єднати в одне провадження та присвоїти номер 363/1255/22.
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП України судовий збір в розмірі 496 грн. 20 коп. на користь держави.
Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.
У разі несплати штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби.
Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Вишгородський районний суд Київської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців з дня її винесення.
Суддя