справа № 361/3141/20
провадження № 1-кп/361/670/22
26.07.2022
26 липня 2022 року м. Бровари
Броварський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020110130000054 від 10 січня 2020 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бровари Київської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
21 грудня 2021 року вироком Броварського міськрайонного суду Київської області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік, на підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком 1 рік,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, -
29 грудня 2019 року приблизно о 19 год. 05 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні торгового залу магазину «ЄВА» ТОВ «РУШ», розташованого за адресою: Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 239, звернув увагу на туалетну воду «Ангел Шльоссер Есеншіал» ємкістю 100 мл, після чого у нього виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, належного ТОВ «РУШ».
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, розуміючи та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого збагачення, передбачаючи негативні наслідки своїх незаконних дій, взяв з стелажних полиць парфумного відділу магазину туалетну воду «Ангел Шльоссер Есеншіал» ємкістю 100 мл вартістю 1 023,20 грн, та направився до виходу.
У подальшому ОСОБА_4 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на таємне викрадення чужого майна, належного ТОВ «РУШ», утримуючи при собі зазначений товар, безперешкодно пройшов через електричні фіксальні турнікети та покинув територію магазину.
Своїми протиправними діями ОСОБА_4 завдав магазину «ЄВА», який належить ТОВ «РУШ», майнової шкоди на загальну суму 1 023,20 грн.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, визнав повністю. При цьому дав суду показання, що повністю відповідають викладеним у вироку обставинам вчинення кримінального правопорушення. Про вчинене щиро розкаявся, пояснив, що на вчинення цього кримінального правопорушення його спонукало важке матеріальне становище, оскільки на той час він був безробітний, має брата інваліда та батьків похилого віку, яким допомагає, зрозумів, що вчинив погано, обіцяв більше не вчиняти кримінальні правопорушення.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів у справі щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що учасники процесу правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їхньої позиції немає; останнім роз'яснено, що у такому випадку, вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи, які не досліджувалися в суді, в апеляційному порядку.
Прийняття судом рішення про проведення скороченого судового розгляду свідчить про те, що обставини, які сторони не оспорюють, будуть вважатися встановленими в судовому засіданні і суд буде це враховувати при постановленні вироку.
Судом створено необхідні умови для виконання сторонами обвинувачення і захисту їхніх процесуальних обов'язків і здійснення прав, в тому числі і права на захист.
Враховуючи пояснення обвинуваченого, приймаючи до уваги те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд дійшов до висновку, що вина обвинуваченого доведена «поза розумним сумнівом» у повному обсязі та суд кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка).
Підстав відповідно до частини третьої статті 337 КПК України для виходу за межі висунутого обвинувачення чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд керується вимогами ст. ст. 65 - 67 КК України, виходить з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Відповідно до положень статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, а також не має на меті завдання фізичних страждань або приниження людської гідності.
Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який згідно зі ст. 12 КК України є кримінальним проступком.
Надаючи оцінку особистості обвинуваченого ОСОБА_4 суд зазначає, що останній щиро розкаявся у вчиненому, на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо, раніше судимий.
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, при цьому відсутні обставини, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують його покарання.
Суд вважає, що підстави застосування ст. ст. 69, 69-1 КК України при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 відсутні.
Суд, керуючись вимогами ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного ОСОБА_4 , обставини справи, вважає, за необхідне призначити покарання ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі.
Також суд вважає за необхідне остаточне покарання ОСОБА_4 призначити згідно з ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2021 року, більш суворим покарання, призначеним цим вироком.
При цьому суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 23 вересня 2019 року у справі № 199/1496/17 (провадження № 51-2631км19), згідно з яким: «Кримінально-правові норми, передбачені статтями 70, 75 КК України не передбачають окремого порядку призначення покарання за сукупністю злочинів в тих випадках, коли особа, щодо якої було застосоване звільненні від покарання з іспитовим строком, вчинила до ухвалення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, від відбування якого вона також звільняється з іспитовим строком. Оскільки самостійне виконання таких вироків не засноване на вимогах закону про кримінальну відповідальність, призначаючи остаточне покарання згідно з вимогами ч. 4 ст. 70 КК України, суд має право вмотивовано вирішити питання про звільнення особи від відбування остаточного покарання з випробуванням, та визначити іспитовий строк в порядку та в межах, передбачених ст. 75 КК України».
Разом із тим, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства.
При цьому суд враховує те, що ОСОБА_4 за місцем проживання характеризується посередньо, вину визнав, щиро розкаявся у скоєному, як і те, що ним вчинено кримінальний проступок, а тому останнього слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази у справі відсутні.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. ст. 100, 124, 349, 368 - 371, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Згідно з ч. 4 ст. 70 КК України визначити ОСОБА_4 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2021 року, більш суворим покаранням, призначеним цим вироком, та призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня отримання копії вироку.
Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1