Провадження № 2/359/904/2022
Справа № 359/10153/21
20 червня 2022 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В.,
при секретарі - Івкової Д.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Борисполі Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
19.10.2021 ОСОБА_3 звернулася до Бориспільського міськрайонного суду Київської області з позовом про розірвання шлюбу з відповідачем ОСОБА_4 , посилаючись на те, що 03.07.2018 вона зареєструвала шлюб з відповідачем, проте з 05.06.2019 вони фактично розірвали шлюбно-сімейні відносини, з причини недосягнення взаєморозуміння за останні роки подружнього життя та різних поглядів на життя та сім'ю. Вважає що подальше спільне проживання та збереження шлюбу неможливе.
У судове засідання сторони не з'явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі, позивач позов підтримала, відповідач не заперечував проти позову.
Дослідивши подані сторонами заяви, матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.
Встановлено, що 03.07.2018 у Шевченківському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Ісламської Республіки Іран, та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою Азербайджанської Республіки, про що зроблено актовий запис за № 1089, присвоєно прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка - ОСОБА_5 , дружини - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб Серії НОМЕР_1 (а.с. 5).
Відповідно до ст.56 Закону України «Про міжнародне приватне право» у форма і порядок укладення шлюбу в Україні між громадянином України та іноземцем або особою без громадянства, а також між іноземцями або особами без громадянства визначаються правом України.
В силу вимог ч. ст. 60 Закону правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності - правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого - правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
За змістом ст.63 Закону України «Про міжнародне приватне право» припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Наведені положення чинного законодавства дають підстави дійти висновку, що оскільки подружжя зареєстрували в шлюб в України, де сторони, будучи іноземними громадянами, мають зареєстроване місце проживання, до спірних правовідносин щодо розірвання шлюбу мають застосовуватися положення Сімейного кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Сімейного кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
За змістом ч. 9,10 ст.7 Сімейного кодексу України сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Так, за змістом п.3 ч.2 ст.18 Сімейного кодексу України способами захисту сімейних прав та інтересів зокрема є: припинення правовідношення, а також його анулювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 104 Сімейного кодексу України визначено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Згідно ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Частиною 2 ст. 110 Сімейного кодексу України визначено, що позов про розірвання шлюбу не може бути пред'явлений протягом вагітності дружини та протягом одного року після народження дитини, крім випадків, коли один із подружжя вчинив протиправну поведінку, яка містить ознаки кримінального правопорушення, щодо другого з подружжя або дитини.
Згідно ч. 1 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя.
Частиною 2 визначено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
У зв'язку з цим суд враховує вимоги ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України, за змістом якої шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
З урахуванням викладеного, внаслідок зазначених у позові обставин, які відповідачем не оспорюють ся, сім'я подружжя фактично розпалась, а шлюб існує формально, подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача. З цих підстав шлюб полягає розірванню відповідно до вимог чинного сімейного законодавства України.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908,00 гривень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 110, 112 Сімейного кодексу України та ст.ст.2,12,13,81,82,89,142, 200,206, 258,259,263-265,273 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 03 липня 2018 року у Шевченківському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис за № 1089.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса проживання: АДРЕСА_2 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 908 гривень (дев'ятсот вісім гривень).
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження, або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І. В. Муранова-Лесів