Номер провадження: 22-ц/813/788/22
Справа № 947/8558/21
Головуючий у першій інстанції Луняченка В.О.
Доповідач Дришлюк А. І.
про повернення апеляційної скарги
25.07.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Дришлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,
дослідивши апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімфуд» - Оксюти Вадима Васильовича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року про відмову в ухваленні додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімфуд" про зміну формулювання причин звільнення, зобов'язання видати трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки,
ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом у якому просила суд зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімфуд" змінити дату та формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , вказавши - "звільнити ОСОБА_1 з 03 березня 2020 року на підставі ст. 38 ч. 1 КЗпП України"; зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімфуд" видати ОСОБА_1 трудову книжку; стягнути з ТОВ "Ексімфуд" середній заробіток за час вимушеного прогулу за весь час затримки трудової книжки.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що позивач працювала у відповідача з 11 січня 2018 року на посаді економіста. 16 лютого 2021 року перевіряючи у органах Пенсійного фонду України нарахування пенсійного стажу, їй стало відомо, що вона у липні 2020 року була звільнена з займаної посади на ТОВ "Ексімфуд" з підстав передбачених п. 4 ст. 40 КЗпП України за прогул (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин. Оскільки у лютому 2020 року відповідачем було порушено трудове законодавство щодо порядку та строків виплати заробітної платні, які передбачені ст. 115 КЗпП України та зміну фактичного місцезнаходження фірми (відповідач переїхав в інший офіс) без повідомлення про ці зміни працівників, нею було прийнято рішення про звільнення з підприємства за власним бажанням.
14 лютого 2020 року її заяву про звільнення з займаної посади за власним бажанням було направлено на юридичну адресу ТОВ "Ексімфуд" цінним листом з описом вкладення. Вказана заява була отримана відповідачем 18 лютого 2020 року. Відповідно до вимог ст. 38 КЗпП України роботодавець повинен був звільнити позивача за власним бажанням 03 березня 2020 року. Однак позивач була звільнена відповідачем 01 липня 2020 року з підстав передбачених ст. 40 КЗпП України (за прогул). Зазначає, що підстав для звільнення її з посади за прогул не було, оскільки станом на 01 липня 2020 року вона вже майже чотири місяця як припинила трудові відносини з ТОВ "Ексімфуд". Також посилається на те, що у порушення вимог ст. 47 КЗпП України відповідачем на теперішній час не їй надано трудової книжки та наказу про звільнення. Несвоєчасна видача трудової книжки призвела до того, що позивач позбавлена законного права на працевлаштування, а тому змушена виконувати роботи за сумісництвом, що в свою чергу впливає на розмір отриманого заробітку. Відповідно до вимог ст. 235 КЗпП України, за несвоєчасне видання трудової книжки працівнику роботодавець повинен сплатити їй середній заробіток за час затримки (т. 1, а.с.1-13).
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 23 листопада 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 вирішено задовольнити частково. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімфуд" змінити дату та формулювання причин звільнення ОСОБА_1 , вказавши - "звільнити ОСОБА_1 з 03 березня 2020 року на підставі ст. 38 ч. 1 КЗпП України". Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Ексімфуд» видати ОСОБА_1 трудову книжку. В задоволенні решти позовних вимог вирішено відмовити (т. 2, а.с. 34-38).
29 листопада 2021 року до суду надійшла заява представника відповідача ТОВ "Ексімфуд" - адвоката Оксюта В.В. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі N 947/8558/21 в частині вирішення питання розподілу судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу у розмірі 6500,00 гривень (т. 2, а.с. 44-60).
Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року заяву представника відповідача ТОВ "Ексімфуд" - адвоката Оксюта В.В. було залишено без задоволення (т.2, а.с. 66).
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції, представник ТОВ «Ексімфуд» - адвокат Оксюта Вадим Васильович звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій просив суд оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання стосовно розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що постановлення зазначеної ухвали взагалі не передбачено нормами ЦПК України, в тому числі ст.. 270, тому зазначена ухвала грубо порушує процесуальні права ТОВ «Ексімфуд». Апелянт стверджує, що суддя Луняченко В.О. в даному випадку мав заявити собі самовідвід та передати справу на автоматичний перерозподіл, а не відмовляти в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, адже, відповідно до ст. 36 ЦПК України порушення порядку визначення судді для розгляду справи є підставою для відводу (самовідводу), а не для відмови в задоволенні зазначеної заяви відповідача. Крім того, апелянт також зазначає, що посилання суду на п. 20 постанови пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» безпідставне, оскільки там йдеться мова про відмовлення в задоволенні заяви при порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав, ніж передбачено нормами ЦПК України (т. 2, а.с. 72-74).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08 лютого 2022 року апеляційну скаргу було залишено без руху та надано апелянту строк на усунення недоліків, а саме направлення на адресу суду платіжного документу на підтвердження сплати судового збору за звернення до суду із апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції (т. 2, а.с. 87-89). Копію відповідної ухвали було направлено апелянту на зазначену безпосередньо останнім електронну адресу та згідно довідки, наявної в матеріалах справи, доставлено 31 березня 2022 року (т. 2, а.с. 88-89).
Однак, апелянтом у встановлений судом строк та станом на момент постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги апелянтом недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, усуненні не були.
Відповідно до ч. 2 ст. 357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною та повертається позивачеві.
Таким чином, зважаючи на те, що апелянт, як ініціатор процесу на даній стадії, повинен цікавитися станом розгляду справи, добросовісно користуватися належними процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, апеляційний суд приходить до висновку про визнання апеляційної скарги неподаної та повернення апелянту.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст.185, 356, 357, 381 ЦПК України, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімфуд» - Оксюти Вадима Васильовича на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 16 грудня 2021 року про відмову в ухваленні додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімфуд" про зміну формулювання причин звільнення, зобов'язання видати трудову книжку та стягнення середнього заробітку за час затримки видачі трудової книжки - визнати неподаною та повернути апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили до суду касаційної інстанції.
Судді Одеського апеляційного суду А.І. Дришлюк
М.М. Драгомерецький
Р.Д. Громік