29 червня 2022 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_5 в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2022 року про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Добренька Красноградського району Харківської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючи на утримані двох неповнолітніх дітей, працюючого керівником Миколаївської окружної прокуратури, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України.
Учасники судового провадження:
підозрюваний - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисник - ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції),
прокурор - ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції)
Обставини, встановлені судом першої інстанції
30 травня 2022 року до Центрального районного суду м. Миколаєва ____________________________________________________________________Провадження: № 11-сс/812/272/22 Слідчий суддя: ОСОБА_8
Категорія: в порядку КПК Доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1
надійшло клопотання начальника СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .
В поданому клопотанні слідчий вказав, що Слідчим відділом Управління СБ України в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 березня 2022 року за № 22022150000000056, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2022 року задоволено клопотання начальника СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_9 , погоджене з прокурором Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері Південного регіону ОСОБА_7 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
ОСОБА_6 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 28 липня 2022 року включно.
Задовольняючи клопотання слідчий суддя прийшов до висновку, що прокурором під час судового розгляду доведено обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.111 КК України, збереження у теперішній час ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість їх запобіганню шляхом застосування менш суворих, ніж тримання під вартою запобіжних заходів, а також неможливість завершення досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і необхідність для його завершення проведення зазначених у клопотанні процесуальних дій, здійснення яких потребує часу не менше як до 05 серпня 2022 року.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання начальника СВ УСБУ в Миколаївській області ОСОБА_9 про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_6 .
Узагальнені доводи особи, що подала апеляційну скаргу
Апелянт вважає незаконною та необґрунтованою ухвалу слідчого судді.
На його думку, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про наявність обґрунтованої підозри в діях ОСОБА_6 , оскільки до клопотання про продовження дії запобіжного заходу слідчим або прокурором не додано матеріалу, який є невід'ємним додатком до протоколу.
Стверджує, що прокурором не враховано обставини, які характеризують особу підозрюваного та наявність доказів його причетності до кримінального правопорушення.
Апелянт зазначає, що матеріали клопотання не містять доказів, які б беззаперечно, з критерієм «поза розумним сумнівом» свідчили про вчинення та взагалі причетність ОСОБА_6 до скоєння злочину. Тяжкість покарання, яка може загрожувати підозрюваному у разі визнання його в подальшому вини, не може слугувати підставою для обрання найсуворішого запобіжного заходу.
Вказує, що слідчим суддею залишено поза увагою міцність соціальних зв'язків підозрюваного, наявність у нього родини та утриманців.
Крім того вважає, що ані слідчий, ані прокурор не довели наявність ризиків.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та просили задовольнити.
Прокурор ОСОБА_7 просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд прийшов до такого.
Згідно із вимогами ст.197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею, за умови доведення прокурором в клопотанні, поданому до суду в порядку ст.199 КПК України, обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно положень ст.3 Загальної декларації прав людини, ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.176-178 КПК України, п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у виді взяття під варту та продовження строків тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід тримання під вартою має застосовуватися лише за крайньою необхідністю і, як останній захід, при наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний чи обвинувачуваний буде намагатися ухилятися від слідства й суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджатиме встановленню істини у справі, продовжуватиме злочинну діяльність.
Вимоги ст.177 КПК України регламентують, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням зазначених вимог закону.
05 квітня 2022 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державної зради, тобто у діянні, умисно вчиненим громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній безпеці України шляхом надання іноземній державі та її представникам допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, вчиненої в умовах воєнного стану.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України, відомості про яке 17 березня 2022 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022150000000056.
Суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину, підтверджується доказами, які додані до клопотання слідчого, та висновки слідчого судді в цій частині достатньо вмотивовані.
Підозра є обґрунтованим припущенням про вчинення особою кримінального правопорушення. У відповідності до норм КПК України, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду провадження по суті, а саме питань пов'язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи не винною у вчиненні злочину.
Тому наведені апелянтом доводи про необґрунтованість підозри, є передчасними.
У клопотанні слідчий зазначив як ризики задля запобігання яких необхідно продовжити застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою те, що ОСОБА_6 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється та вчиняти інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Запобігти настанню вказаних ризиків неможливо застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
Як встановлено слідчим суддею, на наявність вказаних ризиків вказує те, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацію майна, використовував для отримання інформації своїх підлеглих та колег, а також свої службові зв'язки. Фактично вчиняв дії, що суперечать присягі Прокурора.
До теперішнього часу вказані ризики не зменшилися та інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.
Апеляційний суд вважає, що продовжуючи обвинуваченому винятковий запобіжний захід, суд першої інстанції врахував як обставини, передбачені ст. 184 КПК України, так і обставини, визначені ст. 199 КПК України.
За таких обставин, на даний час застосування більш м'якого запобіжного заходу або відмови у задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_6 є неможливим, так як більш м'які запобіжні заходи не зможуть дієво запобігти доведеним стороною обвинувачення ризикам та забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків.
Крім того, є правильними висновки слідчого судді про те, що прокурором доведено, що обставини наведені в клопотанні виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_6 під вартою. Тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 376, 404, 405, 407 ч. 3, 422, 532 КПК України, суд, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 червня 2022 року щодо ОСОБА_6 , - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді
___________________ ___________________ __________________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3