Справа № 161/8194/22
Провадження № 1-кп/161/755/22
м. Луцьк 25 липня 2022 року
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря
судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився, зареєстрований у АДРЕСА_1 , та проживає в АДРЕСА_2 , з базовою загальною середньою освітою, не працює, неодружений, є особою з інвалідністю І-ї групи, про застосування примусових заходів медичного характеру у зв'язку з вчиненням ним суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника ОСОБА_6 ,
особи, щодо якої
розглядається клопотання, ОСОБА_4 ,
ОСОБА_4 18 квітня 2022 року, близько 18 год. 50 хв., в період дії правового режиму воєнного стану, який введений на території України відповідно до Указу Президента України № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року, також продовженого Указом Президента України № 133/2022 від 14 березня 2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 березня 2022 року, будучи позбавленим можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними внаслідок розумової відсталості (глибокої дебільності) з вираженим психопатоподібним синдромом і алкогольною залежністю, незаконно проник у житло - квартиру АДРЕСА_3 , шляхом відкриття вхідних дверей вказаної квартири, без дозволу власника житла ОСОБА_7 , звідки намагався таємно викрасти барсетку, вартість якої згідно висновку експерта № СЕ-19/103-22/3106-ТВ від 28.04.2022 становить 70 гривень, в якій знаходився гаманець, вартість якого згідно висновку експерта № СЕ-19/103-22/3106-ТВ від 28.04.2022 становить 41 гривню 67 копійок та грошові кошти у сумі 455 гривень, всього на загальну суму 566 гривень 67 копійок, що належить потерпілому ОСОБА_7 , однак не вчинив усіх дій, які вважав необхідними для доведення суспільно-небезпечного діяння до кінця, з причин, які не залежали від його волі, оскільки його дії були припинені ОСОБА_8 .
Дослідивши докази у справі, суд приходить до висновку, що вказане суспільно небезпечне діяння ОСОБА_4 вчинив в стані неосудності і до нього необхідно застосувати примусові заходи медичного характеру.
Так ОСОБА_4 в присутності законного представника ОСОБА_6 в суді пояснив, що за обставин, вказаних у клопотанні, він незаконно проник у житло - квартиру шляхом відкриття вхідних дверей вказаної квартири, без дозволу власника житла ОСОБА_7 , звідки намагався таємно викрасти барсетку, однак був затриманий.
З протоколу огляду місця події від 18.04.2022 та фототаблиці до нього вбачається, що у будинку АДРЕСА_4 , було оглянуто житло - квартиру АДРЕСА_5 , де виявлено та вилучено мобільний телефон, сім картку, дві карточки, грошові кошти, барсетку, гаманець. Вилучені предмети визнано речовими доказами у справі згідно постанови слідчого від 18.04.2022, оскільки вони відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч.1 ст.98 КПК України.
Протоколом огляду місця події від 19.04.2022 встановлено, що оглянуто будинок АДРЕСА_4 , зокрема площадки, з яких здійснюється вхід до квартир, сходинкову клітку, територію навколо під'їзду та прилеглу територію.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19.04.2022 встановлено, що свідок ОСОБА_9 показала за яких обставин відбувалася крадіжка 18.04.2022, свідком якої вона стала. Показала, де стояв ОСОБА_4 , куди він поклав барсетку.
Згідно протоколу проведення слідчого експерименту від 19.04.2022 встановлено, що свідок ОСОБА_8 показав за яких обставин відбувалася крадіжка 18.04.2022, свідком якої він став, відтворив обставини намагання викрасти барсетку та затримання ОСОБА_4 .
Протоколом огляду предмету від 26.04.2022 з фототаблицями до нього встановлено, що у службовому кабінеті №415 Луцького РУП ГУНП у Волинській області оглянуто речові докази, зокрема: барсетку чорного кольору з написом «lеngsa», гаманець чорного кольору.
Згідно висновку експерта №СЕ-19/103-22/3106-ТВ від 28.04.2022 ринкова вартість чоловічого гаманця станом на 18.04.2022 могла складати 41,67 грн.; ринкова вартість сумки-барсетки з маркувальним написом «lеngsa» станом на 18.04.2022 могла складати 70 грн.
Згідно з висновку судово-психіатричного експерта №104 від 19.05.2022 ОСОБА_4 в період скоєння інкримінованих йому протиправних дій страждав на легку розумову відсталість (глибоку дебільність) з вираженим психопатоподібним синдромом і алкогольною залежністю, внаслідок чого він не міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. В даний час ОСОБА_4 страждає на легку розумову відсталість (глибоку дебільність) з вираженим психопатоподібним синдромом і алкогольною залежністю, що позбавляє його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, можливості постати перед слідством та судом. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом. Внаслідок цього ОСОБА_4 є неосудним.
Висновки екпертиз є науково-обґрунтованими та піддавати їх сумніву в суду підстав немає. Не наведені такі підстави і стороною захисту.
Статтею 505 КПК України передбачено, що обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у такому кримінальному проваджені є: час, місце, спосіб вчинення суспільно небезпечного діяння та вчинення цього суспільно небезпечного діяння цією особою, при цьому враховуються і інші обставини (інформація про психічні розлади, поведінка, небезпечність особи, розмір завданої шкоди).
Тобто, предмет доказування у кримінальному провадженні щодо застосування примусових заходів медичного характеру має низку особливостей, де не ставиться питання про винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, а йдеться про вчинення певною особою суспільно небезпечного діяння, а умисел, мета і мотив є елементами суб'єктивної сторони саме злочину та встановлюються лише щодо осудної особи.
За таких обставин, суд, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що ОСОБА_4 , перебуваючи в стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням в житло, вчинене в умовах воєнного стану, однак не доведене до кінця з причин, що не залежали від його волі.
Суд, заслухавши думки учасників судового розгляду, з'ясувавши обставини справи та дослідивши докази вважає, що є всі підстави застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом.
Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки.
Згідно з п.1 ч.1 ст.93, ч.1 ст.94 КК України, до такої особи можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру, вид яких визначається залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб.
Згідно з ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на свободу та особисту недоторканість), кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом. Пункт п.1''е'' даної статті, передбачає законне затримання осіб для запобігання поширенню інфекційних захворювань, законне затримання психічнохворих, алкоголіків або наркоманів чи бродяг.
Щодо утримання осіб, які мають психічні розлади (п.1 "е" ст.5 Конвенції) Суд зазначає, що їх може бути позбавлено волі або з метою проведення медичного лікування, або у зв'язку з потребами, що вимагає суспільство, або у зв'язку з медичними та суспільними підставами разом... основна причина, чому Конвенція дозволяє позбавити волі осіб, зазначених у п. 1 "е" ст. 5 Конвенції, полягає не тільки в тому, що вони можуть представляти небезпеку для суспільства, а ще й у тому, що їх власні інтереси можуть потребувати їх утримання (п.37. Рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року, справа «Горшков проти України», заява №67531/01).
Тримання особи, яку вважають психічно хворою, під вартою має відповідати цілям пункту 1 статті 5 Конвенції, що полягає у запобіганні позбавлення осіб волі у свавільний спосіб, а також відповідати цілям обмеження, зазначеного у підпункті «е». У зв'язку з останнім Суд повторює, що відповідно до його усталеної практики особа не може вважатися «психічно хворою» та позбавлена волі, якщо не дотримано трьох нижченаведених мінімальних умов; по-перше, об'єктивна медична експертиза повинна достовірно показати, що особа є психічно хворою; по-друге, психічний розлад має бути таким, що обумовлює примусове тримання особи у психіатричній лікарні; по-третє, необхідність продовжуваного тримання у психіатричній лікарні залежить від стійкості такого захворювання (див. рішення від 24 жовтня 1979 року у справі «Вінтерверп проти Нідерландів» (п.99. Рішення Європейського суду з прав людини від 17 квітня 2014 року, справа «Анатолій Руденко проти України», заява №50264/08).
Згідно з ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно ч.ч. 3, 4 ст.503 КПК України, кримінально-правова оцінка суспільно небезпечного діяння, вчиненого у стані неосудності, повинна ґрунтуватися лише на відомостях, які характеризують суспільну небезпеку вчинення дій. При цьому не враховуються попередня судимість, факт вчинення раніше кримінального правопорушення, за який особу звільнено від відповідальності або покарання, факт застосування до неї примусових заходів медичного характеру. Примусові заходи медичного характеру застосовуються лише до осіб, які є суспільно небезпечними.
Таким чином, з огляду на те, що в судовому засіданні повністю доведено вчинення ОСОБА_4 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України, який відповідно до вимог ст.12 КК України є тяжким, дане суспільно небезпечне діяння вчинено саме ОСОБА_4 у стані неосудності, що підтверджено висновком судово-психіатричної експертизи №104 від 19.05.2022, враховуючи характер та тяжкість захворювання, тяжкість вчиненого діяння, ступінь небезпечності хворого для себе та інших осіб, суд вважає, що клопотання прокурора підлягає до задоволення та застосовує до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Питання про речові докази та арешт майна суд вирішує відповідно до вимог ст.ст. 100, 174 КПК України.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта, однак оскільки суд застосує щодо ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру, тому процесуальні витрати за проведення експертизи необхідно прийняти за рахунок держави.
Керуючись ст.ст. 369, 372, 513, КПК України, ст.ст. 93, 94 КК України, суд,
Клопотання прокурора Луцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування примусових заходів медичного характеру щодо ОСОБА_4 задовольнити.
Визнати доведеним, що ОСОБА_4 , перебуваючи у стані неосудності, вчинив суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки злочину, передбаченого ч.3 ст.15, ч.4 ст.185 КК України.
Застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із посиленим наглядом.
Арешт, який накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21.04.2022 на майно, скасувати.
Речові докази у справі, а саме:
- барсетку чорного кольору з написами «lengsa»; гаманець чорного кольору без написів; картки «СітіКард» номер НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , грошові кошти в сумі 37 грн: дві купюри номіналом 10 грн (серія та номер ЦЕ6957739, ХЕ5304215), дві купюри номіналом 1 грн (серія та номер УВ2530236, ПД3109632), три купюри номіналом 5 грн (серія та номер УГ2157898, УА1296283, ЮЗ1335478); грошові кошти в сумі 455 грн: чотирьох купюр номіналом 100 грн (серії та номерів МВ2908450, УП7618580, УФ6593459, ТА7183397), однієї купюри номіналом 50 грн (серія та номер УИ6908173), однієї купюри номіналом 5 грн (серія та номер ЕИ0078364) залишити потерпілому ОСОБА_7 за належністю;
- мобільний телефон чорно-червоного кольору марки «Самсунг», ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім карткою з номером « НОМЕР_4 »; картки до сім картки з номером НОМЕР_5 , повернути законному представнику ОСОБА_6 за належністю.
Судові витрати в сумі 858 (вісімсот п'ятдесят вісім) гривень 10 копійок за проведення експертизи прийняти за рахунок держави.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду може бути оскаржена учасниками судового провадження до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Луцький міськрайонний суд Волинської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня її проголошення.
Головуючий