Справа №591/2523/22
Провадження № 2-з/591/77/22
26 липня 2022 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ», ОСОБА_2 про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування незаконної, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
29 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ПрАТ СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ», ОСОБА_2 та просить визнати відмову ПРАТ «СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» у виплаті страхового відшкодування незаконною і стягнути з нього на користь позивачки в межах ліміту відповідальності, а саме при складанні європротоколу завданої матеріальної шкоди внаслідок пошкодження автомобіля TOYOTA YARIS н.з. НОМЕР_1 - 50000 грн.; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивачки вартість збитків, яка перевищує ліміт відповідальності страховика, в сумі 25899 грн. 40 коп.; стягнути солідарно з відповідачів суму моральної шкоди у розмірі 10000 грн. 00 коп., а також судовий збір.
Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 05 липня 2022 року вказану позовну заяву залишено без руху та запропоновано в строк не більше десяти днів з дня вручення копії ухвали усунути зазначені недоліки.
25 липня 2022 року позивачкою надано позовну заяву на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду.
Також 25 липня 2022 року від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення позову, яку вона обгрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_3 надав розписку про визнання своєї вини у вчинення ДТП і зобов'язувався відшкодувати збитки на відновлення автомобіля, проте свою обіцянку не виконав і кошти на ремонт автомобіля не надав. Більш того при відмові страхової компанії виплатити страховий платіж, взагалі відмовився від будь-якого погашення збитків. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 уникає зустрічей зі позивачкою та не погашає борги, вважає, що накладення арешту на грошові кошти відповідача може реально забезпечити виконання рішення суду про задоволення позову по даній справі.
Крім цього, з огляду на те, що відповідач ПрАТ СК «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ» затягнув розгляд заяви про виплату страхового відшкодування, необ'єктивно з'ясовував обставини справи і прийняв незаконне рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, позивачка має підстави побоюватись, що цей відповідач може вжити всіх заходів спрямованих на уникнення виплати їй страхового відшкодування, що в свою чергу ускладнить або зробить неможливим виконання рішення суду.
Посилаючись на вказане, просить задовольнити заяву про забезпечення позову у повному обсязі та накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачам на праві власності відповідно позовним вимогами.
Заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України без повідомлення учасників справи.
Статтею 124 Конституції України визначений принцип обов'язковості судових рішень, який з огляду на положення статей 18, 153 ЦПК України поширюється також на ухвалу суду про забезпечення позову. При цьому відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини першої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно з частиною другою статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
За змістом статті 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містить, зокрема обґрунтування необхідності забезпечення позову.
Положеннями статті 152 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є накладення арешту на майно, заборона вчиняти певні дії тощо.
Відповідно до пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Таким чином, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчиться, що між сторонами виник спір.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
Під час розгляду заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову не встановлено обставини, які б свідчили про існування необхідності вжиття заявленого заходу забезпечення позову, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідачів від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви в цій справі.
Заявницею не надано доказів на підтвердження наявності реальної загрози невиконання рішення суду або ефективному захисту її прав та інтересів за заявленими нею вимогами.
Крім того, заявницею не надано достовірних доказів на підтвердження наявності належних відповідачам рахунків в банківській установі.
З огляду на вказане, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 149, 150,153, 260, 261 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за її позовом до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ СТАНДАРТ», ОСОБА_2 про визнання відмови у виплаті страхового відшкодування незаконної, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя А.П.Сидоренко