465/1061/22
2/465/2496/22
Іменем України
18.07.2022 року м.Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Мартинишин М.О.
за участю секретаря Оверко Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», з участю третіх осіб: приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (далі також - ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»), в якому просить визнати виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 29.06.2021 року (реєстровий №248732) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованості, що виникла по кредитному договору №3441804034/502770 від 03.03.2020 року в розмірі 11 169,00 грн. таким, що не підлягає виконанню. Вирішити питання судових витрат.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 03.03.2020 року між ТзОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» укладено електронний договір №3441804034/502770 про надання 3 000 грн. кредиту строком на 30 днів. Дізнався 03.02.2022 року про відкриття приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Лисенком Сергієм Олексійовичем виконавчого провадження №67873565 із примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса із примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Євгена Михайловича від 29.06.2021 року №248732 про звернення стягнення заборгованості на користь ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у розмірі 11 169,00 грн. Вважає, що оскільки кредитний договір нотаріально не посвідчений, тому приватним нотаріусом недотримано умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Зазначає, що заборгованість не є безспірною, нотаріус не перевірив наявність чи відсутність спору щодо заборгованості, вимоги про усунення порушень за кредитним договором не отримував. З названих підстав вважає, що виконавчий напис належить визнати таким, що не підлягає виконанню.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив зупинити стягнення на підставі виконавчого напису нотаріуса від 29.06.2021 року №248732 мотивуючи тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Ухвалою суду від 21.02.2022 року у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено зпідстав необґрунтованості такої та ненаданням належних та переконливих доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або не забезпечить ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він звернувся до суду.
Ухвалою судді від 21.02.2022 року відкрито провадження у справі та визначено розглядати таку за правилами спрощеного позовного провадження.
Від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, як і не находили на адресу суду й пояснення від третьої особи.
Позивач в судове засідання не з'явився, разом з тим в матеріалах справи міститься заява останнього від 18.07.2022 року про розгляд справи без участі позивача, в якій позовні вимогипідтримує, а тому суд вважає, що справу слід слухати у відсутності позивача на підставі наявних у справі доказів, достатніх для постановлення рішення.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце слухання справи.
Треті особи у судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомляли, хоча належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи.
За таких обставин суд вважає, що справу слід слухати за відсутності відповідача та третіх осіб на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч.1 ст.76 ЦПК України).
Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Таким чином, належними вважатимуться докази, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення сторін або мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вони мають належати до складу підстав позову або підстав заперечень проти нього і характеризуватися значущістю для визначення спірних правовідносин та зумовленістю цих фактів нормами матеріального права.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлено, що 29 червня 2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем на підставі статті 87 Закону України «Про нотаріат» та пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172, вчинено виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за №248732, про стягнення з ОСОБА_1 за період з 25.05.2021 року до 25.06.2021 року 10 239,00 грн. заборгованості за кредитним договором від 03.03.2020 року №3441804034/502770, укладеним з ТзОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» (3 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7 239,00 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками), право вимоги за яким на підставі договору відступлення права вимоги від 26.05.2021 року №ЕМ-6 перейшло до ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», стягувач за вказаним кредитним договором. Плата за вчинення виконавчого напису 930,00 грн.
При цьому, кредитний договір від 03.03.2020 року №3441804034/502770 укладено між ТзОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» та ОСОБА_1 у формі електронного договору.
Постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Лисенка Сергія Олексійовича про відкриття виконавчого провадження від 13.12.2021 року, відкрито виконавче провадження №67873565 з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса. Також, у виконавчому провадженні приватний виконавець 03.02.2022 року виніс постанову про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Згідно із частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат», порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.
Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.
Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.
Підпунктом 3.2 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 (далі - Порядок №296/5) визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172.
При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку (підпункт 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку №296/5).
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2017 року, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 листопада 2016 року скасовано.
Визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.1 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в частині «а після слів «заставлене майно» доповнити словами «(крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку)»; доповнити розділ пунктом 1-1 такого змісту: «1-1. Іпотечні договори, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов'язанням до закінчення строку виконання основного зобов'язання. Для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; б) оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов'язання; в) засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувана про непогашення заборгованості; г) оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв'язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов'язання; ґ) довідка фінансової установи про ненадходження платежу», п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов'язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».
Зобов'язано Кабінет Міністрів України опублікувати резолютивну частину постанови суду про визнання незаконною та нечинною Постанови Кабінету Міністрів України від 26 листопада 2014 року № 662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у виданні, в якому її було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.
Судове рішення про визнання протиправним (незаконним) та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень має ті ж наслідки, що і визнання такого акта чи окремих його положень такими, що втратили чинність (скасовані) органом, уповноваженим приймати або скасовувати такий акт. Отже, нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Таким чином, постанова №662, якою вносилися зміни до Переліку документів, що передбачали можливість вчинення нотаріусами виконавчих написів на кредитних договорах, не посвідчених нотаріально, яка набрала чинності 10 грудня 2014 року, втратила чинність (у частині) 22 лютого 2017 року з набранням законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від у справі №826/20084/14.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21).
Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 29 червня 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.
Відповідно до пункту 1 «Нотаріально посвідчені договори, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно» Переліку (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
Укладений між ТзОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» та позивачем кредитний договір, який наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, не був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв'язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.
Подібні правові висновки Верховний Суд викладав, зокрема, у постановах: від 12 березня 2020 року у справі №757/24703/18-ц (провадження №61-12629св19), від 15 квітня 2020 року у справі №158/2157/17 (провадження №61-14105св18), від 21 жовтня 2020 року у справі № 172/1652/18 (провадження №61-16749св19), від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), від 06 жовтня 2021 року у справі №361/4793/20 (провадження №61-5910св21), такі ж висновки викладені і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року у справі №910/10374/17 (провадження №12-5гс21), підстав відступати від яких суд не вбачає.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Крім того, як підставу позову позивач зазначає те, що заборгованість не є безспірною, нотаріус не перевірив наявність чи відсутність спору щодо заборгованості.
Слід зазначити, що спірність заборгованості з урахуванням положень чинного законодавства визначається не за суб'єктивним ставленням кредитора чи боржника до неї, а за об'єктивним закріпленням такого виду заборгованості у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.
Оскаржуваний виконавчий напис вчинено нотаріусом про стягнення з ОСОБА_1 10 239,00 грн. заборгованості за кредитним договором від 03.03.2020 року №3441804034/502770, укладеним з ТзОВ «Кредитна Установа «Європейська кредитна група» (3 000,00 грн. заборгованості за тілом кредиту, 7 239,00 грн. заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками).
Однак, позивач у встановленому законом порядку не спростував належними і допустимими доказами того, що сума заборгованості перед ТзОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» за кредитним договором на дату вчинення нотаріусом оспорюваного виконавчого напису була іншою, ніж та, яка запропонована в ньому до стягнення; не надав доказів часткового чи повного погашення заборгованості, та чи були невирішені по суті спори щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.
Покликання позивача на те, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими (ч.1 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів») є підставою для визнання недійсними умов договорів, що обмежують права споживача, що не є предметом даної справи. Проте, позивач не надав доказів оскарження кредитного договору, а відтак відсутні підстави для висновку про існування спору між сторонами щодо кредитного договору.
Слід звернути увагу, що реальна річна відсоткова ставка 624,15% річних є платою за користування кредитними коштами, а не сумою компенсації у разі невиконання зобов'язання за договором.
Також, як підставу позову позивач зазначає те, що не отримував вимоги відповідача про усунення порушень за кредитним договором.
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.
У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 Розділу ІІ Порядку).
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у пунктах 54-55 постанови від 10 листопада 2021 року по справі №758/14854/20 (провадження №61-15111св21) дійшов висновку, що учинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов'язання здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих кредитором повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень боржнику. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка на письмовому повідомленні про його отримання. Неотримання боржником вимоги про усунення порушень за кредитним договором об'єктивно позбавляє його можливості бути вчасно проінформованим про наявність заборгованості та можливості надати свої заперечення щодо неї або оспорити вимоги кредитора. Якщо боржник не має можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису або висловити свою незгоду з письмовою вимогою про сплату боргу чи повідомити про наявність спору між нею та відповідачем щодо суми заборгованості, це об'єктивно виключає можливість вчинення виконавчого напису.
Аналогічні висновки щодо необхідності повідомлення боржника про усунення порушень викладені у постановах Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №201/11696/16 (провадження №61-26838св18), від 18 жовтня 2019 року у справі №591/6609/16 (провадження № 61-28093св18), від 01 квітня 2020 року у справі №236/2511/17 (провадження №61-17565св18), від 19 березня 2021 року у справі №750/3781/20 (провадження №61-14943св20), від 07 жовтня 2021 року у справі №761/39464/16 (провадження №61-8875св21).
Відповідно до ч.2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Проте, на підтвердження неотримання вимоги відповідача про усунення порушень за кредитним договором позивач не надав належних, допустимих та достовірних доказів, відповідно відсутні і правові підстави для задоволення позову з наведених підстав.
Разом з тим, порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Згідно зі ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ч.2 ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст.263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На підставі зазначеного, дослідивши матеріали справи, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, щодо необхідності задоволення позову у повному обсязі.
Згідно з ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з чим, з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн., сплачений за подання позовної заяви, тобто пропорційно до задоволених вимог.
Керуючись ст.ст.4, 5, 76, 77, 79, 80, 83, 95, 141, 223, 247, 259, 263-265, 268, 273, 353 ЦПК України -
позов задовольнити.
Визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Остапенком Євгеном Михайловичем, зареєстрований в реєстрі за номером №248732 від 29.06.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» грошових коштів у сумі 11 169 гривень таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі у розмірі 992,40 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання:АДРЕСА_1 .
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», Код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: м.Львів вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28.
Третя особа: Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Остапенко Євген Михайлович, місцезнаходження: м. Київ вул. Мала Житомирська, буд.6/5.
Третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Лисенко Сергій Олексійович, місцезнаходження: м. Київ вул. Фрометівська, буд.2.
Дата складення повного судового рішення - 26.07.2022 року.
Суддя Мартинишин М.О.