Справа № 455/415/22
Провадження № 1-кп/455/194/2022
Іменем України
25 липня 2022 року м.Старий Самбір
Старосамбірський районний суд Львівської області
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022141320000150 від 20.04.2022 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною середньою освітою, одруженого, військовозобов'язаного, непрацюючого, одруженого, судимості не має, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України,
за участю: сторони обвинувачення - прокурора ОСОБА_4 , представника потерпілого ОСОБА_5 ,
сторони захисту - обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 19.04.2022 року, маючи умисел на незаконну порубку лісу, з корисливих мотивів, пішов у лісовий масив, який розташований в с.Терло Самбірського району Львівської області, а саме в урочищі «Рудавка» в обході №10 у кварталі №18 виділі №6 Хирівського лісництва Старосамбірського дочірнього лісогосподарського підприємства «Галсільліс», де порушуючи встановлений порядок проведення порубки, в період часу із 18:00 години до 19:00 години незаконно, без відповідного на це дозволу, з використанням бензопили, зрізав два дерева породи «Ялиця», загальною кубомасою 3,01 метрів кубічних, чим заподіяв Хирівській міській раді Самбірського району Львівської області матеріальну шкоду на загальну суму 25521.47 гривню.
Таким чином, ОСОБА_3 обгрунтовно обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.1 ст.246 КК України.
Допитаний ОСОБА_3 у судовому засіданні свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні у вчиненні незаконної порубки дерев, що заподіяла істотну шкоду визнав повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним обставинам в обвинувальному акті. У вчиненому щиро розкаявся та просив суворо не карати та визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів.
Представник потерпілого ОСОБА_5 в судовому засіданні просила суд визнати недоцільним дослідження доказів стосовно обставин справи та обмежити обсяг дослідження доказів. При призначенні покарання обвинуваченому просила його суворо не карати.
З врахуванням наведених показань, наданих у судовому засіданні обвинуваченим, та відсутності заперечень учасників судового провадження, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо фактичних обставин події кримінального правопорушення (часу, місця, способу), вчиненого обвинуваченим, винуватості в цьому обвинуваченого, форми вини, мотиву, мети вчинення кримінального правопорушення, обмежив дослідження обставин справи допитом обвинуваченого, оглядом матеріалів справи, які характеризують обвинуваченого як особу та стосуються речових доказів по справі, та визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Сумнівів у добровільності позиції учасників судового провадження немає. При цьому судом роз'яснено, що у такому разі учасники судового провадження будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд доходить висновку про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, і вважає, що його дії вірно кваліфіковані за ч.1 ст.246 КК України як вчинення незаконної порубки дерев, що заподіяла істотну шкоду.
Приймаючи таке рішення, суд керується критеріями доведення винуватості поза розумним сумнівом, наведених у висновках Європейського суду з прав людини, яких суд дійшов у справах «Нечипорук і Йонкало проти України» (рішення від 21 квітня 2011 року) та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанії» (рішення від 6 грудня 1988 року). Так, у цих рішеннях зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, вказане кримінальне правопорушення, згідно ст.12 КК України є нетяжким злочином, особу винного, який з місця проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, до кримінальної відповідальності раніше не притягався.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до ст. 67 КК України, суд не знаходить.
Аналізуючи вимоги ст. ст.50, 65 КК України при призначенні покарання, суд враховує чи відповідатиме покарання за своїм розміром та ступеню тяжкості вчинених злочинів, а також особу винного.
Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.
Підставами для судового розсуду при призначенні покарання виступають: кримінально-правові, відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, тобто при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання, визначенні «інших обставин справи», індивідуалізацію покарання - конкретизацію виду і розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину і його суб'єкта, вказане повністю узгоджується з висновком викладеним у постанові ККС ВС від 13.10.2020 року по справі № 645/10158/14-к.
А тому, при таких обставинах, суд вважає, що до обвинуваченого слід обрати міру покарання, передбачену санкцією ч.1 ст.185 КК України, - у виді штрафу, що є тотожним позиції сторони обвинувачення, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень для реалізації принципу законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання. Підстав для звільнення від кримінальної відповідальності не встановлено.
Питання про речові докази вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.05.2022 року арешт на майно відповідно до ст.174 КПК України слід скасувати.
Судові витрати, згідно ст.124 КПК України, що підтверджені документально, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 .
Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.246 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одної тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Старосамбірського районного суду Львівської області від 06.05.2022 року на лісопродукцію, у вигляді чотирьох колод деревини породи «Ялиця» довжиною по 5 м кожна, загальною кубомасою 1,97 м. куб., та бензопилу в корпусі оранжевого кольору без зазначеної назви виробника, яка належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 .
Речові докази, а саме:
- лісопродукцію, у вигляді чотирьох колод деревини породи «Ялиця» довжиною по 5 м кожна, загальною кубомасою 1,97 м. куб., котра знаходиться на території пилорами ФОП « ОСОБА_6 » в АДРЕСА_2 та передана на відповідальне зберігання лісничому ІНФОРМАЦІЯ_2 » - ОСОБА_7 - повернути ІНФОРМАЦІЯ_2 »;
- бензопилу в корпусі оранжевого кольору без зазначеної назви виробника, яка належать ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителю АДРЕСА_1 , яка передана на відповідальне зберігання в камеру зберігання речових доказів ВП № 1 Самбірського РВП ГУ НП у Львівській області, яка розташована за адресою: м, Старий Самбір, вул. Л. Галицького, №41 - конфіскувати в дохід держави.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Старосамбірський районний суд Львівської області на протязі 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьоїстатті 349 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику провадження, який не був присутній в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1