Справа № 444/1151/22
Провадження № 3/444/639/2022
м. Жовква Львівської області, Україна
19 липня 2022 року суддя Жовківського районного суду Львівської області Ясиновський Р. Б., розглянув справу про адміністративне правопорушення за протоколом серії ААД № 085146 від 09.06.2022 у відношенні ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, місце проживання: АДРЕСА_1 ; посвідчення водія НОМЕР_1 від 23.06.2021; РНОКПП судом не встановлено) за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядалась без особи у відношенні якої складено протокол.
Формулювання обставин, які визнані суддею доведеними.
Водій ОСОБА_1 , 09.06.2022 о 22 годині 15 хвилин, по вулиці Тараса Дороша, 4 в с. Малехів Львівського (колишнього Жовківського) району Львівської області, керуючи транспортним засобом Audi A4, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння (бліде обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук) в порушення пункту 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, чим своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Дії водія ОСОБА_1 суддя кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючими ознаками: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Повідомлення сторін і судовий виклик.
В судове засідання ОСОБА_1 повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті суду за посиланням https://gv.lv.court.gov.ua/sud1308/pres-centr/news/1291686/.
У протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 вказав, що з таким не погоджується та пояснення надасть в суді, разом з тим, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, проявивши байдужіть до результів розгляду справи.
Крім цього, учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України.
Суд враховує, що ОСОБА_1 на адресу суду не подавав жодного клопотання.
Як вбачається з положень п. 7 ч. 2 ст. 129 Конституції України, однією з основних конституційних засад судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Розгляд справи протягом розумного строку гарантовано і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В п. 41 рішення Європейського суду з прав людини від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року).
Верховним Судом в п. 34 постанови від 12 березня 2019 року по справі № 910/9836/18 також зазначено, що вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
В рішенні першої дисциплінарної палати ВРП від 25.01.2019 року № 194/1дп/15-19 зазначено, що з огляду на принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суди мають проводити розгляд справ за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституціїі законів України, поваги доправ, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).
Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не є обов'язковою. Таким чином, враховуючи вищенаведене, приходжу до переконання про можливість розгляду справи без участі ОСОБА_1 , який не проявив жодної закікавленості та не виявив бажання прибути до суду для розгляду справи відносно нього.
Докази на підтвердження встановлених суддею обставин.
Дослідивши протокол та додані до нього матеріали, суддя вважає, що ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наступних підстав.
Обставини правопорушення й вина правопорушника ОСОБА_1 підтверджуються зібраними в порядку статті 251 КпАП України доказами, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 085146 від 09.06.2022;
- письмовими поясненнями двох свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в матеріалах справи;
- копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАО № 5466733, якою на гр. ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 850 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 6 ст. 121 КУпАП.
- відеозаписом події на диску.
Незважаючи на те, що водій ОСОБА_1 не погоджується із протоколом, із оглянутого в судовому засіданні відеозапису на СД диску вбачається, що на такому зафіксовано, як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я.
Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина гр. ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена повністю.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність.
Під час судового розгляду справи обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Мотиви призначення стягнення.
Відповідно до санкції частини 1 статті 130 КУпАП, за вказане правопорушення передбачено накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Статтею 23 КУпАП передбачається, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Частиною 2 статті 33 КУпАП встановлено, що при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи обставини справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що необхідною і достатньою мірою стягнення для останнього буде накладення штрафу в межах санкції статті ч. 1 ст. 130 КУпАП з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, у разі ухвалення судом постанови про накладання адміністративного стягнення з правопорушника підлягає стягненню судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 496 /чотириста дев'яносто шість/ гривень 20 копійок.
При винесені постанови суддя керується ст. ст. 9-11, 23, 33, 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Висновки судді.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді шрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 коп. в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Рішення щодо судового збору.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у розмірі 496 /чотирьохсот дев'яноста шести) гривень 20 копійок (Отримувач коштів : ГУК у м. Києві /м. Київ/ 22030106 Код отримувача /код за ЄДРПОУ/ : 37993783 Банк отримувача : Казначейство України /ЕАП/ Рахунок отримувача : UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Строк і порядок набрання постановою законної сили та її оскарження.
Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови,
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.
Суддя Ясиновський Р. Б.