Справа № 442/3869/22
Провадження №3/442/1340/2022
Іменем України
26 липня 2022 року місто Дрогобич
Суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Курус Р.І. розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українку, громадянку України, не працюючу, проживаючу на АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
ОСОБА_1 , 30.06.2022 о 22.56 год. на вул. Дрогобицька в м. Стебник (Солець) Дрогобицького району Львівської області керувала транспортним засобом - марки ЗАЗ 110307, д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного спяніння (запах алкоголю з порожнини рота). Огляд на стан спяніння проводився в установленому законом порядку за допомогою технічного приладу Драгер 6820.
В судове засідання ОСОБА_1 не зявилась, однак напередодні, 25.07.2022, подала в канцелярію Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області письмові пояснення в яких вказує, що своєї провини не визнає та вважає звинувачення працівників поліції безпідставними та абсурдними. Адже транспортним засобом вона ніколи не керувала, оскільки не має посвідчення водія.
Крім того, додатково зауважила, що 30.06.2022 була на побаченні з хлопцем якого звати ОСОБА_2 . Вони відпочивали на березі озера. До місця свого відпочинку вони дісталися на автомобілі «Славута», яким кермував лише ОСОБА_3 . Коли вони поверталися додому, вона сиділа на передньому пасажирському сидінні разом з пакетом, в якому знаходилися її особисті речі. Поруч з нею за кермом був ОСОБА_3 . По дорозі їх зупинили працівники поліції, які наблизилися до водійського сидіння, на якому сидів ОСОБА_3 , перевірили його документи, водійське посвідчення і попросили його вийти з автомобіля та прослідувати до поліцейської машини.
Через пів години до неї підійшли працівники поліції і запитали чи вона вживала алкогольні напої. На що відповіла, що вживала, оскільки не чула про заборону вживати алкогольні напої пасажирам транспортних засобів. Тоді працівники поліції запропонували їй пройти тест за допомогою технічного приладу «Драгер» та почали щось говорити про те, що вона є водієм транспортного засобу.
Звертає увагу суду на те, що погодилась пройти тест за допомогою технічного приладу «Драгер», так як я є юридично необізнаною, тому думала, що процедура проходження такого тесту будь якими громадянами, від яких це вимагає поліція (а не лише водіями), пов'язана з воєнним станом.
Також працівник поліції запитав чи є у неї посвідчення водія. На що вона відповіла, що немає такого, адже за кермо автомобіля ніколи не сідала. Після чого поліцейський сказав їй, що вона керувала транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Зазначає, що такі слова поліцейських призвели її до стану «ступору», під час якого вона не, усвідомлюючи що коїться, просто мовчки вислухала усе, що говорив поліцейський, практично не розуміючи про що йде мова.
Жодних копій документів, які складали поліцейські, їй не було вручено. З такими документами, вона ознайомилася лише 21.07.2022 під час ознайомлення з матеріалами судової справи, про яку дізналася в результаті пошуку справи за своїм прізвищем у Інтернеті.
Крім того, до матеріалів протоколу з канцелярії Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області, також надійшли пояснення ОСОБА_2 , згідно яких останній вказує про подію, яка мала місце 30.06.2022. Зокрема, зазначає, що їздив на побачення з дівчиною ОСОБА_4 на своєму автомобілі ЗАЗ 110307, н.з. НОМЕР_1 . Автомобілем керував виключно він самостійно. ОСОБА_5 сиділа поруч з ним на передньому пасажирському сидінні. По дорозі назад їх зупинили працівники поліції, які перевірили його документи і попросили прослідувати до поліцейської машини. Там впродовж півгодини часу працівники поліції на нього морально тиснули, намагаючись відшукати любе порушення. Вони сказали, що їм байдуже кого притягувати до відповідальності, проте якщо вони не знайдуть будь-якого порушення, їх просто так не відпустять. Тому, під впливом погроз і морального тиску, він погодився підтвердити, що його автомобілем керувала ОСОБА_5 , що звичайно було неправдою. Після цього, працівники поліції пішли говорити з ОСОБА_6 , та почали оформляти щодо неї якісь документи. Про свій поступок жалкує, проте намагатиметься усе виправити.
Поліцейський ВРПП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області - Скабара М.Я. пояснив суду, що він разом з напарником - інспектором Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області - Гурян І.В., повертаючись із виклику, 30.06.2022 на вул. Дрогобицькій в м. Стебник (Солець) Дрогобицького району Львівської області приблизно о 23.00 год помітили транспортний засіб марки ЗАЗ 110307, н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого було двоє осіб. Зупинивши такий, помітили що за кермом транспортного засобу перебувала ОСОБА_1 яка сиділа на колінах в свого (з її слів) хлопця та керувала транспортним засобом, а хлопець переключав передачі. Остання вказала, що вони їдуть додому з річки. Хлопець на імя ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_1 є його дівчиною та попросила його навчити її керувати транспортним засобом, на що він погодився.
Після цього, в установленому законом порядку, ним запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою технічного засобу «Драгер», на що остання погодилась та пройшла такий.
Згідно пошуку бази ІТС ІПНП «Особа» було встановлено, що ОСОБА_1 не отримувала посвідчення водія, а тому у відповідності до норм п 2.1а ПДР України ними було також складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №174045 від 30.06.2022 за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Перевіривши матеріали справи, подані письмові пояснення ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , вислухавши пояснення поліцейського ВРПП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області - Скабара М.Я., приходжу до наступного висновку.
Статтями 251, 280 КУпАП визначені фактичні дані, обставини на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 280 КпАП України орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до загальних положень ПДР ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів.
Факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААБ №171180 від 30.06.2022, копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАВ №174045 від 30.06.2022, висновком технічного приладу «Драгер», результат якого 1,61 проміле, відеозаписами події (чотири файли), які розміщені на СD-R диску.
При цьому, слід виходити із сталої практики Європейського суду з прав людини (рішення у справі „Еркапіч проти Хорватії від 25.04.2013 (Erkapic v. Croatia) з приводу дотримання національними судами під час розгляду справ п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, згідно якої „за відсутності суттєвих підстав для протилежного, поняття справедливого судового розгляду вимагає надавати більшого значення свідченням, наданими у суді, порівняно з протоколами допитів осіб на попередньому слідстві, оскільки останні являють собою, передусім, процес збору стороною обвинувачення інформації на підтримку своєї позиції.
Таким чином, безпосередні показання особи, яку притягується до адміністративної відповідальності в суді мають більше значення для визнання (чи невизнання) його винуватості у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, письмові пояснення надані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розцінюю як спробу останніх подати свою інтерпретацію події яка мала місце 30.06.2022, яка не підтверджена жодними належними та допустимими доказами та повністю спростована поясненнями наданими в судовому засіданні поліцейським ВРПП Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області - Скабара М.Я., відеозаписом події, з якої видно, що ОСОБА_1 було роз'яснено її обов'язок пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у звязку з керуванням нею транспортним засобом, на що вона погодилась, не висловлювала жодних зауважень чи заперечень, і результат такого огляду виявився позитивним.
З огляду на викладене вбачаю в діях ОСОБА_1 ознаки складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність згідно зі ст. 17 КУпАП, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.
Згідно з положеннями ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Отже, стягнення є засобом впливу на свідомість правопорушника і головна його мета виховання порушника, формування у нього законослухняної поведінки, у зв'язку із чим своєчасне застосування заходів стягнення за адміністративні правопорушення є засобом запобігання суспільно небезпечних діянь.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, зокрема те, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, яке відноситься до грубих порушень ПДР України як таке, що безпосередньо впливає на безпеку дорожнього руху та її учасників; особу правопорушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Враховуючи характер вчиненого адміністративного правопорушення, дані про особу правопорушниці, ступінь її вини, обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, суд вважає за необхідне застосувати до неї адміністративне стягнення у вигляді штрафу без позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки ОСОБА_1 таким правом не наділена.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП судовий збір покладається на особу, на яку накладено стягнення.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст. 130, 247, 284 КУпАП,-
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 496,20 грн. в дохід держави (Отримувач коштів ГУК Львiв/Дрогобицька тг /22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38008294; Банк отримувача казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача МФО - 899998; Рахунок отримувача UA628999980313121206000013931; Код класифікації доходів бюджету 22030101).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.
Постанова вступає в законну силу після закінчення строку на її оскарження та підлягає пред'явленню до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Курус Р.І.