79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.10.07 Справа№ 3/292А
Суддя Н.Березяк при секретарі І. Сеник розглянула матеріали справи
за позовом ЗАТ «Львівська текстильна фабрика», м.Львів
до відповідача : ДПІ у Шевченківському районі м.Львова
Про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 11629/0002321630/0 від 22.05.2007 року
За участю представників:
Від позивача: Солук О.В., Лукашик Б.С., Сениш Г.Я.-представники
Від відповідача: Мельничук В.А. -представник
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки , передбачені ст.ст.49,51 КАС України.
Суть спору: Подано позов ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 11629/0002321630/0 від 22.05.2007 року.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задоволити позовні вимоги з мотивів наведених в позовній заяві, матеріалах справи та поясненнях, наданих в судовому засіданні.
Відповідач проти позову заперечує з підстав і мотивів викладених у відзиві на позов.
В судовому засіданні 10.10.2007 року оголошувалась перерва до 16.10.2007 року.
Повний текст рішення виготовлений , підписаний та оголошений 16.10.2007 року.
Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності , встановив наступне:
В період з 08.05.2007 року по 17.05.2007 року ДПІ у Шевченківському районі м.Львова проводилась невиїзна (камеральна) перевірка податкової декларації з податку на додану вартість поданої ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» за березень 2007 року. За результатами перевірки складено Акт № 881/64/15-2/30388137 від 17.05.2007р. На підставі зазначеного Акту було прийнято податкове повідомлення-рішення № 11629/0002321630/0 від 22.05.2007 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 12335,00 грн.
Своє рішення податковий орган мотивує тим, що в порушення п.п. 7.5.1, 7.5.2 п.7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» в декларації за березень 2007р. завищило суму бюджетного відшкодування на 30044,32 грн. включивши до податкового кредиту суму, яка не стосується відповідного звітного податкового періоду.
ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» не погоджується із зазначеним вище податковим повідомленням-рішенням, що стало підставою його оскарження в судовому порядку.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного :
Відповідно до п.п 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Не підлягають включенню до податкового кредиту, згідно з п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 зазначеного Закону, суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Положеннями п.п.7.7.4 п.7.7. ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість» передбачено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру. До декларації додається розрахунок суми бюджетного відшкодування.
Суд приходить до висновку, що вказані норми були повністю дотримані позивачем: декларація з ПДВ із зазначенням суми бюджетного відшкодування за березень 2007 р. була подана до податкового органу з розрахунком відшкодування.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, 19 квітня 2007р. ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» подало до ДПІ у Шевченківському районі м.Львова податкову декларацію з ПДВ за березень 2007р. №21355 в якій вказало суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на банківський рахунок підприємства у розмірі 24 120,00 грн.
Підпунктом 7.7.5. п.7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» передбачено обов'язок податкового органу провести перевірку даних, зазначених платником у декларації та у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми , що підлягає відшкодуванню з бюджету.
В результаті проведеної ДПІ у Шевченківському районі м.Львова позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок за період: березень 2007 року, податковою інспекцією встановлено порушення позивачем пп.7.5.1-7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) якими передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається , зокрема, дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). На думку податкової інспекції, ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» в декларації за березень 2007 року завищило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 12 335,00 грн., включивши до податкового кредиту за лютий 2007 року суму 12 335,00 грн. сформовану за податковими накладними, отриманими в січні 2007 року без врахування акту документальної невиїзної перевірки від 16.04.2007 року №734/50/15-2/30388137. (а.с.15,232-235). Як вбачається з акту перевірки (а.с.15 ) позивач стверджує, що податковий кредит за березень 2007 року повинен становити 97 729,02 грн., а не 143 618 грн., як зазначено в податковій декларації та розрахунку суми бюджетного відшкодування за березень 2007 року. Підставою прийняття податковою інспекцією оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, на думку відповідача, стало порушення позивачем формування податкового кредиту (пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями)).
Доводи податкової інспекції необґрунтовані і не заслуговують на увагу суду.
В обґрунтування своєї позиції, відповідач посилається на порушення позивачем пп.7.5.1-7.5.2 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) при включенні до податкового кредиту за лютий 2007 року суму 12335 грн. податкових накладних отриманих у січні 2007 року (а.с.235). Однак, слід звернути увагу на те, що відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається :
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Як вбачається із матеріалів справи (а.с.37-51) оплата вартості товарів ( послуг) по всіх наведених в переліку акту перевірки податкових накладних здійснена позивачем у лютому 2007 року. Таким чином, відповідно до положень пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями) враховуючи дату оплати товарів ( робіт, послуг) позивачем правомірно сформовано податковий кредит у лютому 2007 року.
В акті перевірки Відповідачем також встановлено невідповідність сум ПДВ, які підлягають бюджетному відшкодуванню даними платника і даними перевірки. Як зазначено податковою інспекцією (а.с.15-16) в акті перевірки № 881/64/15-2/30388137 від 17.05.2007р «дані розрахунку суми бюджетного відшкодування» сума податкового кредиту попереднього податкового періоду, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) складає 11 785 грн.
Однак, такі висновки податкової інспекції щодо завищення ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» суми бюджетного відшкодування , викладені в акті перевірки, ґрунтуються виключно на суб'єктивних припущеннях перевіряючи, не підтверджуються жодними доказами та суперечать податковим деклараціям і платіжним дорученням, які були представлені Позивачем для перевірки. В акті перевірки відображені необґрунтовані дані, а також суб'єктивні припущення перевіряючих, які не мають підтверджених доказів, що є порушенням п.2.3.4. «Порядку оформлення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», зареєстрованого в Мін'юсті 25.08.2005р за №925/11205, ст. 13 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»та ст.19 Конституції України.
Як вбачається з матеріалів справи, протягом лютого 2007 року ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» шляхом перерахування коштів на поточні рахунки фактично сплатило своїм контрагентам у ціні придбаних товарів і послуг ПДВ у сумі 24 120,00 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями, платіжними дорученнями, податковими накладними та актами здачі-приймання на загальну суму 24 120,00грн. (а.с.56-154).
Відповідно до ч. а) пп. 7,7.2. Закону України «Про податок па додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення ПДВ (розраховане згідно з підпунктом 7.7.1), яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Положеннями пп. 7.7.1. Закону України «Про податок на додану вартість»передбачено - сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7-7.1 цього пункту - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Як вбачається з податкової декларації за звітний період (березень 2007 року) ЗАТ «Львівська текстильна фабрика» (а.с.227-229), розрахунку суми бюджетного відшкодування та акту перевірки, різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду -10 097,00грн (рядок 9 декларації) та сумою податкового кредиту 143 618,00 грн. (рядок 17 декларації) складає - 133 521,00 грн.(рядок 18.2 декларації) і має від'ємне значення.
Відповідно до ч. а) пп. 7,7.2. Закону України «Про податок па додану вартість»бюджетному відшкодуванню підлягає частина від'ємного значення ПДВ фактично сплаченого позивачем у попередньому звітному періоді. Як вже зазначалося раніше, що підтверджується вантажно-митними деклараціями, платіжними дорученнями, податковими накладним (а.с.56-154) сума фактично сплаченого позивачем у лютому 2007 року ПДВ складає 24 120,00 грн.
Таким чином, оскільки різниця між сумою податкових зобов'язань позивача і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду , що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Аналогічною є позиція ДПА України, викладена в Наказі ДПА України №166 від 30,05.1997р. «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання». Згідно п. 5.12 зазначеного Наказу №166, якщо в наступному (після попереднього) звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту, з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення, то платником податку разом з податковою декларацією подається Розрахунок суми бюджетного відшкодування. Відповідно до п. 5.12.2 Наказу ДПА України №166 від 30.05.1997р. бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).
Незрозумілою є позиція податкової інспекції, щодо зменшення розміру бюджетного відшкодування з посиланням на неправильне формування позивачем податкового кредиту за лютий 2007 року в зв'язку із включенням до нього податкових накладних за січень 2007 року.
Відповідно до пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами та доповненнями), не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Як вбачається з матеріалів справи, чого не заперечує сам відповідач, сплачена позивачем у лютому 2007 року сума ПДВ 12 335,00 грн. підтверджується податковими накладними за січень 2007 року (акт перевірки а.с.235, податкові накладні а.с.37-51). Доказів подвійного включення позивачем зазначених вище податкових накладних до податкового кредиту у січні та лютому 2007 року відповідач не подав. Таким чином, позивачем правомірно включено до податкового кредиту суми ПДВ 12 335,00 грн., що підтверджені податковими накладними.
Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми Відповідач не надав суду жодних доказів правомірності прийняття ним податкового повідомлення-рішення № 11629/0002321630/0 від 22.05.2007 року, що є підставою для задоволення позовних вимог ЗАТ «Львівська текстильна фабрика».
Судові витрати, за згодою сторін, покласти на позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 21, 69, 70, 71,160-163, 167 КАС України, суд:
1. Позовні вимоги задоволити.
2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м.Львова № 11629/0002321630/0 від 22.05.2007 року.
3. Судові витрати покласти на позивача.
4. Постанову може бути оскаржено в порядку, визначеному главою 1 розділу ІV КАС України.
Повний текст Постанови виготовлений та підписаний, в порядку, визначеному ч.3 ст.160 КАС України, 16.10.2007р.
Суддя Березяк Н.Є.