25 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/3988/21 пров. № А/857/7339/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:
судді-доповідача Шинкар Т.І.,
суддів Іщук Л.П.,
Судової-Хомюк Н.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя Біньковська Н.В.), ухвалене за правилами спрощеного позовного провадження в м.Івано-Франківськ 24 березня 2022 року у справі №300/3988/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання дії протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
04.08.2021 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Управління), просив: визнати протиправними дії щодо зменшення розміру призначеної 11.12.2008 пенсії за вислугу років довічно з розміру 86% відповідних сум грошового забезпечення до 70% відповідних сум грошового забезпечення; зобов'язати здійснити перерахунок пенсії за вислугу років довічно з 05 березня 2019 на підставі складеної Адміністрацією державної прикордонної служби України довідки від 07.12.2020 за №11/3356 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, обчисленої із застосуванням 86% грошового забезпечення з урахуванням посадового окладу, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум загальною сумою з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії.
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що з 01.05.2014 положення частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років 80% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законом №1166-VII, замінивши такий граничний розмір на 70%. Суд першої інстанції вказав, що в рішенні Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №300/3169/20 сформований висновок про право позивача на перерахунок, обчислення і виплату пенсії за вислугу років у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення стосується саме грошового забезпечення, визначеного станом на 01.03.2018, у відповідності до положень Постанови №103 і Порядку №45, які були чинними в період з 01.01.2018 по 05.03.2019, до складу яких не було включено щомісячні додаткові види грошового забезпечення і премія. Суд першої інстанції зазначив, що Постановою №704 з 01.03.2018 значно підвищено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів та додаткових видів грошового забезпечення (їх відсоткове значення) військовослужбовців, чого не було при призначенні з 11.12.2008 позивачу пенсії, і якому із старого складу відповідного забезпечення пенсію обчислено в розмірі 86% суми його грошового забезпечення. Суд першої інстанції вказав, що з 05.03.2019 відновлено право колишніх військовослужбовців на включення до складу грошового забезпечення, із якого обчислюється пенсія, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення і премії та звернув увагу, що може скластися ситуація, за якої військовослужбовці, які до звільнення займали одну і ту ж посаду, мають одне і те ж звання, одну і ту ж вислугу років, одинакові додаткові види грошового забезпечення та розмір премії, проте матимуть різний розмір пенсії, оскільки ті військовослужбовці, які вийшли на пенсію до 01.03.2018 претендують і вимагають в судовому порядку відсоткове визначення пенсії більше ніж 70% (до 90%), яке у спірному випадку становить 86% (хоча їх грошове забезпечення на час набуття права на пенсію не обчислювалося за правилами Постанови №704), а ті, що отримали право на пенсію після 01.03.2018 - не більше 70%. Суд першої інстанції дійшов висновку, що у випадку перерахунку призначеної пенсії військовослужбовця на підставі оновленої довідки, виданої станом на 05.03.2019 за правилами Постанови №704 (із включенням додаткових щомісячних видів грошового забезпечення і премії), таке право може ґрунтуватися лише на положеннях чинного на день звернення із заявою про перерахунок пенсії законодавства та не може бути реалізоване на підставі закону, який втратив чинність.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити. Апеляційну скаргу мотивує тим, що відсотковий розмір при призначенні пенсії визначається статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на момент призначення пенсії, а розміри складових визначаються Кабінетом Міністрів України. Скаржник вказує, що при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалось при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Вказує, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог.
Управління подало відзив на апеляційну скаргу, вказавши, що рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №300/3169/20 не було зобов'язано Управління в подальшому застосовувати 86% розміру грошового забезпечення при всіх наступних перерахунках. Вказує, що чинною нормою Закону №2263 передбачено, що максимальний розмір пенсії обчислюється у розмірі 70 %. Також зазначає, що у колишнього співробітника, який отримає нову довідку про склад грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.12.2019 на підставі Постанови №988, відбудуться фактичні зміни у пенсійній справі і, відповідно, в правовому регулюванні даних відносин, які визначають порядок перерахунку пенсії, так як попередній розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у відповідності до Постанови №103 взятий станом на січень 2016 року, а Порядок №260 набрав чинності з 27.05.2016.
Враховуючи положення статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо можливості розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, на підставі наявних у ній доказів.
Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам статті 242 КАС України відповідає.
З матеріалів справи судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 11.12.2008 призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» із розрахунку 86% грошового забезпечення при вислузі 32 років (календарних - 29 років), що підтверджується протоколом за пенсійною справо №0910001153 (Державна прикордонна служба України) від 11.12.2008 (а.с.16).
На виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №300/235/21, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснено перерахунок позивачу пенсії за вислугу років із врахуванням таких сум грошового забезпечення: посадовий оклад 3170,00 грн., оклад за військовим званням 1020,00 грн., надбавка за вислугу років 50% - 2095,00 грн., надбавка за особливості проходження служби 30% - 1885,50 грн., премія 125% - 3962,50 грн. Всього 12133,00 грн. Основний розмір пенсії визначений у розмірі 70% грошового забезпечення і становить 8493,10 грн. (а.с.21).
04.06.2021 ОСОБА_1 звернувся в Управління із заявою, просив здійснити перерахунок пенсії з 01.04.2019 з урахуванням 86% грошового забезпечення визначеного станом на 05.03.2019 та здійснити виплату з урахування уже виплачених сум (а.с.9).
Листом від 30.06.2021 Управління повідомило ОСОБА_1 про те, що у випадку, коли судом не визначено порядок проведення перерахунку пенсії, застосовуються норми законодавства, чинного на час, з якого проводиться перерахунок пенсії. Вказано, що дії Управління при виконанні рішень Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 у справі №300/3169/21 та від 03.03.2021 у справі №300/235/21 відповідають вимогам Бюджетного кодексу України та Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Вважаючи дії Управління щодо нездійснення перерахунку пенсії із зменшенням відсоткового основного розміру 70% до раніше призначеної пенсії з обчисленням із урахуванням 86% протиправними, такими, які грубо порушують право на пенсійне забезпечення в належному розмірі та такими, що звужують обсяг існуючих прав і свобод, ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду.
Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 5 КАС України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також у будь-який спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №2262-XII) статтею 63 якого встановлено, що Перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини 18 статті 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Згідно з частиною 3 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 (далі - Порядок №45), встановлено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон), у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
З набранням 05.03.2019 законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у рішенні від 6 серпня 2019 року у справі № 160/3586/19, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 11 березня 2020 року, а також у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року у справі №160/8324/19, залишеним без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 24 червня 2020 року.
Право позивача на вказаний перерахунок підтверджено рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 03.03.2021 у справі №300/235/21, яке набрало законної сили. Таке відповідачем в межах спірних правовідносин не заперечується.
Отже, право позивача на перерахунок пенсії з 05.03.2019 є беззаперечним, а передумовою для проведення перерахунку є оформлення довідки №11/3356, яка містить інформацію про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними на 05.03.2019 відповідно до положень Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45 Перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з частиною 2 статті 51 Закону №2262-XII перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Щодо спірного в межах цієї справи визначення пенсії за вислугу років у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення, то суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Розміри пенсії за вислугу років встановлено статтею 13 Закон №2262-XII, відповідно до частини 2 якої Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Зменшення відсотку грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії, обчисленої відповідно до статті 10 Закону №2262-XII, відбувалось поступово. Так, на підставі Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців та осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ»» від 04.07.2002 № 51-IV у частині другій статті 13 Закону №2262-ХІІ цифри « 85», « 95» і « 90» замінено відповідно цифрами « 90», « 100» і « 95», а слова і цифри «до категорій 2 і 3» замінити словами і цифрою «до категорії 2»; на підставі Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI цифри « 90» замінено цифрами « 80» та на підставі Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII цифри « 80» замінено цифрами « 70».
Останні зміни обумовлені необхідністю запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні, збільшення надходжень до бюджету та удосконалення окремих положень Податкового кодексу України, а також необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів, недопущення втрат бюджету, та забезпечення соціальної підтримки громадян, виходячи з фінансових можливостей держави.
Отже, з 01.04.2014 змінився відсоток грошового забезпечення з якого розраховується розмір пенсії, яка обчислюється відповідно до статті 13 Закону №2262-XII, та станом на 01.01.2018 - момент здійснення перерахунку пенсій в централізованому порядку, такий становив 70.
Обмеження ж щодо застосування зазначених положень до попередньо призначених військовослужбовцям пенсій за вислугу років законодавцем не встановлені ні у самому Законом України «Про запобігання фінансовій катастрофі та створення передумов для економічного зростання в Україні», ні у Законі №2262-XII.
Відповідно до правової позиції Конституційного Суду України, викладеної у рішенні від 26.12.2011 №20-рп/2011, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Розміри соціальних виплат залежать від соціально-економічних можливостей держави.
Слід зауважити, що аналіз практики Європейського суду з прав людини, яка згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» застосовується судами з Конвенцією як джерело права, вказує на те, що, неодноразово висловлюючи правову позицію щодо можливості обмеження розміру соціальних виплат, ЄСПЛ, не заперечуючи право держав зменшувати такий розмір, не сформулював правової позиції щодо достатнього розміру таких соціальних виплат, підкреслюючи водночас необхідність забезпечення прозорості, недискримінаційного характеру відповідних змін, не покладення надмірного тягаря на заявників внаслідок такого втручання держави. Така практика свідчить про достатньо широке поле для розсуду, яке ЄСПЛ залишає державам у питаннях соціального забезпечення.
Таким чином, ЄСПЛ визнає можливість того, що виплати соціального страхування можуть бути зменшені або припинені, однак, розглядаючи питання відповідності таких дій, у кожній конкретній справі ураховує всі відповідні обставини справи і з'ясовує: чи було законним таке втручання, чи переслідувало легітимну мету таке втручання та чи не поклало таке втручання надмірний тягар на особу, якої це стосується.
За аналогічних обставин ЄСПЛ не констатує порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції (справа Valkov and Others v. Bulgaria (заява № 2033/04); справа Khoniakina v. Georgia (заява №17767/08)).
Хоча виплати соціального страхування є майном у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, однак зміна, після набрання рішенням Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18 законної сили, відсоткової складової грошового забезпечення, з якого розраховується розмір пенсії особам, яким така призначена у відповідності до Закону № 2262-ХІІ, не може вважатися порушенням їх права володіння цим майном, оскільки такі здійснені державою шляхом введення нових законодавчих положень з метою регулювання політики соціального забезпечення. Встановлені обмеження не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав.
Окрім того, суд апеляційної інстанції погоджується з аргументами відповідача, що може скластися ситуація, за якої військовослужбовці, які звільненні до 01.04.2014 і займали аналогічну посаду, мали одне і теж військове звання, з аналогічною вислугою років, однаковими додатковими видами грошового забезпечення та розміром премії за оновленими довідками матимуть 80% - 90% сум пенсії від грошового забезпечення, а ті, що звільнені після 01.04.2014 - 70% сум пенсії від грошового забезпечення, що і призведе до дискримінації одних по відношенні до інших.
Слід зауважити, що розмір пенсії позивача з 01.04.2019, з урахуванням всіх складових, зазначених в оновленій довідці, та з застосуванням 70 відсотків грошового забезпечення з якого буде перерахований розмір пенсії не поставить його у невигідне становище, оскільки право на соціальне забезпечення буде за ним збережене, позивач не буде позбавлений своїх засобів для існування і не буде підданий ризикові недостатності таких засобів для життя.
За встановлених обставин, враховуючи вказані законодавчі положення, надаючи правову оцінку аргументам сторін, на переконання суду апеляційної інстанції не вважатиметься дискримінаційними діями зменшення розміру пенсії позивача за вислугу років з 86% до 70% грошового забезпечення починаючи з 01.04.2019 з врахуванням мети регулювання політики соціального забезпечення та оновленої довідки від 07.12.2020 №11/3356 про розмір грошового забезпечення, оскільки такі не є непропорційними та не призводять до порушення сутності пенсійних прав позивача.
Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на викладене, враховуючи положення статті 316 КАС України, прецедентну практику ЄСПЛ, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви правомірності перерахунку пенсії позивачу з 05 березня 2019 року згідно з довідкою № 11/3356 від 07.12.2020 із застосуванням 70% розміру грошового забезпечення, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.
Керуючись статтями 241, 243, 308, 311, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 березня 2022 року у справі №300/3988/21 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Т. І. Шинкар
судді Л. П. Іщук
Н. М. Судова-Хомюк