25 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 500/945/22 пров. № А/857/6831/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Іщук Л. П.,
суддів - Судової-Хомюк Н. М., Шинкар Т. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року, ухвалене головуючим суддею Подлісною І. М. у м. Тернополі, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, в якому просить:
визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо непроведення йому з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» від 26.05.2021 № 2021/0393 відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ) у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату йому з 01.12.2019 пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» від 26.05.2021 № 2021/0393 відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ у порядку і розмірах, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», виходячи з відсоткового значення розміру пенсії 76 % сум грошового забезпечення.
Позивач свої вимоги обґрунтовував тим, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами, а тому внесені до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ зміни щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 14.03.2022 позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області щодо непроведення з 01.12.2019 перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» від 26.05.2021 №2021/0393, виходячи з розрахунку 76% від суми щомісячного грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» від 26.05.2021 №2021/0393, виходячи з розрахунку 76% від суми щомісячного грошового забезпечення, без обмеження максимальним розміром, із врахуванням проведених виплат. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в користь позивача 992,40 грн сплаченого судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій з покликанням на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судове рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України, оскільки позивачу проведено перерахунок пенсії за вислугу років в розмірі 70% грошового забезпечення, визначеного відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» і чинної на час перерахунку редакції статті 13 Закону № 2262-ХІІ. Зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 24.06.2020 у справі № 580/234/19, на осіб, яким пенсія перерахована відповідно до нормативно-правових актів, вказаних у статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», та розмір якої перевищує максимальний розмір, встановлений цим Законом, поширюються приписи законодавства на час здійснення такого перерахунку. Відтак, до регулювання спірних правовідносин відповідачем правомірно застосовано обмеження пенсії десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність.
Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому покликається на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін.
Оскільки апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), апеляційний суд відповідно до вимог пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, проаналізувавши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково з таких підстав.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з лютого 2009 року перебуває на обліку у відповідача та відповідно до Закону № 2262-ХІІ отримує пенсію за вислугу років.
Позивачу призначено пенсію в розмірі 76 % від грошового забезпечення.
З 01.01.2016 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , виходячи з розміру 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 28.11.2019 у справі №500/580/19 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області з 01.01.2016 провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з урахуванням розміру пенсії за вислугу років 76% грошового забезпечення, врахованого для обчислення пенсії.
Крім цього, рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.09.2021 у справі №500/5081/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Тернопільській області» №2021/0393 від 26.05.2021 з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки від 26.05.2021 №2021/0393, виходячи з 70% відповідних сум грошового забезпечення.
15.12.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії з урахуванням основного її розміру 76 % відповідних сум грошового забезпечення з 01.12.2019.
Листом від 29.12.2021 відповідач повідомив позивачу, що на виконання рішення суду у справі №500/5081/21 позивачу з 01.12.2019 проведено перерахунок пенсії за вислугу років, при цьому відсотковий розмір його пенсії з 01.12.2019 встановлено в розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до статті 13 Закону № 2262-ХІІ в редакції, чинній на момент здійснення такого перерахунку, а тому підстав для проведення перерахунку немає.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення, а тому застосування при перерахунку пенсії статті 13 Закону №2262-XII, яка визначає відсотковий розмір відповідного грошового забезпечення при призначенні пенсії, є протиправним.
Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Стаття 46 Конституції України передбачає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон № 2262-ХІІ.
Статтею 13 Закону № 2262-XII (у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії) було передбачено, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають страховий стаж 25 років і більше, з яких не менше 12 календарних років і 6 місяців становить військова служба, служба в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України (пункт «б» статті 12): за страховий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний повний рік стажу понад 25 років - 1 процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Перерахунок призначених відповідно до цього Закону пенсій визначений статтею 63, відповідно до якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» передбачено перерахувати з 01.01.2016 пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції». Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.
Апеляційний суд зауважує, що стаття 13 Закону №2262-ХІІ неодноразово була змінена в частині граничного розміру пенсії у відсотковому співвідношенні до розміру грошового забезпечення після призначення пенсії позивачу. Так, на момент виникнення спірних правовідносин установлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.
Водночас колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, що застосування цього показника до перерахунку пенсії позивача є протиправним, тому що стосується призначення нових пенсій, а не перерахунку раніше призначених, а також з огляду на те, що законодавчо діє принцип незворотності нормативно-правових актів у часі в силу прямих приписів статті 58 Конституції України.
Отже, порядок перерахунку призначених пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) урегульований нормами статті 63 Закону № 2262-ХІІ, тому застосування статті 13 цього Закону, яка регулює призначення пенсій, є протиправним, оскільки процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону № 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини, закріплені Конституцією України, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 №5-р/2018 Суд зазначив, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи людини, гарантії цих прав і свобод. Але, визначаючи їх, законодавець може лише розширювати, а не звужувати, зміст конституційних прав і свобод та встановлювати механізми їх здійснення. Положення частини третьої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності.
Зважаючи на викладене, враховуючи те, що позивачу призначено пенсію у розмірі 76 % відповідних сум грошового забезпечення, відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм статті 13 Закону № 2262-ХІІ, яка застосовується саме при призначенні пенсії, так як при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років чи у зв'язку із збільшенням його в силу змін законодавства, є незмінним у бік зменшення.
Вказаної позиції дотримується і Верховний Суд у постанові від 23.06.2021 року у справі № 140/392/19.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо протиправного зменшення розміру перерахованої позивачу пенсії з 76 % до 70 % відповідного грошового забезпечення. Ті обставини, що відбулись зміни у законодавстві, жодним чином не впливають на характер спірних правовідносин.
Щодо доводів скаржника про безпідставність вимог позивача в частині незастосування максимального розміру пенсії, колегія суддів звертає увагу, що вказана вимога ОСОБА_1 у даній справі не заявлялась, як і відсутні відповідні обґрунтування такої вимоги у позовній заяві.
Незважаючи на викладене, суд першої інстанції зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років без обмеження максимальним розміром, за відсутності при цьому у мотивувальній частині рішення суду будь-якого покликання на норми права, які застосував суд при вирішенні питання обмеження максимального розміру пенсії, та мотиви їх застосування.
За наведених обставин, суд вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції щодо встановлених обставин не спростовують, однак, дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, що не призвело до неправильного вирішення справи та відповідно до статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою часткового задоволення апеляційної скарги та зміни резолютивної частини рішення суду, шляхом виключення «без обмеження максимальним розміром».
Керуючись статтями 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області задовольнити частково.
Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі № 500/945/22 змінити, виключивши з резолютивної частини «без обмеження максимальним розміром».
В решті рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 14 березня 2022 року у справі № 500/945/22 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Л. П. Іщук
судді Н. М. Судова-Хомюк
Т. І. Шинкар
Повне судове рішення складено 25.07.2022