21 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 2-а-174/09 пров. № А/857/7830/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009 року (суддя Горегляд О.І., ухвалене в м. Кузнєцовську о 13:33) у справі № 2-а-174/09 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду в Рівненській області про перерахунок пенсії,-
07 квітня 2009 року ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом в якому просив суд: зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України провести з 26.01.2006 року перерахунок пенсії та виплатити її, визначивши середньомісячний заробіток за календарний місяць роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в період з 02.05.1986 року по 01.06.1986 року, з додаванням до заробітку на основній роботі, відповідно до п.З ч.З ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області здійснити перерахунок пенсії за стаж роботи, збільшивши пенсійну виплату на 1% заробітку, відповідно до ч.2 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18.09.2005 року по теперішній час; зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську Рівненської області перерахувати з 01.01.2006 року по теперішній час розмір додаткової пенсії, передбаченої ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та виплатити її із врахуванням всіх підвищень.
Постановою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив позивач- ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції, в якій покликаючись на неповне та неправильне встановлення обставин справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги з підстав наведених в апеляційній скарзі.
Апелянт повідомлявся судом про час та місце розгляду справи, однак конверт повернувся в апеляційний суд з відміткою про невручення відправлення та з зазначенням «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до пункту 4 частини 6 статті 251 КАС України вважається належним повідомленням про час та місце розгляду справи.
Відповідач, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, явки уповноваженого представника не забезпечив, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без його участі.
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю-доповідача обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , з 23.03.2004 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м.Кузнецовськ Рівненської області та на підставі його заяви отримує пенсію за вислугу років.
Судом встановлено, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого Рівненською обласною державною адміністрацією 19.01.1993 року, ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 2.
Статтею 56 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (тут і далі норми в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що пільги щодо обчислення стажу роботи (служби) і відповідно право на пенсію мають громадяни, віднесені до категорій 1,2,3,4 за умови стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням на один відсоток заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 % заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком №1, чоловіки 10 років і більше, жінки 7 років 6 місяців і більше не вище 85 % заробітку. Тобто вище вказаний Закон визначає право виходу на пенсію в повному розмірі за умови, якщо громадяни віднесені до відповідних категорій, мають стажу роботи не менше як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років.
Призначення та підвищення пенсій проводиться за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не за нормами Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Статтею 49 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 вперше пенсія була призначена з 23.03.2004 року згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам пенсія збільшується на 1% розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст. 27 цього Закону, але не більше ніж на 1% мінімального розміру пенсії за віком, зазначеного в абзаці першому цієї частині. Підвищення до пенсії відповідно ст. 28 Закону обраховується наступним чином: 544 грн. * 6 % = 32,64 грн., де: 544 грн. - величина, з якої обчислюється доплата до пенсії за понаднормовий стаж відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що передбачена постановою КМ України №654 від 16.07.2008 року; 6% - різниця між стажем позивача та стажем, передбаченим ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(31-25=6 років, %).
Статтею 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 01.01.2008 року) передбачено, що у 2006-2007 роки передбачалось: «особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком». Відповідно до ст. 67 Закону конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, постанова Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2003 року (втратила чинність з 01.09.2008 року на підставі постанови КМ України № 654 від 16.07.2008 року) передбачала, що встановлюється виходячи з розміру 19 гривень 91 копійка провадиться розрахунок додаткової пенсії, передбаченої Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Отже, як видно з вищевикладених доводів у 2006-2007 року, чинне на той час законодавство України, прямо передбачало порядок нарахування та виплати додаткової пенсії відповідно до ст. 51 цього Закону і обраховувалась вона наступним чином: 19,91 грн. * 30% = 5,97 грн.
Відтак, позивачу ОСОБА_1 у 2006-2007 роках щомісячна додаткова пенсія відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачувалась в розмірі 5,97 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 27.12.2007 року були внесені зміни до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які наступній редакції: «особам, віднесеним до категорії 2, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається в розмірі 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність».
Відтак, апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що з 01.01.2008 року дану додаткову пенсію слід обчислювати так: 470 грн. * 15% = 70,50 грн., де 470,00 - з 01.01.2008 року встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; З 01.04.2008 року: 481грн. * 15% = 72,15 грн., де 481,00 грн. - з 01.04.2008 року встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року зміни внесені до ст. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними та втратили чинність, а відтак в період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року положення ст. 51 Закону неконституційними не визнавались, не скасовувались, а тому, відповідно до ст. 68 Конституції України, є обов'язковими до виконання.
Постановою КМ України № 530 від 28.05.2008 року (набрала чинності з 22.05.2008 року) в п.4 якої зазначалось: «установити, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність: тим, що належать до категорії 2,-15 відсотків».
Тому вірним є висновок суду першої інстанції, що з 22.05.2008 року дану додаткову пенсію слід обчислювати так: 481грн. * 15 % = 72,12 грн., де 481,00 грн. - з 01.04.2008 року встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; 3 01.07.2008 року: 482 грн. * 15% = 72,30 грн., де 482,00 грн. - з 01.07.2008 року встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність; 3 01.10.2008 року: 498грн. * 15% = 74,70 грн., де 498,00 грн. - з 01.10.2008 року встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність.
Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
Згідно ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Кузнецовського міського суду Рівненської області від 23 жовтня 2009 року у справі № 2-а-174/09 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 25.07.2022