21 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 300/6724/21 пров. № А/857/6548/22
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді: Запотічного І.І.,
суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,
при секретарі судового засідання: Пославському Д.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року (суддя Микитин Н.М., ухвалене в м.Івано-Франківську о 10:08, повний текст складено 21.02.2022) у справі № 300/6724/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Державне підприємство «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними та скасування наказів, -
01.11.2021 р. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся в суд з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України (далі також - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство "Національні інформаційні системи" (далі - ДП Національні інформаційні системи", ДП "НІС") про визнання протиправними та скасування наказів від 30.08.2021 № 2983/7 "Про проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області Федорина Мирослава Михайловича" та від 17.09.2021 № 3311/5 "Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області Федорина Мирослава Михайловича".
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09.02.2022р. в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, його оскаржив позивач ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу до Восьмого апеляційного адміністративного суду, та з викладених в ній підстав, покликаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржуване рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта та просить оскаржуване судове рішення залишити без змін.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення аналогічні викладеним у відзиві на апеляційну скаргу, просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач та третя особа будучи повідомленими про час та місце розгляду справи явки представників в судове засідання не забезпечили, що відповідно до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.
Клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи колегією суддів відхилено у звязку з відсутністю доказів його обгрунтування.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, станом на вчинення реєстраційної дії, яка була предметом перевірки відповідача № 11201070013002620 “Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу”, а саме 30.03.2020 та по 31.12.2020 ОСОБА_1 займав посаду державного реєстратора Поберезької сільської ради, що визнається сторонами.
В подальшому, розпорядженням Єзупільської селищної ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області від 31.12.2020 №101-к ОСОБА_1 прийнято на посаду державного реєстратора відділу “Центр надання адміністативних послуг” Єзупільської селищної ради в порядку переведення .
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі листа відділення поліції №1 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.07.2021 № 5940/108/47/02-2021(вх. 21.07.2021) Міністерство юстиції України винесло Наказ №2983/7 від 30.08.2021 “Про проведення камеральної перевірки державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області ОСОБА_1 ” .
Відатак, на підставі вказаного вище наказу було проведено камеральну перевірку у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо реєстраційної дії від 30.03.2020 № 11201070013002620 “Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу” та утворено відповідну комісію.
Судом встановлено, що в ході проведення зазначеної перевірки, були виявлені порушення вимог законодавства у сфері реєстраційних дій, що зафіксовані в акті перевірки від 15.09.2021, а саме, встановлено, що державним реєстратором Федориним М.М. проведено реєстраційну дію від 30.03.2020 № 11201070013002620 за наявності підстав до зупинення розгляду заяви та для відмови в проведенні державної реєстрації.
Так, вказаним актом встановлено наступні порушення:
- відсутність у Єдиному державному реєстрі електронної копії заяви про державну реєстрацію, що свідчить про порушення державним реєстратором Федориним М.М. обов'язку з виготовлення електронної копії документа, поданого для проведення державної реєстрації або неподання заявником такого документу в порушення п.п. 3,4 ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” та п. 9 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осбі-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5;
- державному реєстратору подано не оригінал, а нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи в порушення п. 16 ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”;
- протоколом на підставі якого проведено реєстраційну дію, підтверджується, що на загальних зборах був присутній один учасник Товариства, якому належить 49% у статутному капіталі Товариства в порушення ч. 4 ст. 34 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Отже, рішення загальних зборів учасників Товариства в частині обрання голови загальних зборів прийнято за відсутності необхідної кількості голосів.
В подальшому, за результатами проведення камеральної перевірки, на виконання наказу МЮУ №2983/7 від 30.08.2021, винесено наказ від 17.09.2021 року №3311/5 “Про результати проведення камеральної перевірки державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області Федорина М.М.”, яким анульовано останньому доступ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач, вважаючи вищезгадані накази протиправними та такими, що порушують його права, звернувся до суду з цим позовом.
Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації юридичних осіб, їхньої символіки (у випадках, передбачених законом), громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців регулюються Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" № 755-IV від 15.05.2003 (далі - Закон № 755-IV).
Відповідно до п. 5-7 частини першої статті 1 Закону № 755-IV державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус.
Держатель Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - держатель Єдиного державного реєстру) - Міністерство юстиції України, яке вживає організаційних заходів, пов'язаних із забезпеченням функціонування Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Відповідно до ч.2 статті 25 Закону № 755-IV порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає: 1) заповнення форми заяви про державну реєстрацію - у разі подання документів особисто заявником (за бажанням заявника); 2) прийом документів за описом - у разі подання документів у паперовій формі; 3) виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; 4) внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру; 5) перевірку документів на наявність підстав для зупинення розгляду документів; 6) перевірку документів на наявність підстав для відмови в державній реєстрації; 7) прийняття рішення про проведення реєстраційної дії - для громадських формувань, символіки та засвідчення факту наявності всеукраїнського статусу громадського об'єднання; 8) проведення реєстраційної дії (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови в державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; 9) формування та оприлюднення на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг виписки, результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації та установчих документів; 10) видача за бажанням заявника виписки з Єдиного державного реєстру у паперовій формі за результатами проведеної реєстраційної дії (у разі подання заяви про державну реєстрацію у паперовій формі).
Відповідно до ч. 1 статті 34-1 Закону № 755-IV контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України, у тому числі шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі з метою виявлення порушень порядку державної реєстрації державними реєстраторами, уповноваженими особами суб'єктів державної реєстрації, а також з метою виявлення фактів неподання або несвоєчасного подання державному реєстратору передбаченої цим Законом інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи або його відсутність.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, на виконання статті 34-1 Закону № 755-IV постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 № 990 затверджено Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Порядок № 990).
Згідно пункту 9 Порядку № 990, камеральна перевірка під час здійснення контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації проводиться на підставі рішення Мін'юсту в разі виявлення порушень, визначених законами, порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та/або державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Таким чином суд першої інстанції вірно зазначив, що контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України, зокрема, але не виключно шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі.
Крім цього, п 4 Порядку № 990 визначає, що контроль за діяльністю у сфері державної реєстрації здійснюється шляхом: 1) розгляду звернень відповідно до Закону України “Про звернення громадян”; 2) розгляду депутатських запитів, звернень відповідно до Закону України “Про статус народного депутата України”; 3) аналізу інформації, опублікованої в засобах масової інформації чи оприлюдненої в Інтернеті; 4) перевірки відомостей, отриманих Мін'юстом під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації; 5) моніторингу реєстраційних дій в реєстрах; 6) проведення спеціальної перевірки діяльності державного реєстратора в реєстрах щодо осіб, які до призначення на посаду державного реєстратора або на іншу посаду, що передбачає виконання функцій державного реєстратора (далі - посада державного реєстратора), перебували на посаді державного реєстратора в іншого суб'єкта державної реєстрації; 7) проведення тестування на знання законодавства у сфері державної реєстрації осіб, які мають намір виконувати функції державного реєстратора та не перебували на посаді державного реєстратора у певного суб'єкта державної реєстрації.
З врахуванням наведеного колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що отримання відповідачем листа відділення поліції №1 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.07.2021 № 5940/108/47/02-2021, зокрема про проведення перевірки законності дій державного реєстратора ОСОБА_1 при вчиненні ним реєстраційної дії 30.03.2020 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ “ОРІАНА-ЕКО”, слугувало підставою до проведення перевірки вказаної реєстраційної дії відповідно до покладених на Міністерство юстиції України повноважень щодо контролю за діяльністю у сфері державної реєстрації шляхом перевірки отриманих відомостей (пп. 4 п. 4 Порядку № 990).
З врахуванням наведеного суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що наказ Міністерства юстиції України 30.08.2021 № 2983/7 "Про проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області Федорина Мирослава Михайловича" містить підставу його видання - лист відділення поліції №1 Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області від 08.07.2021 № 5940/108/47/02-2021, що відповідає пп. 4 п. 4 Порядку № 990, яка вказує на необхідність відповідачем перевірки відомостей отриманих під час реалізації повноважень у сфері державної реєстрації, однак не встановлює форми отримання таких відомостей, а тому судом першої інстанції вірно не прийнято доводи позивача в частині необхідності оформлення такого звернення проавоохоронного органу у формі постанови.
Відтак у позовній вимозі про визнання протиправним та скасування наказу від 30.08.2021 № 2983/7 "Про проведення камеральної перевірки у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань державного реєстратора Поберезької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області Федорина Мирослава Михайловича" судом першої інстанції підставно відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи проведеною відповідачем перевіркою встановлено, що реєстраційну дію від 30.03.2020 № 11201070013002620 “Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу” щодо відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі проведено за наявності підстав для зупинення державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що проведеною перевіркою встановлено, що для проведення реєстраційної дії від 30.03.2020 № 11201070013002620 державним реєстратором Федориним М.М. до Єдиного Державного реєстру внесені відомості про надання наступних документів: заяву щодо державної реєстрації; протокол загальних зборів учасників Товарства від 07.02.2020; документ про сплату адміністративного збору; аудиторський звіт від 28.01.2020.
В ході проведення перевірки вказаної реєстраційної дії, на предмет дотримання вимог законодавства у сфері державної реєстрації, Комісія встановила наступні порушення:
- відсутність у Єдиному державному реєстрі електронної копії заяви про державну реєстрацію, що свідчить про порушення державним реєстратором Федориним М.М. обов'язку з виготовлення електронної копії документа, поданого для проведення державної реєстрації або неподання заявником такого документу в порушення п.п. 3,4 ч. 2 ст. 25, ч. 1 ст. 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” та п. 9 розділу ІІ Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осбі-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5;
- державному реєстратору подано не оригінал, а нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи в порушення п. 16 ч. 1 ст. 15 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”;
- протоколом на підставі якого проведено реєстраційну дію, підтверджується, що на загальних зборах був присутній один учасник Товариства, якому належить 49% у статутному капіталі Товариства в порушення ч. 4 ст. 34 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю”. Отже, рішення загальних зборів учасників Товариства в частині обрання голови загальних зборів прийнято за відсутності необхідної кількості голосів.
Щодо першого порушення позивач вказує, що така заява була подана заявником, є у матеріалах реєстраційної справи і була відсканована та передана в електронному вигляді разом з усіма іншими документами заявника до Реєстру, а її відсутність пояснюється лише недосконалістю роботи електронного Реєстру, тобто причина є суто технічною.
Разом з тим, позивач не подав жодних доказів на підтвердження недосконалості роботи Реєстру чи наявністі технічних збоїв роботи реєстру 30.03.2020.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відсутність електронної копії заяви про державну реєстрацію у Єдиному державному реєстрі не є технічною помилкою позивача, оскільки не підпадає під визначення такої у п. 15 ч. 1 ст. 1 Закону, де зазначено, що технічна помилка - описка, друкарська, граматична, арифметична помилка, допущена державним реєстратором під час проведення ним реєстраційних дій.
Згідно п.п. 3 та 4 частини другої статті 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” порядок проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації, включає, в тому числі, виготовлення копій документів в електронній формі - у разі подання документів у паперовій формі; внесення копій документів в електронній формі до Єдиного державного реєстру.
Реєстраційна справа - сукупність документів у паперовій та/або електронній формі, що подавалися для проведення реєстраційних дій.
Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку державної реєстирації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, затвердженого наказом Мінісертства юстиції України від 09.02.2016 № 359/5 зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.02.2016 за № 200/28330 (в редакції від 24.01.2020 чинній на час вчинення реєстраційної дії) ( надалі Порядок № 359/5) державна реєстрація проводиться на підставі документів, поданих заявником, шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації, нотаріуса.
Також пунктом 9 розділу ІІ Порядку № 359/5 встановлено, що з поданих для державної реєстрації документів державний реєстратор, уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації виготовляють електронні копії таких документів шляхом їх сканування, які долучаються до заяви, зареєстрованої у Єдиному державному реєстрі.
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про порушення державним реєстратором вимог ст.ст. 4, 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” і Порядку № 359/5.
З приводу другого прушення державного реєстратора зафіксованого актом камеральної перевірки, слід зазначити наступне.
Як вбачається з акта перевірки та підтверджується матеріалами справи державному реєстратору для вчинення 30.03.2020 реєстраційної дії № 11201070013002620 “Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу” подано не оригінал, а нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи.
Згідно ч.1 статті 15 Закону № 755-IV встановлені вимоги, яким повинні відповідати документи, що подаються для державної реєстрації: 1) документи мають бути викладені державною мовою та додатково, за бажанням заявника, - іншою мовою (крім заяви про державну реєстрацію); 2) текст документів має бути написаний розбірливо (машинодруком або від руки друкованими літерами); 3) документи не повинні містити підчищення або дописки, закреслені слова та інші виправлення, не обумовлені в них, орфографічні та арифметичні помилки, заповнюватися олівцем, а також містити пошкодження, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; 4) документи в електронній формі мають бути оформлені згідно з вимогами, визначеними законодавством; 5) заява про державну реєстрацію підписується заявником. У разі подання заяви про державну реєстрацію поштовим відправленням справжність підпису заявника повинна бути нотаріально засвідчена; 6) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом, та відповідати законодавству.
Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів, крім рішень, створених на порталі електронних сервісів або з використанням Єдиного державного вебпорталу електронних послуг та підписаних з використанням кваліфікованого електронного підпису, а також інших випадків, передбачених законом.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, згідно вимог підпункту а) пункту 3 частини 5 статті 17 Закону № 755-IV для державної реєстрації змін до відомостей про розмір статутного капіталу, розміри часток у статутному капіталі чи склад учасників товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю подається, в тому числі, рішення загальних зборів учасників (рішення єдиного учасника) товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток учасників.
Також абзацом шістнадцятим частини п'ятої статті 17 Закону № 755-IV встановлено вимоги щодо такого рішення, а саме, про те, що справжність підписів учасників, які голосували за рішення, визначені у підпунктах "а", "б", "є", "ж" та "з" цієї частини, засвідчується нотаріально з обов'язковим використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. Якщо у випадках, передбачених законом, таке рішення приймається без урахування голосів учасників у зв'язку з настанням певної обставини, подається документ, що підтверджує настання такої обставини.
Крім цього, пункт 16 частини першої цієї статті Закону передбачає виняток за кого допускається подання копії документу замість оригіналу, а саме, у разі якщо оригінали документів, необхідних для державної реєстрації, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.
Таким чином суд першої інстанції вірно вказав на те, що вимога щодо належного оформлення рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається державному реєстратору для вчинення реєстраційних дій, безпосередньо закріплена у Законі № 755-IV та вказує про необхідність подання такого рішення і встановлює обов'язкову вимогу нотаріального посвідчення справжності підписів учасників, які голосували за рішення з використанням спеціального бланку.
Так реєстраційна дія від 30.03.2020 № 11201070013002620 “Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу” проведена на підставі документів, які було подано не в повному обсязі, а саме за відсутності заяви, форма якої затверджена наказом Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 (зі змінами) та оригіналу рішення уповноваженого органу управління юридичної особи.
Таким чином, державний реєстратор Федорин М.М. провів реєстраційну дію з порушенням вимог п. 5 ч.2 ст. 25 Закону, оскільки не перевірив документи на наявність підстав для зупинення їх розгляду.
З приводу третього порушення, то актом перевірки було встановлено, що в порушення порушення ч. 4 ст. 34 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” рішення загальних зборів учасників Товариства в частині обрання голови загальних зборів прийнято за відсутності необхідної кількості голосів.
Згідно частини 4 статті 34 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю” рішення загальних зборів учасників з усіх інших питань приймаються більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань.
Разом з тим, частина (п'ята) статті 34 цього Закону містить виключення щодо застосування загальних правил, та вказує, що статутом товариства може встановлюватися інша кількість голосів учасників товариства (але не менше, ніж більшість голосів), необхідна для прийняття рішень з питань порядку денного загальних зборів учасників, крім рішень, які відповідно до цього Закону приймаються одностайно. Відповідні положення можуть бути внесені до статуту, змінені або виключені з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких взяли участь всі учасники товариства.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, комісією не було досліджено Статут ТОВ “ОРІАНА-ЕКО” при проведенні камеральної перевірки, що свідчить про передчасність висновків щодо порушення норм Закону, оскільки статутом товариства може бути встановлено іншу кількість голосів учасників товариства, що слід було встановити первинно.
Колегія суддів зазначає, що ключовим питанням при наданні оцінки порушенням, допущеним під час прийняття суб'єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків і, на противагу йому, принцип формальне порушення не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення.
Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб'єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 23.04.2020 у справі № 813/1790/18 та від 26.06.2019 у справі № 1640/3394/18.
Враховуючи викладені правові висновки Верховного Суду, суд першої інстанції вірно вказав, що навіть як би у акті каперальної перевірки комісії Мін'юсту було відсутнє встановлене третє порушення державного реєстратора, це не могло би призвести до прийняття іншого рішення, з огляду на вищенаведені обставини.
З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що враховуючи положення Порядку №990 щодо повноважень комісії при проведенні камеральної перевірки та повноважень Мінюсту щодо прийняття наказу з врахуванням обставин встановлених перевіркою, встановлення факту вчинення реєстратором порушення або відсутність складу такого, обрання заходу відповідальності є виключним повноваженням зазначених органів. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. При цьому рішення відповідного органу має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення порушення, його наслідки, а відтак і погодився із висновком комісії про те, що позивачем допущено грубе порушення та видом відповідальності застосованим до нього.
Щодо доводів апелянта про проведення перевірки та притягнення до відповідальності державного реєстратора не відповідного суб'єкта державної реєстрації колегія суддів зазначає наступне.
ОСОБА_1 з 31.12.2020 працює на посаді державного реєстратора відділу “Центр надання адміністративних послуг” Єзупільської селищної ради, що підтверджується Розпорядженням Єзупільської селищної ради від 31.12.2020 р. №101-к, водночас камеральну перевірку відповідачем проведено відносно державного реєстратора ОСОБА_1 . Поберезької сільської ради.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони не заперечили, що на час проведення перевірки позивач посади в Поберезькій сільській раді, яка перестала існувати у звязку з проведеною в Україні реформою адміністративно-територіального устрою, не займав і відповідно не перебував з нею в трудових відносинах.
Згідно статті 34-1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” контроль у сфері державної реєстрації здійснюється Міністерством юстиції України проводиться відносно двох суб'єктів: державних реєстраторів та уповноважених осіб суб'єктів державної реєстрації.
Державний реєстратор юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - державний реєстратор) - особа, яка перебуває у трудових відносинах з суб'єктом державної реєстрації, нотаріус(п. 5 с. 1 ст. 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань”).
Уповноважена особа суб'єкта державної реєстрації - адміністратор центру надання адміністративних послуг, помічник нотаріуса, які вчиняють усі передбачені законодавством дії щодо прийняття та видачі документів для державної реєстрації (п. 2 порядку № 990).
Разом з тим, відповідач проводячи перевірку 30.08.2020 перевіряв в ретроспективі (тобто станом на дату вчинення реєстраційної дії 30.03.2020) дії державного реєстратора Поберезької сільської ради Федорина М.М. щодо державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу № 11201070013002620 .
Відповідно до п. 13-1 Порядку № 990 в акті про проведення камеральної перевірки зазначаються встановлені у діях державного реєстратора, уповноваженої особи суб'єкта державної реєстрації одноразове грубе чи неодноразові істотні порушення законів під час проведення реєстраційних дій в реєстрах.
Відтак колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що наведене свідчить про індивідуальний характер відповідальності державного реєстратора безвідносно до місця його роботи.
Таким чином, зазначення в оскаржуваних наказах Міністерства юстиції України від 30.08.2021 № 2983/7 та від 17.09.2021 № 3311/5 державного реєстратора Федорина М.М. Поберезької сільської ради свідчить про вчинення ним порушення як державним реєстратором Поберезької сільської ради, при цьому перевірка проводилась та до відповідальності притягнуто особисто державного реєстратора ОСОБА_1 , а не відповідного суб'єкта державної реєстрації.
Крім цього, слід зазначити, що на час звернення позивача до суду та ухвалення рішення, у державного реєстратора ОСОБА_1 не було доступу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який було анульовано наказом Міністерства юстиції України від 03.09.2020р. № 3023/5.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Колегія суддів апеляційного суду перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін погоджується з судом першої інстанції, про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та прцесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апелянта не спростовують висновків суду з наведених вище мотивів, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.
Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України суд ,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року у справі № 300/6724/21 без змін.
Постанова набирає законної сили з дати прийняття.
На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя І. І. Запотічний
судді І. В. Глушко
О. І. Довга
Повне судове рішення складено 25.07.2022