Господарський суд Чернігівської області
14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62
Іменем України
"18" жовтня 2007 р. Справа № 9/180
08 год. 55 хв., м. Чернігів
Господарський суд Чернігівської області у складі:
судді Івченко С.М.
при секретарі Маковій Ю.Г.
за участю представників:
позивача Лебедєва О.Г., довіреність №03-1685/2955 від 13.09.2007р.
відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
позов Відділення Фонду соціального захисту інвалідів у
Чернігівській області,
м. Чернігів, вул. Комінтерну, 14
до Приватного підприємства "Хлібодар"
смт.Холми Корюківського р-ну
про стягнення 1501,68грн.
ухвала постановляється після оголошеної в судовому засіданні перерви
Відділенням Фонду соціального захисту інвалідів у Чернігівській області подано позов про стягнення 1501,68грн., в тому числі 1450 грн. адміністративно-господарських санкцій та 51,68 грн. пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2006 році.
Представник позивача в судовому засіданні заявив клопотання № 04-487/4383 від 18.10.07р. про відмову від позову у зв"язку зі сплатою відповідачем суми заборгованості в повному обсязі та закриття провадження у справі.
Відповідач був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 604840, проте у судове засідання відповідач представника не направив, проте до початку судового засідання від позивача надійшов лист з оригіналом квитанції від 09.10.07р. про сплату заборгованості в сумі 1516,70грн., тому числі 1450 грн. адміністративно-господарських санкцій та 51,68 грн. пені.
Вислухавши пояснення повноважного представника позивача, розглянувши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, господарський суд встановив:
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991р. № 875-ХІІ (надалі -Закон № 875), визначено, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
У відповідності зі ст. 18 Закону № 875 забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.
Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 1 ст. 19 Закону № 875 встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Згідно ч. 2 цього Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Відповідно до ч. 10 Закону № 875 керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону. При цьому державна служба зайнятості відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» лише сприяє працевлаштуванню інвалідів, які знаходяться на обліку та зареєстровані як безробітні.
Отже, обов»язок по працевлаштуванню інвалідів відповідно до встановленого Законом нормативу покладається виключно на підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю.
Відповідно до ч. 5 Закону № 875 виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою вищевказаної статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно форми № 10-ПІ (річна) «Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів» за 2006 рік середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу становить у Відповідача 11 осіб. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до вимог ст. 19 Закону № 875, становить 4 особи, з них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність (осіб) - 1.
Таким чином, невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів становить 1 особи.
Згідно вищезазначеного Звіту річний фонд оплати праці за 2006 рік складає -31,9 тис. грн., середньорічна заробітна плата штатного працівника -2900,00 грн. (обчислена шляхом ділення розміру фонду оплати праці на середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу).
Відповідно до ч. 1 ст. 20 Закону № 875-ХІІ, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Таким чином сума адміністративно-господарських санкцій, яку має сплатити Відповідач, становить 1450,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правої відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ч. 4 ст. 20 Закону № 875 адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», п. 2 Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007р. № 70, Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 223 від 15.05.2007р. передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Таким чином, розмір пені на день подання позовної заяви становить:
8 х 120/100/365 = 0,026 % х 1450,00 грн. = 0,38 грн. -розмір пені за один день. Кількість днів прострочення -136. Тому розмір пені становить -0,38 грн. х 136 днів = 51,68 грн., що підтверджується розрахунком позивача.
Дані вимоги Відповідач не виконав та адміністративно-господарські санкції в установлений строк не сплатив.
У відповідності зі ст. 20 Закону № 875, спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів в судовому порядку.
Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Зважаючи на надіслання відповідачем доказів, що підтверджують сплату ним заборгованості в сумі 1516,70грн., тому числі 1450 грн. адміністративно-господарських санкцій та 51,68 грн. пені та заявлення клопотання позивачем про відмову від позову у зв"язку зі сплатою відповідачем боргу, суд вважає за можливе на підставі п. 2 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України прийняти відмову від адміністративного позову та закрити провадження у справі з роз'ясненням сторонам, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається.
Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 157, ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
1. Прийняти відмову позивача від адміністративного позову та закрити провадження у справі.
2. Роз'яснити сторонам, що повторне звернення з тією самою позовною заявою не допускається .
3. Ухвала набуває законної сили та може бути оскаржена відповідності до вимог ст.ст. 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.М. Івченко