Справа № 466/1079/22
Провадження № 2/466/1265/22
27 червня 2022 року м Львів
Шевченківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Невойта П.С.,
секретарів с/з Семків Х.І., Лелик О.М.,
справа № 466/1079/22
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук Ірина Львівна, Приватне підприємство «Мадич» про визнання недійсними договорів та звільнення земельної ділянки,
09.02.2020 Львівська міська рада звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 та просить суд:
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» (СДРПОУ 19163029) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635) з припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» (СДРПОУ 19163029) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.02.2012 №334 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» та Приватним підприємством «Мадич» посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Тарасом Львовичем;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства «Мадич» (СДРПОУ 31804392) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635) з припиненням права власності Приватного підприємства «Мадич» (СДРПОУ 31804392) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635);
- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.05.2012 №2201 укладений між Приватним підприємством «Мадич» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук Іриною Львівною;
- скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635) з припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635);
- зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0050га, шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі, загальною площею 53,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обгунтування позовних вимог зазначають, що Львівська міська рада є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Згідно інформації Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 25.11.2021р. Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки на АДРЕСА_1 для обслуговування об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 35899635) не приймалось.
За інформацією Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 29.10.2021, згідно бази нарахування орендних платежів з лютого 2012 року по вересень 2021 року не обліковуються договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд укладені з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .
10.11.2021 здійснено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
За результатами даного обстеження було складено акт обстеження земельної ділянки №103 від 10.11.2021р.
: ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку для обслуговування МАФу за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки.
Відповідно до акту обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 встановлено, що на земельній ділянці № НОМЕР_2 орієнтовною площею 0,0050га на АДРЕСА_1 знаходиться торговий павільйон орієнтовними розмірами 10,10м х 5,00м на бетонній площадці. Даний павільйон складається з панелей типу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та металопластикового профілю зі склопакетним заскленням. В приміщенні здійснюється підприємницька діяльність - торгівля продуктами харчування.
Згідно ухвали Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м. Львова» тимчасову споруду на АДРЕСА_1 до Комплексної схеми не внесено.
Документи на право користування земельною ділянкою відсутні.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2021 №283642226 будівля магазину загальною площею 53,2 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 35899635), перебуває у власності ОСОБА_1 .
Під час обстеження, на земельній ділянці № НОМЕР_2 орієнтовною площею 0,0050га на АДРЕСА_1 будівлю магазину загальною площею 53,2 кв.м. (реєстраційний номер майна 35899635) не виявлено.
23.12.2011 Господарським судом Львівської області у справі №5015/4675/11 за позовом ТзОВ Салон «Же-О-Зе» до Львівської міської ради про визнання права власності, прийнято рішення яким визнано за ТзОВ «Салон «Же-О-Зе» право власності на будівлю магазину площею 53,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно із Витягом про державну реєстрацію прав від 30.01.2012р №33012033 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано за ТзОВ «Салон «Же-О-Зе» право власності на будівлю магазину, загальною площею 53,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. по справі № 5015/4675/11.
Також, згідно із Витягом про державну реєстрацію прав від 27.02.2012р. №33298881 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано за Приватним Підприємством «Мадич» право власності на будівлю магазину, загальною площею 53,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 35899635).
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстрація права власності за Приватним підприємством «Мадич» відбулася на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний №334 від 16.02.2012року.
Право власності було зареєстроване за ОСОБА_1 унаслідок договору купівлі-продажу, реєстраційний №2201 від 31.05.2012 року.
12.03.2013р. Львівським апеляційним Господарським судом постановою у справі №5015/4675/11 скасовано рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. по справі №5015/4675/11.
Позивач вважає, що ОСОБА_1 , самовільно зайняв та фактично використовує земельну ділянку комунальної власності площею 0,0050га в межах червоних ліній на АДРЕСА_1 шляхом розміщення вказаної вище споруди за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про передачу у власність або користування (оренду) даної земельної ділянки, а тому змушені звернути до суду за захистом порушеного права.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на позовну заяву.
Треті особи письмових пояснень не подавали.
Ухвалою від 10.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Цією ж ухвалою залучено Приватне підприємство «Мадич» третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача у справі за позовною заявою Львівської міської ради до ОСОБА_1 , третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук Ірина Львівна про визнання недійсними договорів та звільнення земельної ділянки.
Ухвалою від 08.04.2022 суд витребував з ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» реєстраційну справу на об'єкт нерухомого майна - нежитлову будівлю за адресою: АДРЕСА_1 площею 53,2кв.м.
05.05.2022 реєстраційна справа надійшла на адресу суду.
Ухвалою від 05.05.2022 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 27.06.2022 суд вирішив проводити заочний розгляд справи.
Представник позивача Наконечна О.М. будучи в суді позовні вимоги підтримала, просила позов задовольнити. В судове засідання 27.06.2022 не прибула, однак подала заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, не заперечує щодо заочного розгляду справи, просить позов задовольнити.
Відповідач у судове засідання не прибув повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, та повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення, що повернулося на адресу суду та долучені до матеріалів справи, відзиву на позовну заяву ним подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без його участі, представник позивача не заперечувала проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-282 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.
Третя особа на стороні відповідача приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук Ірина Львівна в судове засідання не прибула, у листі від 05.04.22 просить проводити розгляд справи у її відсутності.
Представник третьої особи Приватного підприємства «Мадич» в судове засідання не прибув, причин неприбуття суду не повідомив, заяв про відкладення судового засідання не подава, письмових пояснень третьої особи на позовну заяву до суду подано не було.
У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши наявні у справі докази, давши оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв'язку доказів у їх сукупності, застосовуючи до визначених правовідносин норми матеріального та процесуального права, суд приходить такого.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Частиною 3 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обовязків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом ( ст. 81 ЦПК України).
Згідно ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У відповідності до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого або майнового права та інтересу.
Суд встановив такі обставини справи.
Львівська міська рада є власником земельної ділянки на АДРЕСА_1 .
Згідно листа Управління земельних ресурсів департаменту містобудування Львівської міської ради від 25.11.2021р. Львівською міською радою рішень (ухвал) про передачу у власність чи надання в користування фізичним або юридичним особам земельної ділянки на АДРЕСА_1 для обслуговування об'єкта нерухомого майна (реєстраційний номер 35899635) не приймалось /арк.спр.27/.
Згідно листа Управління комунальної власності департаменту економічного розвитку Львівської міської ради від 29.10.2021, згідно бази нарахування орендних платежів з лютого 2012 року по вересень 2021 року не обліковуються договори на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд укладені з ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 /арк.спр.28/.
10.11.2021 здійснено обстеження земельної ділянки на АДРЕСА_1 . За результатами даного обстеження було складено акт обстеження земельної ділянки №103 від 10.11.2021р /арк.спр.29-35/.
Відповідно до Акту обстеження земельної ділянки встановлено, що ОСОБА_1 фактично використовує земельну ділянку для обслуговування МАФу за відсутності відповідного рішення Львівської міської ради про надання її в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки
, що на земельній ділянці № НОМЕР_2 орієнтовною площею 0,0050га на АДРЕСА_1 знаходиться торговий павільйон орієнтовними розмірами 10,10м х 5,00м на бетонній площадці. Даний павільйон складається з панелей типу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та металопластикового профілю зі склопакетним заскленням. В приміщенні здійснюється підприємницька діяльність - торгівля продуктами харчування /арк.спр.29-35/.
Згідно ухвали Львівської міської ради №6107 від 26.12.2019 «Про здійснення підприємницької діяльності у тимчасових спорудах на території м.Львова» тимчасову споруду на АДРЕСА_1 до Комплексної схеми не внесено /арк.спр.27/.
Суд встановив, що документи на право користування земельною ділянкою відсутні.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.11.2021 №283642226 будівля магазину загальною площею 53,2 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 35899635), перебуває у власності ОСОБА_1 /арк.спр.14-16/.
Під час обстеження, на земельній ділянці № НОМЕР_2 орієнтовною площею 0,0050га на АДРЕСА_1 будівлю магазину загальною площею 53,2 кв.м. (реєстраційний номер майна 35899635) не виявлено/арк.спр.29-35/.
Рішенням від 23.12.2011 Господарського суду Львівської області у справі №5015/4675/11 за позовом ТзОВ Салон «Же-О-Зе» до Львівської міської ради про визнання права власності, визнано за ТзОВ «Салон «Же-О-Зе» право власності на будівлю магазину площею 53,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 /арк.спр.17-23/.
Згідно із Витягу про державну реєстрацію прав від 30.01.2012р №33012033 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» зареєстровано за ТзОВ «Салон «Же-О-Зе» право власності на будівлю магазину, загальною площею 53,2кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на підставі рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011р. по справі № 5015/4675/11.
З Витягу про державну реєстрацію прав від 27.02.2012р. №33298881 Обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки» вбачається, що зареєстровано за Приватним Підприємством «Мадич» право власності на будівлю магазину, загальною площею 53,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер майна 35899635).
За даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, реєстрація права власності за Приватним підприємством «Мадич» відбулася на підставі договору купівлі-продажу, реєстраційний №334 від 16.02.2012 року /арк.спр.40-41/.
Право власності було зареєстроване за ОСОБА_1 унаслідок договору купівлі-продажу, реєстраційний №2201 від 31.05.2012 року /арк.спр.42-43/.
12.03.2013. Львівським апеляційним Господарським судом постановою у справі №5015/4675/11 скасовано рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 у справі №5015/4675/11 /арк.спр.24-26/.
Згідно з ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.2008року №923 «Про Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів» передбачено, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, що видається Держархбудінспекцією та її територіальними органами. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Сертифікат відповідності є підставою для укладення договорів про постачання при прийняті в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти необхідних для їх функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії тощо, включення даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на зазначений об'єкт.
Згідно наданої інформації Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 28.10.2021 в реєстрі містобудівної діяльності відсутні будь-які відомості про документи на початок будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації за адресою: АДРЕСА_1 /арк.спр. 36/.
Відповідно до відомостей, які містяться в реєстрі речових прав на нерухоме майно, інформації про прийняття декларації про готовність об'єкта до експлуатації площею 53,2 кв.м. за зазначеною вище адресою, немає.
Відповідно до ст. 215, 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину.
У відповідності до вимог ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.
Згідно з ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Львівська міська рада відповідно до ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є органом місцевого самоврядування, що представляє територіальну громаду м.Львова та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування визначені Конституцією України та іншими законами України.
Територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо (п.1 ст.60 Закону України « Про місцеве самоврядування в Україні»).
Згідно із п.5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують всі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або у тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати, купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються в оренду.
Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Такими чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Оспорювані правочини посягають на суспільні, економічні та соціальні основи місцевого самоврядування, спрямовані на використання всупереч вимогам чинного законодавства земель комунальної власності та порушує права та охоронювані законом інтереси власника землі - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради.
Оскільки, підстава для первинної реєстрація права власності на вище згаданий об'єкт скасована у судовому порядку, а відтак наступні правочини, що стосуються відчуження права власності щодо вищезгаданого об'єкту є незаконними, оскільки були відсутні будь які документи на право користування земельною ділянкою комунальної власності за адресою: АДРЕСА_1 .
У результаті укладення договорів купівлі-продажу реєстраційні номери №334 від 16.02.2012, посвідченого Стоцком Тарасом Львовичем (приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу) та №2201 від 31.05.2012 посвідченого Ющук Іриною Львівною (приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу), Львівська міська рада позбавлена можливості використовувати належну територіальній громаді земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 .
У зв'язку з вищенаведеним, договір купівлі-продажу від 16.02.2012 р. Р. №334 укладений між ТзОВ «Салон «Же-О-Зе» та ПП «Мадич» та договір купівлі-продажу від 31.05.2012р. №2201 між ПП «Мадич» та ОСОБА_1 підлягають визнанню недійсними.
Відповідно до ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Відповідно до ч.4 цієї статті Закону не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення.
Так, павільйон, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 насправді є тимчасовою спорудою.
За результатами обстежень проведених відділом самоврядного контролю за використанням та охоронною земель у м.Львові департаменту містобудування Львівської міської ради та Шевченківською районною адміністрацією за адресою: АДРЕСА_1 , жодних об'єктів нерухомості за вказаною адресою виявлено не було, а виявлено торговий павільйон площею 53,2 кв.м, який складається з панелей типу « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та металопластикового профілю зі склопакетним заскленням.
Зазначене вище підтверджує ту обставину, що споруда на АДРЕСА_1 є тимчасовою спорудою, право власності на яку згідно з частинами 1, 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягає державній реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Окрім вказаного, проведення державної реєстрації на тимчасову споруду як на об'єкт нерухомості, призводить до виникнення зобов'язання Львівської міської ради (власника земельної ділянки по АДРЕСА_1 ) щодо землекористування зазначеною земельною ділянкою. Адже, лише власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Відповідно до ч.2 ст.5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якщо законодавством передбачено прийняття в експлуатацію нерухомого майна, державна реєстрація прав на таке майно проводиться після прийняття його в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
Статтею 27 Закону визначено підстави для державної реєстрації прав, а саме: укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дублікат; свідоцтво про право власності на частку у спільному майні подружжя у разі смерті одного з подружжя, виданого нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; свідоцтво про право на спадщину, видане нотаріусом або консульською установою України, чи його дублікат; видане нотаріусом свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, чи їх дублікат; свідоцтво про право власності, видане органом приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, чи його дубліката; свідоцтво про право власності на нерухоме майно, видане до 1 січня 2013 року органом місцевого самоврядування або місцевою державною адміністрацією, чи його дублікат; рішення про закріплення нерухомого майна на праві оперативного управління чи господарського відання, прийнятого власником нерухомого майна чи особою, уповноваженою управляти таким майном; державний акт на право приватної власності на землю, державний акт на право власності на землю, державний акт на право власності на земельну ділянку або державний акт на право постійного користування землею, виданий до 1 січня 2013 року; рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно; ухвала суду про затвердження (визнання) мирової угоди; заповіт, яким установлено сервітут на нерухоме майно; рішення уповноваженого законом органу державної влади про повернення об'єкта нерухомого майна релігійній організації; рішення власника майна, уповноваженого ним органу про передачу об'єкта нерухомого майна з державної у комунальну власність чи з комунальної у державну власність або з приватної у державну чи комунальну власність; інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.
Крім того, у зв'язку з скасуванням рішення господарського суду Львівської області від 23.12.2011 у справі №5015/4675/11 про визнання права власності на будівлю магазину, загальною площею 53,2 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , відсутня підстава для реєстрації права власності.
30.01.2012 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» зареєстровано право власності на тимчасову споруду, яке не підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В подальшому, 27.02.2012р. №33298881 та 12.07.2012р. №34808877 ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» проводилася реєстрація права власності на тимчасову споруду, яка не підлягає реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Частиною 2 ст.152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ст.212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.
Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок (частина четверта статті 376 ЦК України).
Із контексту частин третьої та четвертої статті 376 ЦК України випливає, що частина третя цієї статті застосовується лише до випадків порушення вимог законодавства щодо цільового призначення земель, а й до випадків, коли такого порушення немає, але особа здійснює будівництво на земельній ділянці, яка їй не належить.
Аналіз норм частини третьої статті 376 ЦК України дає підстави для висновку про те, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки забудовнику власником та користувачем, якщо такий є, та не являється забудовником. Зазначена умова є єдиною для визнання права власності на об'єкт нерухомості за такою особою.
Враховуючи наявність підстав, передбачених ст.376 ЦК України та враховуючи, що підстава для первинної реєстрації права власності на павільйон була скасована та визнана незаконною, суд приходить переконання, що укладення договорів купівлі-продажу та проведення на основі вищезгаданих договорів державної реєстрації на самочинне будівництво є незаконним, оскільки станом на момент проведення реєстрації у відповідачів були відсутні документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою.
Зважаючи на вищенаведене земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 підлягає поверненню в розпорядження Львівської міської ради, як уповноваженого представника територіальної громади шляхом знесення самовільно збудованого приміщення.
Згідно з ч. З ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Право комунальної власності - право територіальної громади володіти, доцільно, економно, ефективно користуватися і розпоряджатися на свій розсуд і в своїх інтересах майном, що належить їй, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування.
Відповідно до ч. 5 ст. 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Територіальним громадам належить право власності на землю, нерухоме майно тощо (ч.1 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Приписами ч.5 ст.60 зазначеного Закону визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до ч. 8 ст. 60 Закону право комунальної власності територіальної громади захищається законом на рівних умовах з правами власності інших суб'єктів. Об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди безпосередньо територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом.
Отже, в результаті реєстрації права власності на об'єкт на АДРЕСА_1 загальною площею 53,2 кв.м. порушено права, майнові інтереси законного власника земельної ділянки - територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради, яка позбавлена можливості використовувати та розпоряджатися належною їй земельною ділянкою на АДРЕСА_1 .
Згідно з ч. 2 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої ст. 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.
На підставі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, обраний спосіб захисту своїх порушених прав позивачем, суд приходить висновку про задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України якщо позов задоволено судові витрати присуджуються пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати, понесені позивачем при зверненні до суду: судовий збір у розмірі 14886,00 грн.
Керуючись ст. 3, 12, 13, 77, 81, 141, 259, 263-266, 268 ЦПК України, суд, -
позов задольнити.
Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» (СДРПОУ 19163029) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635) з припиненням права власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» (СДРПОУ 19163029) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635).
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 16.02.2012 №334 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Салон «ЖЕ-О-ЗЕ» та Приватним підприємством «Мадич» посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Стоцком Тарасом Львовичем.
Скасувати державну реєстрацію права приватної власності Приватного підприємства «Мадич» (СДРПОУ 31804392) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2 кв. м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635) з припиненням права власності Приватного підприємства «Мадич» (СДРПОУ 31804392) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2 кв.м. на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635).
Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 31.05.2012 №2201 укладений між Приватним підприємством «Мадич» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Ющук Іриною Львівною.
Скасувати державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635) з припиненням права власності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на об'єкт нерухомого майна: нежитлову будівлю загальною площею 53,2 кв.м на АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 35899635).
Зобов'язати ОСОБА_1 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0050га, шляхом демонтажу (знесення) нежитлової будівлі, загальною площею 53,2кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Львівської міської ради 14886 /чотирнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість гривень 00 копійок/.
Позивач: Львівська міська рада, код ЄДРПОУ 04055896, юридична адреса: м. Львів, пл. Ринок,1.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ;
Треті особи: приватний нотаріус Львівського міського нотаріального округу Ющук Ірина Львівна, місцезнаходження: м.Львів, вул.Володимира Великого, 125/73.
Приватне підприємство «Мадич», код ЄДРПОУ 31804392, місцезнаходження: м.Львів, проспект Чорновола, 101/50.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, який обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складений 07.07.2022.
Суддя П. С. Невойт