25 липня 2022 р. № 400/13378/21
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Біоносенка В.В., розглянув у порядку скороченого провадження без повідомлення сторін, відповідно до процедури передбаченої ст.262 КАС України, адміністративну справу,
за позовом:ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідача:Южноукраїнської міської ради, вул. Дружби Народів, 48,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002,
про:визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до адміністративного суду з позовом до Южноукраїнської міської ради Миколаївської області з вимогами визнати бездіяльність Южноукраїнської міської ради, яка допущена у неприйнятті рішення, щодо надання дозволу громадянину України ОСОБА_1 , як члену фермерського господарства «Шелебма», на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 6,25 га за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами №4820381000:06:000:0064; №4820381000:06:000:0065, що знаходиться в межах території Южноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області, через не набрання достатньої кількості голосів депутатів міської ради - протиправною; зобов'язати Южноукраїнську міську раду надати дозвіл громадянину України ОСОБА_1 , як члену фермерського господарства «Шелебма», на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 6,25 га за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами №4820381000:06:000:0064; №4820381000:06:000:0065, що знаходиться в межах території Южноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області.
Провадження у цій справі відкрито 28.12.2022.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що 09.08.2021 вона звернулася до Южноукраїнської міської ради щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, як члену фермерського господарства «Шелемба», орієнтовною площею 6,25 га умовних кадастрових гектарів для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення. 27.09.2021 Южноукраїнська міська рада повідомила листом, що питання надання дозволу винесено на розгляд 19 сесії 8-го скликання Южноукраїнської міської ради, яка відбулася 23.09.2021 року, але зазначений проект не прийнято, у зв'язку з не набранням достатньої кількості голосів депутатів міської ради. На думку позивача у цьому випадку відповідач допустим протиправну бездіяльність, оскільки відповідно до ст.118 Земельного кодексу України, строк прийняття рішення з цього питання 1 місяць.
Відповідач позов не визнав, надіслав відзив, в якому просив у задоволенні позову відмовити.
Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що 05.07.1994 рішенням Арбузинської районної ради видано Акт на постійне користування ОСОБА_2 для ведення фермерського господарства. Створення фермерського господарства передує, по-перше, бажання й ініціатива громадянина здійснювати підприємницьку діяльність на власний ризик саме у такій формі з метою отримання прибутку та, по-друге, вирішення питання про отримання земельної ділянки для ведення фермерського господарства у власність та/або користування, що є необхідною умовою реалізації ним права на створення такого фермерського господарства, а також державної реєстрації як юридичної особи. Створення фермерського господарства громадянином України передбачає визначену законом послідовність дій, а земельні ділянки надаються саме для створення фермерського господарства, а не для іншої цілі. Згідно ст.8 Закону фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови набуття громадянином України або кількома громадянами України, які виявили бажання створити фермерське господарство, права власності або користування земельною ділянкою. Аналіз норм Земельного кодексу України та Закону України «Про фермерське господарство» дає змогу дійти висновку, що з метою ведення фермерського господарства виключно громадяни можуть отримати земельну ділянку із земель державної та комунальної власності у власність шляхом безоплатної передачі в межах норм безоплатної приватизації. Для юридичних осіб такої можливості чинне законодавством не передбачає. Водночас у користування, зокрема, оренду, можуть отримати земельну ділянку із земель державної та комунальної власності як громадяни, так і юридичні особи. У цьому контексті, фермерське господарство є однією із форм саме підприємницької діяльності громадян. Оскільки ЗК України встановлює загальний порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування із земель державної і комунальної власності, у тому числі і для ведення фермерського господарства, то в такому ж загальному порядку, передбаченому ЗК України, члени фермерського господарства можуть отримати безоплатно у власність і земель державної або комунальної власності земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю). При цьому має враховуватися норма, згідно з якою земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Так, судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважає за необхідне відступити від висновків, що сформовані та застосовані у постановах від 01.10.2020 у справі №120/4116/19-а, від 24.11.202 у справі №2240/3066/18, від 27.01.2021 у справі №560/1334/19, від 01.02.2021 у справі №560/1282/19, від 17.02.2021 у справі №811/397/18, від 17.08.2021 у справі №540/1590/19, у члена фермерського господарства не виникає право користування земельною ділянкою, яка була надана власником громадянину у користування для створення такого господарства. Єдиним суб'єктом, який володіє правомочністю користуватися земельною ділянкою, виділеною власником (органом місцевого самоврядування) для створення фермерського господарства, є саме таке фермерське господарство як суб'єкт господарювання. Право на безоплатну передачу у власність земельних ділянок із земель, що надавалися у користування для створення фермерського господарства, не виникає у жодного члена фермерського господарства, в тому числі засновника. Отже, члени фермерського господарства, у тому числі засновник (який отримав земельну ділянку у користування для створення такого фермерського господарства) можуть отримати безоплатно у приватну власність земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) із земель державної та комунальної власності у порядку, передбаченому ЗК України, та лише після припинення права власності чи користування такими земельними ділянками у визначеному законом порядку.
У зв'язку з початком бойових дій, зокрема на території м. Миколаєва та Миколаївської області, суд не зміг дотриматися строків розгляду справи передбачених КАС України.
Суд розглянув справу 25.07.2022 в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання, на підставі матеріалів справи.
Дослідив матеріали справи, суд встановив наступне.
09.08.2021 ОСОБА_1 звернулася до Южноукраїнської міської ради з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтованою площею 6,25 га умовних кадастрових гектарів для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності в межах Іванівського сільської ради Южноукраїнської територіальної громади.
До заяви ОСОБА_1 додала: копія паспорту та ідентифікаційного коду, копія статут ФГ «Шелемба», копія інформації про середній розмір частки (паю) по Іванівській сільській раді; заява землекористувача на виділення земель у власність за рахунок земель, що перебувають у його користуванні, викопіювання.
27.09.2022 Южноукраїнським міським головою повідомлено ОСОБА_1 листом про те, що відповідно до її заяви підготовлено проект рішення Южноукраїнської міської ради «Надання дозволу громадянину України ОСОБА_1 , як члену фермерського господарства «Шелемба», на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтовною площею - 6,25 га, за рахунок земельних ділянок за кадастровими номерами №4820381000:06:000:0064; №4820381000:06:000:0065, що знаходяться в межах території Южноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області», та винесено на розгляд 19 сесії VIII скликання Южноукраїнської міської ради, яка відбулася 23.06.2021, але зазначений проект рішення не прийнято, у зв'язку з не набранням достатньої кількості голосів депутатів міської ради.
Станом на час розгляду справи, сторонами не повідомлено, що рішення з цього питання Южноукраїнської міської радою прийнято.
Згідно п. «а» ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району.
Відповідно до ст.31 Земельного кодексу України, громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).
Відповідно до ст.33 Земельного кодексу України земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульовано ст. 118 Земельного кодексу України.
Згідно з ч.6,7 ст.118 Земельного Кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Тобто, відповідно до ч.7 ст.118 Земельного кодексу України підставою для відмови у надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може бути лише невідповідність місце розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Стаття 118 Земельного кодексу України, чітко визначає, що питання надання дозволу на розроблення проекту землеустрою повинно бути вирішено протягом одного місяця.
У цьому випадку з моменту прийняття відповідачем заяви позивача пройшло вже майже десять місяців, що в декілька разів перевищує передбачений законом строк.
Суд не знаходить аргументів для виправдання зволіканню відповідача у вирішення питання позивача, та дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Щодо аргументів відповідача викладених у відзиві про відсутність у позивача права на створення фермерського господарства на цих земельних ділянках, а також відповідну практику Верховного Суду, суд вважає за необхідно зауважити наступне.
По-перше, правові позиції Верховного Суду на які посилається відповідач, зокрема справу №817/1911/17, стосуються питання затвердження проекту та передачі у власність земельної ділянки, а не надання дозволу на розроблення проекту. У такому випадку, ці правові позиції не є релятивні до цього спору.
По-друге, на цьому етапі не вирішується питання передачі земельної ділянки у власність позивача, а також чи є обмеження щодо цієї земельної ділянки. Саме для з'ясування того чи існують такі обмеження чи перешкоди і розроблюється проект землеустрою, за дозволом на якій звернувся позивач до відповідача.
По-третє, під час розгляду питання про надання дозволу на розроблення проекту, відповідач обмежений у своїх діях, лише питанням перевірки звернення на відповідність вимогам ч.7 ст.118 Земельного кодексу України. Повноважень для відмови у наданні дозволу з будь-яких небудь інших підстав, у тому числі з питань правильності створення фермерського господарства, у відповідача немає.
По-четверте, відповідач взагалі не виконав вимоги ст.118 Земельного кодексу України, та не прийняв жодного рішення з приводу заяви позивача, навіть не відмовив у надані такого дозволу. За таких обставин, аргументи відповідача викладені у відзиві, щодо відсутності права на цю землю у позивачки, суд залишає поза увагою, оскільки цими аргументами не була вмотивована відмова у наданні дозволу.
Не прийнявши жодного рішення протягом тривалого строку, відповідач допустив протиправну бездіяльність, та втратив можливість для надання аргументів про правомірність відмови у наданні дозволу, оскільки він рішення про відмову не приймав.
По-п'яте, відповідно до абзацу другого ч.7 ст.118 Земельного кодексу України, передбачено наслідок не прийняття будь-якого рішення суб'єктом владних повноважень - набуття заявником право на розроблення проекту самостійно, за принципом «мовчазної згоди». При цьому, у разі не прийняття відповідачем рішення протягом місяця, заявник набуває такого права незалежно навіть за наявності підстав для відмови передбачених абзацом першим ч.7 ст.118 ЗК України.
Не прийняв рішення про відмову у наданні дозволу протягом строку визначеному законом, суб'єкт владних повноважень стратив право посилатися на наявність підстав для відмови, навіть у разі їх існування в дійсності.
Щодо способу поновлення порушених прав позивача, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.245 КАС України суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В цьому випадку, суд вбачає, всі умови позивачами були виконанні для того щоб суб'єкт владних повноважень міг прийняти рішення на їх користь.
Надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, за відсутністю вичерпних підстав визначених ч.7 ст.118 ЗК України є не правом, а обов'язком відповідача. На це зокрема вказує абзаци другий та третій ч.7 ст.118 ЗК України передбачивши наслідки «мовчазної згоди» у разі не вирішення питання по звернення громадянина протягом передбаченого законом строку.
У відповідача під час надання дозволу на розроблення проекту землеустрою відсутні дискреційні повноваження. Оскільки, дискреційні повноваження це можливість обирати на свій розсуд між двома правомірними варіантами вирішення питання.
А відповідно до вимог ч.7 ст.118 ЗК України, у відповідача є лише один правомірний варіант вирішення питання, якій залежить від наявності чи відсутності підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою. За наявністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача - відмова у наданні дозволу, а надання такого дозволу буде неправомірним. За відсутністю таких підстав, єдине можливо правомірне рішення відповідача - надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, а відмова у наданні дозволу буде неправомірним.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі.
Судові витрати: сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень, підлягають стягнення з відповідача на користь позивача.
На підстави викладеного, керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) до Южноукраїнська міська рада (вул. Дружби Народів, 48,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002 33850880) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Южноукраїнської міської ради, яка допущена у неприйнятті рішення, щодо надання дозволу громадянину України ОСОБА_1 , як члену фермерського господарства «Шелебма», на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 6,25 га за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами №4820381000:06:000:0064; №4820381000:06:000:0065, що знаходиться в межах території Южноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області.
3. Зобов'язати Южноукраїнську міську раду надати дозвіл громадянину України ОСОБА_1 , як члену фермерського господарства «Шелебма», на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення фермерського господарства орієнтованою площею 6,25 га за рахунок земельних ділянок з кадастровими номерами №4820381000:06:000:0064; №4820381000:06:000:0065, що знаходиться в межах території Южноукраїнської міської територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Южноукраїнської міської ради (вул. Дружби Народів, 48,Южноукраїнськ,Миколаївська область,55002 33850880) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 НОМЕР_1 ) судові витрати в розмірі 908 грн.
5. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. В. Біоносенко
Рішення складено в повному обсязі 25.07.2022