справа № 380/5015/22
з питань закриття провадження у справі
22 липня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 1380/5015/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» до Виконавчого органу Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправними дій і бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Верболіз» звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Трускавецької міської ради Львівської області в якому просило:
- Визнати дії Виконавчого органу Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області при розгляді заяви ТОВ «Верболіз» за №70 від 03.08.2020 року, у тому числі і не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року у справі №380/11161/20, протизаконними та для ефективного захисту прав та інтересів ТОВ «Верболіз» зобов'язати Виконавчий орган Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області виконати заявлене у заяві ТОВ «Верболіз» за №70 від 03.08.2020 року прохання;
- Визнати бездіяльність Виконавчого органу Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області щодо виконання його законних обов'язків згідно ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та зобов'язати виконати Виконавчий орган Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області його законні обов'язки згідно ст.12 земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Верболіз» звернулося до Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області з заявою №70 від 03.08.2020 року. Заява згідно Закону України «Про звернення громадян» розглянута не була і Товариство з обмеженою відповідальністю «Верболіз» звернулося до суду. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року позов задоволено частково. На виконання рішення даного рішення Журавненська селищна рада Стрийського району Львівської області надала відповідь від 10.08.2021 року №961 на заяву ТОВ «Верболіз» від 03.08.2020 року, проте відповіді щодо вирішення «по суті порушених у зверненні питань» відповідно до рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року у справі №380/11161/20, не надано та вимоги згідно Закону України «Про звернення громадян» знову порушено.
Від відповідача 08.04.2022 року через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому він зазначає, що дані обставини були предметом розгляду Львівського окружного адміністративного суду по справі №380/11161/20. Невиконання судового рішення не може бути самостійним предметом окремого судового провадження. Відповідач також зазначив, що на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду Журавненською селищною радою було надано письмову відповідь ТОВ «Верболіз» від 10.08.2021 року №961.
04.03.2022 року суддею відкрито спрощене позовне провадження в даній адміністративний справі без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
При постановлені ухвали суд виходить з наступного:
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
За правилами п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Ужитий у цій процесуальній нормі термін “суб'єкт владних повноважень” означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України).
Наведене узгоджується й з положеннями статей 2, 4, 19 чинного КАС України, які закріплюють завдання адміністративного судочинства, визначення понять публічно-правового спору та суб'єкта владних повноважень, а також межі юрисдикції адміністративних судів.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Судом встановлено, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року у справі №380/11161/20, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» до Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Фермерське господарство «Демків», Управління з контролю за використанням земель Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії задоволено частково:
Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого органу Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області щодо не розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» від 03.08.2020;
Зобов'язано Виконавчий орган Журавнівської селищної ради Жидачівського району Львівської області розглянути звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» від 03.08.2020 та надати відповідь по суті порушених у зверненні питань;
В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 18.01.2022 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» залишено без задоволення, а рішення від 19 липня 2021 року у справі № 380/11161/20 - без змін.
Позивач звертаючись із позовними вимогами у даній справі про визнання дій Виконавчого органу Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області при розгляді заяви ТОВ «Верболіз» за №70 від 03.08.2020 року, у тому числі і не виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 року у справі №380/11161/20, протизаконними та для ефективного захисту прав та інтересів ТОВ «Верболіз» зобов'язати Виконавчий орган Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області виконати заявлене у заяві ТОВ «Верболіз» за №70 від 03.08.2020 року прохання та визнання бездіяльності Виконавчого органу Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області щодо виконання його законних обов'язків згідно ст. 12 Земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та зобов'язати виконати Виконавчий орган Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області його законні обов'язки згідно ст.12 земельного кодексу України та ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», фактично оскаржує бездіяльність відповідача по невиконанню рішення суду від 19 липня 2021 року у справі № 380/11161/20, яким вже визнано протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» від 03.08.2020.
Суд дійшов висновку, що фактично вимоги позивача спрямовані на зобов'язання Виконавчого органу Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області виконати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 380/1161/20.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначається Законом України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII).
За ч. 1 ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Закону № 1404-VIII державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
З аналізу вищезазначених законодавчих норм можна дійти висновку, що не можна зобов'язати суб'єкта владних повноважень виконувати судове рішення шляхом ухвалення з цього приводу іншого судового рішення, оскільки примусове виконання рішення суду здійснюється в порядку, передбаченому Законом № 1404-VIII, у рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 16 січня 2019 року у справі № 686/23317/13-а дійшла висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичний конфлікт та не відповідає об'єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. При розгляді позовних вимог позивача стосовно невиконання окремого судового рішення у іншій справі, суд не може зобов'язувати виконувати рішення суду шляхом ухвалення нового судового рішення, оскільки виконавче провадження являє собою завершальну стадію судового провадження.
Також подібна правова позиція висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 816/2016/17 (К/9901/50946/18).
Верховний Суд у Постанові від 08 червня 2021 року (справа № 1.380.2019.004275 адміністративне провадження № К/9901/18540/20, номер в реєстрі -97494976) зазначив, що відповідно до частини другої статті 372 КАС судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.
Статтею 382 КАС визначені способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, як то: зобов'язання суб'єкта владних повноважень надати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення.
Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 КАС, якою передбачено оскарження рішення, дій чи бездіяльності органу державної виконавчої служби та приватного виконавця.
Частиною першою статті 383 КАС встановлено, що особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено способи забезпечення виконання судових рішень. Та обставина, що у КАС є спеціальні норми, спрямовані на забезпечення виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів особи, на користь якої ухвалено рішення, шляхом подання позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що заявлені у позовній заяві вимоги не можуть бути предметом нового публічно-правового спору та розглядатися адміністративним судом у порядку іншого (нового) позовного провадження, оскільки спірні правовідносини стосуються невиконання чи неналежного виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 липня 2021 року у справі № 380/11161/20, а тому провадження у даній справі підлягає закриттю, оскільки такий спір не може бути вирішений в жодній юрисдикції.
Суд роз'яснює позивачеві, що відповідно до ч.2 ст. 239 КАС України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Суд звертає увагу, що позивач жодним чином не позбавлений судового захисту, але не у порядку позовного провадження, а в порядку розгляду судом, який вирішив спір, процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судового рішення 19 липня 2021 року у справі № 380/11161/20.
Зокрема, відповідно до ч.1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Крім того, відповідно до частини 1 статті 383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Відповідно до ч.5 ст.21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Відповідно до ч.2 ст.238 КАС України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі № 380/5015/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Верболіз» до Виконавчого органу Журавненської селищної ради Стрийського району Львівської області про визнання протиправними дій і бездіяльність, зобов'язання вчинити дії, - закрити.
Судовий збір сплачений Товариством з обмеженою відповідальністю «Верболіз» (ЄДРПОУ 35056429) згідно квитанцій № 4 від 11.02.2022 року в сумі 4962,00 грн. повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Гавдик З.В.