справа№380/2586/22
25 липня 2022 року м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Коморного О.І., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська земельна корпорація "Зелений клин" про визнання протиправними та скасування рішень Головного управління ДПС у Львівській області та зобов'язання Державної податкової служби України вчинити дії.
Обставини справи:
До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська земельна корпорація "Зелений клин", в якій містяться вимоги:
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2021 року № 3371221/42085825 скасувати;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 13.10.2021 року;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2021 року № 3371223/42085825 скасувати;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 16.10.2021 року;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2021 року № 3371222/42085825 скасувати;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 4 від 17.10.2021 року;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2021 року № 3371225/42085825 скасувати;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 5 від 19.10.2021 року;
- Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2021 року № 3371224/42085825 скасувати;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 22.10.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до приписів п.201.10. ст.201 ПКУ позивачем складено податкові накладні та направлено для реєстрації в ЄДРПН. Однак реєстрацію спірних податкових накладних зупинено та запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивач зазначає, що відповідно до п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПКУ направив до ДПС України в електронному вигляді повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено. Проте, рішенням комісії ГУ ДПС у Львівській області - відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вважає рішення про відмову у реєстрації податкових накладних за своїм характером необґрунтованим як нормативно, так і документально. Просить суд задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 04 лютого 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні).
Відповідач позов не визнав, долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву в якому зазначив, що оскаржувані рішення прийняті правомірно, оскільки надані платником податку документи не є достатніми для прийняття відповідного рішення про реєстрацію та такі не надавалися при прийнятті рішення.
Вказує, що оскаржуваними рішеннями комісії про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових, відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.
Вказує також, що згідно з даними повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних, реєстрацію яких зупинено, позивач не надав на розгляд Комісії документи які надав вже до позовної заяви. Враховуючи зазначене, у ГУ ДПС у Львівській області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому такі є правомірними. Просить суд відмовити в задоволенні позову.
Ухвалою суду від 22.07.2022 відмовлено в розгляді справи в загальному позовному провадженні та призначенні судового засідання.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська земельна корпорація «Зелений клин» зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у 2018 році та є сільськогосподарським товаровиробником, основний вид діяльності - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.
Згідно звіту про посівні площі сільськогосподарських культур, плодів, ягід і винограду (форма 4-сг) у 2021 році посівна площа під зернові та зернобобові культури, кукурудзу та сою становила 268 га.
З 01.02.2021 позивач зареєстрований платником податку на додану вартість згідно витягу №2113254500015 з реєстру платників податку на додану вартість.
12 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська земельна корпорація «Зелений клин» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Традекс Агрі» укладено договір поставки №12-10-21 від 12.10.2021.
Відповідно до п. 1.1. Постачальник (Позивач) зобов'язується у порядку та на умовах визначених Договором передати (поставити) у власність Покупця зернові та олійні культури (надалі- Товар»), визначені цим Договором та Специфікаціями до нього, які є його невід'ємними частинами, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити Товар у строки і на умовах, що передбачені цим Договором та специфікаціями до нього.
Відповідно до п. 1.2 Договору Товар поставляється партіями. Найменування та інші характеристики Товару визначаються для кожної партії окремо у відповідній специфікації на таку партію Товару. За відсутності окремої специфікації до Договору, видаткова накладна вважається специфікацією на відповідну партію Товару, якщо вона містить підписи уповноважених представників обох сторін договору.
Відповідно до п. 3 Специфікації №1 поставка цієї партії Товару має бути здійснена у строк до 22.10.2021 на умовах СРТ поставка оплачена до адреси : Рівненська область, Дубненський р-н, с. Тараканів.
Відповідно до п. 3.1 Договору Покупець оплачує Товар за ціною, визначеною специфікацією на кожну партію окремо. Оплата партії Товару проводиться в українських гривнях, шляхом банківського переказу на поточний рахунок Постачальника, що вказаний в цьому Договорі, протягом десяти банківських днів з дня звернення поставки відповідної партії Товару. Можлива часткова або повна попередня оплата Товару. У специфікаціях сторони можуть погодити інший порядок розрахунків.
На умовах Специфікації №1 Позивач поставив ТОВ «Традекс Агрі» сою за наступними видатковими накладними: № 5 від 13 жовтня 2021 року; № 6 від 16 жовтня 2021 року; № 7 від 17 жовтня 2021 року; №8 від 19 жовтня 2021 року.
Шляхом укладення Специфікації № 2 Сторони погодили поставку 60 тон сої +1-2 % за ціною 16 860,00 гривень.
На умовах Специфікації №2 позивач поставив ТОВ «Традекс Агрі» сою згідно з видатковою накладною № 9.
Згідно із Специфікацією №1 від 12.10.2021 сторони домовились про поставку партії Товару українського походження, врожаю 2021 року, а саме сої нестандартної в кількості 225,250 тон +1-2% загальною вартістю Товару з ПДВ 4 347 370,05 гривень, вартість товару за 1 тонну 16 930,00 гривень, ПДВ - 2 370,20
Як підтверджується виписками по банківському рахунку позивача, що долучались до повідомлення про надання пояснень, в період з 20.10.2021 по 26.10.2021 ТОВ «Традекс Агрі» оплатило на користь позивача 1 418 522, 13 (один мільйон чотириста вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві тисячі 13 гривень).
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України позивачем по факту вищезазначених поставок сформовано наступні податкові накладні: № 2 від 13.10.2021; №3 від 16.10.2021; №4 від 17.10.2021; №5 від 19.10.2021; №6 від 22.10.2021.
Згідно з квитанціями № 2 реєстрація податкових накладних зупинена. Підставою зупинення зазначено: «платник податку, яким подано для реєстрації в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику надати пояснення на підтвердження інформації що міститься ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.» Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
09 листопада 2021 року позивачем надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
15 листопада 2021 року за результатами розгляду пояснень комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято рішення про відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято Оскаржувані рішення, якими позивачу відмовлено в реєстрації податкових накладних : №2 від 13.10.2021; №3 від 16.10.2021; №4 від 17.10.2021; №5 від 19.10.2021; №6 від 22.10.2021, з підстав - ненадання платником копій документів:
- договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них, первинних документів,
- первинних документів щодо постачання/придбання, товарів/послуг зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи) у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів
- розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних).
Позивач оскаржив рішення до ДПС України та рішеннями від 30.12.2021 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідач залишив скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.
Позивач не погоджується з прийнятим рішеннями про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, вважає його таким, що не відповідає законодавству України та не ґрунтуються на результатах аналізу наданих документів платника податків.
При вирішенні спору суд керувався наступним.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно підпунктів а, б пункту 185.1 статті 185 ПК України, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України.
Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.
База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК України).
Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умов щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно із пунктом 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Пунктом 201.7 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Згідно з пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в ЄРПН забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних в ЄРПН.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.
На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року №1165 (набрання чинності, відбулась 01.02.2020), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165).
Згідно з приписами пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.
Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.
Відповідно до вимог пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.
У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку №1165).
Відповідно до пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165).
Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку №2 65).
Так, судом встановлено із квитанцій від 27.10.2021, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних, слугувало те, що податкова накладна відповідає вимогам пункту 7 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.
Водночас, на момент формування квитанцій, якою зупинено реєстрацію податкових накладних, Критерії ризиковості платника податку на додану вартість визначені додатком 1 до Порядку №1165.
Пункт 7 додатку 1 до Порядку №1165 відносить до ознак ризиковості платника податку: Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.
Однак, у квитанції не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.
Водночас, механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року №520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №520).
Пунктом 2 Порядку №520 визначено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Разом із тим, пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
При цьому, письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", «Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку №520).
Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Судом встановлено, що позивачем на підтвердження реальності операцій надавалося 13 додатків з повідомленням про надання пояснень відповідача, зокрема копії відповідних договорів та первинних документів.
Як встановлено судом, 12 жовтня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська земельна корпорація «Зелений клин» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Традекс Агрі» укладено договір поставки №12-10-21 від 12.10.2021.
Суд встановив, що на виконання умов договору та на умовах Специфікації №1,№2 позивач поставив ТОВ «Традекс Агрі» сою згідно з видатковими накладними.
Відповідно до п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України позивачем по факту поставок сформовано наступні податкові накладні: № 2 від 13.10.2021; №3 від 16.10.2021; №4 від 17.10.2021; №5 від 19.10.2021; №6 від 22.10.2021.
Однак, згідно з квитанціями № 2 реєстрація податкових накладних зупинена. Підставою зупинення зазначено: «платник податку, яким подано для реєстрації в ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідає п. 7 Критеріїв ризиковості платника податку та запропоновано платнику надати пояснення на підтвердження інформації що міститься ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної.» Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Суд встановив, що 09 листопада 2021 року позивачем надано повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.
Як підтверджується повідомленням про надання пояснень від 09.11.2021 № 1 до пояснень позивачем додано документів в кількості 29 документів. Позивачем надано контролюючому органу пояснення та документи на підтвердження інформації зазначеної в податковій накладній.
Згідно з поясненнями, що надані комісії до повідомлення про надання пояснень надано:
- Витяг з ЄДР.
- Витяг платника податку на додану вартість.
- Податкову декларацію із сплати податку за землю 2021.
- Паспорт директора ( ОСОБА_1 ).
- Статистичну звітність за формою 4-сг.
- Договір поставки №12-10-21 від 22.10.2021 року з ТОВ «Традекс Агрі».
- Додаткову угоду №1 від 12.10.2021.
- Специфікацію № 1 від 17.10.2021 р, Специфікацію № 2 від 21.10.2021 р.
- Видаткові накладні №№5-9 від 13.10.2021 -22.10.2021.
- Виписки з банку за 20-26.10.2021.
- Товарно-транспортні накладні №23-35 від 13.10.2021- 22.10.2021.
- Акт на списання насіння.
- Акт на списання мінеральних добрив.
- Договір поставки №ЛП09/21 з ТОВ Компанія Агро Нова.
- Видаткові накладі з ТОВ Компанія Агро Нова.
- Договір купівлі-продажу товару №23/1 з ПП Нова компанія.
- Накладна №07\01 від ПП Наша компанія.
Як свідчить зміст оскаржуваних рішень прийнятих відповідачем 15.11.2021 № 3371221/42085825; № 3371223/42085825; № 3371222/42085825; № 3371225/42085825; № 3371224/42085825, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №2 від 01.02.2021, підставою для його прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій наступних документів:
«договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них
первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних
розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.»
Разом із тим, надаючи оцінку рішень відповідача, що оскаржуються, суд зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної та не містить конкретної інформації щодо причин та підстав його прийняття. Водночас, контролюючим органом не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.
При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було.
Відтак, на переконання суду, надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарських операцій позивача із його контрагентом та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкових накладних.
Суд зазначає, що не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах. Зокрема в ухвалах від 05.08.2015 у справах №К/800/40727/14 та №К/800/68410/14 Вищим адміністративним судом України вказано на те, що умовою документального підтвердження операції є можливість на підставі наявних документів зробити висновок про те, що витрати фактично понесені та спрямовані на отримання позитивного економічного ефекту, а власне відсутність максимальної деталізації виду виконаних послуг не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.
Окрім того, у постановах від 12 листопада 2019 року у справі №816/2183/18, від 21 травня 2019 року у справі №0940/1240/18, від 18 лютого 2020 року у справі №360/1776/19, від 27 квітня 2020 року у справі №360/1050/19, від 18 червня 2020 року у справі №824/245/19-а та ряду інших суд касаційної інстанції наголошував на тому, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Таким чином, за наведених вище обставин суд дійшов висновку, що рішення №2171265/23963066 від 26.11.2020, яким позивачеві відмовлено у реєстрації податкової накладної, є протиправними та підлягає скасуванню.
Покликання відповідача на той факт, що позивачем долучено на розгляд контролюючого органу менша кількість документів ніж до матеріалів справи, суд зазначає, що сторони мають право подавати додаткові докази для доведення правомірності своїх дій та даний факт не спростовує протиправність винесення оскаржуваного рішення в даній справі.
З приводу позовної вимоги щодо зобов'язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то варто звернути увагу на таке.
Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних є іншим.
Згідно з приписами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням Державної податкової служби України.
Проте, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної № 2 від 13.10.2021; №3 від 16.10.2021; №4 від 17.10.2021; №5 від 19.10.2021; №6 від 22.10.2021, в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання, судом не встановлено.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації в ЄРПН спірних податкових накладних, ознак щодо порушення позивачем вимог законодавства щодо складення податкових накладних немає, відтак є достатні підстави для прийняття рішення про реєстрацію таких.
Відповідно до частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Таким чином, позовна вимога про зобов'язання Державної податкової службу України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, підлягає задоволенню.
Відповідно до частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єктів владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що за наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на те, що позивачем при зверненні до суду з адміністративним позовом сплачено судовий збір в сумі 12 405,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням №300 від 27.01.2022.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги повністю, а порушене право позивача протиправними рішеннями Головного управління ДПС у Львівській області, та ДПС України при розгляді скарг, тому на користь позивача слід стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви до суду судовий збір у сумі 12 405,00 грн, по 6202,50 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до заявлених вимог.
Також позивачем заявлено вимогу про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судових витрат.
Відповідно до статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Згідно з ч. 4 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У відповідності до ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася АО «Пролекс» на підставі договору б/н про надання правничої допомоги від 15.12.2021 та додаткової угоди № 2 від 15 грудня 2021 року до договору б/н про надання правничої допомоги від 15.12.2021.
Відповідно до додаткової угоди № 2 від 15 грудня 2021 року до договору б/н про надання правничої допомоги від 15.05.2021 сторони погодили виплату фіксованої суми гонорару (винагороди) за надання адвокатом правничої допомоги, що полягає у представництві інтересів клієнта у Львівському окружному адміністративному суді рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: 15.11.2021 № 3371221/42085825; 15.11.2021 № 3371223/42085825; 15.11.2021 № 3371222/42085825; 15.11.2021 № 3371224/42085825; 15.11.2021 № 3371225/42085825 в розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) тисяч гривень.
На виконання умов додаткової угоди № 2 від 15 грудня 2021 року до договору б/н про надання правничої допомоги від 15.05.2021 позивачем здійснено оплату правничої допомоги в сумі 8 (вісім)тисяч гривень, а саме: 17.01.2022 в сумі 4 (чотири) тисячі гривень згідно з платіжним дорученням № 296; 03.02.2022 року в сумі 4 (чотири) тисячі гривень згідно з платіжним дорученням № 303, платіжні доручення, рахунки та виписка по банківському рахунку АО «Пролекс».
Відповідач подав заперечення щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу та просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу.
Суд, вирішуючи питання про відшкодування судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, у відповідності до частини п'ятої статті 242 КАС України також враховує висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладений у постанові 21.01.2021 №280/2635/20, відповідно до якого КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Враховуючи той факт, що дана справа розглядається відповідно до статті 262 КАС України в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) загальний розмір понесених позивачем витрат професійну правничу допомогу становить 12500,00 грн.
Разом з тим, на переконання суду, розмір понесених витрат на правничу допомогу в сумі 12500,00 грн по даній справі не є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
Відповідно до частин дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року N 3477- IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Водночас, для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У даному випадку суд зазначає, що дана справа згідно положень статей 4, 12, 262 КАС України є справою незначної складності, з невеликим обсягом досліджуваних доказів, яка розглядається судом в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами у справі.
Вказаний обсяг виконаних робіт (наданих послуг) адвокатом, суд вважає завищеним, оскільки дана справа незначної складності та не потребує значної затрати часу на вказані роботи.
Також, судом враховано відомості Єдиного державного реєстру судових рішень http://reestr.court.gov.ua, за даними яких мають місце оприлюднення численних судових рішень судів різних інстанцій з аналогічного предмету спору та аналогічними мотивами тим, що приведені у адміністративному позові позивача, що спрощувало роботу адвоката при підготовці даного адміністративного позову.
Суд також зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду за результатами розгляду справи №200/14113/18-а ухвалив постанову від 26.06.2019, в якій сформував правову позицію, згідно з якою, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої було ухвалено рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір витрат, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
Вказаний висновок Верховного Суду у відповідності до приписів частини п'ятої статті 242 КАС України та частини шостої статті 13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” суд враховує під час вирішення такого питання.
Враховуючи практику Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат, суд при розподілі судових витрат має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі “East/WestAllianceLimited” проти України”, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі “Ботацці проти Італії” (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).
З огляду на вказані обставини справи, суд вважає, що визначений проміжок часу у підготовці даного позову та вартістю таких послуг у розмірі 12500 грн за наявності в Єдиному державному реєстрі судових рішень з аналогічних спорів не є співрозмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг).
Відтак, з огляду на незначну складність справи та обсяг наданих послуг, суд, виходячи з критерію пропорційності вважає, що розмір витрат на правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача, повинен становити 4000,00 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що на користь позивача необхідно стягнути витрати на професійну правничу допомогу у сумі 4000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів пропорційно до заявлених вимог по 2000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 257-262 КАС України, суд, -
ухвалив :
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної, розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15.11.2021 № 3371221/42085825, від 15.11.2021 № 3371223/42085825, від 15.11.2021 № 3371222/42085825, від 15.11.2021 № 3371225/42085825, від 15.11.2021 № 3371224/42085825.
3. Зобов'язати ДПС України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) зареєструвати Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 2 від 13.10.2021, податкову накладну № 3 від 16.10.2021, податкову накладну № 4 від 17.10.2021, податкову накладну № 5 від 19.10.2021, податкову накладну № 6 від 22.10.2021.
4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська земельна корпорація "Зелений клин" (Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Верхня Білка, вул. Пекарська,7; код ЄДРПОУ : 42085825) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 6202,50 грн (шість тисяч двісті дві гривні, 50 копійок).
5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська земельна корпорація "Зелений клин" (Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Верхня Білка, вул. Пекарська,7; код ЄДРПОУ : 42085825) з ДПС України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 6202,50 грн (шість тисяч двісті дві гривні, 50 копійок).
6. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська земельна корпорація "Зелений клин" (Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Верхня Білка, вул. Пекарська,7; код ЄДРПОУ : 42085825) з Головного управління ДПС у Львівській області (вул. Стрийська, 35, м.Львів, 79026; код ЄДРПОУ: 43968090) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень, 00 копійок).
7. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська земельна корпорація "Зелений клин" (Львівська область, Пустомитівський р-н, с. Верхня Білка, вул. Пекарська,7; код ЄДРПОУ : 42085825) з ДПС України (пл. Львівська, 8, м. Київ, 04053; код ЄДРПОУ: 43005393) за рахунок бюджетних асигнувань витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн (дві тисячі гривень, 00 копійок).
Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 25.07.2022.
Суддя Коморний О.І.