14 липня 2022 року
справа №380/10474/21
провадження № П/380/10625/21
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Карп'як О.О.,
секретар судового засідання Савка В.А.,
за участю:
представника позивача - Докторевич Я.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справу України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
встановив:
До суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , далі - позивач) до Міністерства внутрішніх справ України (01601, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, 10, ЄДРПОУ 00032684, далі - відповідач -1), Головного управління Міністерства внутрішніх справу України у Львівській області (79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка,3 ,ЄДРПОУ 08592247, далі - відповідач - 2), у якій (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.04.2022) позивач просить:
- визнати протиправною та скасувати відмову Міністерства внутрішніх справ України щодо призначення та виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію», Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України повторно надіслати Міністерству внутрішніх справ України висновок та документи про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги до ст.23 Закону України «Про міліцію» та п.8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України відповідно до ст.23 Закону України «Про міліцію» та п.3,9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 прийняти рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності 23.07.2019;
- стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору.
Ухвалою від 05.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в справі матеріалами.
25.08.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача 2.
27.08.2021 на адресу суду надійшов відзив відповідача 1.
Ухвалою від 20.10.2021 клопотання позивача про перехід до розгляду справи із спрощеного до загального провадження задоволено, суд перейшов до розгляду справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
22.02.2022 надійшла заява позивача про доповнення підстав позову.
Ухвалою від 22.02.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про доповнення підстав позову.
03.03.2022 до суду надійшли письмові пояснення відповідача 2 на заяву про доповнення підстав позову.
06.04.2022 надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 06.04.2022 прийнято до розгляду заяву позивача про уточнення позовних вимог.
Ухвалою від 04.05.2022 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
24.05.2022 та 14.07.2022 відповідачем 2 подано заяви про розгляд справи без їх участі.
Позиція позивача:
Позивач вказує, що проходив службу у Збройних силах з 14.10.1981 по 27.10.1983, та в органах внутрішніх справ з 25.01.1984 по 26.03.2005 року. Наказом начальника УМВС України у Львівській області від 25.03.2005 №163 о/с його звільнено у відставку. Після звільнення зі служби, Львівською обласною МСЕК була встановлена ступінь втрати професійної працездатності - 20%. 13.12.2005 Львівською обласною дирекцією ПАТ «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» була проведена виплата страхової суми в розмірі 1700 грн. Згідно з довідкою Львівської обласної МСЕК від 23.07.2019 серії 12 ААА №011031 та випискою з акта огляду медико - соціальною експертною комісією від 23.07.2019 №311370 йому вперше безстроково встановлено ІІІ групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, з втратою професійної працездатності - 55 %. В порядку, визначеному Постановою КМ України №850 від 21.10.2015 він звернувся до Головного управління МВС України у Львівській області про призначення одноразової грошової допомоги, на яку він має право згідно ст.23 Закону України «Про міліцію». Однак, листом від 22.08.2019 йому було відмовлено в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги та повернуто документи з підстав невідповідності вимогам п.4 Порядку №850. Однак, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №1.380.2019.006102 його позов задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови у призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області згідно з пунктом 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. На виконання вказаного судового рішення, ним була подана повторна відповідна заява із необхідним пакетом документів до відповідача 2. У відповідь на вказану заяву його повідомлено про відмову в призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги. Вважає, що така відмова є незаконною, прийнята з невірним застосуванням законодавства. Вважає безпідставними покликання відповідачів, що при проведенні медико - соціальної експертизи представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались., оскільки п.10 Положення містить загальні положення щодо порядку утворення комісій та відповідачем жодним чином не обґрунтовано та не вказано документу, що до складу комісії не входили представники закладів охорони здоров'я МВС. Зазначені відповідачем недоліки в роботі комісії нічим не підтверджені та необґрунтовані та не можуть бути перешкодою в реалізації законного права позивача на призначення та отримання грошової допомоги. Вказує, що згідно пп.2 п.3 Порядку №850, у зв'язку з установленням працівнику міліції інвалідності не обмежено у часі, вирішальним є лише наявність причинно - наслідкового зв'язку між інвалідністю та службою в органах внутрішніх справ. Покликання відповідача на п.4 Порядку №850 вважає необґрунтованим, оскільки цей пункт не дає права останньому для прийняття рішення про відмову в проведенні йому гарантованої державою соціальної виплати у разі втрати ним професійної працездатності. Зазначає, що відсутні підстави, визначені п.14 Порядку №850 для відмови йому у виплаті одноразової грошової допомоги. Також вказує, що висновок щодо виплати грошової допомоги є протиправним та суперечить п.8 Порядку №850, оскільки такий складено 31.07.2020, а сама заява (рапорт) подана лише 20.10.2020, тому такий не міг бути складений швидше, аніж подано заяву. Окрім того, згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у відомостях про ліквідаційну комісію не значиться такий член ліквідаційної комісії як ОСОБА_2 , відповідно така особа н могла підписувати такого висновку. Також вважає, що відповідачем при прийнятті рішення порушено п.9 Порядку №850, оскільки таке прийнято не у місячний строк.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у заявах по суті справи, просить позов задоволити у повному обсязі.
Заперечення відповідачів:
Від відповідача Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому посилається на те, що пунктом 4 Порядку №850 встановлено, що якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми. Отже, виплату одноразової грошової допомоги при повторних оглядах МСЕК обмежено законодавцем терміном 2 роки, а також обмежено суму виплати, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Від відповідача Міністерства внутрішніх справ України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що на МВС покладено обов'язок лише у прийнятті відповідного рішення про призначення або відмову у виплаті грошової допомоги, а не у проведенні її виплати. Окрім того вказує, що питання про прийняття рішення за наслідками розгляду заяви позивача про призначення спірної грошової допомоги носить дискреційний характер.
Відповідачі явки уповноважених представників в судове засідання не забезпечили. Представником відповідача 2 подано клопотання про розгляд справи без їх участі.
Суд, заслухавши вступне слово учасників справи, з'ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.
ОСОБА_1 проходив службу у Збройних силах України з 14.10.1981 по 27.10.1983, також проходив службу в органах внутрішніх справ з 25.01.1984 по 26.03.2005.
Відповідно до наказу №163 о/с від 25.03.2005 по особовому складу Управління МВС України у Львівській області майор міліції ОСОБА_1 звільнений у відставку за п. “а” ст. 65 (за віком) згідно Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
За результатами обстеження обласною Медико-соціальною експертною комісією у 2005 році позивачу встановлено 20% втрати професійної працездатності у зв'язку з травмою, пов'язаною з виконанням службових обов'язків.
У зв'язку з чим, 13.12.2005 Львівською обласною дирекцією ПАТ “Національна акціонерна страхова компанія “Оранта” була проведена виплата страхової суми в розмірі 1700 грн. за державним обов'язковим особистим страхуванням військовослужбовців.
Згідно з довідкою Львівської обласної МСЕК від 23.07.2019 серії 12 ААА №011031 та випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією від 23.07.2019 №311370 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності, яка настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в ОВС, з втратою професійної працездатності - 55%.
У зв'язку з встановленням позивачу третьої групи інвалідності, останній звернувся до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги.
22.08.2019 Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області скерувало на адресу позивача рішення за №Ш-151/0гд/31/01-2019, яким відмовило в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, у зв'язку з встановленням третьої групи інвалідності. Підставою відмови вказано те, що з дати первинного огляду МСЕК пройшло більше 2 років, що не відповідає вимогам пункту 4 Порядку, а тому не дає право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №1.380.2019.006102 позов ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправними дій щодо відмови в призначенні одноразової грошової допомоги та зобов'язання вчинити дії задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області щодо відмови у призначення виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності за захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ; зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області згідно з пунктом 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, надіслати Міністерству внутрішніх справ України документи для призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги. В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 апеляційну скаргу Головного управління МВС України у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 11 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.006102 - без змін.
20.10.2020 позивач подав заяву (рапорт) Голові ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про проведення виплати одноразової грошової допомоги внаслідок отримання захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлення 3 групи інвалідності.
Головним управління МВС України у Львівській області підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №1.380.2019.006102, складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 та скеровано до МВС України (а.с.48).
Відповідно до листа Департаменту фінансово - облікової політики МВС України від 24.12.2020 №44232/15-2020 за результатами розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги виявлено, що представлені медичні документи не відповідають вимогам Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України від 03.12.2009 №1317, зокрема:
- п.10, відповідно до якого медико - соціальну експертизу колишнім працівникам проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико - соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались;
- п.16, під час проведення медико - соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не направлявся;
- п.4.
Відтак, вказаним листом повідомлено про прийняття рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затвердження відповідного висновку.
Листом від 12.01.2021 №11 Головне управління МВС України у Львівській області повідомило позивача про результати розгляду його заяви та просило прибути для отримання копій документів.
Позивач, не погоджуючись з таким рішенням відповідачів, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
До набрання чинності Законом України від 02.07.2015 №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII), тобто до 07.11.2015, порядок виплати одноразової грошової допомоги було врегульовано нормами статті 23 Закону №565-ХІІ.
За приписами статті 23 Закону №565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності, йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
На виконання пункту 2 розділу II Прикінцевих положень Закону України від 13.02.2015 № 208-VIII “Про внесення змін до статті 23 Закону України Про міліцію щодо виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції” Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.10.2015 № 850 “Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції”, що набрала чинності 31.10.2015.
Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Отже, на момент встановлення позивачу за результатами повторного огляду МСЕК 55% втрати працездатності та IIІ групи інвалідності, а також на момент звернення позивача із заявою щодо виплати одноразової грошової допомоги, був чинний вказаний Порядок.
Таким чином, до спірних відносин належить застосувати норми даного Порядку №850.
Пунктом 1 Порядку №850 встановлено, що даний порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції.
Пунктом 3 Порядку № 850 визначені окремі підстави, які надають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, однією із яких є установлення працівникові міліції інвалідності, внаслідок захворювання, що мало місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ. При цьому розмір такої допомоги залежить від встановленої групи інвалідності.
Як вже встановлено судом, позивачу при первинному огляді МСЕК у 2005 році було встановлено ступінь втрати працездатності - 20%
23.07.2019 року позивачу за рішенням МСЕК встановлено ІІІ групу інвалідності та 55% втрати працездатності у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Тобто, із цього часу в позивача виникли нові підстави, які згідно п. 3 Порядку № 850 надають право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі, яка передбачена для ІІІ групи - 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Пунктом 7 Порядку №850 визначено перелік документів, які подає за місцем служби працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності.
Як встановлено судом, позивачем було подано до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області всі необхідні документи.
Відповідно до пункту 8 Порядку № 850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 Порядку, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції: витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу; витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови (пункт 9 Порядку № 850).
Як встановлено судом, 20.10.2020 позивач подав заяву (рапорт) Голові ліквідаційної комісії ГУ МВС України у Львівській області про проведення виплати одноразової грошової допомоги внаслідок отримання захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, встановлення 3 групи інвалідності.
Головним управління МВС України у Львівській області підготовлено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 01.07.2020 у справі №1.380.2019.006102, складений на підставі матеріалів працівника міліції ОСОБА_1 та скеровано до МВС України (а.с.48).
Відповідно до листа Департаменту фінансово - облікової політики МВС України від 24.12.2020 №44232/15-2020 за результатами розгляду матеріалів щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги виявлено, що представлені медичні документи не відповідають вимогам Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України від 03.12.2009 №1317, зокрема:
- п.10, відповідно до якого медико - соціальну експертизу колишнім працівникам проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико - соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались;
- п.16, під час проведення медико - соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не направлявся;
- п.4.
Відтак, вказаним листом повідомлено про прийняття рішення про відмову у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затвердження відповідного висновку.
Листом від 12.01.2021 №11 Головне управління МВС України у Львівській області повідомило позивача про результати розгляду його заяви та просило прибути для отримання копій документів.
Оскільки вказаний висновок підготовлено на виконання судового рішення, яке набрало законної сили 01.07.2020, про що і вказано у ньому, судом відхиляються доводи позивача, викладені у заяві про збільшення підстав позову про те, що висновок щодо виплати грошової допомоги є протиправним та суперечить п.8 Порядку №850, оскільки такий складено 31.07.2020, а сама заява (рапорт) подана лише 20.10.2020.
Щодо доводів позивача про те, що відповідачем при прийнятті рішення порушено п.9 Порядку №850, оскільки таке прийнято не у місячний строк. Суд вказує, що згідно п.9 Порядку №850 МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку. Відтак, строк розгляду обраховується з дати надходження таких документів до МВС, а не з дати подання заяви. Відтак, вказані доводи судом відхиляються як необґрунтовані.
Щодо доводів відповідачів про невідповідність поданих документів вимогам Положення про медико - соціальну експертизу, затвердженого постановою КМ України від 03.12.2009 №1317, зокрема: п.10, відповідно до якого медико - соціальну експертизу колишнім працівникам проводять комісії спеціалізованого профілю, до складу яких входять представники закладів охорони здоров'я МВС. При проведенні медико - соціальної експертизи ОСОБА_1 представники закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії не залучались; п.16, під час проведення медико - соціальної експертизи представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» ОСОБА_1 для проходження МСЕК не направлявся; п.4, що стало підставою для прийнятті рішення МВС України про відмову призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затвердження відповідного висновку.
Змістом п.10 Положенням про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 передбачено, що залежно від ступеня, виду захворювання та групи інвалідності утворюються такі комісії:1) загального профілю; 2) спеціалізованого профілю.
Комісія складається з представників МОЗ, Мінсоцполітики, Міноборони, закладів охорони здоров'я МВС, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, а також військово-медичної служби СБУ та військово-медичного підрозділу Служби зовнішньої розвідки у разі розгляду медичних справ стосовно потерпілих на виробництві чи пенсіонерів з числа військовослужбовців СБУ або Служби зовнішньої розвідки. У проведенні медико-соціальної експертизи беруть участь також представники Пенсійного фонду України, органів державної служби зайнятості і у разі потреби - працівники науково-педагогічної та соціальної сфери.
До складу комісії входить не менше трьох лікарів за спеціальностями, перелік яких затверджується МОЗ з урахуванням профілю комісії, а також спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або психолог.
З аналізу наведених вище норм суд дійшов висновку, що склад комісії затверджується МОЗ, а участь представника закладів охорони здоров'я МВС не є безумовною.
До того, у листі від 24.12.2020 не зазначено доказів, в тому числі документів, які послужили підставою для висновку відповідача про відсутність у складі комісії представників закладів охорони здоров'я МВС.
Водночас, відсутність на засіданні комісії одного з її членів, не може свідчити про неналежний склад комісії та відсутність повноважень в комісії приймати відповідні рішення. Крім цього, суд звертає увагу, що позивач не повинен відповідати за неналежне виконання органами державної влади своїх функцій щодо залучення представника закладів охорони здоров'я МВС до складу комісії.
З матеріалів справи суд також встановив, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги було також порушення п.16 Положення, зокрема, що під час проведення медико-соціальної експертизи не здійснювалось представлення ОСОБА_1 працівником ДУ «ТМО МВС України у Львівській області».
Так, пунктом 16 Положення передбачено, що голова лікарсько-консультативної комісії лікувально-профілактичного закладу охорони здоров'я представляє хворого, що досяг повноліття, потерпілого від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, який направляється на комісію вперше, документи цієї особи у разі заочного проведення медико-соціальної експертизи.
З наведеного слідує, що хворого під час засідання комісії представляє голова відповідної комісії, а не будь-яка інша особа. Відтак, покликання відповідача на п.16 Положення є безпідставними, а отже, суд не бере їх до уваги.
З матеріалів справи суд також встановив, що підставою для відмови у призначенні одноразової грошової допомоги було також порушення п.4 Порядку № 850.
Відповідно до пункту 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Підпунктом 2 пункту 3 Порядку № 850 також визначено, що грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.
Перелік документів, які необхідно подати працівнику міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, визначений у пункті 7 вказаного Порядку.
Керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, подає МВС України в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги (пункту 8 Порядку № 850).
Згідно із пунктом 9 Порядку № 850 МВС України в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив (проходить) службу працівник міліції, для видання наказу про виплату такої допомоги, або у разі відмови - для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
За правилами пункту 10 Порядку № 850 грошова допомога виплачується в порядку черговості відповідно до дати прийняття МВС України рішення про її призначення, але не пізніше двох місяців із дня прийняття зазначеного рішення в межах та за рахунок коштів, передбачених державним бюджетом на утримання МВС України.
Таким чином, на час виникнення спірних відносин за позивачем як колишнім працівником ОВС, у зв'язку із встановленням йому ІІІ групи інвалідності, право на отримання одноразової грошової допомоги зберігалось згідно із пунктом 15 розділу ХІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 580-VIII.
При цьому, механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги (далі - грошова допомога) у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції щодо процедури, умов, розмірів, а також строків, визначає Порядок № 850.
Разом з цим, відповідно до пункту 4 Порядку № 850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Суд зазначає, що за своєю суттю одноразова грошова допомога є одноразовою виплатою, гарантованою державою у зв'язку із, зокрема, встановленням інвалідності працівникові міліції, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в ОВС.
При цьому, право на отримання грошової допомоги та право отримання допомоги в більшому розмірі (виплату різниці у розмірах одноразової грошової допомоги) у зв'язку із виникненням обставин, з якими законодавець пов'язує збільшення її розміру, є різними правовими поняттями.
Отже, процедура перегляду розміру вже призначеної та виплаченої одноразової грошової допомоги у зв'язку зі зміною обставин, наданням нових документів, передбачає виплату лише різниці між виплаченою та нарахованою сумою у зв'язку із встановленням згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищої групи чи іншої причини інвалідності або більшого відсотку втрати працездатності під час повторного огляду. Визначення у такій процедурі строків є важливим для правового регулювання таких відносин, оскільки за загальним правилом суб'єктивні права та юридичні обов'язки їхніх учасників виникають, розвиваються та припиняються у певний час. Строки дисциплінують учасників правових відносин, забезпечують чіткість і визначеність у правах та обов'язках суб'єктів.
До того ж, суд звертає увагу на те, що положеннями статті 23 Закону № 565-XII, які втратили чинність із набранням чинності Законом № 580-VII, не було передбачено права працівника ОВС на виплату одноразової грошової допомоги у більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми у зв'язку із підвищенням групи чи визначенням іншої причини інвалідності або збільшенням відсотку втрати працездатності під час повторного огляду МСЕК.
Такий механізм визначений лише Порядком № 850, пункт 4 якого визначає умови, коли здійснюється виплата допомоги та передбачає дворічний строк, протягом якого зміна групи інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності можуть бути підставою для виплати одноразової грошової допомоги в більшому розмірі з урахуванням раніше виплаченої суми.
Отже, оскільки положення Закону № 565-XII втратили чинність, а за колишніми працівниками міліції збереглося лише право на призначення та виплату одноразової грошової допомоги, зокрема у зв'язку із встановленням інвалідності за певних обставин, яке може бути реалізовано через механізм, визначений Порядком № 850, то до відносин, які виникли у цій справі слід застосувати строк, обмежений положеннями пункту 4 вказаного Порядку двома роками, який обчислюється з дня первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності.
При цьому, вказані положення пункту 4 Порядку № 850 встановлюють обмеження дворічним строком не лише для зміни групи інвалідності або ступеня втрати працездатності, а також і для зміни причини інвалідності.
Застосовуючи цей висновок до обставин справи, суд звертає увагу на те, що повторний огляд, за наслідками якого позивачу було встановлено ІІІ групу інвалідності та 55% втрати працездатності, відбувся 23.07.2019 , а первинно втрату працездатності встановлено 2005 року. Оскільки між цими подіями минуло понад два роки, позивач не має права на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 15.02.2022 у справі №300/2476/19.
У даній справі судом встановлено, що за наслідками розгляду заяви позивача про виплату йому одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановлення ІІІ групу інвалідності, МВС України відмовило йому у призначенні такої оскільки між первинним встановленням втрати працездатності та повторним оглядом, за наслідками якого ОСОБА_1 минуло понад два роки, про що ГУ МВС України у Львівській області було повідомлено позивача у спосіб, визначений Порядком № 850.
За таких обставин, відмова МВС України у призначенні одноразової грошової допомоги позивачу у зв'язку із встановлення ІІІ групи інвалідності є правомірною. Відтак позовні вимоги є необґрунтованими.
Також суд зазначає, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у постанові від 22.10.2020 у справі № 711/1837/18 відступила від висновку, викладеного вперше у постанові від 13.02.2018 у справі № 808/1866/16 та інших постановах, у яких містися висновок про те, що пункт 4 Порядку № 850 не містить жодних застережень щодо неможливості проведення виплати грошової допомоги у разі встановлення особі після спливу дворічного терміну іншої групи інвалідності чи більшого відсотку втрати працездатності.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. А, згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст.139 КАС України, судові витрати стягненню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 72,77, 90, 94, 139, 241 -246, 262, 295 КАС України , суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Судові витрати стягненню не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складно 25.07.2022.
Суддя Карп'як Оксана Орестівна