справа № 380/7029/22
про залишення позовної заяви без руху
19 липня 2022 року
13 год. 59 хв. м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П., за участю секретаря судового засідання Лубоцької Н.І., представника позивача Сьоми І. Б., представниці відповідача Герасимюк О. В. розглянув у відкритому судовому засіданні питання про залишення позовної заяви без руху в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів -
ОСОБА_1 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Національної поліції у Львівській області, у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 5 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2497 від 25.06.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - догану;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2669 від 08.07.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 1 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 2669 від 08.07.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - попередження про неповну службову відповідність;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3008 від 02.08.2021 про застосування до майора поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення - звільнення з посади;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3174 від 13.08.2021 в частині, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 2 резолютивної частини наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3174 від 13.08.2021 стосовно майора поліції ОСОБА_1 .
Ухвалою від 04.05.2022 позовну заяву залишено без руху для усунення її недоліків шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням на доказів поважності причин пропуску строку.
Ухвалою від 25.05.2022 суддя прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з викликом сторін.
На адресу суду від відповідача надійшло клопотання (вх. № 40568 від 13.06.2022) про залишення позовної заяви без розгляду. В обґрунтування такого вказав, що позивач звернувся до адміністративного суду із позовною заявою 28.04.2022. Разом з тим зазначив, що з наказом відповідача № 2497 від 25.06.2021 позивач ознайомлений 07.07.2021, із наказом № 2669 від 08.07.2021 - 02.08.2021, із наказом № 3008 від 02.08.2021 - 05.08.2021. Також повідомив, що із наказом № 3174 від 13.08.2021 позивача не ознайомлював, оскільки жодних заходів дисциплінарного впливу, дисциплінарних стягнень до позивача не застосовувалось, оскільки щодо ОСОБА_1 відповідно до наказу № 3008 від 02.08.2021 вже застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення з посади. Відтак вважає, що позивачем пропущено місячний строк звернення до суду, встановлений ч. 5 ст. 122 КАС України.
На підтвердження вказаних обставин відповідачем надано відповідні докази.
У судовому засіданні представник позивача проти заявленого клопотання заперечив з підстав, викладених у запереченнях на клопотання Головного управління Національної поліції у Львівській області. В обґрунтування своїх доводів покликався на положення ст. 55 Конституції України, статтей 2, 5, 6 КАС України, рішення Конституційного Суду України від 13.12.20211 № 17-рп/2011 та приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». З урахуванням висновків ЄСПЛ про те, що «застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати, як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства». Зазначив, що поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді, суду.
Представниця відповідача клопотання про залишення позовної заяви без розгляду підтримала. Просила його задовольнити.
При вирішенні клопотання про залишення позовної заяви без руху суд керується таким.
Відповідно до вимог ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує:
- чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 94, 160, 161 цього Кодексу;
- чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);
- чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (ч. 5 ст. 122 КАС України).
Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Із аналізу зазначених положень процесуального закону слідує, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про такі факти.
У такій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Суддею з матеріалів справи встановлено, що позивач просить визнати протиправними та скасувати накази відповідача від 25.06.2021, від 08.07.2021, від 02.08.2021, від 13.08.2021. З наказом відповідача № 2497 від 25.06.2021 позивач ознайомлений 07.07.2021, із наказом № 2669 від 08.07.2021 - 02.08.2021, із наказом № 3008 від 02.08.2021 - 05.08.2021. До суду з цим позовом згідно з відтиском штампу вхідної кореспонденції Львівського окружного адміністративного суду позивач звернувся лише 29.04.2022.
Вказане свідчить про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду.
Щодо доводів представника позивача про необхідність уникнення надмірного формалізму, який викладений у рішенням ЄСПЛ суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Так у справі Delcourt v. Belgium Європейський Суд з прав людини зазначив, що «у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення».
У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
Рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Іліан проти Туреччини» встановлено, що правило встановлення обмежень до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Разом з тим, інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом або заявою про перегляд судового рішення, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Суд зазначає, що справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк. Тобто, законодавець чітко визначив такий строк. Ця норма є імперативною. При цьому суд враховує, що позивачем пропущено такий строк на понад 7 місяців. Відповідачем, у свою чергу, надано належні та достатні докази ознайомлення позивача із спірними наказами, в той час, як позивачем доказів поважності причин пропуску строку на надано. Відтак висновок суду про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин не буде вважатися надмірним формалізмом.
Згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
З урахуванням того, що після відкриття провадження у справі суддею встановлено, що позивачем не виконано вищевказаних вимог КАС України, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення вищевказаних недоліків, а саме: надати обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду тривалістю п'ять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 243, 248, 256, 293, 294 КАС України, суд -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів залишити без руху для усунення недоліків позовної заяви.
2. Позивачу усунути недоліки позовної заяви у строк, що не перевищує п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до канцелярії суду чи надіслання на адресу суду (79018 м. Львів вул. Чоловського 2) заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду із наданням доказів поважності причин пропуску строку.
3. Роз'яснити позивачу, що в разі неусунення недоліків позовну заяву буде залишено без розгляду.
4. Копію ухвали надіслати сторонам.
Ухвала про залишення позовної заяви без руху набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 22.07.2022.
Суддя Р.П. Качур