22 липня 2022 року
справа №380/7546/22
провадження № П/380/7599/22
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Чаплик І.Д. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, Львівська область, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885), в якому просить:
-визнати таким, що суперечить законодавству та скасувати проведений протоколом від 08.12.2021 перерахунок пенсії ОСОБА_1 ;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області провести перерахунок доплати до пенсії за наднормативний стаж. Перерахунок провести з дня переведення пенсії державного службовця на пенсію за віком згідно Закону №1058, тобто з 01.03.2019 по 31.12.2021, перерахунок провести відповідно до п. 4-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону №1058, чинного на час призначення пенсії і на даний час, тобто у розмірі 16 відсотків від прожиткового мінімуму;
-провести перерахунок розміру пенсії за невірно визначений колгоспний стаж з 01.03.2019 по 30.04.2021;
-з 01.01.2022 та надалі проводити обчислення та нарахування пенсії з застосуванням коефіцієнта заробітної плати 2,15951 відповідно до вимог ст.40 Закону України №1058.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачу з 01.03.2011 призначено пенсію за віком державного службовця відповідно до Закону України «Про державну службу». На час призначення пенсії позивача стаж державної служби становив 19 років 01 місяць 19 днів. Пенсія призначена в розмірі 80 % від суми зарплати державного службовця за 24 місяці перед виходом на пенсію. Такий механізм визначення розміру зарплати для призначення пенсії державним службовцям був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії». Позивач зазначає, що з 01.03.2019 її автоматично, переведено на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Водночас, відповідно до п.2 Постанови №124 у 2019році перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затвердженим цією постановою, проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середнього заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 1,17. 18.09.2019 позивач звернулася із заявою до Пенсійного фонду, в якій просила надати їй розрахунок пенсії після переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Разом із відповіддю орган Пенсійного фонду від 01.10.2019 за вих.№154/155/І-20/11.03-06 надав розрахунок позивача пенсії, де загальний страховий стаж становив 36роки 03місяці 29днів. (індивідуальний коефіцієнт страхового стажу становив 0,36250, понаднормовий стаж становив 6 років (36 років - 30 років)). Для визначення індивідуального коефіцієнта взято заробітну плату за період з 01.07.2000 по 28.02.2011 згідно з індивідуальних відомостей про застраховану особу. Індивідуальний коефіцієнт заробітку після оптимізації становив 2,15951. (середньомісячний заробіток для обчислення пенсії з 01.03.2019 становив 9511,24грн., в т.ч. 4404,35грн. середня зарплата працівників зайнятих у галузях економіки України за 2014/2016роки 2,15951 індивідуальний коефіцієнт заробітку). Крім того, позивач зазначає, що ознайомившись з розрахунком нею було виявлено помилки у обчисленні органами Пенсійного фонду страхового стажу за роки роботи у колгоспі та невірно визначений наднормативний стаж, в результаті чого їй недоплачено 6615,14грн. На думку позивача, основним документом про трудову діяльність членів колгоспу є трудова книжка колгоспника, в яку вносились відомості про трудову участь колгоспника в громадському господарстві, прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі, його виконання. В разі відсутності річного мінімуму, встановленого колгоспом, відпрацьовані людино дні діляться на 25,4. Таке роз'яснення надано Мінсоцполітики листом від 17.05.1992 №17 «Обчислення стажу роботи, коли не встановлений мінімум трудової участі у громадському господарстві». На неодноразові звернення позивача щодо неправильного визначення колгоспного стажу орган пенсійного фонду листом за вих. №3551/2658/1-52/8-1300/21 повідомив позивача про те, що згідно з трудової книжки колгоспника зараховано стажу за 1973 - 3 місяці 14днів, 1974 - 8 місяців 6 днів тобто відпрацьовані людинодні: 25,4, а з оригіналами довідок, що підтверджують період роботи в колгоспі позивачу необхідно звернутись до органів пенсійного фонду м.Сокаль. Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.01.2022 протоколом призначення пенсій від 08.12.2021 призначило позивачу новий розрахунок пенсії по віку відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинної на момент призначення пенсії державного службовця з 01.03.2011 не посилаючись на чинний нормативний документ, в якому були б прописані права органів пенсійного фонду щодо їх дій, а саме: у грудні 2021 робити призначення пенсії по віку станом на 01.03.2011 відповідно ст.40 Закону №1058, зміненої на час такого призначення, що призвело до її зменшення на 355,18грн. Цим протоколом з 01.01.2022 виправлено помилку, допущену органами пенсійного фонду, при нарахуванні доплати за наднормативний стаж 16років. Пониження розміру пенсії органи пенсійного фонду провели шляхом зменшення коефіцієнта заробітної плати з 2,15951 до 1,98060. Вважаючи, що у зв'язку із таким розрахунком пенсії по віку відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та бездіяльністю порушено конституційні права та гарантії на належний соціальний захист, та такими, що потребують судового захисту, позивач звернулася до суду з даним позовом. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.
Ухвалою суду від 23.05.2022 призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 01.03.2011 відповідно до Закону України «Про державну службу». Для розрахунку пенсії за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (чинними на дату призначення пенсії позивачці) заробітна плата враховувалася за будь - які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01.07.2000, незалежно від перерв, та, за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000 (ст.40 Закону № 1058). До матеріалів пенсійної справи долучена довідка про заробітну плату за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000. Розрахунок пенсії по віку відповідно до Закону №1058 проведено з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 28.02.2011 згідно з індивідуальних відомостей про застраховану особу при страховому стажі роботи 36 років 03 місяці 29 днів. Відповідно до ст.42 Закону №1058 (в редакції, чинній на 03.10.2017) з 01.03.2019 проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , а саме осучаснено заробітну плату у розмірі 4404,35грн. Відповідно розмір пенсії розрахований за Законом України № 1058 є більшим.
Пунктом 4-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058 передбачено, що особам, яким пенсія призначена до 01.10.2011, за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років у жінок пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Згідно із пунктом 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 особам, пенсії яким призначено відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір яких при проведенні перерахунку у зв'язку зі збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбаченого ч.2 ст. 42 Закону №1058, передбачений пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматично, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. В межах даного перерахунку перегляд тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати для обчислення пенсії, в тому числі індивідуального коефіцієнту заробітної плати, не проводився, а використовувались матеріали пенсійної справи. З 01.03.2019 проведено автоматичне переведення позивачки з пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про державну службу», на пенсію відповідно до умов, визначених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за матеріалами пенсійної справи. 01.01.2022 рішенням № 913050157430 про перерахунок пенсій від 08.12.2021 пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність згідно з чинним законодавством, а саме перераховано доплату за понаднормовий стаж (понад 20 років) та враховано заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно з довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2011 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, згідно матеріалів пенсійної справи. Після проведеного перерахунку розмір пенсії обчислено при страховому стажі 36 років 07 місяців 19 днів (коефіцієнт страхового стажу- 0,36583, понаднормовий стаж понад 20 років становить 16 років) та середньомісячному заробітку 10747,92 грн., який визначено із заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 28.02.2011 згідно з індивідуальних відомостей про застраховану особу (коефіцієнт заробітної плати становить 1,98060) з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески - 5426,60 грн. Розмір пенсійної виплати ОСОБА_1 станом на 01.01.2022 становить 4241,35 грн., а саме: 3931,91 грн. -основний розмір пенсії; 309,44 грн. - доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 16 років), (16% від 1934,00 грн.); 4241,35 грн. - загальний розмір пенсії. З огляду на викладене вище, розмір пенсійної виплати позивачки обчислено у відповідності до норм чинного законодавства та з урахуванням всіх наявних у пенсійній справі документів. Просив відмовити у задоволенні позову повністю.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Інших заяв по суті справи до суду не надходило.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області.
01.03.2011 позивачці було призначено пенсію за віком як державному службовцю згідно із Законом України «Про державну службу».
На час призначення пенсії позивача стаж державної служби становив 19 років 01 місяць 19 днів.
Пенсія призначена в розмірі 80 % від суми зарплати державного службовця за 24 місяці перед виходом на пенсію.
Також розрахунок пенсії по віку відповідно до Закону №1058 проведено з урахуванням заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 28.02.2011 згідно з індивідуальних відомостей про застраховану особу при страховому стажі роботи 36 років 03 місяці 29 днів.
Такий механізм визначення розміру зарплати для призначення пенсії державним службовцям був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії».
У зв'язку з проведенням з 01.03.2019 відповідно до ч.2 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.03.2003 № 1058-ІV (далі - Закон № 1058-ІV) перерахунку пенсій, призначених на умовах цього Закону, у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019році», враховуючи, що розмір пенсії позивача, обчислений відповідно до Закону №1058-ІV виявився більшим від розміру пенсії, обчисленого відповідно до Закону №3723-XII, позивача було переведено автоматично без її звернення на пенсію на умовах, передбачених Законом № 1058-ІV, за матеріалами пенсійної справи.
18.09.2019 позивач звернулася до відповідача з заявою, у якій просила надати їй розрахунок пенсії після переведення її на пенсію за віком відповідно до Закону №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом від 01.10.2019 №154/155/і-20/11.03-06 відповідач повідомив, що з 01.03.2019 проведено автоматичне переведення пенсії за віком позивача відповідно до Закону України «Про державну службу» на пенсію за віком на умовах Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки розмір пенсії у такому випадку збільшується та склав 4404,35грн. При цьому, у листі зазначено, що середня заробітна плата (дохід) в Україні за 2014-2016роки застосовується для обчислення пенсії особам, які звернулися за призначенням пенсії за віком з 01.01.2019, тому, враховуючи, що позивач реалізувала право на призначення пенсії за віком з 11.03.2011 та обрала отримання пенсії за віком згідно із Законом України «Про державну службу», як визначено пунктом 13 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підстави для обчислення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016роки відсутні.
Ознайомившись з розрахунком позивачем було виявлено помилки в обчисленні органами Пенсійного фонду страхового стажу за роки роботи у колгоспі та невірно визначений наднормативний стаж, в результаті чого їй недоплачено 6615,14грн.
На неодноразові звернення позивача щодо неправильного визначення колгоспного стажу орган пенсійного фонду листом за вих. №3551/2658/1-52/8-1300/21 від 02.04.2021 повідомив позивача про те, що згідно з трудової книжки колгоспника зараховано стажу за 1973 - 3 місяці 14днів, 1974 - 8 місяців 6 днів . понаднормативний стаж становить 6років. Кількість страхового стажу складає 435місяців, індивідуальний коефіцієнт страхового стажу складає 0,36250. Також запропонували позивачу, з оригіналами довідок, що підтверджують період роботи в колгоспі звернутись до органів пенсійного фонду м.Сокаль.
З 01.05.2021 відповідачем відповідно до заяви позивача від 19.04.2021 проведено перерахунок пенсії у зв'язку із зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004, після проведеного перерахунку страховий стаж становить 36років 07місяців 19днів, коефіцієнт стажу - 0,36583.
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.01.2022 протоколом призначення пенсій від 08.12.2021 призначило позивачу новий розрахунок пенсії по віку відповідно до ст.40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чинної на момент призначення пенсії державного службовця з 01.03.2011, а саме: перераховано доплату за понаднормований стаж (20років) та враховано заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно з довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2011 за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Не погодившись з визначенням розміру наднормативного стажу органами пенсійного фонду, позивачка 03.12.2022 звернулася із запитом про надання інформації відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо правильності визначення органом її понаднормативного стажу.
Розглянувши заяву позивачки від 03.12.2021 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області листом від 09.12.2021 за вих..№1300-5202-8/112732 повідомило позивача про те, що пунктом 4-1 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 передбачено, що особам, яким пенсія призначена до 01.10.2011, за кожний повний рік страхового стажу понад 20 років у жінок пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до ст.27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Згідно із пунктом 4-7 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 особам, пенсії яким призначено відповідно до Закону України «Про державну службу», розмір яких при проведенні перерахунку у зв'язку зі збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який застосовується для обчислення пенсій, передбаченого ч.2 ст.42 Закону №1058, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ. В межах даного перерахунку перегляд тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати для обчислення пенсії, в тому числі індивідуального коефіцієнту заробітної плати, не проводиться, а використовується за матеріалами пенсійної справи. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» з 01.03.2019 встановлено збільшений на 1,17 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі, 4404,35грн. (3764,40 грн. х 1,17). З 01.03.2019 позивача автоматично переведено з пенсії, призначеної відповідно до Закону №3723 на пенсію на умовах, передбачених Законом №1058, за матеріалами пенсійної справи. Розрахунок пенсії проведено з урахуванням страхового стажу 36 років 03 місяці 29 днів та враховано заробітну плату за період з 01.07.2000 по 28.02.2011 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (коефіцієнт заробітку - 2,15951) і доплату за понаднормативний стаж за 6 років. З 01.05.2021 позивача проведено перерахунок пенсії у зв'язку зі зміною страхового стажу, набутого до 01.01.2004, згідно заяви від 19.04.2021. Після проведеного перерахунку страховий стаж становить З6місяців 07 місяців 19 днів, коефіцієнт стажу - 0,36583. З 01.01.2022 протоколом призначення пенсій від 08.12.2021 розрахунок пенсії приведено у відповідність до норм чинного законодавства, а саме перераховано доплату за понаднормовий стаж понад 20років та враховано заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно з довідкою про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2011 згідно із індивідуальних відомостей про застраховану особу. Після проведеного перерахунку розмір пенсії обчислено при страховому стажі 36років 07місяців 19днів (коефіцієнт страхового стажу -0,36583, понаднормований стаж понад 20років, становить 16років) та середньомісячному заробітку 10747,92грн, який визначено із заробітної плати за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 28.02.2011 згідно із індивідуальних відомостей про застраховану особу (коефіцієнт заробітної плати становить 1,98060) з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески - 5426,60грн. Розмір пенсійної виплати позивача з 01.01.2022 становить 4241,35грн., а саме: 3931,91грн.розмір пенсії за віком (10747,92грн. середньомісячний заробіток х 0,36583 коефіцієнт страхового стажу); 309,44грн. доплата за понаднормований стаж, за 16років (1934,00грн. х 16%). Також зазначили, що оскільки розмір пенсії позивача за віком перевищує розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, тому доплата за понаднормований стаж визначається із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом станом на 01.12.2021 - 1934,00грн.
Вважаючи безпідставним неврахування відповідачем показника середньої заробітної плати (доходу) по Україні на одну застраховану особу за 2016-2018 роки при обрахунку розміру пенсійної виплати, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та відповідним доводам сторін суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості й в інших випадках, передбачених законом (стаття 44 Конституції України).
Відповідно до статті 37 Закону №3723-XII (чинного та у редакції на час призначення пенсії позивача за нормами даного Закону), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
За змістом пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, особам, пенсії/ щомісячне довічне грошове утримання, яким призначені відповідно до законів України «Про Кабінет Міністрів України», «Про державну службу», «Про Національний банк України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», 2Про судоустрій і статус суддів», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», Митного кодексу України, Податкового кодексу України, Положення про помічника-консультанта народного депутата України, розмір яких з урахуванням перерахунку, передбаченого пунктом 4-3 цього розділу, розрахований за нормами цього Закону, буде більший, проводиться автоматичне, без їхнього звернення, переведення пенсії на умовах, передбачених цим Законом, за матеріалами пенсійних справ.
Як вбачається з матеріалів справи, з 01.03.2019 пенсію позивача було автоматично переведено на умови, передбачені Законом №1058-ІV, за матеріалами пенсійної справи.
Вказані обставини сторонами не оспорюються.
Заперечуючи проти позовних вимог у відзиві на адміністративний позов відповідач стверджував про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача з огляду на те, що позивач не зверталась до відповідача із заявою про призначення пенсії за умовами Закону № 1058-ІV.
З приводу чого суд зазначає, що згідно з приписами пункту 4-7 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV (із змінами внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VIII),позивача автоматично, без її звернення,було переведено на пенсію на умовах, передбачених Законом № 1058-ІV, за матеріалами пенсійної справи, про що зазначалось відповідачем у листах, та відображено у матеріалах пенсійної справи .
Частиною 1 статті 9 Закону №1058-ІV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно із статтею 10 Закону № 1058-ІV особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором. Особі, яка має право на довічну пенсію, призначається один з видів довічної пенсії за її вибором.
Тому, виходячи з системного аналізу вищевикладених норм Закону №1058-ІV, суд дійшов висновку, що виплата пенсії позивача за нормами Закону №3723-XII не входила до правового регулювання Закону №1058-ІV, а є спеціальною пенсією для конкретно визначеного кола осіб.
Таким чином, отримуючи до 01.03.2019 пенсію за Законом № 3723-XII позивач не користувалась жодним із видів передбачених пенсій, встановлених Законом № 1058-ІV, тому призначення позивачу пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у березні 2019 року відбулось вперше.
За приписами частини 2 статті 40 Закону №1058-IV Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018року по 31 грудня 2018року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки; Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn ); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У той же час, частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині п1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону № 1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом № 1058-ІV.
Водночас, як вже зазначив суд, позивачу було призначено пенсію відповідно до Закону №3723-XII, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а призначення пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV в березні 2019року відбулося вперше.
Відтак, відповідач мав призначити пенсію, виходячи із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016, 2017 та 2018 роки, тобто показник середньої заробітної плати має враховуватись за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії за Законом № 1058-IV.
Вирішуючи даний спір суд враховує правову позицію Верховного Суду у постанові від 03.10.2018 у справі № 428/450/17, згідно з якою якщо особі, якій до досягнення загального пенсійного віку була призначена та виплачувалась пенсія іншого виду і на підставі іншого Закону, при зверненні із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV у зв'язку із досягненням такого віку пенсія повинна обраховуватись на підставі положень статті 40 Закону № 1058-ІV як вперше призначена.
Вказана правова позиція Верховного Суду підтримана Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у справі № 876/5312/17.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 31.01.2019 у справі № 639/2751/17 (провадження № К/9901/43912/18) та від 18.01.2019 у справі № 577/5237/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21869/18).
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 №2148-VІІІ, який набрав чинності з 11.10.2017, внесено зміни, зокрема, до пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Згідно з абзацом 2 пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%. У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року.
Як вже йшлося, частиною 3 статті 45 Закону № 1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший.
Водночас, в даній адміністративній справі має місце призначення пенсії за іншим Законом, а не переведення з одного на інший вид пенсії в межах одного закону. Позивач з 01.03.2011 отримувала пенсію за віком відповідно до Закону № 3723-XII та з 01.03.2019 позивачу було нараховано пенсію згідно з Законом № 1058-IV вперше.
З огляду на зазначене, положення абзацу другого пункту 4-4 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV поширюються на правовідносини щодо визначення розміру пенсії за віком позивачу при її призначенні.
Отже, відповідачем при обчисленні розміру для призначення позивачу пенсії за віком відповідно до норм Закону № 1058-IV було безпідставно застосовано заробітну плату в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014-2016 роки.
Натомість, з урахуванням встановлених обставин та наведених вище норм законодавства відповідач мав застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2016-2018роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Таким чином суд дійшов висновку, що відмова відповідача щодо обчислення пенсії позивача з 01.03.2019 за нормами Закону № 1058-ІV як вперше призначеної із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення пенсії за Законом № 1058-IV, є протиправною, відтак позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників у галузі економіки України за 2016-2018 роки з 01.03.2019.
Згідно з ч.ч.1-2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до положень ст.9 Конституції України та ст.17, ч.5 ст.19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.
Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Згідно з правової позиції Верховного Суду України (постанова від 16.09.2015 у справі № 21-1465а15) суд при прийнятті рішення повинен визначити такий спосіб відновлення порушеного права, який є ефективним та який виключив би подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відповідно до вимог абзацу 2 частини 4 статті 245 КАС України, у випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб'єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23.05.2018 у справі №825/602/17, яка в силу ч. 5 ст. 242 КАС України підлягає врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Тому суд вважає, що відповідач допустив протиправні дії, а належним способом захисту порушених прав є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2019 та прийняти рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду.
Щодо доводів позивача про зменшення відповідачем років понаднормового стажу суд зазначає таке.
Підпунктом 4-1 пункту 4 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону №1058-IV встановлено, що для осіб, яким пенсія призначена до набрання чинності Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», крім тих, яким після набрання чинності зазначеним Законом здійснювався перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії: збільшення пенсії, передбачене абзацом 2 частини 1 статті 28 цього Закону, встановлюється за кожний повний рік страхового стажу понад 25 років чоловікам і 20 років жінкам.
Це стосується тих осіб, пенсії яким призначені до 01.10.2011 та після 01.10.2011, не перераховувалися з урахуванням заробітної плати за періоди страхового стажу, набутого після призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Отже, враховуючи той факт, що перерахунок пенсії за віком позивача здійснено з урахуванням заробітної плати та страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, обчислення понаднормового стажу здійснюється відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме: за кожний повний рік страхового стажу понад 35 років чоловікам і 30 років жінкам пенсія за віком збільшується на 1 відсоток розміру пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону, але не більш як на 1 відсоток мінімального розміру пенсії за віком, передбаченого абзацом першим цієї частини. Наявний в особи понаднормовий страховий стаж не може бути обмежений.
З огляду на зазначене, дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обчислення понаднормового стажу позивача є правомірними.
Також судом встановлено, що з 01.05.2021 позивачу проведено перерахунок пенсії у зв'язку із зміною страхового стажу набутого до 01.01.2004 на підставі заяви позивача від 19.04.2021. Після проведеного перерахунку страховий стаж становить 36років 07місяців 19днів, коефіцієнт стажу -0,36583.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області з 01.01.2022 відповідно до протоколу призначення пенсій від 08.12.2021 перераховано доплату за понаднормований стаж (понад 20років) та враховано заробітну плату за період з 01.07.1995 по 30.06.2000 згідно з довідки про заробітну плату та з 01.07.2000 по 28.02.2011.
Після проведеного перерахунку розмір пенсії обчислено при страховому стажі 36років 07місяців 19днів (коефіцієнт страхового стажу -0,36583, понаднормований стаж, понад 20років, становить 16років) та середньомісячному заробітку 10747,92грн., який визначено із заробітної плати за період роботи з 01.07.1995 по 30.06.2000 та з 01.07.2000 по 28.02.2011, згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу (коефіцієнт заробітної плати становить 1,98060) з урахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески в сумі 5426,60грн.
Розмір пенсійної виплати позивача з 01.01.2022 становить 4241,35грн., а саме: 3931,91грн.-розмір пенсії за віком (10747,92грн.-середньомісячний заробіток х 0,36583-коефіцієнт страхового стажу); 309,44грн. - доплата за понаднормований стаж 16років (1934,00грн. х 16%).
З огляду на вказане, суд вважає, так як відповідно до протоколу від 08.12.2021 в розрахунок пенсії позивача доплата за понаднормативний стаж була включена, тому дана вимога позивача є безпідставною.
Щодо посилань відповідача на пропущення позивачем строку звернення до суду встановленого статтею 122 КАС України, то суд зазначає, що правовий висновок щодо неможливості застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою компенсаторної складової доходу, та у справах з вимогами, пов'язаними з виплатою інших складових доходу та доходу в цілому, до якого належить пенсія, викладений в постанові Верховного Суду від 24.04.2018 по справі № 646/6250/17 (адміністративне провадження № К/9901/2128/18).
Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а суд вважає необгрунтованим, оскільки підстави та предмет даного спору не є тотожними обставинам, які були предметом розгляду у справі, наведеної відповідачем.
З урахуванням зазначеного, доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення із даним позовом, суд вважає необґрунтованим
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи, що відповідачем не обґрунтована правомірність своїх дій, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а доводи відповідача суд відхиляє з наведених вище підстав.
Суд відмовляє у позовних вимогах, що стосуються зобов'язання провести розрахунок та виплату пенсії за віком, оскільки вважає їх передчасними, такими, що у разі задоволення свідчать про втручання у повноваження відповідача.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на викладене, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача слід стягнути судові витрати у виді судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в сумі 496,20 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 242-246, 250, 257-262, пп. 15.5 п.15 розділу VII Перехідних положень КАС України, суд, -
адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.МитрополитаАндрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо застосування при визначенні розміру пенсії за віком ОСОБА_1 показника середньої заробітної плати в сумі 4404,35грн. при наданні відповіді листом від 01.10.2019 на звернення ОСОБА_1 від 18.09.2019.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18.09.2019 та прийняти рішення з урахуванням правових висновків, викладених у рішенні суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м.Львів, вул.Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір на суму 496 (чотириста дев'яносто шість) грн. 20 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду із врахуванням п.п15.5 п.5 розділу VII Перехідні положення КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Чаплик І.Д.