Іменем України
25 липня 2022 року Справа № 360/1560/22
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Ірметова О.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
29 червня 2022 року через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яким просила:
- визнати незаконним та скасувати рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області від 15.02.2022 № 122950002168 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком.
- зобов'язати Головне управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області призначити позивачці пенсію за віком у відповідності до ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” від 5 листопада 1991 року № 1788-XII з моменту первинного звернення за пенсією, тобто з 08.02.2022, з виплатою заборгованості, яка утворилася за цей період.
Позовна заява обгрунтована тим, що 08.02.2022 позивачка звернулася через веб портал ПФУ з заявою про призначення пенсії з усіма необхідними документами так як набула право на призначення пенсії за віком у відповідності до ст.12 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.
Заяву за принципом екстериторіальності було розглянуто відповідачем та винесено рішення від 15.02.2022 № 122950002168 про відмову в призначенні пенсії.
В своєму рішенні відповідач зазначив, що позивачка не має права на пенсію так як набуде таке право у 60 років у поряду ст.26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”
При цьому на норму статті 12 Закону України “Про пенсійне забезпечення” відповідач взагалі не зважає і не надає жодних пояснень з цього приводу у своєму рішенні.
Визнаний відповідачем стаж позивачки складає понад 38 років.
Позивач вважає дії відповідача з відмови у призначенні пенсії незаконними, у зв'язку з чим звернулась до суду.
До Луганського окружного адміністративного суду через підсистему “Електронний суд” надійшов відзив на позов Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому заперечує проти позову та зазначає, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , 08.02.2022 звернулась до головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області з заявою про призначення пенсії за віком. Відповідно до п.1.1 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1) заява про призначення пенсії подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Відповідно до п. 4.1 Порядку №22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відповідно до пп.2 п.4.2 Порядку №22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п.4.8 Порядку №22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено (перераховано) пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, що формується та ведеться відповідно до вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та «Про захист персональних даних». Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Тобто, після реєстрації звернення (заяви) ОСОБА_1 в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Луганській області, воно було розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №122950002168 від 15.02.2022 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
До досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини, право на пенсію за віком за наявності відповідного страхового стажу мають жінки 1961 року народження і старші після досягнення ними такого віку.
Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону № 1058, у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Тобто, законодавцем встановлено два критерії щодо визначення права на призначення пенсії за віком, а саме:
- досягнення відповідного віку та
- наявність страхового стажу.
В даному випадку, позивач 1964 року народження і на момент звернення до органу Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії за віком досягла віку - 58 років, що є недостатнім для призначення пенсії за віком.
Ухвалою суду від 04 липня 2022 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідив матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов такого.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , 08 лютого 2022 року звернулась через веб портал ПФУ із заявою про призначення пенсії за віком на підставі закону України «Про пенсійне забезпечення».
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області рішенням №122950002168 від 15.02.2022, відмовив у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 посилаючись на відсутність підстав для призначення пенсії, встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Так, пенсійним органом зазначено, що у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», із змінами, внесеними Законом України від 03.10.2017 року № 2148 - VIII, починаючи з 01 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 01.01.2024 по 31.12.2024 - не менше 31 року. Позивачці на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (08.02.2022) виповнилось повних 55 років, тобто пенсійного віку вона не досягла, у зв'язку із чим, право на призначення пенсії за віком в неї відсутнє.
Вважаючи рішення про відмову у призначенні пенсії протиправним, позивачка звернулась до суду із даним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також, у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
З 01.01.2004 набрав чинності Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV), який, згідно преамбули, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Отже, з 01.01.2004 Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Відповідно до ст. 1 Закону №1058-IV пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Частиною 1 статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-ІV, пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
З системного аналізу наведених правових норм судом зроблено висновок про те, що умовами призначення пенсії за віком у відповідності до норм Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), є наявність декількох складових, а саме: досягнення пенсійного віку для жінок - 60 років та наявність страхового стажу на момент досягнення пенсійного віку (з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року).
В ході розгляду справи судом встановлено, що позивачка звернулась до пенсійного органу 08.02.2022, коли їй виповнилось повних 58 років, тобто у відповідності до положень ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вона не досягла пенсійного віку (60 років), що надає право на призначення пенсії за віком за нормами вказаного Закону.
Доказів того, що позивачка має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ні до пенсійного органу, ні до суду не надано.
Щодо твердження позивачки про те, що пенсія за віком повинна бути призначена їй у відповідності до норм статей 12, 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788 - XI по досягненні 55 річного віку, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення», право на пенсію за віком мають: чоловіки - після досягнення 60 років і при стажі роботи не менше 25 років; жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 20 років.
Особам, які не мають достатнього для призначення повної пенсії стажу роботи (стаття 12), призначаються пенсії за віком при неповному стажі в розмірі, пропорційному наявному стажу (стаття 68), але не менше соціальної пенсії (пункт "б" статті 94) (ч. 1 ст. 20 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).
Пунктом 16 розділу ХV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV визначено, що до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Тобто, норми Закону України «Про пенсійне забезпечення» підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який є основним законом, що визначає підстави призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
З урахуванням наведеного, суд вважає помилковим твердження позивачки з приводу того, що призначення пенсії за віком повинно бути здійснено за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення», оскільки на момент звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії (08.02.2022), питання призначення пенсії за віком врегульовано Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а не Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Посилання представника позивача на рішення Великої палати Верховного Cуду в межах зразкової справи № 360/3611/20 є помилковими, оскільки дане рішення стосується саме призначення пенсії за віком на пільгових умовах на підставі статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а тому не підлягає застосуванню в даній справі.
За таких обставин, рішення пенсійного органу № 122950002168 від 15.02.2022, про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , є правомірним і підстави для його скасування, відсутні.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідачем було доведено правомірність винесення рішення про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , у зв'язку із чим, відсутні підстави для задоволення позову.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених вимог.
Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Ухвалою суду від 04 липня 2022 року позивачці відстрочено сплату судового збору у розмірі 992,40 грн до ухвалення судового рішення у даній справі.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 992,40 грн на користь Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 9, 73-78, 90, 139, 241, 243, 246, 256, 291, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 992,40 грн (дев'ятсот дев'яносто дві гривні 40 копійок) на користь Державного бюджету України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Ірметова