Справа № 304/1147/22 Провадження № 1-кс/304/219/2022
18 липня 2022 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071170000198 від 19 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна,
Повний текст ухвали оголошено учасникам провадження о 16.10 год 22 липня 2022 року.
Прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071170000198 від 19 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про накладення арешту із забороною користування та розпоряджання на речі, вилучені під час проведення санкціонованого обшуку автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_4 , та перебуває в користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , яке поміщено до спец. пакету експертної служби МВС України №3706968 та транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, (із ключем до нього), який поміщено на спец. майданчик Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. Клопотання мотивує тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 19 квітня 2022 року о 13.11 год до чергової частини ВП №1 Ужгородського РУП в Закарпатській області зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_6 про те, що за адресою: АДРЕСА_1 проникли 5 осіб чоловічої статі та забрали з такого все майно. У вказаному будинку знаходилися грошові кошти та ювелірні вироби. Виїздом СОГ на місце події встановлено, що четверо невідомих осіб чоловічої статі з масками на обличчях в період з 11.00 год по 13.00 год 19 квітня 2022 року шляхом відтиску дверей, проникли до будинку, де на той момент перебувала власниця - пенсіонерка ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після чого вказані особи закрили останню у ванній кімнаті та в подальшому шляхом пошкодження дверей сейфу викрали грошові кошти в сумі: 10 500 доларів США, 2 500 Євро, 17 000 грн; дерев'яну шкатулку з ювелірними виробами, а саме: дві золоті чоловічі печатки (персні), одна з яких із гравіюванням «М Ю», 4 пари дитячих сережок, комплект сережок та обручки з жовтим камінням, комплект обручка з браслетом; фотокамеру «FujiFilm XT 4»; фотокамеру «Soni» та два чоловічі годинники: «IWC AQUATIMER» та «OMEGA de Ville». Прокурор також зазначає, що 28 червня 2022 року було проведено обшук автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , в ході проведення якого виявлено та вилучено: свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , яке поміщено до спец. пакету експертної служби МВС України №3706968 та транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, (із ключем до нього), який поміщено на спец. майданчик Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області. 29 червня 2022 року постановою заступника начальника СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській вищевказані предмети та речі визнано речовими доказами по кримінальному провадженню № 12022071170000198 від 19 квітня 2022 року. Беручи до уваги вищевикладене, вважає, що з метою збереження речових доказів, а також враховуючи, що вищевказані речі мають значення для встановлення вагомих обставин у кримінальному провадженні та можуть бути використані як докази, тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_8 у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту без його участі, вказане клопотання підтримує в повному обсязі, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України не заперечує щодо незастосування технічних засобів фіксування під час розгляду справи та не заперечує проти визнання таких дій та результатів їх здійснення чинними.
У судове засідання власник майна ОСОБА_4 та його представник - адвокат ОСОБА_9 також не з'явилися, однак остання подала заяву та заяву-заперечення, в яких просила розгляд клопотання про арешт майна провести у її відсутності, при цьому просила у задоволенні такого відмовити.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
З наданих прокурором матеріалів вбачається, що 19 квітня 2022 року у період часу з 11.00 по 13.00 год невстановлені особи чоловічої статі умисно, з корисливим мотивом, з метою збагачення, усвідомлюючи протиправний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та чекаючи їх настання, шляхом відтиску вхідних дверей проникли до будинку АДРЕСА_1 , де на той момент перебувала власниця ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яку зачинили у ванній кімнаті та в подальшому відкрито заволоділи грошовими коштами, ювелірними виробами та іншими речами, чим спричинили матеріального збитку на суму, яка встановлюється.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 30 червня 2022 року, 19 квітня 2022 року матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071170000198 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 186 КК України.
Також матеріали клопотання містять протокол обшуку від 28 червня 2022 року, з якого вбачається, що цього ж дня в ході проведення обшуку на підставі ухвали слідчого судді Перечинського районного суду Закарпатської області від 24 червня 2022 року автомобіля марки «Volkswagen» моделі «Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , виявлено та вилучено свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_1 , яке поміщено до спец. пакету експертної служби МВС України №3706968 та транспортний засіб марки «Volkswagen» моделі «Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору, (із ключем до нього), який поміщено на спец. майданчик Мукачівського РУП ГУНП в Закарпатській області.
Вказаний автомобіль та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу постановою заступника начальника СВ відділу поліції №1 Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_10 від 29 червня 2022 року визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12022071170000198 від 19 квітня 2022 року.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Частинами 2, 3 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Аналіз вище зазначеної норми закону свідчить, що Кримінальним процесуальним кодексом України чітко передбачені підстави для застосування такого виду забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
При цьому, статтею 171 КПК України передбачено вимоги щодо змісту клопотання про накладення арешту на майно. Серед всього іншого зазначено, що у клопотанні слідчого про арешт майна повинно бути вказано підстави і мету відповідно до положень ст. 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна. Тобто, у клопотанні про арешт майна, слідчий повинен чітко вказати мету зазначену в законі та довести необхідність арешту саме з цією метою.
Даних вимог закону прокурором не дотримано.
Так, клопотання прокурора про арешт майна обґрунтовується лише тим, що вказане майно є речовим доказом та має значення речових доказів, а також з метою збереження такого.
При цьому, прокурором в клопотанні не обґрунтовано мету накладення арешту на вказане майно, воно не містить даних про те, що транспортний засіб та свідоцтво про реєстрацію такого є предметом, об'єктом, знаряддям чи засобом кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, які сліди кримінального правопорушення, або які ознаки вчиненого правопорушення вони містять на собі, для проведення яких слідчих дій вони мають значення. Тобто об'єктивні підстави вважати, що вказані у клопотанні речі відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, відсутні.
Прокурором не доведено як використання транспортного засобу та свідоцтва про реєстрацію такого або розпорядження ними може зашкодити інтересам досудового розслідування, не визначено яке завдання досудового розслідування може бути виконане у разі накладення арешту, не обґрунтовано, що потреби досудового розслідування виправдовують втручання у права та свободи власника майна.
Частиною першою статті 94 КПК України визначено, що слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
За наведених обставин слідчий суддя приходить висновку, що клопотання прокурора про арешт майна задоволенню не підлягає, а тимчасово вилучене майно - підлягає поверненню власнику на підставі ч. 3 ст. 173 КПК України.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
у задоволенні клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071170000198 від 19 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про арешт майна - відмовити повністю.
У відповідності до ч. 3 ст. 173 КПК України негайно повернути власнику ОСОБА_4 транспортний засіб марки «Volkswagen», моделі «Bora», державний номерний знак НОМЕР_1 , червоного кольору (із ключем до нього), а також свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1