Справа № 304/1381/22 Провадження № 1-кс/304/234/2022
22 липня 2022 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000108 від 18 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернулася до слідчого судді з клопотанням, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071130000108 від 18 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на навісний замок з ключами всередині, який упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 4303649, та металеву скобу до навісного замка, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 4303639, шляхом заборони користуватись, відчужувати та розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном. Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції ГУНП в Закарпатській області досудового розслідування по кримінальному провадженню №12022071130000108 від 18 липня 2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Встановлено, що в ніч з 16 на 17 липня 2022 року за адресою: с. Порошково, вул. Лесі Українки, 106 невідома особа, шляхом пошкодження навісного замка, проникла до гаражного приміщення, звідки викрала зварювальний апарат, дві кутові машинки, електродриль, чотири автомобільні шини та вісім металевих профільних труб, чим потерпілій спричинено матеріальну шкоду. Під час проведення огляду місця події 17 липня 2022 року, який проводився за участю власниці дворогосподарства - ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , перед входом у гаражне приміщення виявлено навісний замок з ключами всередині, який слідчим вилучено та упаковано в спецпакет НПУ ГСУ №4303649. Окрім цього, на вхідних воротах в гаражне приміщення виявлено металеву скобу до навісного замка, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 4303639 та вилучено. Також при огляді автомобіля, який запаркований в гаражному приміщенні, на кришці баку виявлено один слід папілярних ліній пальців рук, який скопійовано на липку стрічку та упаковано в крафтовий конверт, на ручці лівих задніх дверцят виявлено один слід папілярних ліній пальців рук, який скопійовано на липку стрічку та упаковано в крафтовий конверт, а також на кришці багажника виявлено два сліди папілярних ліній пальців рук, які скопійовано на липку стрічку та упаковано в крафтовий конверт. Вилучене під час огляду майно належить власниці дворогосподарства АДРЕСА_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Слідчим відділенням відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області постановою від 18 липня 2022 року вказані речі визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, оскільки вони можуть містити на собі сліди вчинення злочину, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Беручи до уваги вищенаведене, а також те, що навісний замок з ключами всередині, металеву скобу до навісного замка та чотири сліди папілярних ліній пальців рук із запаркованого автомобілю, є речовими доказами та мають значення речового доказу в даному кримінальному провадженні, а також у подальшому в ході досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні відповідних слідчих дій та експертиз, тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явилася, однак подала заяву про розгляд клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно без її участі, вказане клопотання підтримує в повному обсязі, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України не заперечує щодо незастосування технічних засобів фіксування під час розгляду справи та не заперечує проти визнання таких дій та результатів їх здійснення чинними.
У судове засідання власниця майна ОСОБА_4 також не з'явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялася у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 4 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З наданих слідчим матеріалів вбачається, що в ніч з 16 на 17 липня 2022 року за адресою: АДРЕСА_1 невідома особа, шляхом пошкодження навісного замка, проникла до гаражного приміщення, звідки викрала зварювальний апарат, дві кутові машинки, електродриль, чотири автомобільні шини та вісім металевих профільних труб, чим потерпілій спричинено матеріальну шкоду.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 18 липня 2022 року, цього ж дня матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000108 з правовою кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
З протоколу огляду місця події від 17 липня 2022 року вбачається, що об'єктом огляду є дворогосподарство за адресою: АДРЕСА_1 , власницею якого є ОСОБА_4 . Так, перед входом у гаражне приміщення за вказаною адресою виявлено навісний замок з ключами всередині, який слідчим вилучено та упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 4303649, та на вхідних воротах в гаражне приміщення виявлено металеву скобу до навісного замка, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 4303639 та вилучено.
Постановою слідчого СВ відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 навісний замок з ключами всередині, який упаковано в спецпакет НПУ ГСУ №4303649, та металеву скобу до навісного замка, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ №4303639, визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженні.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручан¬ня в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими слова¬ми, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).
На підставі вищенаведеного слідчий суддя дійшов висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A №98).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на майно слід задовольнити.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022071130000108 від 18 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на навісний замок з ключами всередині, який упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 4303649, та металеву скобу до навісного замка, яку упаковано в спецпакет НПУ ГСУ № 4303639, шляхом заборони користуватись, відчужувати та розпоряджатись будь-яким чином вказаним майном.
Виконання ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1