про залишення позовної заяви без руху
25 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3368/22
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Науменко В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до відповідача: Військова частина НОМЕР_2 (юридична адреса: АДРЕСА_2, фактична адреса: АДРЕСА_3, ЄДРПОУ НОМЕР_3)
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
Позивач, через уповноваженого представника, звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
1) визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2, щодо здійснення неповного розрахунку під час звільнення звільнення військовослужбовця;
2) зобов'язати з Військову частину НОМЕР_2, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 :
- грошову компенсацію за невикористані дні щорічної додаткової відпустки як одинокій матері з 2014 по 2022 за 90 днів;
- індексацію грошового забезпечення за період з 14.10.2010 року по 31.12.2021 року;
- грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно;
- одноразову допомогу при звільненні;
- грошову компенсацію за піднайом (найом, оренду) за січень та лютий 2022 року.
Вказаний спір виник з публічно-правових відносин та відповідно до правил предметної юрисдикції визначених статтями 19, 20 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає розгляду Кіровоградським окружним адміністративним судом.
Згідно пункту 4 статті 161 КАС України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
До позову, окрім копій довідки та квитанцій АТ КБ «Приватбанк» про отримання заробітної плати від військової частини НОМЕР_2, суду не надано жодних доказів про період роботи позивача у військовій частині, а також доказів, які б свідчили про протиправність дій Військової частини НОМЕР_2.
Крім того, згідно частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України встановлює можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною 5 статті 122 КАС України.
В даному ж випадку однією з вимог позивача є виплата грошової компенсації за речове майно, яке не входить до структури заробітної плати.
Із наведеного слідує, що спірні відносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, а саме: невиплати позивачу в зв'язку із звільненням її із військової служби компенсації за речове майно, право на яку вона здобула під час проходження публічної служби, а тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норми спеціального процесуального закону.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 04 грудня 2019 року у справі №815/2681/17, у постанові від 22 січня 2020 року у справі №620/1982/19.
При цьому, у даній категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Відповідно до змісту позовної заяви, під час звільнення 23.02.2022 року відповідачем не була проведена виплата грошової компенсації за неотримане речове майно.
При цьому, матеріали позову не містять жодної інформації про факт звернення позивача до відповідача зі заявою про виплату грошової компенсації за неотримане речове майно. В свою чергу, з даною позовною заявою позивач звернулась лише 20.07.2022 року, тобто з пропуском встановленого строку звернення до суду, в цій частині позову.
Натомість частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Позивач не заявив обґрунтованого клопотання про поновлення строку і не вказав поважності причин його пропуску.
Суддя звертає увагу, що дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах, а також елементом правової визначеності. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням процесуальними правами, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Таким чином, враховуючи викладене, позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.
При цьому суд зазначає, що поважними причинами пропуску такого строку можуть бути визнані лише ті обставини, які були об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Відповідно до частини першої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на вищевикладене, позовна заява підлягає залишенню без руху з встановленням строку для усунення недоліків.
Керуючись статтями 120, 122, 123, 160, 161, 169, 170, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Повідомити особу, що подала позовну заяву про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити особі, що подала позовну заяву, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута.
Ухвала судді набирає законної сили з моменту її підписання та окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду В.В. Науменко