Справа № 304/1351/22 Провадження № 1-кс/304/227/2022
19 липня 2022 року м. Перечин
Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078130000123 від 15 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,
прокурор Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078130000123 від 15 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, про накладення арешту на рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 177 корнестебел, вилучені 14 липня 2022 року під час огляду місця події - дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мобільний номер телефону НОМЕР_1 , шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування. Клопотання мотивує тим, що сектором дізнання відділення поліції № 1 Ужгородського РУП ГУ НП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження №12022078130000123 від 15 липня 2022 року за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України. Так, 14 липня 2022 року о 15.33 год надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 09 липня 2022 року о 15.32 год за адресою: АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 (інші анкетні дані встановлюються), працівники поліції виявили ростучі рослини маку близько 150 штук. Виїздом слідчо-оперативною групою на місце події встановлено, що 14 липня 2022 року близько 15.41 год за вищевказаною адресою працівниками ДОП відділення поліції №1 Ужгородського РУП в ході проведення оперативно-профілактичної операції під умовною назвою «МАК» на присадибній земельній ділянці біля цього житлового будинку виявлено ростучі рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного. Після чого, з дотриманням вимог ст. 237 КПК України, на підставі добровільної згоди (письмової заяви) власниці даного будинку - ОСОБА_4 було проведено огляд дворогосподарства, розташованого по АДРЕСА_1 , в ході якого було виявлено та вилучено ростучі рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 177 корнестебел рослин, які в присутності власниці домогосподарства та понятих упаковано в два полімерні мішки білого кольору, а саме в один мішок - у кількості 110 корнестебел, а в другий мішок - 67 корнестебел, які прошито нитками білого кольору, кінцівки скріплені складеним у двоє папірцем з підписами понятих. Прокурор також зазначає, що вказані рослини у кількості 177 корнестебел можуть містити в собі наркотичні речовини, обіг яких заборонений, у зв'язку з чим 15 липня 2022 року їх визнано речовими доказами у кримінальному провадженні за № 12022078130000123, про що винесено відповідну постанову, та направлено до Закарпатського НДЕКЦ МВС України для проведення експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів. Беручи до уваги вищевикладене, вважає, що існує необхідність у накладенні арешту на вказані рослини, які є речовими доказами в даному кримінальному провадженні, а у подальшому в ході досудового розслідування може виникнути необхідність у проведенні відповідних слідчих дій та експертиз, тому просить клопотання задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, однак подав заяву про розгляд клопотання про накладення арешту на тимчасово вилучене майно без його участі, вказане клопотання підтримує в повному обсязі, відповідно до ч. 6 ст. 107 КПК України не заперечує щодо незастосування технічних засобів фіксування під час розгляду справи та не заперечує проти визнання таких дій та результатів їх здійснення чинними.
У судове засідання власник дворогосподарства, на території якого проведено огляд та вилучено корнестебла, ОСОБА_4 також не з'явилася, про дату, час та місце розгляду клопотання повідомлялася у встановленому законом порядку.
На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 4 ст. 170 цього Кодексу у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч. 5 вказаної статті у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
З наданих слідчим матеріалів вбачається, що 14 липня 2022 року близько 15.33 год АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_4 , працівниками ДОП відділення поліції №1 Ужгородського РУП в ході проведення оперативно-профілактичної операції під умовною назвою «МАК» на присадибній земельній ділянці біля цього житлового будинку виявлено та вилучено ростучі рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного в кількості 177 стебел.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 15 липня 2022 року, 15 липня 2022 року матеріали досудового розслідування за вказаним фактом були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078130000123 з правовою кваліфікацією за ч. 1 ст. 310 КК України.
З протоколу огляду місця події від 14 липня 2022 року вбачається, що під час огляду присадибної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено ростучі рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 177 корнестебел рослин, які в присутності власниці домогосподарства та понятих упаковано в два полімерні мішки білого кольору, а саме в один мішок - у кількості 110 корнестебел, а в другий мішок - 67 корнестебел, які прошито нитками білого кольору, кінцівки скріплені складеним у двоє папірцем з підписами понятих.
Постановою старшого дізнавача СД відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області ОСОБА_5 рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 177 корнестебел рослин, які упаковано в два полімерні мішки білого кольору, визнано речовими доказами по вказаному кримінальному провадженні.
Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Так, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручан¬ня в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «Агосі проти Сполученого Королівства» від 24 жовтня 1988 року «Agosi v. UK»). Іншими слова¬ми, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
Згідно з усталеною практикою Суду стаття 1 Першого протоколу до Конвенції містить три окремі норми: перша, має загальний характер, закладає принцип мирного володіння майном. Друга норма, охоплює питання позбавлення права власності та обумовлює його певними критеріями. Третя норма, визнає право договірних держав, серед іншого, контролювати використання майна в загальних інтересах. Друга та третя норми, які стосуються конкретних випадків втручання у право мирного володіння майном, повинні тлумачитися у світлі загального принципу, закладеного першою нормою (рішення у справах «Іммобіліаре Саффі проти Італії» (Immobiliare Saffi v. Italy), заява № 22774/93, п. 44, ECHR 1999-V, та «Вістіньш і Препьолкінс проти Латвії», заява № 71243/01, п. 93, від 25 жовтня 2012 року).
Європейський Суд з прав людини також наголошує на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), заява № 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А № 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії» (Kushoglu v. Bulgaria), заява №48191/99, пп. 49-62, від 10 травня 2007 року).
Європейський Суд з прав людини також нагадує, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льон рот проти Швеції» (Sporrong and Lonnroth v. Sweden), пп. 69 і 73, Series A № 52).
На підставі вищенаведеного слідчий суддя дійшов висновку, що має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див, наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» (James and Others v. the United Kingdom), п. 50, Series A №98).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про накладення арешту на майно слід задовольнити.
Керуючись ст. 40, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя
клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022078130000123 від 15 липня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 310 КК України, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно - задовольнити.
Накласти арешт на рослини, зовні схожі на рослини маку снотворного, в кількості 177 корнестебел, вилучені 14 липня 2022 року під час огляду місця події - дворогосподарства за адресою: АДРЕСА_1 , яке перебуває у власності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та упаковані в два полімерні мішки білого кольору, шляхом заборони відчужувати, розпоряджатися та користуватися будь-яким чином вказаними рослинами.
Виконання ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню слідчим, прокурором.
Роз'яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти діб з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1