20 липня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/1411/22
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Петренко О.С., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Кропивницькому адміністративну справу
за позовом: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1
до відповідача-1: Головного управління НП в Кіровоградській області, вул. В. Чміленка,41, м. Кропивницький,25006
до відповідача-2: Управління МВС в Кіровоградській області, вул. В. Чміленка,41, м. Кропивницький,25006
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій, з урахуванням ухвали від 15.04.2022 року про роз'єднання позовних вимог, просить:
1)визнати протиправними дії /бездіяльність/ Управління МВС в Кіровоградській області, ГУНП в Кіровоградській області щодо неправомірності її звільнення з ОВС;
2)визнати протиправним та скасувати наказ УМВС України в Кіровоградській області від 14.01.2022 №1о/с в частині звільнення її з займаної посади у запас Збройних Сил за п. 64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС України, затв. постановою КМ УРСР від 29.07.1991 №114 /через скорочення штатів/;
3) поновити позивача на посаді дільничного інспектора міліції сектору ДІМ міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС в Кіровоградській області з 15.01.2022;
4) стягнути з УМВС України в Кіровоградській області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15.01.2022 по день прийняття рішення по справі, виходячи з останніх 2 календарні місяці роботи, які передували звільненню 14.01.2022, а саме - листопад - грудень 2021, де середньоденна заробітна плата становила 284,09 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що спірні накази винесено неправомірно, тому її звільнення з органів поліції є безпідставним і незаконним.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зауважив, що на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 в справі №340/4660/20 матеріали особової справи позивача передано до ГУ НП в Кіровоградській області для розгляду кандидатури для зайняття посади у відповідності до п. 9 розд. ІХ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію". Відповідно до листа ГУ НП в Кіровоградській області від 25.11.2021 №2564/01/15-2021 позивача проінформовано про можливість прийняти участь у конкурсі добору на вакантні посади в підрозділах ГУ НП в Кіровоградській області та Типового порядку проведення конкурсу на службу в поліції та/або зайняття вакантної посади, затв. наказом МВС України від 25.12.2015 №1631. Також позивачу надіслано інформацію про актуальні вакансії по Кіровоградській області, які отримано від Кіровоградського обласного центру зайнятості. Однак позивач вказані пропозиції проігнорувала та своїм правом не скористалась. З наведених підстав просить суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.68-78,93-102).
Ухвалою суду від 15.04.2022 року відкрито провадження в справі за правилами загального позовного провадження. Справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.
Ухвалою суду від 05.05.2022 року продовжено Головному управлінню НП в Кіровоградській області строк для надання відзиву та виконання ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 року по справі №340/1411/22 до 25 травня 2022 року.
Ухвалою суду від 27.05.2022року закрито підготовче провадження в справі.
Від представників сторін до суду надійшли письмові клопотання про подальший розгляд в порядку письмового провадження .
Дослідивши надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності на підставі наданих доказів, суд дійшов наступних висновків.
Позивач з 05.08.1995 була прийнята на службу в органи внутрішніх справ, з 25.02.2015 займала посаду дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області, маючи спеціальне звання “капітан міліції”.
Наказом УМВС України в Кіровоградській області №383о/с від 06.11.2015 “По особовому складу” згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію" та відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 06.11.2015 у запас Збройних Сил за пунктом 64 “г” (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайвронського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області.
Позивач у листопаді 2015 року звернулася до суду з позовом про скасування цього наказу та поновлення на роботі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі №П/811/3349/15, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.07.2019, позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії (бездіяльність) УМВС України в Кіровоградській області, ГУНП в Кіровоградській області та Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області щодо неправомірності звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області №383 о/с від 06.11.2015 року в частині звільнення ОСОБА_1 з 06.11.2015 року із займаної посади у запас Збройних Сил за пунктом 64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 №114 (через скорочення штатів).
Зобов'язано поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області з 06.11.2015.
Зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за весь час вимушеного прогулу з 06.11.2015 року по 25.01.2019 року в розмірі 116 440, 60 грн.
Визнано протиправними дії (бездіяльність) УМВС України в Кіровоградській області, ГУ НП в Кіровоградській області та Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області щодо неправомірної відмови у прийнятті ОСОБА_1 на службу до Національної поліції.
Зобов'язано УМВС України в Кіровоградській області розглянути рапорт, поданий ОСОБА_1 06.11.2015 року, про звільнення за п. 64 “з” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації).
Зобов'язано ГУ НП у Кіровоградській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та видати відповідний наказ з цього приводу.
Стягнуто з УМВС України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 заподіяну моральну шкоду в розмірі 5000 грн.
Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області та стягнення заробітної плати у межах грошового забезпечення, без врахування утримання податків та інших обов'язкових платежів за один місяць.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у справі №П/811/3349/15 в частині, допущеній до негайного виконання, УМВС України в Кіровоградській області видало наказ №3о/с від 15.02.2019, яким скасовано пункт наказу УМВС України в Кіровоградській області від 06.11.2015 №383 о/с дск “По особовому складу” у частині звільнення з органів внутрішніх справ капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області та поновлено її на цій же посаді.
Листом №К-17/01/15-19 від 06.03.2019 року ГУ НП в Кіровоградській області відмовило ОСОБА_1 у виконанні рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 у зв'язку з його оскарженням та запропонувало їй прийняти участь у конкурсі на заміщення вакантних посад поліцейських відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" на загальних засадах.
Наказом УМВС України в Кіровоградській області №6 о/с від 04.06.2019 “По особовому складу” згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 04.06.2019 у запас Збройних Сил за пунктом 64 “г” (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайвронського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області.
ОСОБА_1 у червні 2019 року звернулася до суду з відповідним позовом до УМВС України в Кіровоградській області, ГУ НП в Кіровоградській області, Гайворонського відділу поліції ГУ НП в Кіровоградській області, Державної казначейської служби України.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 09.12.2019 у справі №340/1610/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020 року у справі №340/1610/19 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 вказане судове рішення скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.
Визнано протиправними дії (бездіяльність) УМВС України в Кіровоградській області щодо неправомірності звільнення ОСОБА_1 з органів внутрішніх справ.
Визнано протиправним та скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області №6 о/с від 04.06.2019 року в частині звільнення ОСОБА_1 з 04.06.2019 року із займаної посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області у запас Збройних Сил за п. 64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 (через скорочення штатів).
Визнано протиправними дії (бездіяльність) УМВС України в Кіровоградській області, ГУ НП в Кіровоградській області щодо неправомірного застосування щодо ОСОБА_1 - працівника середнього начальницького складу органів внутрішніх справ - положення ст.52 Закону України "Про Національну поліцію" в частині проходження конкурсу на загальних засадах для осіб, які вперше приймаються на службу в поліцію з призначенням на посади молодшого складу поліції.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
На виконання цієї постанови УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №2о/с від 22.05.2020 “Про скасування наказу УМВС України в Кіровоградській області від 04.06.2019 №6о/с”, яким скасовано наказ УМВС України в Кіровоградській області від 04.06.2019 №6о/с в частині звільнення ОСОБА_1 з 04.06.2019 із займаної посади дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області у запас Збройних Сил за п.64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114 (через скорочення штатів).
Позивачку листом УМВС України в Кіровоградській області №1274/05/15-20 від 22.05.2020 було повідомлено про наступне звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до 64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (через скорочення штатів).
У червні 2020 року ОСОБА_1 направила до УМВС України в Кіровоградській області та ГУ НП в Кіровоградській області рапорти від 15.06.2020, у яких просила виконати рішення судів в адміністративних справах №П811/3349/15 та №340/1610/19 в частині розгляду її рапорту від 06.11.2015 та розгляду її кандидатури для зайняття посади в поліції.
ГУ НП у Кіровоградській області з метою виконання судових рішень в адміністративній справі №П/811/3349/15 у травні 2020 року витребувало в УМВС України в Кіровоградській області особову справу ОСОБА_1 для розгляду її кандидатури для зайняття посади відповідно до пункту 9 розділу XІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом ГУ НП в Кіровоградській області №310 від 17.06.2020 створено комісію з розгляду кандидатури ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу XІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію". Вказаним наказом визначений персональний склад комісії, організаційні питання, порядок проведення, місце та час розгляду кандидатури ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу засідання комісії ГУ НП в Кіровоградській області №1689/15-2020 від 01.07.2020 комісією прийнято рішення про невідповідність ОСОБА_1 вимогам до кандидатів на службу в поліції та відмовлено у зайнятті посади у відповідності до пункту 9 розділу XІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
На цій підставі ГУ НП в Кіровоградській області видано наказ №345 від 02.07.2020 "Про результати розгляду кандидатури ОСОБА_1 для зайняття посади" відповідно до п. 9 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про Національну поліцію", яким ОСОБА_1 відмовлено у зайнятті посади у відповідності до пункту 9 Розділу XІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", а особову справу направлено до УМВС України в Кіровоградській області.
УМВС України в Кіровоградській області листом №1758/05/15-20 від 06.07.2020 повідомило ОСОБА_1 про можливе звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до пункту 64 “г” Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, через скорочення штатів УМВС України в Кіровоградській області, ліквідацію Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області та через неприйняття на службу до поліції.
Листом №2267/05/15-20 від 26.08.2020 УМВС України в Кіровоградській області надіслало позивачці інформацію щодо її можливого працевлаштування, отриману від Кіровоградського обласного центру зайнятості, Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області, ДУ "ТМО МВС України по Кіровоградській області", та запропонувало ОСОБА_1 прибути УМВС України в Кіровоградській області на 31.08.2020.
УМВС України в Кіровоградській області видано наказ №7о/с від 16.09.2020 “По особовому складу”, яким згідно з пунктами 10 та 11 розділу XI Закону України "Про Національну поліцію", Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, звільнено з 16.09.2020 у запас Збройних Сил за пунктом 64 “г” (через скорочення штатів) капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу УМВС України в Кіровоградській області. Вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні для виплати надбавки за вислугу років складає 20 років 2 місяці 21 день.
Копія цього наказу направлена позивачці листом №2472/05/15-2020 від 16.09.2020, у якому повідомлено про необхідність отримання трудової книжки.
Позивач звернулася до суду з позовом про скасування цього наказу та поновлення на роботі.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року в справі №340/4660/20, залишеним без змін постановою Третього ААС, позовні вимоги задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправним та скасовано наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №7о/с від 16.09.2020 року "По особовому складу";
- поновлено ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області з 17.09.2020 року;
- стягнуто з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 05.06.2019 року по 21.05.2020 року у сумі 47 891, 52 грн., за період з 17.09.2020 року по 13.10.2021 року у сумі 59 313, 60 грн.;
- зобов'язано Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області запропонувати ОСОБА_1 посади поліцейського на виконання вимог пункту 9 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію";
- зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області здійснити розрахунок вислуги років ОСОБА_1 за матеріалами її особової справи, про що видати відповідний наказ.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 4173,12 грн. звернуто до негайного виконання.
На виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі №340/4460/20 матеріали особової справи позивача передано до ГУ НП в Кіровоградській області для розгляду кандидатури для зайняття посади у відповідності до п.9 розд.ІХ "Прикінцевих та перехідних положень" Закону України "Про Національну поліцію".
На виконання рішення суду та відповідно до листа ГУ НП в Кіровоградській області від 25.11.2021 №2564/01/15-2021 позивача проінформовано про можливість прийняти участь у конкурсі добору на вакантні посади в підрозділах ГУ НП в Кіровоградській області та Типового порядку проведення конкурсу на службу до поліції та /або зайняття вакантної посади, затв. наказом МВС України від 25.12.2015 №1631.
Листом УМВС України в Кіровоградській області від 17.12.2021 №2718/05/15-21 позивач повторно проінформована про можливість прийняття участі в доборі на вакантні посади в підрозділах ГУНП в Кіровоградські й області.
Наказом УМВС України в Кіровоградській області від 14.01.2022 р. №1 о/с "По особовому складу" капітана міліції ОСОБА_1 , дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліціїї громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області, згідно з п.п. 10 та 11 розд. ІХ Закону України "Про Національну поліцію" та Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом ОВС, затв. постановою КМУ РСР від 29.07.1991 року №114, звільнено з 14 січня 2022 року у запас Збройних сил за п. 64 “г” /через скорочення штатів/ з вислугою років у календарному обчисленні 20 років 02 місяці 21 день.
Не погоджуючись з таким наказом позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Згідно з положеннями частини першої та шостої статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про міліцію" міліція є єдиною системою органів, яка входить до структури Міністерства внутрішніх справ України, виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінальну процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з підрозділів: кримінальної міліції; міліції громадської безпеки; державної автомобільної інспекції; міліції охорони; судової міліції; спеціальної міліції; внутрішньої безпеки; особливого призначення. Загальну структуру та чисельність Міністерства внутрішніх справ України затверджує Верховна Рада України. Структуру міліції затверджує Міністр внутрішніх справ України. У своїй діяльності міліція підпорядковується Міністерству внутрішніх справ України.
Згідно зі статтями 16, 18 Закону України "Про міліцію" особовий склад міліції складається з працівників, що проходять державну службу в підрозділах міліції, яким відповідно до чинного законодавства присвоєно спеціальні звання міліції.
Порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі; з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації.
Згідно з пунктом 70 Положення №114 звільнення осіб середнього, старшого і вищого начальницького складу в запас і відставку провадиться: до полковника міліції, полковника внутрішньої служби включно - начальниками головних управлінь, управлінь МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі і рівними їм начальниками, яким таке право надано Міністром внутрішніх справ.
02 липня 2015 року був прийнятий Закон України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015, крім: 1) пунктів 1, 2, 3, 7-13, 15, 17-18 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування (тобто з 07.08.2015 року); 2) частини сьомої статті 15 та частини п'ятої статті 21 цього Закону, які набирають чинності з 1 січня 2017 року.
Цим Законом визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про міліцію".
Згідно зі статтею 59 Закону України "Про Національну поліцію" служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до частин 1, 2 статті 47 частини 1 статті 48 Закону України "Про Національну поліцію" призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції відповідно до номенклатури посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
У разі проведення конкурсу для визначення кандидата для призначення на відповідну посаду призначення на посади поліцейських здійснюють посадові особи органів (закладів, установ) поліції згідно з номенклатурою посад, яку затверджує Міністерство внутрішніх справ України, та відповідно до результатів конкурсу.
Призначення та звільнення з посад поліцейських здійснюється наказами посадових осіб, зазначених у статті 47 цього Закону.
Вимоги до кандидатів на службу в поліції наведені у статті 49 Закону України "Про Національну поліцію", якою передбачено, що на службу в поліції можуть бути прийняті громадяни України віком від 18 років, які мають повну загальну середню освіту, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, які володіють українською мовою відповідно до рівня, визначеного згідно із Законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
Вимоги щодо рівня фізичної підготовки для поліцейських та кандидатів, які вступають на службу в поліції, затверджує Міністерство внутрішніх справ України.
Незалежно від професійних та особистих якостей, рівня фізичної підготовки та стану здоров'я на службу в поліції не можуть бути прийняті особи у випадках, визначених частиною другою статті 61 цього Закону, а також особи які: 1) відмовляються від взяття на себе зобов'язань дотримуватися обмежень та/або від складання Присяги поліцейського, визначених законом; 2) особи, які звільнені або мали бути звільнені з посад на підставі Закону України "Про очищення влади".
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про Національну поліцію" громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, з метою визначення стану їхнього здоров'я зобов'язані пройти медичні обстеження, а також перевірку рівня фізичної підготовки, психофізіологічне обстеження, обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності в порядку, визначеному Міністерством внутрішніх справ України.
Громадяни України, які виявили бажання вступити на службу в поліції, за їхньою згодою проходять тестування на поліграфі.
Відповідно до порядку, встановленого законом, щодо осіб, які претендують на службу в поліції, проводиться спеціальна перевірка, порядок проведення якої визначається законом та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно зі статтею 56 Закону України "Про Національну поліцію" на вакантну посаду поліцейського призначається переможець конкурсу в разі його проведення.
Службові відносини особи, яка вступає на службу в поліції, розпочинаються з дня видання наказу про призначення на посаду поліцейського.
Відповідно до пункту 8 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" з дня опублікування цього Закону всі працівники міліції (особи рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ), а також інші працівники Міністерства внутрішніх справ України, його територіальних органів, закладів та установ вважаються такими, що попереджені у визначеному порядку про можливе майбутнє звільнення через скорочення штатів.
Пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.
Посади, що пропонуються особам, зазначеним у цьому пункті, можуть бути рівнозначними, вищими або нижчими щодо посад, які ці особи обіймали під час проходження служби в міліції.
Відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівники міліції, які відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції в тримісячний термін з моменту попередження про наступне вивільнення, звільняються зі служби в органах внутрішніх справ через скорочення штатів.
Указані в цьому пункті особи можуть бути звільнені зі служби в органах внутрішніх справ до настання зазначеного в цьому пункті терміну на підставах, визначених Положенням про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ.
Пунктом 11 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що перебування працівників міліції на лікарняному чи у відпустці не є перешкодою для їх звільнення зі служби в органах внутрішніх справ відповідно до "Прикінцевих та перехідних положень" цього Закону.
Згідно з пунктами 12, 13 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" працівникам міліції, які у визначеному цим Законом порядку прийняті на службу до поліції, наказами про призначення на відповідні посади одночасно присвоюються відповідні спеціальні звання поліції відповідно до схеми співвідношення спеціальних звань, наведеної у цій нормі.
Працівникам міліції, які перейшли на службу до поліції, стаж вислуги в спеціальних званнях міліції зараховується до стажу вислуги для присвоєння чергових спеціальних звань поліції.
На час прийняття та опублікування Закону України "Про Національну поліцію" позивачка проходила службу в органах внутрішніх справ в Гайворонському районному відділі УМВС України в Кіровоградській області - територіальному органі МВС - на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки.
З 07.11.2015 Закон України "Про міліцію" втратив чинність у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про Національну поліцію".
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №730 від 16.09.2015 "Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ", якою утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Національної поліції за переліком згідно з додатком 1, зокрема Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області, та ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства внутрішніх справ за переліком згідно з додатком 2, зокрема Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області та Гайворонський районний відділ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області.
Наказом МВС України №1388 від 06.11.2015 "Про організаційно-штатні питання" усі штати УМВС України в Кіровоградській області скасовані, а усі посади - скорочено.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ГУ НП в Кіровоградській області зареєстроване як юридична особа 07.11.2015. УМВС України в Кіровоградській області з 06.11.2015 перебуває у стані припинення юридичної особи, від його імені діє ліквідаційна комісія. Гайворонський районний відділ УМВС України в Кіровоградській області з 06.11.2015 перебував у стані припинення юридичної особи, а 05.02.2019 проведена державна реєстрація припинення цієї юридичної особи.
Суд вказує, що ліквідація УМВС з одночасним створенням іншого органу - ГУ НП, який буде виконувати повноваження (завдання) органу, що ліквідується, передбачає зобов'язання роботодавця (держави) вжити заходів щодо працевлаштування працівників ліквідованого у такий спосіб органу. Отже, ГУ НП, з огляду на свій правовий статус, завдання і обсяг повноважень, по суті, є правонаступником УМВС.
Судом встановлено, що позивачка після опублікування Закону України "Про Національну поліцію" виявляла бажання проходити подальшу службу в органах поліції, що відповідно до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" є підставою для прийняття її на службу до поліції, за умови, що вона відповідає передбаченим цим Законом вимогам.
Наказом УМВС України в Кіровоградській області №383 о/с від 06.11.2015 року, №6 о/с від 04.06.2019 року, №7 о/с від 16.09.2020 року позивачку було звільнено з органів внутрішніх справ та у подальшому поновлено з цієї дати на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області на підставі рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.01.2019 року у справі №П/811/3349/15; Постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 30.04.2020 року у справі№340/1610/19; рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.09.2020 року у справі №340/4660/20.
Згідно з частиною 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Суд вказує, що судовими рішеннями у цих справах встановлено порушення порядку процедури звільнення позивачки зі служби в органах внутрішніх справ за пунктом 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", пунктом 64 “г” Положення №114.
Бездіяльність відповідачів щодо не розгляду кандидатури ОСОБА_1 для зайняття вакантних посад відповідно до вимог пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" була предметом спору в адміністративній справі №П/811/3349/15, судовими рішеннями у якій:
- зобов'язано УМВС України в Кіровоградській області розглянути рапорт, поданий ОСОБА_1 06.11.2015 року, про звільнення за п. 64 "з" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади (установи, організації);
- зобов'язано ГУ НП у Кіровоградській області розглянути кандидатуру ОСОБА_1 для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та видати відповідний наказ з цього приводу.
Виконавчий лист №П/811/3349/15 про зобов'язання УМВС України в Кіровоградській області вчинити відповідні дії за цим судовим рішенням примусово виконувався у виконавчому провадженні ВП №622299433, яке було відкрито 10.06.2020 року та закінчено 22.06.2020 року у зв'язку з виконанням його боржником в повному обсязі.
ГУ НП в Кіровоградській області, виконуючи зобов'язання, покладене на нього судовими рішеннями у справі №П/811/3349/15, у червні - липні 2020 року вчинило відповідні дії, за наслідками чого дійшло до висновку про відмову ОСОБА_1 у зайнятті посади, оформивши його протоколом №1689/15-2020 від 01.07.2020 року та наказом №345 від 02.07.2020 року.
Прийняття відповідачем цього наказу стало підставою для висновків про відсутність можливості подальшого використання ОСОБА_1 на службі та для прийняття спірного наказу №7о/с від 16.09.2020 року про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", пункту 64 “г” Положення №114.
При цьому, як встановлено судовими рішеннями, відповідачем не надано доказів того, що звільненню позивачки на підставі цього наказу передувала пропозиція зайняти посади поліцейського (рівнозначні, вищі або нижчі щодо посади, яку позивачка обіймала під час проходження служби в міліції) у будь-якому органі (закладі, установі) поліції та відмова ОСОБА_1 у зайнятті запропонованих їй посад у поліції, як того вимагають пункти 9, 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію".
Як було встановленого судами раніше з рапортів ОСОБА_1 від 05.06.2020, адресованих відповідачам, позивачка на час виникнення спірних правовідносин мала намір працювати в поліції, просила перевести її у встановленому порядку до поліції та запропонувати їй вакантні посади в органах поліції, зокрема у Гайворонському відділі поліції ГУ НП в Кіровоградській області.
Матеріали справи не містять доказів, що перед звільненнями позивачки у зв'язку зі скороченням штату на підставі пункту 10 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", які відбулися на підставі наказів №383 о/с від 06.11.2015 року, №6 о/с від 04.06.2019 року, №7о/с від 16.09.2020 року, позивачу були запропоновані будь-які посади поліцейського в органах поліції.
Судовими рішеннями у справі №340/4660/20 встановлені обставини, які свідчать, що ГУ НП в Кіровоградській області на виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду проводився розгляд кандидатури позивача для зайняття посади у відповідності до пункту 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", за наслідками якого цей відповідач відмовив у зайнятті посади, пославшись на професійні та особисті якості, а також результати узагальненого психологічного супроводу проходження служби в ОВС.
Суд зазначає, що такі дії та рішення вчинені ГУ НП в Кіровоградській області на виконання рішення суду, проте не спростовують обов'язок відповідачів розглянути можливість використання на службі в поліції позивачки як працівника міліції, посада якого скорочена, перед звільненням її з органів внутрішніх справ відповідно до пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" та запропонувати їй перед цим посади поліцейського.
Суд наголошує, що УМВС України в Кіровоградській області перед застосуванням щодо позивачки пункту 10 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" мав забезпечити дотримання процедури звільнення з органів внутрішніх справ через скорочення штатів, з урахуванням її права бути прийнятою на службу до поліції шляхом подання заяви (рапорту) про надання згоди на призначення на запропоновану посаду, який має бути вирішений відповідним територіальним органом Національної поліції, або у разі успішного проходження конкурсу.
Доказів невідповідності позивачки вимогам, що ставляться до поліцейського, передбаченим статтею 49 Закону України "Про Національну поліцію", відповідачами суду не надано.
Перехідні положення Закону України "Про Національну поліцію" прямо передбачають право працівників міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, бути прийнятими на службу до поліції на запропоновані посади шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції; звільненню підлягають виключно ті працівники міліції, які після пропонування нових посад відмовилися від проходження служби в поліції та/або не прийняті на службу до поліції на запропоновані посади.
Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 року у справі №420/6852/18 звертав увагу, що встановлена правова процедура як складова принципу законності та принципу верховенства права, є важливою гарантією недопущення зловживання з боку органів публічної влади під час прийняття рішень та вчинення дій, які повинні забезпечувати справедливе ставлення до особи.
Тож суд прийшов до висновку, що ефективного поновлення в правах позивачки після визнання протиправними трьох попередніх звільнень зі служби в органах внутрішніх справ не відбулося, звільнення знову проведено з порушенням процедури, унормованої розділом XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію", а спірний наказ №1о/с від 14.01.2022 року "По особовому складу", яким оформлено це звільнення, виданий безпідставно.
Відтак, позов у частині вимог про визнання цього наказу протиправним та скасування слід задовольнити.
Положеннями спеціального законодавства, а саме нормами Закону України "Про міліцію", "Про Національну поліцію", не врегульовано процедури поновлення на посаді працівників органів внутрішніх справ (міліції) у разі їх незаконного звільнення.
Тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми КЗпП України.
Згідно з частинами 1,2,7 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.
Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.
Статтею 240-1 КЗпП України передбачено, що у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу. На такого працівника поширюються пільги і компенсації, передбачені статтею 49-3 цього Кодексу для вивільнюваних працівників, а його зайнятість забезпечується відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постановах від 01.08.2018 року у справі №826/16311/16, від 31.03.2020 року у справі №266/4208/16-а, закон не наділяє орган, який розглядає трудовий спір, повноваженнями на обрання іншого способу захисту трудових прав, ніж зазначені в частині першій статті 235, статті 240-1 КЗпП України, а відтак, встановивши, що звільнення відбулось із порушенням установленого законом порядку, суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
У ході розгляду справи суд встановив, що позивачку незаконно звільнено з роботи з 14.01.2022 року. Тож позивачку слід поновити на роботі з 15.01.2022 року.
За правилами статті 235 КЗпП України позивач, як незаконно звільнений працівник, повинна бути поновлена саме на посаді, яку займала до звільнення, тобто на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області.
Та обставина, що Гайворонський РВ УМВС України в Кіровоградській області припинений як юридична особа не є перешкодою для поновлення позивачки, оскільки роботодавцем ОСОБА_1 у розумінні КЗпП України, зобов'язаним виконати рішення суду в частині поновлення на роботі, є УМВС України в Кіровоградській області, який наразі не ліквідовано.
Вирішуючи спір в частині вимог про стягнення на користь позивачки з УМВС України в Кіровоградській області грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 15.01.2022 року по день винесення рішення по справі, суд прийшов до таких висновків.
Статтею 235 КЗпП України унормовані правила поновлення на роботі, зміни формулювання причин звільнення, оформлення трудових відносин з працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи:
У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. (частина 1)
При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. (частина 2)
У разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству, у випадках, коли це не тягне поновлення працівника на роботі, орган, який розглядає трудовий спір, зобов'язаний змінити формулювання і вказати в рішенні причину звільнення у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства та з посиланням на відповідну статтю (пункт) закону. Якщо неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника, орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату йому середнього заробітку за час вимушеного прогулу в порядку і на умовах, передбачених частиною другою цієї статті. (частина 3)
У разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини власника або уповноваженого ним органу працівникові виплачується середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. (частина 5)
Таким чином, статтею 235 КЗпП України передбачено, що виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється у випадках: звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу; у разі визнання формулювання причини звільнення неправильним або таким, що не відповідає чинному законодавству; у разі затримки видачі копії наказу (розпорядження) про звільнення з вини власника або уповноваженого ним органу.
Отже, вимушений прогул визначається як період часу, з якого почалось порушення трудових прав працівника (незаконне звільнення або переведення на іншу роботу, неправильне зазначення формулювання причин звільнення або затримка видачі копії наказу (розпорядження) при звільненні) до моменту поновлення таких прав, тобто ухвалення рішення про поновлення працівника на роботі чи визнання судом факту того, що неправильне формулювання причини звільнення перешкоджало працевлаштуванню працівника.
Крім того, виплата середнього заробітку за час вимушеного прогулу здійснюється при затримці виконання рішення про поновлення на роботі працівника (стаття 236 КЗпП України) та у разі неможливості поновлення працівника на роботі внаслідок припинення діяльності підприємства, установи, організації (стаття 240-1 КЗпП України).
Згідно з пунктом 24 Положення №114 у разі незаконного звільнення або переведення на іншу посаду особи рядового, начальницького складу органів внутрішніх справ підлягають поновленню на попередній посаді з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу або різниці в грошовому забезпеченні за час виконання службових обов'язків, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на службі розглядається більше одного року не з вини особи рядового, начальницького складу, така особа має право на отримання грошового забезпечення за весь час вимушеного прогулу.
З огляду на те, що відповідач-2 незаконно звільнив позивачку 14.01.2022 року, тому суд, поновлюючи у цій справі позивачку на роботі з 17.01.2022 року, на підставі частини 2 статті 235 КЗпП України, одночасно приймає рішення про стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 17.01.2022 року по 20.07.2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (надалі - Порядок №100), який поширюється на підприємства, установи і організації незалежно від форми власності та застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.
Відповідно до абзаців 1, 3, 4, 6, 7 пункту 2 Порядку №100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або для виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата.
Якщо протягом останніх двох календарних місяців, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.
Час, протягом якого працівник згідно із законодавством не працював і за ним не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.
Якщо у працівника відсутній розрахунковий період, то середня заробітна плата обчислюється відповідно до абзаців третього - п'ятого пункту 4 цього Порядку.
Абзацами 3 - 5 пункту 4 Порядку №100 передбачено, що якщо в розрахунковому періоді у працівника не було заробітної плати, розрахунки проводяться з установлених йому в трудовому договорі тарифної ставки, посадового (місячного) окладу.
Якщо розмір посадового окладу є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати, середня заробітна плата розраховується з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахунку. У разі укладення трудового договору на умовах неповного робочого часу, розрахунок проводиться з розміру мінімальної заробітної плати, обчисленого пропорційно до умов укладеного трудового договору.
Якщо розрахунок середньої заробітної плати обчислюється виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, то її нарахування здійснюється шляхом множення посадового окладу чи мінімальної заробітної плати на кількість місяців розрахункового періоду.
Згідно з пунктом 5 Порядку №100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.
Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 8 Порядку №100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
При обчисленні середньої заробітної плати за два місяці, виходячи з посадового окладу чи мінімальної заробітної плати, середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу п'ятого пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов'язана відповідна виплата, згідно з графіком підприємства, установи, організації.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку №100 середня заробітна плата повинна обчислюватися виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували цим звільненням, а саме за квітень - травень 2019 року та липень - серпень 2020 року.
Суд встановив, що у ці періоди позивачка фактично не працювала та грошове забезпечення як працівник органів внутрішніх справ не отримувала.
Тому суд вважає, що для визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу застосуванню підлягають положення пункту 4 Порядку №100, до яких відсилають положення пункту 2 Порядку №100. Такий висновок відповідає правовій позиції щодо застосування пунктів 2, 4 Порядку №100 при визначенні середнього заробітку, наведеній у постанові Верховного Суду від 12.08.2021 року у справі №520/8684/18 у подібних правовідносинах.
Відповідачем-2 до суду надано довідку від 04.05.2022 року, з якої вбачається, що посадовий оклад позивача за посадою дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського РВ УМВС України в Кіровоградській області становив 2585,81грн. (вересень 2015) та 2596,20 грн. (жовтень 2015) (а.с. 85)
Оскільки цей посадовий оклад є меншим від передбаченого законодавством розміру мінімальної заробітної плати у розрахунковому періоді (6500 грн. - у грудні 2021, 6500 грн. - у січні 2022 року), тому відповідно до абзацу 7 пункту 2, абзаців 4, 5 пункту 4 Порядку №100 середня заробітна плата повинна розраховуватися з установленого розміру мінімальної заробітної плати на час розрахункового періоду, а її нарахування має здійснюватися шляхом множення мінімальної заробітної плати на кількість місяців у розрахунковому періоді (2 місяці). За правилами абзацу 2 пункту 8 Порядку №100 середньоденна заробітна плата визначається шляхом ділення суми, розрахованої відповідно до абзацу 5 пункту 4 цього Порядку, на число робочих днів за останні два календарні місяці, які передували звільненню. Виходячи з абзацу 1 пункту 8 Порядку №100, нарахування середнього заробітку за час вимушеного прогулу проводиться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів вимушеного прогулу, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Таким чином, середня заробітна плата для оплати вимушеного прогулу, пов'язаного з незаконним звільненням на підставі наказу УМВС України в Кіровоградській області №1 о/с від 14.01.2022 року становитиме: 13000 грн.: 41 робочих днів = 317,07 грн. - середньоденна заробітна плата. Вимушений прогул позивачки у період з 15.01.2022 року по 20.07.2022 року складає 127 робочий день, які мають бути оплачені середнім заробітком. Тому середній заробіток за цей період вимушеного прогулу становить 40267,89грн. (317,07 грн. х 127).
Суд зазначає, що кошти втраченого заробітку за час вимушеного прогулу позивачки слід стягнути на її користь з УМВС України в Кіровоградській області. Суми середнього заробітку визначені судом без утримання податків, зборів та інших обов'язкових платежів, а їх нарахування та утримання має бути здійснено роботодавцем як податковим агентом при виплаті цих сум позивачці.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Отже рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 6500 слід звернути до негайного виконання.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області, Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області №1о/с від 14.01.2022 року "По особовому складу".
Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного інспектора міліції сектору дільничних інспекторів міліції міліції громадської безпеки Гайворонського районного відділу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області з 17.01.2022 року.
Стягнути з Управління Міністерства внутрішніх справ України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17.01.2022 року по 20.07.2022 року у сумі 40267,89 грн.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку у межах суми 6500 грн. звернути до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 255 КАС України.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного тексту.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду О.С. Петренко