25 липня 2022 року справа №320/8552/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кушнової А.О., розглянув в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (далі - відповідач), у якому позивач просить суд з урахуванням уточнених позовних вимог відповідно до заяви представника позивача від 21.10.2021:
- визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого Державною міграційною службою України;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видалити з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області поновити стан чинності паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом усунення наслідків прийнятого рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого Державною міграційною службою України.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що доводи відповідача про те, що виданий на ім'я позивача паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 оформлено з порушенням вимог законодавства України є необґрунтованими, а оскаржуваний висновок є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи та суперечить положенням Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №302 від 25.03.2015 (далі - Порядок № 302).
Представники позивача також зауважили, що зазначений паспорт жодним рішенням не визнавався недійсним та не є таким, що виданий з порушенням вимог законодавства України, а та підстава, на яку посилається відповідач у висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020 року, на думку позивача, не може бути законною підставою для визнання паспорта громадянина України недійсним. Додатково наголошено, що жодним нормативно-правовим актом України не передбачено вилучення паспорта громадянина України як такого, що виданий безпідставно.
Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву зазначив, що за своєю суттю «Висновок службової перевірки щодо оформлення паспорта громадянина України з порушенням вимог законодавства» і є рішенням суб'єкта владних повноважень згідно з пунктом 109 Порядку № 302.
У зв'язку з цим відповідач вважає, що спірне рішення прийняте ним з урахуванням вимог чинного законодавства України, в межах повноважень, наданих йому законами України та підзаконними нормативно-правовими актами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.07.2021 року позовну заяву залишено без руху. Протягом десяти днів із дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу був встановлений строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: надати докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 1 816,00 грн. (оригінал платіжного документа).
20.08.2021 на адресу суду від позивача надійшли докази усунення недоліків позовної заяви, а саме докази сплати судового збору за подання даного адміністративного позову в розмірі 1 816,00 грн. (оригінал платіжного документа).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.09.2021 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова на 01.10.2021, витребувано докази від сторін.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.10.2021 повторно витребувано докази у справі від відповідача, а також витребувано докази від Державної міграційної служби України та Обухівського РВ ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області, відкладено підготовче судове засідання на 22.10.2021, проведення якого вирішено здійснювати в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2021 повторно витребувано докази у справі від Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, Державної міграційної служби України та Обухівського РВ ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області. Відкладено підготовче судове засідання на 05.11.2021. Вирішено проводити наступне судове засідання в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова. У задоволенні клопотання представника відповідача від 21.10.2021 про проведення судового засідання в режимі відеоконференції з Дніпропетровським окружним адміністративним судом, - відмовлено.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 05.11.2021 прийнято до розгляду заяву представника позивача адвоката Вітер Геннадія Романовича про уточнення предмету позову від 21.10.2021. Відзив на позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області б/н б/д, який направлено на адресу суду 29.09.2021, підписаний представником Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Пилипчуком Є.О., повернуто відповідачу без розгляду. Витребувано докази у справі від Державної міграційної служби України, відповідача, Обухівського РВ ЦМУ ДМС України у м. Києві та Київській області та Тернівського РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області. Продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі на 30 календарних днів та відкладено підготовче судове засідання на 03.12.2021, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова.
11.11.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на уточнені позовні вимоги від 29.10.2021, підписаний представником Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Пилипчуком Є.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2021 відзив на позовну заяву Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області від 29.10.2021, підписаний його представником Пилипчуком Є.О., - повернуто відповідачу без розгляду. Відкладено підготовче судове засідання на 17.12.2021, яке вирішено проводити в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова (аз участю представників позивача) та в режимі відеоконференції з Третім апеляційним адміністративним судом (за участю представника відповідача).
15.12.2021 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, підписаний виконуючою обов'язки начальника Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Кулябою С.Б.
У підготовче судове засідання в режимі відеоконференції з Третім апеляційним адміністративним судом, призначене на 17.12.2021, з'явився представник відповідача Пилипчук Є.О., який не був допущений судом до участі в судовому засіданні у зв'язку з відсутністю належних доказів на представництво відповідача.
У підготовче судове засідання, призначене на 17.12.2021, представник позивача не з'явився, подав до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання 17.12.2021 без участі представника позивача, просив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті в судовому засіданні в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом міста Харкова, оскільки у зв'язку з повідомленням про замінування будівлі Червонозаводського районного суду м. Харкова представник позивача не зміг потрапити до будівлі суду для участі в підготовчому судовому засіданні 17.12.2021 в режимі відеоконференції.
Ураховуючи, що представник позивача не з'явився в підготовче судове засідання 17.12.2021 з поважних причин, а також недопуск до участі у відкритому підготовчому засіданні 17.12.2021 представника відповідача, суд вирішив продовжувати розгляд справи у підготовчому засіданні 17.12.2021 в порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.01.2022. Вирішено проводити судове засідання, призначене на 14.01.2022, в режимі відеоконференції з Червонозаводським районним судом м. Харкова з викликом представників позивача та з Третім апеляційним адміністративним судом із викликом представників відповідача.
У судове засідання, призначене на 14.01.2022, сторони не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.
Від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Згідно з приписами частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, а також відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд прийшов до висновку здійснювати подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.01.2022, занесеною до протоколу судового засідання, постановлено здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи й матеріали, всебічно й повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
Згідно з відомостями свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 08.02.1963 Жовтневим р/б РАЦС м. Кривій Ріг, ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Кривий Ріг Жовтневого району Дніпропетровської області, про що в книзі записів актів громадянського стану про народження зроблено актовий запис №350. Батьками позивача є: ОСОБА_3 , українець, та ОСОБА_4 , українка (т.1, а.с.62).
Як вбачається з свідоцтва про укладення шлюбу серія НОМЕР_3 , виданого 29.12.1982 Тернівським райвідділом РАЦС Кривого Рогу Дніпропетровської області, ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали шлюб 29.12.1982, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено відповідний запис за №961. Після укладення шлюбу позивачу присвоєне прізвище ОСОБА_6 (т.1, а.с.63).
Як вбачається з висновку №138/2020 службової перевірки підстав документування паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , складеним начальником відділу з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області Козачок Н., , погодженим заступником начальника ГУ ДМС України в Дніпропетровській області Сімоном С. 28.01.2020 та затвердженим директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України ОСОБА_7 03.06.2020, та визнається сторонами, позивач у зв'язку зі зміною прізвища з « ОСОБА_8 » на підставі паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_4 , виданого 25.01.1979 ВВС Тернівського виконкому м. Кривого Рогу документована паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_5 (далі - висновок службової перевірки №138/2020 від 03.06.2020, т.1, а.с.138-149).
Як встановлено у висновку службової перевірки №138/2020 від 03.06.2020, згідно заяви про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, 02.03.1988 до паспортного документу НОМЕР_5 Борисоглібським МРВ ВС Воронезької області здійснено вклеювання фотокартки при досягненні ОСОБА_1 25-річного віку.
В подальшому, 16 червня 1999 року, в порядку обміну Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області видано ОСОБА_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 (т.1, а.с.56-60).
29.01.2008 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області здійснено вклеювання до паспорта громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 фотокартки по досягненню 45-річного віку (т.1, а.с.150-155).
13.03.2009, як вбачається з відбитку штемпелю в паспорті громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , останню документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 (т.1, а.с.153).
Згідно з оскаржуваним висновком службової перевірки №138/2020 від 03.06.2020 за результатами службового розслідування щодо підстав оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 , затвердженого директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України Гарник Марією 03.06.2020, судом встановлено, що відповідачем:
1. Службову перевірку підстав документування 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, закінчено.
2. Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 16.06.1999 Тернівським PB Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 вважати оформленим з порушенням вимог законодавства, та таким, що відповідно до абзацу дев'ятого пункту 108 Порядку № 302 є недійсним, підлягає вилученню, анулюванню та знищенню.
3. Після затвердження висновку службової перевірки ГУ ДМС в Дніпропетровській області вжити наступні заходи:
3.1. Письмово повідомити ОСОБА_1 щодо підстав визнання паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 недійсним та надати роз'яснення щодо перебування на території України на законних підставах та подальшого набуття нею громадянства України відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про громадянство України».
3.2. Відповідно до пункту 91 Порядку оформлення, видачі, обміну пересилання, вилучення повернення державі, знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, його тимчасового затримання та вилучення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №152 від 07.05.2014, провести службову перевірку щодо підстав оформлення паспорта громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 .
3.3. 3 метою вирішення питання щодо внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідно до статті 214 КПК України письмово повідомити ГУ НП в Дніпропетровській області про оформлення паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 з порушенням вимог законодавства.
3.4. Повідомити орган реєстрації Обухівського району Київської області про прийняте рішення щодо визнання недійсним паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 з метою вчинення дій згідно з вимогами діючого законодавства.
3.5. Інформацію про серію, номер недійсного документу, а також копію затвердженого висновку службової перевірки направити до Обухівського районного відділу ЦМУ ДМС у м. Києві та Київської області за місцем реєстрації ОСОБА_1 з метою вилучення та знищення недійсного паспортного документа.
4. Керівництву Тернівського PB у місті Кривому Розі ГУ ДМС України в Дніпропетровській області (Прокопенко І.В.):
4.1. З метою недопущення факту користування недійсним документом, після затвердження висновку службової перевірки, забезпечити внесення відомостей про недісйний паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 до ІП «Заява про видачу паспорта громадянина України» та «ФМ Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи УМП ДМС України.
Не погоджуючись із висновком службової перевірки відповідача №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого ДМС України, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Стаття 4 Конституції України передбачає, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи, регулюються Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» №5492-VI від 20.11.2012 (далі - Закон № 5492).
Згідно з частиною першою статті 1, абзацами «а» та «б» пункту 1 частини першої статті 13, частини першої статті 16, частини першої статті 21 та частини першої статті 22 Закону № 5492 суспільні відносини, пов'язані із збиранням, накопиченням, захистом, зберіганням, обліком, використанням і поширенням інформації Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Реєстр), оформленням, видачею, обміном, переоформленням, продовженням строку дії, пересиланням, вилученням, поверненням державі, визнанням недійсними та знищенням передбачених цим Законом документів, регулюються Конституцією України, міжнародними договорами України, цим та іншими законами України, а також прийнятими на їх виконання нормативно-правовими актами у сферах, де використовуються відповідні документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи.
Документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру (далі - документи Реєстру), відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон.
Оформлення, видача, обмін документів, їх пересилання, вилучення, повернення державі та знищення відбуваються в порядку, встановленому законодавством, якщо інше не передбачено цим Законом.
Паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України на території України.
Паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, за кордоном і дає право цій особі на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Кожен громадянин України не може мати більше двох паспортів громадянина України для виїзду за кордон.
Варто зазначити, що Законом №5492 не передбачено можливості (процедури) визнання певними органами недійсними (анулювання) паспорту громадянина України та/або паспорту громадянина України для виїзду за кордон. Натомість, таким є Порядок № 302.
Відповідно до пункту 108 Порядку № 302 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі: 1) якщо він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації); 2) виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта; 3) непридатності паспорта для подальшого використання; 4) припинення громадянства України або скасування рішення про громадянство України; 5) коли його заявлено як втрачений або викрадений та прийнято рішення про оформлення нового паспорта; 6) смерті особи, якій було видано такий паспорт; 7) закінчення строку його дії або прийняття рішення про обмін такого паспорта до закінчення строку його дії; 8) оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року з порушенням вимог законодавства; 9) неотримання його заявником протягом року.
У разі подання особою у строки, встановлені законодавством, документів для обміну паспорта у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), виявлення помилки в інформації, внесеній до паспорта, або в разі його непридатності для подальшого використання паспорт, що підлягає обміну, визнається недійсним з дня подання документів для його обміну.
У разі неподання особою протягом місяця з дати зміни інформації, внесеної до паспорта (крім додаткової змінної інформації), документів для його обміну за наявності в ДМС відомостей з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про зміну відповідної інформації або надходження такої інформації від відділів державної реєстрації актів цивільного стану паспорт, який підлягає обміну, визнається недійсним.
Приписами абзаців першого-третього пункту 109 Порядку № 302 визначено, що у разі коли рішення про оформлення паспорта/паспорта зразка 1994 року прийнято працівником з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу відповідного територіального органу/ територіального підрозділу ДМС або його заступник проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок про визнання паспорта недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, у двох примірниках, який підписується працівником, що провів перевірку, погоджується його безпосереднім керівником та керівником територіального органу ДМС або його заступником. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається до територіального органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення територіальним органом або територіальним підрозділом ДМС паспорта/паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства керівник територіального органу / територіального підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок у двох примірниках, які підписуються працівником, що провів перевірку, та його безпосереднім керівником і погоджуються керівником територіального органу ДМС. Висновки разом з матеріалами перевірки надсилаються до ДМС для затвердження. За результатами розгляду та в разі наявності підстав для визнання паспорта / паспорта зразка 1994 року таким, що оформлений з порушенням вимог законодавства, висновки затверджуються керівником структурного підрозділу ДМС. Перший примірник затвердженого висновку зберігається в ДМС, а другий - надсилається територіальному органу ДМС. Висновки та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
У разі виявлення ДМС паспорта / паспорта зразка 1994 року, рішення про оформлення якого приймалося територіальним органом / територіальним підрозділом ДМС, МВС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, з порушенням вимог законодавства, керівник структурного підрозділу ДМС проводить службову перевірку. За результатами перевірки складається висновок, який затверджується керівником ДМС або його заступником. Висновок та матеріали перевірки зберігаються протягом 75 років.
На виконання вимог ухвал Київського окружного адміністративного суду про витребування доказів Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області було надано до суду належним чином засвідчену копію висновку службової перевірки Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області підстав документування паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого Державною міграційною службою України.
Відповідно до вказаного висновку службової перевірки начальником відділу з питань паспортизації, реєстрації та еміграції Управління з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ГУ ДМС України в Дніпропетровській області ОСОБА_9 відповідно до пункту 109 Порядку № 302 проведена перевірка підстав документування 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.
Перевіркою встановлено, що 06.01.2018 громадянка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулась до другого відділу обслуговування громадян ДП «Документ» у м. Києві у зв'язку з оформленням паспорту громадянина України для виїзду за кордон.
На підтвердження своєї особи заявниця надала паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області.
Разом із тим, перевіркою підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженки м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, відповідачем встановлено, а позивачем не заперечується наступне.
Позивачка 13.01.1983 року ВВС Тернівського виконкому м. Кривого Рогу у зв'язку зі зміною прізвища з « ОСОБА_8 » на підставі паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_4 , виданого 25.01.1979 ВВС Тернівського виконкому м. Кривого Рогу документована паспортом громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_5 .
Згідно заяви про видачу паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, 02.03.1988 до паспортного документа серії НОМЕР_5 Борисоглібським МРВ ВС Воронезької області здійснено вклеювання фотокартки при досягненні ОСОБА_1 25-річного віку.
У обліках відділу реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Тернівської районної ради наявна інформація про те, що ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 25.01.1979 по 13.01.1983, що підтверджується поквартирною карткою Форма-Б.
У подальшому з 30.04.1999 по 01.10.2009 ОСОБА_1 по паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_2 . Знята з реєстраційного обліку у зв'язку з вибуттям до Київської області.
13.03.2009 ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 терміном дії до 13.03.2019, орган видачі - 1224, на момент перевірки стан документа визначено як діючий.
За обліками ГУ ДМС України в Дніпропетровській області серед осіб, які набули громадянство України у встановленому Законом порядку позивач не значиться.
З метою спростування або доведення факту постійного проживання на території України станом на 24.08.1991 або 13.11.1991 від позивача відібрано письмове пояснення.
У своєму поясненні позивачка повідомила, що після укладення шлюбу та зняття з реєстраційного обліку вони разом із чоловіком ОСОБА_5 вибули за межі України до Російської Федерації, де постійно проживали до 1999 року.
Після повернення в Україну ОСОБА_1 звернулась до Тернівського РВ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області, де була документована паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 та у подальшому зареєструвалась за адресою: АДРЕСА_2 .
22.01.2020 на підтвердження своєї належності до громадянства Російської Федерації позивачка надала до Обухівського РВ ЦМУ ДМС України в м. Києві та Київській області письмову заяву та паспорт громадянина Російської Федерації НОМЕР_7 , виданий 29.05.2019 Посольством Росії в Україні, терміном дії до 28.05.2024.
Таким чином, відповідач дійшов висновку, що в результаті проведених перевірок встановлено особу ОСОБА_1 та доведено факт належності її до громадянства іноземної держави.
Таким чином, паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_1 оформлений з порушення вимог статті 2 Закону України «Про громадянство України» та вимог пунктів 7, 13, 21 Інструкції щодо правил та порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ від 17.08.1994 №316 (далі - Інструкція № 316), що призвело до легалізації на території Українки громадянки Російської Федерації без набуття нею громадянства України у встановленому законодавством порядку.
Суд зазначає, що Закон України «Про громадянство України» №1636-XII від 08.10.1991 (далі - Закон № 1636), який був чинний на дату видачі позивачу паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , регулював правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення станом на час подання позивачем документів для отримання паспорта громадянина України.
Вказаним Законом було обумовлено, що громадянство України визначає постійний правовий зв'язок особи та Української держави, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках.
Право на громадянство є невід'ємним правом людини. Громадянин України не може бути позбавлений громадянства або права змінити громадянство.
Громадяни України незалежно від підстав і порядку набуття громадянства України мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
За приписами стаття 1 Закону № 1636 в Україні існує єдине громадянство.
Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються цим Законом.
Стаття 2 Закону № 1636 обумовлювала, що громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, які на момент набрання чинності цим Законом (13.11.1991) постійно проживали в Україні, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак і які не є громадянами інших держав;
3) особи, які народилися або постійно проживали на території України, а також їх нащадки (діти, онуки), якщо вони на 13.11.1991 проживали за межами України, не перебувають у громадянстві інших держав і до 31.12.2004 подали у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянства України відповідно до цього Закону.
Приписами статті 5 Закону № 1636 визначено, що документами, які підтверджують громадянство України, є паспорт громадянина України, а для осіб віком до 16 років - свідоцтво про народження.
Зразки та порядок видачі паспорта громадянина України та свідоцтва про народження визначаються положеннями про паспорт громадянина України та свідоцтво про народження, які затверджуються Верховною Радою України.
У свою чергу, згідно зі статтею 7 Закону № 1636 проживання або тимчасове перебування громадянина України за межами держави не припиняє його громадянства України.
Конвенція про скорочення без громадянства від 30.08.1961 року, до якої Україна приєдналася 11.01.2013 року, Європейська конвенція про громадянство від 06.11.1997, ратифікована Законом України «Про ратифікацію Європейської конвенції про громадянство» №163-V від 20.09.2006, до основних принципів внутрішнього регулювання відносять необхідність уникнення безгромадянства та неможливість безпідставного позбавлення громадянства жодної особи.
Позивачка у позові стверджує, що вона належить до громадянства України з підстав, передбачених пунктом 3 статті 2 Закону № 1636, як особа, яка народилася на території України, на 13.11.1991 проживала за межами України, не перебувала у громадянстві інших держав і до 31.12.2004 подала у встановленому цим Законом порядку заяву про визначення своєї належності до громадянства України.
Суд зазначає, що з пояснень представника позивача слідує, що в 1999 році відповідно до пункту 3 статті 2 Закону № 1636 позивачка звернулася до Тернівського РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області у встановленому цим законом порядку із заявою про визначення своєї належності до громадянства України та надала передбачені Законом № 1636 документи.
Стаття 33 Закону № 1636 визначає, що заява про належність особи до громадянства України подається до органу внутрішніх справ за місцем проживання цієї особи, а особою, яка постійно проживає за кордоном, - у відповідне дипломатичне представництво або консульську установу України.
При визначенні належності до громадянства України застосовуються законодавчі акти України і правила міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, що діяли на момент настання обставин, з якими
пов'язується належність особи до громадянства України.
При цьому, згідно пункту 2 статті 29 Закону № 1636 Міністерство внутрішніх справ України і підпорядковані йому органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі визначають належність осіб, які проживають на території України, до громадянства України.
Суд зазначає, що Інструкція № 316 діяла на час документування позивача паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Згідно з абзацом першим пункту 6 Інструкції № 316 видача громадянам паспортів проводиться на підставі свідоцтва про народження.
Нормами абзацу першого пункту 7 Інструкції № 316 передбачено, що при обміні паспортів громадянами подаються паспорти, що підлягають обміну, а при обміні паспортів у випадках зміни прізвища, імені та по батькові або встановлення розбіжностей у запису (невідповідність занесених у паспорт відомостей і відміток) - також свідоцтва органів реєстрації актів громадянського стану чи інші документи, що підтверджують ці обставини.
Відповідно до абзацу першого пункту 8 Інструкції № 316 громадянами для одержання й обміну паспортів, крім документів, передбачених пунктами 6 та 7 цієї Інструкції, подаються також - заява форми № 1 (додаток № 1) і дві фотокартки розміром 35 х 45 мм.
Згідно з пунктом 10 Інструкції № 316 документи, що надійшли до органів внутрішніх справ, розглядають начальники паспортної служби, а у випадках відсутності останніх - особи, які виконують їх обов'язки і приймають рішення про видачу чи обмін паспортів, про що робиться запис у заяві форми № 1. Видача та обмін паспорта провадиться у місячний термін за місцем постійного проживання громадянина.
Судом встановлено, що позивачем до Тернівського РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області було надано усі документи, передбачені Інструкцією № 316 для отримання паспорту громадянина України замість паспорту громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року серії НОМЕР_5 .
За результатами дослідження наданих позивачем документів 16.06.1999 в порядку обміну Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області видано ОСОБА_1 паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 .
Суд звертає увагу відповідача, що посадові особи Тернівського РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області підстав для відмови в документуванні позивача паспортом громадянина України не виявили, також не виявлено надання позивачем неправдивих відомостей або фальшивих документів, не виявлено суттєвого факту, за наявності якого позивачку неможливо документувати паспортом громадянина України, у зв'язку з чим, 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області документовано позивача паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 .
Суд також зазначає, що 13.03.2009 ОСОБА_1 документована паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_6 терміном дії до 13.03.2019, орган видачі - 1224, на момент перевірки відповідача стан документа визначено як діючий.
При цьому, відповідач не надав суду належним та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність документування позивача паспортом громадянина України для виїзду за кордон у 2009 році.
Суд зазначає, що рішення щодо оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміну паспорта для виїзду за кордон приймається територіальним органом/територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності до громадянства України.
Крім того, відповідно до пункту 7 Положення про Державну міграційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №360 від 20.08.2014, ДМС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи та територіальні підрозділи, у тому числі міжрегіональні.
На утворені територіальні органи та територіальні підрозділи ДМС може покладатися виконання окремих завдань за міжрегіональним принципом.
Згідно з пунктом 8 вказаного Положення ДМС під час виконання покладених на неї завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, громадськими спілками, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також підприємствами, установами та організаціями.
Крім того, відповідач як територіальний орган ДМС у рамках взаємодії з іншим органами та службами, мав можливість звернутись до органів Міністерства внутрішніх справ з метою отримання інформації щодо отримання відомостей про визначення належності до громадянства України ОСОБА_1 , проте висновок службового розслідування не містить інформації щодо вчинення вказаних дій.
При цьому матеріали справи також не містять доказів, що підтверджують втрату чи припинення ОСОБА_1 громадянства України з огляду на викладене нижче, або прийняття будь-яким іншими компетентними органами рішень відносно громадянства позивача.
01.03.2001 набрав чинності Закон України «Про громадянство України» №2235-ІІІ від 18.01.2001 (далі - Закон № 2235), відповідно до пункту 2 розділу IV Прикінцеві положення якого з набранням чинності цим Законом втратив чинність Закон України "Про громадянство України" №1636-XII від 08.10.1991.
Статтею 17 Закону № 2235 визначено, що громадянство України припиняється: 1) внаслідок виходу з громадянства України; 2) внаслідок втрати громадянства України; 3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
Положення статті 19 Закону № 2235 передбачають, що підставами для втрати громадянства України є: 1) добровільне набуття громадянином України громадянства іншої держави, якщо на момент такого набуття він досяг повноліття. Добровільним набуттям громадянства іншої держави вважаються всі випадки, коли громадянин України для набуття громадянства іншої держави повинен був звертатися із заявою чи клопотанням про таке набуття відповідно до порядку, встановленого національним законодавством держави, громадянство якої набуто; 2) набуття особою громадянства України на підставі статті 9 цього Закону внаслідок обману, свідомого подання неправдивих відомостей або фальшивих документів; 3) добровільний вступ на військову службу іншої держави, яка відповідно до законодавства цієї держави не є військовим обов'язком чи альтернативною (невійськовою) службою.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону № 2235 Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.
Суд зазначає, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів щодо припинення громадянства позивачкою відповідно до пункту 1 частини першої статті 22 Закону № 2235 (указ Президента України про припинення громадянства України), а тому суд приходить до висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, та не довів правомірності прийнятого рішення про визнання недійсним паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, суд вважає, що видача позивачу паспорта громадянина України відбулась в результаті її належності до громадянства України на підставі наданих позивачем належних документів, тобто з дотриманням вимог законодавства України, оформлення паспорта громадянина України ОСОБА_1 відбулось із повним дотриманням чинного законодавства України.
Отже, висновки відповідача про те, що за обліками ГУ ДМС України в Дніпропетровській області серед осіб, які набули громадянство України у встановленому законом порядку, позивач не значиться, не можуть бути взяті до уваги судом у даній справі, оскільки є необґрунтованими та не підтвердженими належними та допустимими доказами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позивач належить до громадянства України та за таких обставин паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області, оформлений з дотриманням вимог чинного законодавства України.
Таким чином, відповідач із прийняттям оскаржуваного висновку службової перевірки Головного Управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого Державною міграційною службою України, фактично позбавив позивача громадянства України, що є неприпустимим та суперечить Конституції України.
Суд звертає увагу на те, що окремого рішення про визнання зазначеного паспорту недійсним та таким, що підлягає вилученню, анулюванню та знищенню, відповідачем 03.06.2020 не приймалося, а цією датою директором Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації ДМС України затверджено оскаржуваний позивачем висновок службової перевірки.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з метою належного захисту прав позивача необхідно визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку службової перевірки Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020 року, затвердженого Державною міграційною службою України.
Враховуючи ту обставину, що спірним висновком із метою недопущення факту користування недійсним документом після його затвердження доручено забезпечити внесення відомостей про недійсний паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 до ІП «Заява про видачу паспорта громадянина України» та «ФМ Недійсні документи» Єдиної інформаційно-аналітичної системи УМП ДМС, як наслідок протиправності спірного висновку підлягає також задоволенню вимога позивача щодо зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видалити з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо вимоги позивача про зобов'язання Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області поновити стан чинності паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом усунення наслідків прийнятого рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого Державною міграційною службою України, суд зазначає, що вказана вимога не підлягає задоволенню з огляду на ту обставину, що суд, скасовуючи спірний висновок, фактично поновлює чинність паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 .
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії та прийняті рішення.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 20.01.2012 року «Рисовський проти України» зазначив, що ризик будь-якої помилки державного органу, у тому числі тої, причиною якої є їх власна недбалість, повинен покладатись на саму державу та її органи.
Розглядаючи цю справу, Європейський суд зазначив, що принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Це є «гарантією стабільності суспільних відносин», яка породжує у громадян впевненість у тому, що їх існуюче правове становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, тому саме на державний орган покладається обов'язок виправити свої помилки.
Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).
В рішенні №461133-99 від 24.07.2003 року по справі «Смирнов проти Росії» Суд вказав, що позбавлення громадянина паспорта являє собою втручання в його особисте життя, так як громадяни для реалізації земних благ в повсякденному житті вимушені користуватись паспортом.
З огляду на вказані Європейським судом обставини та з врахуванням того, що громадянам України в повсякденному житті необхідно пред'являти паспорт громадянина України - при оформленні на роботу, при зверненні за медичною допомогою в медичний заклад, банківські установи, при придбанні проїзних квитків на транспорт, при оформленні дітей в дошкільні та шкільні установи, для отримання будь-яких довідок, при оформленні цивільно-правових угод та в інших поширених випадках, суд вважає, що своїм рішенням відповідач допустив втручання в особисте життя позивача.
Суд вважає, що відповідно до вказаних висновків Європейського суду з прав людини - відповідач не мав будь-яких підстав за внутрішнім правом для визнання недійсним паспорту громадянина України позивачки, що також є порушенням з його боку ст.8 Європейської Конвенції з прав людини.
З огляду на наведені обставини, всупереч наведеним нормам та вимогам КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятого рішення про визнання недійсним паспорта громадянина України ОСОБА_1 .
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір у розмірі 1816,00 грн., що підтверджується квитанцією №26 від 06.08.2021 грн.
Суд звертає увагу на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Така правова позиція викладена, зокрема в Довідці про аналіз практики застосування адміністративними судами окремих положень Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір" у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", затвердженій Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України від 05.02.2016 №2.
Суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Отже, вимоги позивача про визнання протиправним та скасування рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого ДМС України, та про зобов'язання відповідача видалити з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України позивача є однією вимогою. При цьому вимога про зобов'язання відповідача поновити стан чинності паспорта громадянина України позивачки шляхом усунення наслідків прийнятого рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого ДМС України, є самостійною позовною вимогою.
Таким чином, позовна заява містить дві позовні вимоги немайнового характеру.
Відтак, оскільки позовні вимоги позивача задоволено частково, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області підлягають понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 908,00 грн. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення у формі висновку Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №138/2020 від 03.06.2020, затвердженого Державною міграційною службою України.
3. Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області видалити з інформаційної системи підсистеми ФМ «Недійсні документи» ЄІАС УМП ДМС України інформацію (відомості) про недійсність паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 16.06.1999 Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетровській області на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 37806243, місцезнаходження: 49000, Дніпроперовська обл., м. Дніпро, вул. В. Липинського, буд. 7) судовий збір у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім грн. 00 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення суду складено 25.07.2022 р.
Суддя Кушнова А.О.