22 липня 2022 року № 320/16922/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Приватного підприємства "Коритищанське" про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи),
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Коритищанське", в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Приватного підприємства "Коритищанське" (код ЄДРПОУ 33111530) за адресою: Київська область, Миронівський р-н, с. Коритище, вул. Чапаєва, 9А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 10.09.2021 №1158.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в ході проведення планової перевірки відповідача було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об'єкта до усунення відповідних порушень.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.12.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач, заперечуючи проти позовних вимог, зазначив, що ним вчиняються дії, спрямовані на усунення порушень, зазначених в акті від 10.09.2021 №1158.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Приватне підприємство "Коритищанське" (ідентифікаційний код: 33111530, місцезнаходження: 08800, Київська область, Миронівський район, м. Миронівка, вул. Радянська, 37, зареєстровано 26.07.2004, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до наказу Головного управління ДСНС України у Київській області від 18.08.2021 "1007 "Про проведення планових перевірок" наказано провести планову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах пожежної та техногенної безпеки, Приватного підприємства "Коритищанське" за адресою об'єкта перевірки: Київська область, Миронівський р-н, с. Коритище, вул. Чапаєва, 9А.
12.08.2021 було видано повідомлення про проведення планового заходу зі здійснення державного нагляду (контролю) № 5603-8843/1, яке 20.08.2021 надіслано ПП "Коритищанське" рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
20.08.2021 було видане посвідчення №6703 на проведення планової перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ПП "Коритищанське" за адресою: Київська область, Миронівський р-н, с. Коритище, вул. Чапаєва, 9А., яке було вручено під підпис головному інженеру ПП "Коритищанське".
У період з 08.09.2021 по10.09.2021 позивачем проведено планову перевірку щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПП "Коритищанське", за результатами якої був складений акт від 10.09.2021 №1158 та було виявлено 9 порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
Судом встановлено, що припис про усунення порушень позивачем не складався і не видавався.
За результатами вказаного акта перевірки, начальником Обухівського РУ ГУ ДСНС України у Київській області О. Головачем складено рапорт на ім'я начальника Головного управління ДСНС України у Київській області Слободяника В.Д. про необхідність звернення до суду із позовом про повне зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Приватного підприємства "Коритищанське" (код ЄДРПОУ 33111530) за адресою: Київська область, Миронівський р-н, с. Коритище, вул. Чапаєва, 9А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 10.09.2021 №1158.
Надаючи правову оцінку відносинам, які склались між сторонами спору, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, яке затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 16.12.2015 №1052, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності.
Пунктом 7 Положення визначено, що ДСНС здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21 січня 2013 року № 33 "Про утворення територіальних органів Державної служби з надзвичайних ситуацій та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України", утворені як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з надзвичайних ситуацій, яким є позивач.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон №877).
Частиною 1 ст.1 Закону №877 встановлено, що державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища; заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону №877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Частиною 2 ст.7 Закону №877 визначено, що на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.
У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення) (ч.3 ст.7 Закону №877).
Відповідно до ч.4 ст.7 Закону №877 посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.
Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.
Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею (ч.5 ст.7 Закону №877).
Відповідно до ч.6 ст.7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
Згідно з ч.7 ст.7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Частиною 8 ст.7 Закону №877 визначено, що припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Згідно із ст.11 Закону №877 суб'єкт господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) зобов'язаний: виконувати вимоги органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства.
Відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012 (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин).
Згідно з ч.1 ст.67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Відповідно до ч.2 ст.68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Частиною 1 ст.70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:
1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;
2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;
3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;
4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;
5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;
6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;
7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;
8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;
9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;
10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання;
11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.
Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України).
Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
03.05.2022 відповідачем подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів, в якому зокрема повідомлено, що 22.02.2022 за результатами проведення позапланової перевірки щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ПП "Коритищанське" було складено акт №66.
З наданих доказів вбачається, що в період з 21.02.2022 по 22.02.2022 позивачем було проведено позапланову перевірку щодо додержання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки ПП "Коритищанське", за результатами якої був складений акт щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки від 22.02.2022 №66 та було виявлено три порушення вимог законодавства у сфері цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки.
Отже, не усунутими відповідачем залишились три пункти порушень, які зазначені в акті перевірки №66 від 22.02.2022, з приводу чого суд зазначає наступне.
Стосовно порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу IV Правил пожежної безпеки в Україні № 1417.
Згідно з пунктом 1.21 глави 1 розділу ІV Правил № 1417 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд".
Згідно з пунктом 3.2 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" (далі - ДСТУ Б В.2.5-38:2008) прямий удар блискавки (ПУБ) - безпосередній контакт каналу блискавки з об'єктом (будівлею або спорудою), що супроводжується протіканням через нього струму блискавки.
Відповідно до пункту 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 захист від ПУБ - зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.
Пунктом 6.1 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 передбачено, що система блискавкозахисту будівель або споруд включає захист від ПУБ - зовнішня блискавкозахисна система (БЗС) і захист від вторинних дій блискавки - внутрішня БЗС. В окремих випадках блискавкозахист може містити тільки зовнішню БЗС або тільки внутрішню БЗС. У загальному випадку частина струмів блискавки протікає по елементах системи внутрішнього блискавкозахисту.
Зовнішня БЗС може бути відокремленою (ізольованою) від споруди (блискавковідводи, що стоять окремо - стрижньові або тросові, а також сусідні споруди, що виконують функції природних блискавковідводів) або встановленою на об'єкті, що захищається, і навіть може бути його частиною.
Захист від ПУБ спеціальних об'єктів, у нормальних технологічних режимах яких можуть знаходитися і утворюватися вибухонебезпечні концентрації газів (парів, пилу, волокна тощо), повинен виконуватися блискавковідводами, що стоять окремо. Віддаленність блискавковідводів, що стоять окремо від об'єкта, що захищається, і підземних металевих комунікацій визначається галузевими нормативними документами.
За наявності на будівлях і спорудах спеціальних об'єктів прямих газовідвідних і дихальних труб для вільного відведення в атмосферу газів, пари і суспензій вибухонебезпечної концентрації в зону захисту блискавковідводів повинен входити простір над обрізом труб, обмежений півкулею радіусом 5 м.
Відповідно до пункту 6.2 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 зовнішня БЗС у загальному випадку складається з блискавкоприймачів, струмовідводів і заземлювачів.
Згідно з пунктом 6.3 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкоприймачі можуть бути спеціально встановленими, у тому числі на об'єкті, або їх функції виконують конструктивні елементи об'єкта, що захищається; в останньому випадку вони називаються природними блискавкоприймачами.
Блискавкоприймачі можуть складатися з довільної комбінації таких елементів: стрижнів, натягнутих дротів (тросів), сітчастих провідників (сіток).
З метою зниження імовірності виникнення небезпечного іскріння струмовідводи необхідно розташовувати таким чином, щоб між точкою ураження і землею:
- струм розтікався декількома паралельними шляхами;
- довжина цих шляхів була обмежена до мінімуму.
Струмовідводи слід розташовувати рівномірно по периметру об'єкта, що захищається. За можливості їх прокладають поблизу кутів будівель (пункт 6.4 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008).
Згідно з пунктом 6.5 розділу 6 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 для захисту від ПУБ слід, як правило, використовувати природні заземлювачі - металеві і залізобетонні конструкції будівель, споруд, зовнішніх установок, опор блискавковідводів, що стоять окремо, тощо, які перебувають у контакті з землею, у тому числі залізобетонні фундаменти в неагресивних, слабоагресивних і середньоагресивних середовищах за умови забезпечення неперервного електричного зв'язку по їх арматурі і приєднання її до закладних деталей за допомогою зварювання.
Відповідно до пункту 8.1 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 такі захисні засоби як зовнішня система блискавкозахисту, екранування, еквіпотенціальні з'єднання провідних частин і пристрої захисту від імпульсної перенапруги визначають зони захисту від дії блискавки. Із зростанням номера зони захисту знижується вплив електромагнітного поля і струму блискавки.
Пунктами 8.2-8.3 розділу 8 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 визначено, що екранування є основним способом зменшення електромагнітних перешкод.
Металева конструкція будівельної споруди використовується або може бути використана як екран. Подібна екранна структура утворюється сталевою арматурою даху, стін, підлоги будівлі, а також металевими деталями даху, фасадів, сталевими каркасами, решітками. Ця екрануюча структура утворює електромагнітний екран з отворами (за рахунок вікон, дверей, вентиляційних отворів, чарунок сітки в арматурі, щілин в металевому фасаді, отворів для ліній електропостачання тощо). Для зменшення впливу електромагнітних полів всі провідні частини об'єкта електрично об'єднуються і з'єднуються з системою блискавкозахисту.
З'єднання металевих елементів необхідні для зменшення різниці потенціалів між ними, всередині об'єкта, що захищається.
З'єднання металевих елементів і систем, що знаходяться всередині простору, що захищається, і перетинають межі зон блискавкозахисту, виконуються на межах зон. Здійснювати з'єднання слід за допомогою спеціальних провідників, або затискачів і, коли це необхідно, з встановленням ПЗІП.
Пунктом 9.2 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 блискавкозахисні пристрої об'єктів, після закінчення будівництва (реконструкції), приймаються в експлуатацію робочою комісією і передаються в експлуатацію замовнику до початку монтажу технологічного устаткування, завезення і завантаження в будівлі і споруди устаткування і цінного майна.
Приймання блискавкозахисних пристроїв на діючих об'єктах здійснюється робочою комісією.
Склад робочої комісії визначається замовником, до складу робочої комісії можуть залучатися представники: особи, відповідальні за електрогосподарство; підрядної організації; органу державного пожежного нагляду.
Робочій комісії пред'являються наступні документи: затверджені проекти пристрою блискавкозахисту; акти на приховані роботи (щодо влаштування і монтажу заземлювачів і струмовідводів недоступних для огляду); акти випробувань пристроїв блискавкозахисту і захисту від вторинних проявів блискавки і занесення високих потенціалів через наземні і підземні металеві комунікації (дані про опір всіх заземлювачів, результати огляду і перевірки робіт щодо монтажу блискавкоприймачів, струмовідводів, заземлювачів, елементів їх кріплення, надійності електричних з'єднань між струмопровідними елементами тощо).
Робоча комісія проводить повну перевірку і огляд виконаних будівельно-монтажних робіт із монтажу блискавкозахисних пристроїв.
Приймання блискавкозахисних пристроїв об'єктів, що будуються, оформлюється актами приймання устаткування для пристроїв блискавкозахисту. Введення блискавкозахисних пристроїв в експлуатацію оформлюється, як правило, актами-допусками відповідних органів державного контролю і нагляду.
Після приймання в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту складаються паспорти блискавкозахисних пристроїв і паспорти заземлювачів пристроїв блискавкозахисту, які зберігаються у відповідального за електрогосподарство.
Акти, затверджені керівником організації, разом з представленими актами на приховані роботи і протоколи вимірювань включаються в паспорт блискавкозахисних пристроїв.
Стосовно порушення відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні № 1417.
Згідно з пунктом 1.2 глави 1 розділу V Правил № 1417 будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 "Системи протипожежного захисту".
Відповідно до пункту 5.5 глави 5 ДБН В.2.5-56:2014 не підлягають обладнанню системами пожежної сигналізації окремо розташовані застраховані одноповерхові наземні об'єкти громадського призначення, площа яких незалежно від їх ступеня вогнестійкості не перевищує 100 кв.м.
Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи керування евакуюванням (в частині системи оповіщення напрямку евакуювання); д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ; и) системи флегматизації; інженерні системи та технологічне обладнання, які не входять до складу СПЗ, але з СПЗ функціонально пов'язані: к) блискавкозахист; л) пожежні ліфти; м) пожежні кран-комплекти; н) протипожежні двері, клапани, ворота та завіси (екрани) тощо.
Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устаткування при сигналі "пожежа" тощо).
Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.
Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з'єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов'язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).
Стосовно порушення відповідачем вимог ДБН В.1.1-7-2016.
Відповідно до пункту 6.2 вказаного стандарту до протипожежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегородки, перекриття.
Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовують протипожежні: двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). Для захисту прорізів також використовують протипожежні тамбур-шлюзи.
Основними видами граничних станів з вогнестійкості протипожежних дверей, воріт, вікон, люків, клапанів, завіс (екранів) є стани за ознаками:
- втрата цілісності Е;
- втрата теплоізолювальної здатності І, крім вікон у протипожежних дверях, воротах із загальною площею скління не більше ніж 0,1 м2.
Додатковими видами граничних станів з вогнестійкості протипожежних дверей, воріт є стани за ознаками:
- здатності до самозапилення (умовна познака С);
- обмеження димопроникності (умовна познака S).
Додатковими видами граничних станів з вогнестійкості протипожежних вікон, завісів (екранів) є стани за ознаками:
- обмеження димопроникності Z;
- перевищення теплового потоку (випромінювання) (умовна познака W).
Додатковим видом граничного стану з вогнестійкості протипожежних люків, клапанів є стан за ознакою:
- обмеження димопроникності S.
Клас вогнестійкості протипожежних дверей, воріт, люків, вікон та завіс (екранів) визначають згідно з ДСТУ EN 13501-2, клас вогнестійкості протипожежних клапанів - згідно з ДСТУ EN 13501-3.
Пунктом 6.4 ДБН визначено, що Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди поділяють за типами відповідно до таблиці 2, а елементи заповнення прорізів у протипожежних перешкодах - відповідно до таблиці 3. Протипожежні тамбур-шлюзи поділяють за типами відповідно до таблиці 4.
У свою чергу, згідно з таблицею 3, заповнення прорізів у протипожежних перешкодах здійснюється протипожежними дверима, воротами, вікнами, люками, клапанами, завісами (екранами) відповідно до типу заповнення прорізів у протипожежних перешкодах та згідно з мінімальним класом вогнестійкості.
У правовому висновку Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.03.2020 по справі № 320/1539/19 зазначено: “Відповідно до пункту 3.1 ДСТУ Б В.2.6-77:2009, двері протипожежні - це конструкція, яка складається з металевої коробки, дверного полотна (полотен), що має дві металеві поверхні, між якими розташовані теплоізолювальні шари матеріалів і ребра жорсткості, дверних приладів, у тому числі пристрою самозачинення, елементів кріплення і призначена для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах із метою запобігання розвитку пожежі до прилеглого приміщення протягом унормованого проміжку часу. Також необхідно зауважити, що вищевказані елементи повинні мати сертифікат відповідності з зазначенням межі вогнестійкості. Беручи до уваги вищевикладене, звичайні металеві двері котрими відокремлено приміщення різного призначення на об'єкті не можуть вважатись протипожежними, тому що не здатні забезпечити необхідну межу вогнестійкості, та стримати подальше розповсюдження вогню у разі пожежі”.
Таким чином, нехтуванння відповідним положенням може призвести до розповсюдження пожежі з найбільш вірогідних місць виникнення (електрощитової).
Отже, позивачем не були усунуті всі порушення, які вказані у розділу “Опис виявлених порушень” акту перевірки.
Аналізуючи вищенаведені норми, суд доходить висновку про те, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров'ю людей внаслідок порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.
Не усунення відповідачем виявлених перевіркою порушень правил протипожежної безпеки несе ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров'ю людей, оскільки впливає:
- на забезпечення безпеки роботи підприємства, безпеки співробітників та обслуговуючого персоналу у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;
- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;
- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;
- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.
При зберіганні таких умов для відвідувачів та працівників Приватного підприємства "Коритищанське" існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров'ю.
Суд наголошує, що захід реагування у вигляді повного зупинення об'єкту до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки є крайнім заходом, обрання якого є доцільним лише у разі, якщо допущені порушення реально створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
Вжиття заходів реагування на порушення тих чи інших правил пожежної безпеки слід оцінювати з урахуванням принципу пропорційності, що передбачає дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямовані такі заходи.
Вказана позиція узгоджується із позицією Верховного Суду, наведеною у постанові від 26.06.2018 (справа №826/589/16).
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Частиною 6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, мають системний та триваючий характер і повністю не усунуті відповідачем.
Судом встановлено, що на час розгляду справи відбувалось усунення порушень, зафіксованих в акті перевірки, що звичайно є важливим кроком для початку необхідних робіт з усунення порушень, проте не свідчить про усунення порушень норм протипожежної безпеки та цивільного захисту на день постановлення судом рішення у справі та продовжує створювати ризик для виникнення надзвичайної ситуації.
Суд зазначає, що згідно з п.26 ч.1 ст.2 Кодексу цивільного захисту, небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров'ю людини.
Отже, законодавець пов'язує настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.
Враховуючи характер порушень, виявлених під час проведення перевірки відповідача, які станом на день постановлення рішення у справі не усунуті, суд дійшов висновку, що вони безумовно пов'язані з ризиком настання реальної загрози життю та здоров'ю людей від пожежі.
Суд також звертає увагу на те, що вказані порушення не є формальними, а стосуються виключно відсутності у відповідача необхідної системи заходів для уникнення виникнення пожежі та швидкого реагування у разі її виникнення.
Як передбачає частина перша статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З огляду на зазначене та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевіривши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
У позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Проте, відповідно до частини другої статті 139 КАС при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівель та споруд Приватного підприємства "Коритищанське" (код ЄДРПОУ 33111530) за адресою: Київська область, Миронівський р-н, с. Коритище, вул. Чапаєва, 9А, шляхом зобов'язання відповідача повністю зупинити експлуатацію вказаного об'єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки від 10.09.2021 №1158.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.