154/85/22
3/154/240/22
21 липня 2022 року Суддя Володимир-Волинського міського суду Волинської області Лутай А.М.,
за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП стосовно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 071253 складеного 20.12.2021 року інспектором СРПП Володимир-Волинського РВП капітаном поліції Тороканець І.П., 20 грудня 2021 року, о 02 год. 44 хв. в с. Заріччя Володимир-Волинського району, по вул. Героїв Майдану, водій ОСОБА_1 , в порушення вимог п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом «CHEVROLET AVEO», реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, зі згоди водія, у встановленому порядку проводився із застосуванням приладу «Драгер».
ОСОБА_1 , в суді свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не визнав та суду пояснив, що він є інвалідом ІІІ групи з дитинства, яка встановлена йому довічно через вроджену ваду - наявність однієї нирки, у зв'язку з чим він не вживає алкоголь взагалі. Відповідно не вживав алкоголь і в день події - 20.12.2021. Про дані обставини він повідомив представників поліції і від запропонованого огляду на стан сп'яніння не відмовився, при цьому пояснивши, що він вживав лікарський препарат корвалмент, а також спрій від горла. З результатом огляду, що становить 0,50% проміле, він не погодився, на що працівник поліції відповів, що усі свої заперечення буде мати можливість доказувати в суді. Вважає, що представниками поліції були порушені процедура і порядок проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, оскільки огляд був проведений без залучення двох свідків. У зв'язку з незгодою з результатами огляду, працівники поліції повинні були направити його у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, що працівниками поліції зроблено не було. Крім того зазначив, що до матеріалів справи долучений DVD-R диск, на якому містяться три окремі відео файли, що, на його думку, свідчить про порушення представником поліції Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, записів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС від 18.12.2018 №1026, в частині безперервної відео фіксації правопорушення. Окрім того, вказані відеозаписи події є отриманими з невідомих джерел, не в установленому порядку і не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, у якому відсутні посилання на факт здійснення відео фіксації правопорушення та на технічні засоби, за допомогою яких здійснювався даний відеозапис. Долучені до матеріалів справи відео файли не містять зйомки з моменту початку виконання патрульною поліцією службових обов'язків, зокрема, зупинки транспортного засобу, достовірної інформації про керування саме ним ( ОСОБА_1 ) транспортним засобом. З урахуванням викладеного вважає, що надана до справи відео фіксація правопорушення є неналежним та недопустимим доказом по справі. Оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів про його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст..130 КУпАП, просив у відповідності до п.1 ст.247 КУпАП закрити провадження у даній справі у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення приходжу до таких висновків.
Як визначено статтею 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення, окрім іншого, підлягає встановленню чи було вчинено адміністративне правопорушення і чи винна дана особа в його вчиненні.
Згідно з вимогами ст.ст.252, 254, 255, 256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення - це офіційний документ, відповідним чином оформлений уповноваженою особою про вчинення діянь, які містять ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого цим кодексом, є найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення. У ньому, крім іншого, зазначаються відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення, прізвища, адреси свідків і потерпілих якщо вони є, пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності та інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Судовий розгляд справи повинен проводитись у межах визначених у протоколі обставин про адміністративне правопорушення, який є фактичним обвинуваченням у вчиненні адміністративного правопорушення.
У відповідності до вимог ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходам впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку встановленому законом, а застосування заходів адміністративного впливу проводиться в межах компетенції того органу, який його застосовує у точній відповідності із законом.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція ч.1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, що сформульована у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14.02.2008 року у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на п.282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey), згідно яких «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом».
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 10 вересня 2013 року (справа № 21-183а13), також аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 25 листопада 2014 року у справі № 21-519а14.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
За нормуванням ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення особою правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення її до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.
Суд не має права самостійно відшуковувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.
Так, на підтвердження викладених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин до протоколу долучені Акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, тест на алкоголь №4715 від 20.12.2021, а також диск з відеозаписом з нагрудних камер поліцейських.
Оцінюючи вказані докази з точки зору їх належності та допустимості, вважаю необхідним зазначити таке.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
У ст. 40 вищевказаного Закону встановлено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень. Технічні прилади та технічні засоби поліція може закріплювати, зокрема на однострої, службових транспортних засобах, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
У п.п. 1 п. 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з п. 5 розділу ІІ Інструкції, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таки чином, якщо із відеозапису з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, вбачається, що він є не безперервним та постійно переривається, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.07.2019 по справі № 216/5226/16-а.
Доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним. На оптичному диску містяться три відео файли, які перериваються і по яких неможливо відновити всі обставини події. Долучені до матеріалів справи відео файли не містять зйомки з моменту початку виконання патрульною поліцією службових обов'язків, зокрема, зупинки транспортного засобу.
Крім того, в протоколі про адмінправопорушення відсутня вказівка про те, яким технічним засобом проводилась відео фіксація, не вказано назву приладу, його серію та номер, а також не вказано на якому носії вона долучена до матеріалів справи (постанова Верховного Суду від 13.02.2020 у справі №524/9716/16-а).
У зв'язку з вищевикладеним вважаю, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис є неналежним та недопустимим доказом.
З приводу результатів огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, які оформлені Актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, необхідно зазначити таке.
Відповідно до ч.ч.2,3,5 ст.266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Як вбачається з відеозапису, долученого до протоколу про адміністративне правопорушення, після проведення працівником поліції огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, останній фактично виявив незгоду з його результатами, заявивши поліцейським про те, що не вживав алкоголь. Працівник поліції на такі заяви ОСОБА_1 відповів, що усі свої заперечення він буде мати можливість доказувати у суді. За таких обставин працівники поліції повинні були виконати вимоги ч.3 ст.266 КУпАП та направити ОСОБА_1 у заклад охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, але цього зроблено не було.
Отже, у зв'язку з порушенням порядку проведення огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, такий огляд є недійсним.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Факт визнання ОСОБА_1 вини у порушенні ПДР, про що він зазначив у протоколі про адміністративне правопорушення, не може бути достатнім доказом такого правопорушення, оскільки, як було зазначено вище, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду у справі № 177/525/17 від 08.07.2020
Підсумовуючи викладене, з урахуванням пояснень ОСОБА_1 , вивчивши та оцінивши матеріали провадження, приходжу до висновку, що будь-яких фактичних даних про те, що він керував транспортним засобом в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, немає. А відтак, у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Отже, оскільки матеріали адміністративної справи не містять належних та допустимих доказів, які б давали можливість поза розумним сумнівом зробити висновок про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, вважаю, що провадження у справі, відповідно до п.1 ст.247 КУпАП, підлягає закриттю за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 130 ч.1, ч.1 ст.247, 251, 266 КУпАП, -
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з відсутністю в його діях складу даного адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена у Волинському апеляційному суді протягом 10 днів з дня винесення постанови.
Суддя А.М.Лутай