25 липня 2022 р. Справа № 215/1934/22
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), ви знання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
21 червня 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із позовною заявою до директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової І.М., в якій просить суд:
- встановити наявність компетенції (повноважень) медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 19.10.2021 року вх. 351 щодо вжиття заходів для видачи рецептів ОНКО хворій ОСОБА_2 на спирт етиловий 70%, камфорний, дитячий крем і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати такі рецепти надати;
- встановити наявність компетенції (повноважень) медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 19.10.2021 року вх. 351 щодо звернення до Криворізької міської ради з проханням вирішувати питання місцевого значення в межах ст. ст. 3, 144 Конституції України по забезпеченню ОНКО хворих при амбулаторному лікуванні рецептами на безоплатні ліки, визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю та зобов'язати таку процедури виконати;
- встановити наявність компетенції (повноважень) медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 19.10.2021 року вх. 351 щодо звернення до Криворізької міської ради з проханням вирішувати питання місцевого значення в межах ст. ст. 3, 22, 46, 140, 144 Конституцією України для вирішення питання щодо надання не тільки електронних а і паперових листів непрацездатності, особам яких не має в електронному реєстрі і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю;
- встановити наявність компетенції (повноважень) медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 19.10.2021 року вх. 351 шляхом надання запрошення з повідомленням про повноваження осіб з приводу розгляду заяви і визнати відмову від такої процедури протиправною бездіяльністю.
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 28.06.2022 року адміністративну справу №215/1934/22 за вказаним позовом передано за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду виходячи із приписів ст. ст. 20, 29 КАС України.
20.07.2022 року справа №215/1294/22 надійшла до канцелярії Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
За відомостями з витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2022 року зазначена вище справа розподілена та передана судді Пруднику С.В.
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з п.п. 1, 2, 7, 9 ст. 4 КАС України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
- адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;
- публічно-правовий спір - спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи;
- суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;
- відповідач - суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема:
1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень;
4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів;
5) за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб'єкту законом;
6) спорах щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму;
7) спорах фізичних чи юридичних осіб із розпорядником публічної інформації щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності у частині доступу до публічної інформації;
8) спорах щодо вилучення або примусового відчуження майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності;
9) спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов'язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб;
10) спорах щодо формування складу державних органів, органів місцевого самоврядування, обрання, призначення, звільнення їх посадових осіб;
11) спорах фізичних чи юридичних осіб щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного замовника у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про оборонні закупівлі", крім спорів, пов'язаних із укладенням державного контракту (договору) про закупівлю з переможцем спрощених торгів із застосуванням електронної системи закупівель та спрощеного відбору без застосування електронної системи закупівель, а також зміною, розірванням і виконанням державних контрактів (договорів) про закупівлю;
12) спорах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів охорони державного кордону у справах про правопорушення, передбачені Законом України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень";
13) спорах щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
14) спорах із суб'єктами владних повноважень з приводу проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства;
15) спорах, що виникають у зв'язку з оголошенням, проведенням та/або визначенням результатів конкурсу з визначення приватного партнера та концесійного конкурсу.
Юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:
1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;
2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;
3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;
4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об'єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.
Адміністративні суди не розглядають позовні вимоги, які є похідними від вимог у приватноправовому спорі і заявлені разом з ними, якщо цей спір підлягає розгляду в порядку іншого, ніж адміністративне, судочинства і знаходиться на розгляді відповідного суду.
Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору.
Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному:
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб'єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Водночас приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єкта владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, що спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією особою майнових прав або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень суб'єкта владних повноважень є способом захисту цивільних прав цієї особи.».
Саме Велика Палата Верховного Суду є судом, уповноваженим вирішувати юрисдикційні спори.
Так, відповідачем у справі є комунальне некомерційне підприємство - лікарня. Предметом спору є фактично не розгляд звернення позивача від 19.10.2021 року вх. 351. Заява (запит) позивача від 19.10.2021 року вх.351, копія якої додана до позовної заяви, стосується безкоштовного надання ліків для очей ОНКО хворої матері позивача безоплатно. Також в даній заяві йдеться мова про зменшення кількості L-тироксину, відмови щодо виписування ліків на лікування інших хвороб, відмови надання рецепту на ГЛЮКОЗОН.
Суд зазначає, що комунальне некомерційне підприємство «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради, яке зареєстровано в установленому порядку як юридична особа, за організаційно-правовою формою є комунальним підприємством, отже, є закладом охорони здоров'я і не здійснює владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а посада виконуючого обов'язки головного лікаря не відноситься до посад публічної служби.
Отже, даний спір не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач не є суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах: стосовно розгляду звернення позивача від від 19.10.2021 року вх. 351; між сторонами не виник саме публічно-правовий спір.
Суд вважає, що відносини, які склалися між сторонами, виникли з приводу розгляду звернення громадян комунальним некомерційним підприємством. У таких відносинах відповідач не реалізує владних управлінських функцій.
Оскільки відповідач в спірних правовідносинах не здійснює владних управлінських функцій, а в основі цього спору правовідносини з приводу звернення громадян, то й спір у цій справі не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Отже, цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а належить розглядати в порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом за правилами підсудності, визначеними статтями 26-30 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У відкритті провадження в адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до медичного директора комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги №1» Криворізької міської ради Бурової Ірини Михайлівни про встановлення наявності компетенції (повноважень), ви знання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії- відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що розгляд такої справи віднесено до компетенції суду загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя С. В. Прудник