22 липня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-1332/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Лисенко М.С.,
за участю:
представника позивача - Кінаш А.Г.
представника відповідача - Мовчан Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Алькон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
01 квітня 2010 року позивач ТОВ "Науково-виробнича фірма "Алькон" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2010 року № 0000072301/0/63 та від 09 квітня 2010 року № 0000072301/1/1070.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на помилковість висновків податкового органу щодо порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з віднесенням до валових витрат сум, сплачених постачальникам (ТОВ "Нефтекор-СК" та ТОВ "Тікко") за угодами придбання товарно-матеріальних цінностей та отримання підрядних робіт, які є нікчемними. Позивач зазначає, що на момент вчинення правочину між ТОВ "НВФ Алькон" та його контрагентами всі сторони були існуючими суб'єктами господарювання (перебували в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) та здійснювали свою діяльність згідно статті 3 ГК України. Позивач вважає, що податковий орган протиправно ставить йому у вину формування валових витрат на підставі документів, виданих ТОВ "Нефтекор СК" та ТОВ "Тікко", які мають ознаки фіктивності. Позивач також вказує, що діючим законодавством не передбачено обов'язку платника податків перевіряти на предмет фіктивності свого контрагента. Разом з тим, ТОВ "НВФ Алькон" зазначає, що отримані ним на виконання договорів з виготовлення металоконструкцій, ремонтних та інших робіт первинні бухгалтерські документи контрагентами - ТОВ "Нефтекор СК" та ТОВ "Тікко" оформлені належним чином та дають всі правові підстави для включення сум за цими договорами до валових витрат ТОВ "НВФ Алькон".
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в матеріалах справи.
Представник відповідача проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні, дії Кременчуцької ОДПІ вважає правомірними, а рішення - такими, що відповідають чинному законодавству внаслідок того, що податковим органом встановлено, порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та віднесено до складу валових витрат суми вартості придбаних послуг та товарів від постачальників ТОВ "Нефтекор-СК" та ТОВ "Тікко" у яких відсутні технічний персонал, основні фонди, виробничі активи, складські приміщення та транспортні засоби за допомогою яких можна надавати будівельні, ремонтні послуги в об'ємах, зазначених в актах виконаних робіт, оформлених ТОВ "НВФ Алькон", а також інші ознаки фіктивності.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "НВФ Алькон" 09 вересня 2005 року зареєстровано як юридичну особу (ідентифікаційний код 33733533) виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради. З 14 вересня 2005 року позивач перебуває на податковому обліку у Кременчуцькій ОДПІ.
З 08 грудня 2009 року по 21 грудня 2009 року Кременчуцькою ОДПІ проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року.
За результатами перевірки 11 січня 2010 року відповідачем складено акт №2/23-209/33733533, в якому зафіксовано порушення позивачем пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що виникло за наслідками виконання нікчемних правочинів, укладених між ТОВ "НВФ Алькон" та його контрагентами ТОВ "Нефтекор-СК" та ТОВ "Тікко", в результаті чого занижено податок на прибуток приватних підприємств в періоді, що перевірявся на загальну суму 1348170,00 грн., у тому числі: за ІІІ квартал 2008 року - 668470,00 грн., за VІ квартал 2008 року - 647847,00 грн., за І квартал 2009 року - 31853,0 грн.
На підставі вищевказаного акта перевірки 19 січня 2010 року податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000072301/0/63 яким позивачу донараховано податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 2693155,00 грн. в тому числі за основним платежем 1348170,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1344985,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним податковим-повідомленням рішенням ТОВ "НВФ Алькон" оскаржило його в адміністративному порядку. За наслідками апеляційного розгляду скарга позивача залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення - без змін та прийняте нове податкове повідомлення-рішення №0000072301/1/1070.
Позивач, не погоджуючись із позицією відповідача щодо донарахування йому податкових зобов'язань із податку на прибуток підприємств, звернувся до суду з вимогою скасувати податкові повідомлення-рішення від 19 січня 2010 року № 0000072301/0/63 та від 09 квітня 2010 року № 0000072301/1/1070.
Згідно із частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції від 19 січня 2010 року № 0000072301/0/63 та від 09 квітня 2010 року № 0000072301/1/1070, суд виходить з наступного.
Судом встановлено, що 17 січня 2008 року позивачем укладено договір підряду № 17/01/08-25 з ТОВ "Нефтекор-СК", відповідно до якого Підрядник (ТОВ "Нефтекор-СК") зобов'язується власними або залученими силами і засобами виготовити металоконструкції та виконати інші роботи на об'єктах Замовника (ТОВ "НВФ Алькон"), а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги.
Пунктом 1.2 Договору передбачено, що роботи вважаються виконаними Підрядником з моменту підписання Замовником Акту виконаних робіт, а пунктом 3.1 Договору передбачено, що обсяг і характер робіт визначається проектно-кошторисною документацією.
На виконання договору підряду було видано податкові накладні, видаткові накладні, сторонами договору підписано акти прийому виконаних підрядних робіт, до яких додано локальні кошториси, довідки про вартість виконаних робіт, довідки щодо договірних цін на виготовлення металоконструкцій, довідки відносно загальновиробничих витрат по видам робіт.
Таким чином, умови вказаного договору виконані сторонами належним чином, що підтверджується первинними документами бухгалтерського та податкового обліку (копії яких наявні в матеріалах справи).
Судом також встановлено, що у вересні-жовтні 2008 року між позивачем та ТОВ "Тікко" укладені договори підряду, а саме: № Т/08/09-15 від 08.09.2008 року, за яким ТОВ «Тікко»(Підрядник) зобов'язувався власними і залученими силами і засобами за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Алькон»(Замовник) виконати роботи з виготовлення металоконструкцій на об'єкті Замовника: відділення ферментації заводу по виробництву біоетанола м. Золотоноші.
Пунктом 1.4. Договору було передбачено, що роботи вважаються виконаними Підрядником з моменту підписання Замовником Акту виконаних робіт, а п. 3.1. Договору -що обсяг і характер робіт визначається проектно-кошторисною документацією.
Додатковими угодами до договору підряду № 1 від 16.09.2008 року, № 2 від 17.09.2008 року, № 3 від 17.09.2008 року та № 4 від 17.09.2008 року була збільшена загальна вартість робіт з виготовлення металоконструкцій.
Також між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тікко»був укладений договір підряду № Т/09/09-17 від 09.09.2008 року, за яким ТОВ «Тікко»(Підрядник) зобов'язувався власними і залученими силами і засобами за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Алькон»(Замовник) виконати роботи з виготовлення індивідуальних листових конструкцій на об'єкті Замовника: відділення ферментації заводу по виробництву біоетанола м. Золотоноші.
Пунктом 1.2. Договору було передбачено, що роботи вважаються виконаними Підрядником з моменту підписання Замовником Акту виконаних робіт, а п. 1.3. -що роботи виконуються із матеріалу Замовника. Згідно п. 3.1. характер робіт визначається проектно-кошторисною документацією.
Крім того, між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тікко»був укладений договір підряду № Т/07/10-15 від 07.10.2008 року, за яким ТОВ «Тікко»(Підрядник) зобов'язувався власними і залученими силами і засобами за дорученням Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Алькон»(Замовник) виконати ремонтні та інші роботи, які не підлягають ліцензуванню на об'єкті Замовника: частина матеріального складу, проїзд Галузевий, 32.
Згідно п. 1.4., 1.5. Договору роботи вважаються виконаними Підрядником з моменту підписання Замовником Акту виконаних робіт, роботи виконуються з матеріалів Підрядника. Обсяг і характер робіт визначається проектно-кошторисною документацією.
На виконання вказаних договорів підряду було видано податкові накладні, видаткові накладні, сторонами договорів підписано акти прийому виконаних підрядних робіт, до яких додано локальні кошториси, довідки про вартість виконаних підрядних робіт, рахунки-фактур.
Вказані договори виконані сторонами у повному обсязі, що підтверджується наявними в матеріалах справи та належним чином оформленими документами первинної бухгалтерської та податкової звітності.
Таким чином, судом встановлено, що фактичне виконання договорів підряду між позивачем та ТОВ «Тікко», ТОВ "Нефтекор-СК" підтверджено первинними документами, типові форми яких визначені наказом Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 року № 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»(акти прийому виконаних підрядних робіт, довідки про вартість виконаних підрядних робіт), іншими первинними документами (зокрема, видатковими накладними).
Крім того, на виконання договорів підряду позивачем здійснено оплату відповідно банківських виписок, що підтверджується актом перевірки.
Також, дійсність та реальність перевезення товарно-матеріальних цінностей при виконанні правочинів між ТОВ "НВФ "Алькон" та ТОВ "Нефтекор-СК", ТОВ "Тікко" підтверджується рішенням № 17/59 від 17.06.2010 року господарського суду Полтавської області, яким ТОВ "НВФ "Алькон" в позові до ФОП ОСОБА_4 про визнання нікчемними (недійсними) договорів на послуги з перевезення вантажів відмовлено в повному обсязі.
Крім того, судом встановлено, що 20.11.2007 року між ТОВ "КоронАгро" (замовник) та ТОВ "НВФ Алькон" (підрядчик) був укладений договір підряду №3А/11-07 . Пунктами 1, 2 договору встановлено, що ТОВ "НВФ Алькон" зобов'язується своїми силами або з залученням інших субпідрядників виконати роботи по проектуванню, виготовленню та монтажу металоконструкцій на об'єкті замовника: Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Червонопрапорна, 20. Замовник ТОВ "КоронАгро" в свою чергу зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи.
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "КоронАгро" є останньою ланкою у спірному ланцюгу господарських відносин, тобто придбані роботи у контрагентів позивач в подальшому використовував для виконання договору підряду з ТОВ "КоронАгро".
Разом з тим, відсутність протизаконних дій у кінцевого вигодонабувача, який був замовником будівельних послуг у ТОВ "НВФ Алькон", підтверджується постановою Соснівського районного суду м. Черкас від 01 жовтня 2009 року про скасування постанови слідчого ОВС СВ ПМ ДПА в Черкаській області від 11 вересня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно генерального директора ТОВ "КоронАгро" Ландарь І.О. за фактом замаху на розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 5 ст. 191 КК України та Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 25 листопада 2009 року, якою Постанову Соснівського районного суду м. Черкасах від 1 жовтня 2009 року залишено без змін. Постанова і ухвала набрали законної сили.
Як вбачається з матеріалів справи, суми, сплачені за вказаними договорами позивачем віднесені до складу валових витрат. Такі дії ТОВ НВФ "Алькон" Кременчуцькою ОДПІ розцінені як неправомірні, з мотивів нікчемності правочинів, укладених між згаданими суб'єктами господарювання, та як наслідок відповідачем визнано неправомірним віднесення позивачем до складу валових витрат суми 1348170,00 грн. за період з 01 липня 2008 року по 30 червня 2009 року.
Відповідно до пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.
До таких обмежень, згідно підпункту 5.3.1 вищевказаного Закону, віднесено включення до валових витрат на потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності та згідно підпункту 5.3.9 - витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, кріп тих, що зазначені в цьому Законі.
Правила ведення податкового обліку визначаються статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", при цьому вказана стаття не містить будь-яких вимог до наявності документів, що підтверджують праве на віднесення певних витрат до складу валових витрат.
Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Вимоги до первинних документів встановлені статтею 9 цього ж Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарських операцій.
В судовому засіданні представником відповідача не заперечувався факт відповідності, наданих до перевірки первинних документів вимогам статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", отже розрахункові та платіжні документи за операціями, проведеними позивачем з ТОВ "Нефтекор-СК" та ТОВ "Тікко" за період, що перевірявся, належно оформлені та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Доводи відповідача про нікчемність договорів позивача з ТОВ "Нефтекор-СК" та ТОВ "Тікко" відхиляються судом з наступних підстав.
Відповідно до частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Реальність господарських операцій позивача з ТОВ "Нефтекор-СК" та ТОВ "Тікко" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, копії яких наявні у справі та були досліджені судом під час розгляду справи.
Відповідачем не доведено, що договори позивача із вказаними контрагентами були спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, не надано доказів про наявність умислу сторін, тобто, що вони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного правочину і суперечність його мети інтересам держави та суспільства, прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків.
Посилання відповідача на те, що ТОВ "Нефтекор-СК" та ТОВ "Тікко" не мають найманих працівників, не відображають відомості щодо основних засобів в декларації з податку на прибуток та того, що зазначені підприємства мають ознаки фіктивності не є підтвердженням нікчемності укладених з позивачем угод, оскільки вказаними підприємствами могли використовуватися залучені трудові ресурси.
Незнаходження ТОВ "Тікко" за юридичною адресою, про що зазначено в акті перевірки, також не має наслідком, згідно вимог чинного законодавства, нікчемності укладених угод та не свідчить про те, що угоди не мали реального характеру.
Крім того, статтею 204 ЦК України презюмується правомірність правочинну, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно вимог статті 213 ЦК України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами), а на вимогу однієї або обох сторін - судом.
З вищенаведеного вбачається, що податкові органи позбавлені компетенції тлумачити правочини (договори), а доказів визнання вищезазначених договорів нечинними в судовому порядку відповідачем суду не надано.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає необґрунтованим висновок перевірки про заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за період, що перевірявся в сумі 1348170,00 грн.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Вимогами частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень покладено на податковий орган.
Відповідач не довів суду правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.
Матеріали справи у їх сукупності свідчать про протиправність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень від 19 січня 2010 року № 0000072301/0/63 та від 09 квітня 2010 року № 0000072301/1/1070.
Згідно частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Алькон" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 19 січня 2010 року № 0000072301/0/63 - скасувати.
Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області від 09 квітня 2010 року № 0000072301/1/1070 - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "Алькон" витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України -з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2010 року.
Суддя А.О. Чеснокова