№ 207/727/22
№ 2-о/207/36/22
21 липня 2022 року Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Подобєд О.К.
при секретарі Пильовій І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінмет» про встановлення факту припинення трудових відносин,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту припинення трудових відносин.
Ухвалою суду від 21.02.2022 року було відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.
В судове засідання сторони не з'явились.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступних висновків.
Так, 21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства (далі -КУзПБ), пунктами 2, 4 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого визначено, що з дня введення його в дію Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон про банкрутство) втрачає чинність і подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство.
Судом встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 14.12.2020 року по справі №904/6596/20 було прийнято до розгляду заяву АТ КБ «Приватбанк» про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінмет» (код ЄДРПОУ 32228523) і на час розгляду цієї справи ліквідаційна процедура триває.
Частиною 1 статті 19 ЦПК України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Відповідно до ч.1, абзацу 1 ч.2 ст. 7 КУзПБ, спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до висновку до якого дійшла колегія суддів ВП/ВС у своїй постанові від 15.01.2020 прийнятій за результатами розгляду справи, законодавець захищає не лише права банкрута, а й права інших осіб, які мають вимоги до банкрута. Захист таких осіб полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.
Отже, законодавець вкотре підкреслив, що розгляд усіх майнових спорів, стороною в яких є боржник у справі про банкрутство, повинен відбуватися саме і лише господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи.
Аналогічний висновок викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 607/6254/15-ц, від 18.02.2020 року у справі № 918/335/17, постановах Верховного Суду від 30.01.2020 року у справі № 921/557/15-г/10, від 06.02.2020 року у справі № 910/1116/18, від 12.01.2021 року у справі № 334/5073/19.
У постановах від 15.05.2019 року у справі № 289/2217/17, від 12.06.2019 року у справі № 289/233/18, від 19.06.2019 року у справах № 289/718/18 та № 289/2210/17, Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що визначення юрисдикційності усіх майнових спорів господарському суду, який порушив справу про банкрутство, має на меті як усунення правової невизначеності, так і захист прав кредитора, який може за умови своєчасного звернення реалізувати свої права й отримати задоволення своїх вимог.
Крім того, як зазначено в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.06.2019р. за №15/143-6 з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника. Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута. Наведений вище принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.
Тобто, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника особливістю вирішення таких спорів є концентрація всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Такий правовий висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14.
Таким чином, розгляд усіх спорів, стороною в яких є боржник, з дня введення в дію вказаного Кодексу має відбуватися господарським судом у межах справи про банкрутство, яку такий суд розглядає.
До того ж, вирішуючи питання про необхідність розгляду спору, стороною якого є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, суди мають виходити не тільки з того, чи підлягають такі вимоги вартісній оцінці з урахуванням положень статті 163 ГПК України, а також надати оцінку змісту заявлених вимог та порушеного права або інтересу, на захист якого такий позов подано.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 15 червня 2021 року у справі №916/585/18(916/1051/20) (провадження № 12-14гс21) звернув увагу на те, що положеннями частин першої, другої статті 131 КУзПБ передбачено, що майно боржника, що підлягає реалізації у процедурі погашення боргів боржника, складає ліквідаційну масу.
До складу ліквідаційної маси включається все майно боржника, що перебуває у його власності, а також те, що буде отримано боржником у власність після визнання його банкрутом і до завершення процедури погашення боргів боржника, крім майна, визначеного частинами шостою та сьомою цієї статті та статтею 132 цього Кодексу.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що якщо наслідком задоволення вимоги, заявленої у справі, стороною якої є особа, щодо якої відкрито провадження у справі про банкрутство, може бути зміна розміру або складу ліквідаційної маси боржника, таку справу слід розглядати у межах справи про банкрутство на підставі статті 7 КУзПБ.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що заявлені заявником у цій справі вимоги мають розглядатися у межах справи про банкрутство ТОВ «Промінмет» відповідно до статті 7 КУзПБ, що узгоджується з викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 15 червня 2021 року у справі № 916/585/18 (916/1051/20) (провадження № 12-14гс21) правовими висновками.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З метою уникнення перешкоджання позивачу у доступі до правосуддя та задля захисту його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, вказану справу слід передати до Господарського суду Дніпропетровської області, на розгляді якого перебуває справа № 904/6596/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Промінмет» (постанова Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19).
Керуючись ст.ст. 31, 260, 261 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Промінмет» про встановлення факту припинення трудових відносин - передати на розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області, для розгляду у межах справи про банкрутство № 904/6596/20.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Подобєд О.К.