02 червня 2022 року
м. Київ
Справа № 917/1384/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Банаська О. О. - головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г.,
за участю секретаря судового засідання Солоненко А. В.
учасники справи не з'явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс"
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021
у складі колегії суддів: Ільїна О. В. - головуючого, Склярук О. І., Хачатрян В. С.
у справі за заявою ОСОБА_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Вступ
1. Конкурсний кредитор у судовій процедурі реструктуризації боргів боржника - фізичної особи щодо якої здійснюється провадження у справі про її неплатоспроможність в порядку визначеному Книгою IV Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) звернувся до суду із заявою про визнання та включення до реєстру вимог кредиторів грошових вимог до боржника в сумі 1 941 341,37 грн обґрунтованих заборгованістю за кредитним договором, які суд першої інстанції визнав у заявленому розмірі.
2. Апеляційний господарський суд не погодився з висновками суду першої інстанції щодо визнання грошових вимог до боржника у заявленому конкурсним кредитором розмірі, з огляду на що ухвалу місцевого господарського суду скасував та прийняв нове рішення, яким грошові вимоги кредитора задовольнив частково в сумі 146 440,00 грн та визнав правомірним й обґрунтованим розрахунок боргу наданий боржником, проведений, з-поміж іншого, з урахуванням пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та відмовив в решті заявлених вимог з підстав непідтвердження розрахунку кредитора первинними бухгалтерськими документами та помилками в проведеному розрахунку.
3. Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, розглядаючи касаційну скаргу кредитора, має вирішити такі питання:
1) чи підлягають застосуванню при розгляді заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника щодо якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в порядку визначеному Книгою IV КУзПБ, приписи пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ?
2) чи може підтверджуватися розрахунком заборгованості за кредитним договором (за відсутності первинних бухгалтерських документів на підтвердження заборгованості боржника та обставин щодо руху коштів), наявність в кредитора грошових вимог до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в розмірі визначеному ним в заяві?
4. Верховний Суд вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції щодо застосування у цій справі положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ та передчасними висновки судів попередніх інстанцій зроблені за результатом розгляду заяви кредитора про визнання грошових вимог до боржника, виходячи з такого.
Короткий зміст і підстави наведених у заяві вимог та заперечень щодо заяви
5. Господарським судом Полтавської області здійснюється провадження у справі № 917/1384/20 за заявою ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник) про неплатоспроможність.
6. 20.01.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява від 20.01.2021 вх. № 81/21 Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Форінт" (далі - ТзОВ "ФК "Форінт"), правонаступником якого згідно ухвали суду від 07.12.2021 у цій справі наразі є Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" (далі - ТзОВ "Цикл Фінанс"), з грошовими вимогами до ОСОБА_1 , в якій заявник просить визнати та включити до реєстру вимог кредиторів його грошові вимоги до боржника в сумі, які за курсом 28,0524 грн за 1 дол. США, встановленим НБУ станом на 18.01.2021 складають 1 941 341,37 грн, з яких:
- 1 936 801,37 грн заборгованість за кредитним договором від 26.05.2008 № 1601/0508/71-082, у тому числі: 1 209 767,32 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту), 727 034,05 грн заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами.
- 4 540,00 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника.
7. Заява ТзОВ "ФК "Форінт" мотивована наявністю у нього права вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло на підставі договорів про відступлення права вимоги за укладеним боржником з Відкритим акціонерним товариством "Сведбанк" (далі - ВАТ "Сведбанк") кредитним договором, для забезпечення виконання зобов'язань за яким між цими ж сторонами укладено договір іпотеки.
8. Нормативно-правовим обґрунтуванням поданої заяви ТзОВ "ФК "Форінт" визначено приписи статті 2, частини першої статті 45, частини шостої статті 119, статті 122 КУзПБ.
9. ОСОБА_1 та керуючий реструктуризацією Терещенко О. В. вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" визнали частково, в розмірі 146 440,00 грн з яких: 44 745,00 грн заборгованість за кредитом, 97 155,00 грн заборгованість по сплаті процентів за користування кредитом, 4 540,00 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. В іншій частині вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" просили відхилити. Зокрема, як зазначає ОСОБА_1 наданий ТзОВ "ФК "Форінт" розрахунок заборгованості за договором кредиту: не відповідає вимогам законодавства щодо оформлення бухгалтерських документів для юридичних осіб, банківських та фінансових установ; є недійсним, так як підписаний не уповноваженою особою; в ньому відсутні відомості про дату внесення платежу, дату зарахування коштів, наявність кореспондентського рахунку про проведення зарахування сплачених коштів, не розкривається система проведених нарахувань заборгованості. До того ж вимоги кредитора по сумам заборгованості щодо боржника носять різне невідповідне нарахування, зокрема, заборгованість розрахована без урахування пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, тому не може включатися до грошових вимог кредиторів в повному обсязі. Окрім того, як стверджує боржник за вимогами ТзОВ "ФК "Форінт" в частині сум заборгованості за кредитом та за відсотками спливла позовна давність визначена статтею 257 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Фактичні обставини справи, установлені судами попередніх інстанцій
10. ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність на підставі статті 113 КУзПБ.
11. Ухвалою від 17.12.2020 Господарський суд Полтавської області відкрив провадження у справі № 917/1384/20 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 ; ввів процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією призначив арбітражного керуючого Терещенка О. В.
12. 23.12.2020 на офіційному вебсайті Вищого господарського суду України оприлюднене повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 .
13. 20.01.2021 до суду надійшла заява ТзОВ "ФК "Форінт" про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1 941 341,37 грн, яка є предметом цього судового розгляду.
14. Із досліджених матеріалів заяви ТзОВ "ФК "Форінт" суди попередніх інстанцій встановили таке.
15. 26.05.2008 між ВАТ "Сведбанк" (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 1601/0508/71-082 (далі - кредитний договір) відповідно до якого банк надає позичальнику кредит у сумі 56 700,00 дол. США для здійснення розрахунків по договору купівлі-продажу з метою придбання квартири під номером АДРЕСА_1 (далі - квартира), зі сплатою 11,9 % річних, строком до 26.05.2038.
16. У відповідності до умов кредитного договору банк здійснив видачу кредиту позичальнику однією сумою - 56 700,00 дол. США шляхом перерахування кредитних коштів в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника в банку, а позичальник прийняв відповідну суму, тим самим кредитор повністю виконав свої зобов'язання за кредитним договором.
17. Згідно із пунктом 1.1 та розділу 3 кредитного договору, в строки, передбачені цим договором позичальник зобов'язаний повертати кредитору одержаний кредит та сплачувати нараховані проценти, передбачені договором.
18. Пунктами 3.1, 3.3 кредитного договору сторонами погоджено, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця, шляхом здійснення безготівкових платежів або готівкою в касу кредитора. Проценти за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця в період з 01 по 10 число включно, за попередній календарний місяць, шляхом здійснення безготівкових платежів або готівкою в касу кредитора.
19. Для забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором ВАТ "Сведбанк" (іпотекодержатель) укладено з ОСОБА_1 (іпотекодавець) іпотечний договір від 26.05.2008 б/н (далі - договір іпотеки), відповідно до якого в забезпечення виконання умов кредитного договору ОСОБА_1 передала в іпотеку банку належну їй на праві власності квартиру.
20. Відповідно до пункту 1 договору іпотеки ним забезпечується належне виконання іпотекодавцем вимог іпотекодержателя, що випливають (та/або випливатимуть) з кредитного договору, укладеного між іпотекодавцем та іпотекодержателем, а також всіх додаткових угод, що будуть укладені до нього, в тому числі щодо суми зобов'язань, строків їх виконання, розміру процентів та інших умов, у тому числі щодо: повернення іпотекодавцем іпотекодержателю кредиту у сумі 56 700,00 дол. СЩА в строк до 26.05.2038; сплати іпотекодавцем процентів за користування кредитом у порядку та строки, визначені кредитним договором; виконання іпотекодавцем інших зобов'язань, передбачених кредитним договором в повному обсязі, на умовах і в строки визначені в цьому договорі (у т.ч. при заміні строків виконання зобов'язань), а також іпотекою забезпечується відшкодування іпотекодавцем будь-яких витрат та збитків іпотекодержателя, пов'язаних з належним виконанням іпотекодавцем умов кредитного договору та/або цього договору (у т.ч. сплати пені, штрафів, відшкодування збитків) та витрат іпотекодержателя, пов'язаних зі зверненням стягнення на предмет іпотеки за цим договором, у т.ч. витрат на утримання і збереження такого предмета іпотеки.
21. 25.02.2012 на підставі договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 право вимоги за кредитним договором перейшло до Публічного акціонерного товариств "Дельта Банк" (далі - ПАТ "Дельта Банк").
22. Крім того, згідно договору купівлі-продажу прав вимоги від 25.05.2012 до ПАТ "Дельта Банк" перейшло право вимоги за договором іпотеки.
23. 17.06.2020 відбувся електронний аукціон з реалізації кредитного портфелю ПАТ "Дельта Банк" - права вимоги та майнових прав за кредитними договорами, які укладались з фізичними особами для придбання та/або під заставу іпотеки, автотранспорту, або карткові без застави/карткові та овердрафти, під заставу іншого забезпечення в кількості 267 угод, в тому числі права вимоги за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .
24. Відповідно до протоколу електронних торгів від 17.06.2020 № UA-EA-2020-05-26-000017-b переможцем торгів визначено ТзОВ "ФК "Форінт".
25. 16.07.2020 ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "ФК "Форінт" за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 17.06.2020 № UA-EA-2020-05-26-000017-b, уклали нотаріально посвідчений договір № 2289/к про відступлення прав вимоги (далі - договір від 17.06.2020 № 2289/к).
26. За договором від 16.07.2020 № 2289/к ПАТ "Дельта Банк" відступив на користь ТзОВ "ФК "Форінт" права вимоги за кредитним договором, укладеним боржником з ВАТ "Сведбанк".
27. Крім того, ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "ФК "Форінт" 16.07.2020 уклали та підписали договір відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, згідно якого ПАТ "Дельта Банк" відступило ТзОВ "ФК "Форінт", з-поміж іншого, право вимоги за договором іпотеки укладеним між ВАТ "Сведбанк" та ОСОБА_1 .
28. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Черленюх Л. В. та зареєстрованим в реєстрі за № 839, права за договорами іпотеки вважаються переданими (відступленими) ПАТ "Дельта Банк" на користь ТзОВ "ФК "Форінт" з моменту підписання договору. З моменту відступлення прав за договорами застави ТзОВ "ФК "Форінт" змінює ПАТ "Дельта Банк" у правовідносинах, які склалися між ними та іпотекодавцями за договорами іпотеки.
29. Суди попередніх інстанцій встановили, що згідно наведеного договору іпотеки вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" до ОСОБА_1 є забезпечені майном боржника, а саме належною їй квартирою на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 26.05.2008 приватним нотаріусом Полтавського міського нотаріального округу Огир Л. А., зареєстрованого в реєстрі за № 2656.
Щодо заміни кредитора ТзОВ "ФК "Форінт" на ТзОВ "Цикл Фінанс"
30. 06.07.2021 до Господарського суду Полтавської області надійшла заява ТзОВ "Цикл Фінанс" (від 06.07.2021 вхід. № 7375) про залучення його правонаступником кредитора ТзОВ "ФК "Форінт" у справі № 917/1384/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
31. Заява ТзОВ "Цикл Фінанс" обґрунтована відступленням Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Позика" на його користь права вимоги до боржника за кредитним та іпотечним договором, яке воно набуло на підставі договорів про відступлення права вимоги від 15.03.2021 № 152 та від 22.04.2021 б/н, укладених між ним та ТзОВ "ФК "Форінт".
32. Ухвалою від 07.12.2021 Господарський суд Полтавської області задовольнив заяву ТзОВ "Цикл Фінанс" про його залучення правонаступником кредитора ТзОВ "ФК "Форінт" у справі № 917/1384/20. Здійснив заміну кредитора ТзОВ "ФК "Форінт" у справі № 917/1384/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на ТзОВ "Цикл Фінанс". Зобов'язав керуючого реалізацією врахувати відповідну заміну кредитора в реєстрі вимог кредиторів.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
33. 11.03.2021 Господарський суд Полтавської області постановив ухвалу у справі № 917/1384/20, якою, зокрема, визнав ТзОВ "ФК "Форінт" кредитором у справі № 917/1384/20 про неплатоспроможність ОСОБА_1 з грошовими вимогами до боржника в розмірі 1 936 801,37 грн та 4 540,00 грн витрат зі сплати судового збору, сплаченого при зверненні з грошовими вимогами до боржника.
34. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" є документально підтвердженими та визнаються боржником, який заперечує лише щодо проведеного кредитором розрахунку таких вимог. Водночас розрахунок заборгованості наданий кредитором, відповідає дійсності, в той час як розрахунок заборгованості наданий боржником суперечить умовам кредитного договору та не підтверджений матеріалами справи, оскільки боржник надаючи розрахунок всі суми оплат по кредитному договору відносить до сплати тіла кредиту, тоді як згідно пункту 3.5 кредитного договору, в першу чергу погашаються відсотки за користування кредитом. Крім того, згідно платіжних доручень, наданих боржником, окрім сплати тіла кредиту, ним здійснювалося погашення відсотків по кредиту. Період та порядок нарахування боржником відсотків у сумі 971 55,00 грн з 09.06.20008 по 09.07.2010 необґрунтований та суперечить умовам кредитного договору.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
35. Східний апеляційний господарський суд постановою від 24.05.2021 ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі № 917/1384/20 скасував у частині визнання грошових вимог ТзОВ "ФК "Форінт" до ОСОБА_1 в сумі 1 941 341,37 грн. Прийняв у цій частині нове рішення, яким частково визнав грошові вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" у розмірі 146 440,00 грн, у тому числі: 44 745,00 грн заборгованість за кредитом, 97 155,00 грн заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитними коштами та 4 540,00 грн судовий збір за подання заяви з грошовими вимогами до боржника. В іншій частині ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі № 917/1384/20 залишив без змін.
36. Апеляційний господарський суд зазначив, що наданий кредитором розрахунок заявлених вимог не відповідає діючому законодавству з оформлення бухгалтерських документів для юридичних осіб, банківських та фінансових установ. До того ж, розрахунок датований станом на 16.07.2020, тоді як 16.07.2020 між ПАТ "Дельта Банк" та ТзОВ "ФК "Форінт" були укладені нотаріально посвідчені договори про відступлення прав вимоги № 2289/К та купівлі-продажу майнових прав № 2289/К/1. Зокрема, продаж пулу активів ПАТ "Дельта Банк" відбувся 17.06.2020 з проведенням 24.06.2020 ТзОВ "ФК "Форінт" оплати за нього, що підтверджується платіжним дорученням № 31 на суму 12 476 784,83 грн. Тому, ніяких нарахувань, тим паче видачі довідок та розрахунків неуповноваженими особами ПАТ "Дельта Банк" після 17.06.2020 не могло бути, що вказує на недійсність наданого розрахунку.
37. Крім того, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що розрахунок не підтверджений первинними документами бухгалтерського обліку. Зокрема, в розрахунку заявлених вимог не вказано жодного документу про підтвердження проведення нарахувань заборгованості боржника. Водночас, за період з 26.05.2008 (з моменту отримання кредиту за договором) по 01.05.2012 відомості про нарахування заборгованості зовсім відсутні. При цьому право вимоги за кредитним договором перейшло до ПАТ "Дельта Банк" 25.05.2012, а в розрахунку зазначені нарахування з 01.05.2012 по 31.05.2012 в повному обсязі.
38. Також апеляційний господарський суд зауважив, що кредитор у розрахунку власноруч визначив курсову різницю та провів нарахування суми боргу боржника нічим не підтверджену та на що у останнього відсутнє законодавче право; внесені боржником кошти для погашення заборгованості по кредиту (в тому числі основної заборгованості, нарахованих відсотків, простроченої заборгованості) зараховано банком у погашення не в дату внесення коштів або не в повному обсязі, в результаті чого утворювався залишок нерозподілених коштів; в графах розрахунку відсутні відомості про дати внесення платежу, зарахування коштів, наявність кореспондентського рахунку про проведення зарахувань сплачених коштів, не розкривається система проведених нарахувань заборгованості. До того ж, із наданого кредитором розрахунку вбачається сплив позовної давності по сумам заборгованості за кредитом та за відсотками.
39. Окрім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу, що кредитор подав до суду заяву з грошовими вимогами до боржника на суму 1 941 341,37 грн долучивши до неї розрахунок офіційного курсу гривні щодо іноземних валют станом на 18.01.2021, тоді як 16.02.2021 кредитор надав пояснення та розрахунок заборгованості за договором кредиту на суму 1 872 357,32 грн.
40. Водночас, апеляційний господарський суд визнав правомірним та обґрунтованим розрахунок наявної заборгованості перед кредитором поданий боржником, який, з-поміж іншого врахувавши положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначив наявну в нього суму боргу перед кредитором як різницю з суми наданого кредиту та суми сплачених коштів, а саме: 56 700,00 - 55 041,80 = 1 700,00 дол. США згідно кредитного договору та наданого ним графіку погашення кредиту. При цьому, 1 700,00 дол. США (1 700,2 х 26,30 = 44 745,00 грн) - сума недоплати кредиту.
Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог
41. 04.02.2022 ТзОВ "Цикл Фінанс" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021, в якій просить оскаржене судове рішення апеляційного господарського суду скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі № 917/1384/20.
Рух касаційної скарги
42. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 917/1384/20 визначено колегію суддів у складі: Банаська О. О. - головуючого, Жукова С. В., Пєскова В. Г., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 04.02.2022.
43. У період з 15.02.2022 до 25.02.2022 суддя Банасько О. О. перебував на лікарняному.
44. Разом з тим, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
45. Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 14.03.2022 № 133/2022 частково змінено статтю 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб, у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України.
46. Відповідно до наказу Голови Верховного Суду від 02.03.2022 № 29/0/8-22 "Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану" з 02.03.2022 встановлено особливий режим роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану та запроваджено організаційні заходи, згідно яких тимчасово зупинено розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судового процесу до усунення обставин, які в умовах воєнної агресії проти України зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів, суддів і працівників апарату Верховного Суду; встановлено, що судді Верховного Суду здійснюють свої повноваження дистанційно.
47. Наказом Голови Верховного Суду від 29.03.2022 № 33/0/8-22 "Про припинення здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно" припинено здійснення суддями Верховного Суду своїх повноважень дистанційно.
48. 12.04.2022 Верховний Суд постановив ухвалу, якою задовольнив заяву ТзОВ "Цикл Фінанс" та поновив йому пропущений строк на подання касаційної скарги; відкрив касаційне провадження у справі № 917/1384/20 за касаційною скаргою ТзОВ "Цикл Фінанс"; призначив розгляд скарги на 02.06.2022; надав учасникам справи строк для подання відзиву на касаційну скаргу до 10.05.2022.
49. У судове засідання 02.06.2022 учасники справи не з'явилися.
50. Водночас, 05.05.2022 від ОСОБА_1 та 31.05.2022 від керуючого реалізацією Терещенка О. В. на адресу Верховного Суду надійшли клопотання про проведення розгляду справи за касаційною скаргою ТзОВ "Цикл Фінанс" за їх відсутності.
51. Будь-яких заяв, клопотань від інших учасників справи щодо неможливості ними забезпечити участь в судовому засіданні та реалізувати свої процесуальні права станом на час розгляду скарги до суду касаційної інстанції не надходило.
52. Суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК України).
53. Участь представників учасників справи в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 12.04.2022 обов'язковою не визнавалась про що безпосередньо доводилось до відома учасників справи у пункті 7 резолютивної частини ухвали суду. До того ж у пункті 9 резолютивної частини ухвали учасників справи було повідомлено про можливість участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, у тому числі поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та про можливість подати процесуальні документи (заяви, клопотання, скарги, відзиви тощо).
54. З урахуванням наведеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності учасників справи.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
(ТзОВ "Цикл Фінанс")
55. ТзОВ "Цикл Фінанс" в обґрунтування доводів касаційної скарги посилається на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права зазначаючи, зокрема таке:
- апеляційний господарський суд необґрунтовано відхилив поданий ТзОВ "Цикл Фінанс" розрахунок заборгованості боржника за кредитним договором;
- суд апеляційної інстанції не дослідив наданий скаржником розрахунок заборгованості у взаємозв'язку з виписками банківського рахунку боржника;
- висновок апеляційного господарського суду про те, що ПАТ "Дельта Банк" після 17.06.2020 не міг провести розрахунок заборгованості від 16.07.2020 не відповідає вимогам закону, оскільки суд не врахував, що ТзОВ "ФК "Форінт" набуло прав кредитора щодо боржника 16.07.2020 з урахуванням чого у ПАТ "Дельта Банк" було право на здійснення розрахунку перед відступленням права вимоги новому кредитору;
- апеляційний господарський суд дійшов помилкового висновку щодо невідповідності розміру заборгованості за кредитом у розрахунку та в заяві про визнання грошових вимог до боржника, оскільки відповідний розрахунок здійснювався з урахуванням приписів частини другої статті 45 КУзПБ;
- суд апеляційної інстанції не врахував відсутність підстав для перерахування щомісячних платежів за кредитним договором у гривню, оскільки погашення кредиту та нарахування відсотків здійснюється в іноземній валюті.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
Доводи Гурин Л. О.
56. ОСОБА_1 у поданому до суду відзиві на касаційну скаргу просить постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін, а скаргу ТзОВ "Цикл Фінанс" - без задоволення, зазначаючи, що на момент звернення зі скаргою скаржник не є стороною справи; доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів, наданої судом апеляційної інстанції в оскарженій постанові.
Доводи керуючого реалізацією боржника Терещенка О. В.
57. Керуючий реалізацією Терещенко О. В. у наданому до суду відзиві на касаційну скаргу вважає доводи касаційної скарги необґрунтованими та просить суд залишити оскаржену постанову апеляційного господарського суду без змін, зазначаючи, зокрема, що при ухваленні судом апеляційної інстанції постанови не порушено норми матеріального та процесуального права; скаржник не вказує норму, яку порушив апеляційний господарський суд; скаржник не надав первинні банківські документи, які підтверджують заявлену ним суму заборгованості боржника.
Доводи інших учасників
58. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Оцінка аргументів учасників справи й висновків судів попередніх інстанцій
59. Вирішуючи наведене в пункті 3 цієї постанови питання, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, беручи до уваги приписи статті 300 ГПК України, виходить з такого.
Щодо застосування при розгляді заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника стосовно якого відкрито провадження у справі про неплатоспроможність в порядку визначеному Книгою IV КУзПБ приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ
60. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство), а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
61. Згідно із частиною шостою статті 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.
62. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
63. Особливості відновлення платоспроможності боржника - фізичної особи-підприємця визначено Книгою четвертою КУзПБ.
64. За частиною другою статті 6 КУзПБ відповідно до цього Кодексу щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника.
65. Частиною першою статті 115 КУзПБ визначено, що провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи або фізичної особи - підприємця може бути відкрито лише за заявою боржника.
66. Для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність в порядку визначеному Книгою четвертою КУзПБ боржник відповідно до частини першої статті 115 КУзПБ має звернутися до господарського суду із відповідною заявою, навівши в ній одну (або більше однієї) із підстав відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи визначених частиною другою статті 115 КУзПБ, перелік яких не є вичерпним.
67. Згідно приписів частини третьої статті 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених частиною другою статті 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам статті 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених частиною четвертою статті 119 КУзПБ.
68. В ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд зазначає про: 1) відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника; 2) введення процедури реструктуризації боргів боржника; 3) введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; 4) призначення керуючого реструктуризацією; 5) вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів; 6) строк подання арбітражним керуючим до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати 30 днів з дня проведення підготовчого засідання суду; 7) проведення арбітражним керуючим виявлення, складання опису майна боржника (проведення інвентаризації) та визначення його вартості; 8) строк підготовки та подання до господарського суду плану реструктуризації боргів боржника, який не може перевищувати трьох місяців з дня проведення підготовчого засідання суду (пункти 1 - 8 частини п'ятої статті 119 КУзПБ).
69. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника настають правові наслідки відкриття провадження у справі (щодо умов та порядку пред'явлення кредиторами вимог до боржника, арешту майна боржника та інших обмежень боржника, припинення нарахування штрафів та інших санкцій, здійснення корпоративних та реалізації майнових прав, строку виконання грошових зобов'язань боржника, відчуження та розпорядження майном боржника), перелік яких визначено частиною першою статті 120 КУзПБ.
70. За частиною другою статті 122 КУзПБ попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зазначаються, зокрема, дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
71. Регулювання процедури реструктуризації боргів боржника - фізичної особи (фізичної особи - підприємця) наведено в розділі ІІІ "Реструктуризація боргів боржника" Книги четвертої "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ (статті 124 - 129 Кодексу).
72. Стаття 124 цього Кодексу встановлює загальні вимоги до плану реструктуризації боргів боржника, серед яких є вимоги до умов, що мають бути зазначені у цьому плані (частина друга), а частиною четвертою цієї статті КУзПБ також визначені загальні вимоги до виконання плану реструктуризації боргів боржника.
73. Отже, Книгою четвертою КУзПБ урегульовано умови й порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав виникнення, складу заборгованості, суб'єктного та кількісного складу кредиторів тощо.
74. Такий порядок, з-поміж іншого, передбачає: звернення боржника до суду заявою з дотриманням вимог визначених статтями 115, 116 КУзПБ, відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, з моменту якого настають правові наслідки встановлені частиною першою статті 120 КУзПБ, призначення та проведення попереднього засідання у справі, визначення строку підготовки та подання до суду плану реструктуризації, розроблення плану реструктуризації, обговорення його умов, схвалення його кредиторами, погодження боржником та затвердження плану реструктуризації судом з попереднім призначенням судового засідання для розгляду заяви про його затвердження на якому заслуховується думка кожного присутнього кредитора, який має заперечення щодо плану реструктуризації боргів.
75. Водночас у пункті 5 КУзПБ розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ законодавець визначив особливості реструктуризації заборгованості фізичних осіб за кредитом в іноземній валюті забезпеченим іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
76. Згідно із абзацом першим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
77. Текстуальне тлумачення абзацу першого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ свідчить, що диспозиція цієї норми передбачає здійснення провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб за наведеними особливостями у разі наявності одночасної сукупності таких юридичних фактів:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
78. Абзацом другим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначено, що у разі якщо єдиним кредитором у процедурі неплатоспроможності фізичної особи є забезпечений кредитор, а боржник володіє на праві власності одним об'єктом нерухомості (квартирою, житловим будинком), що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника і перебуває в іпотеці забезпеченого кредитора, такий боржник має право подати заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність відповідно до статті 116 цього Кодексу, але без визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу, до якої додається проект плану реструктуризації, що відповідає умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
79. Тобто додатковою кваліфікуючою передумовою застосування абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є володіння боржником на праві власності лише одним об'єктом нерухомості. Однак умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника (фізичної особи) з урахуванням особливостей визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ є незмінними - одночасна наявність сукупності юридичних фактів передбачених абзацом першим цього пункту.
80. Для реструктуризації заборгованості фізичної особи за кредитом в іноземній валюті з урахуванням визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ заява боржника про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, окрім закріплених до неї вимог статтею 116 КУзПБ (за винятком визначення особи арбітражного керуючого та без надання доказів авансування винагороди керуючому реструктуризацією, передбачених пунктом 12 частини третьої статті 116 цього Кодексу) та план реструктуризації мають відповідати умовам реструктуризації визначеним цим пунктом.
81. Абзацом четвертим пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ закріплено спрощену процедуру розгляду судом у підготовчому засіданні плану реструктуризації боржника, яка передбачає розгляд плану реструктуризації без застосування особливостей порядку і процедури розгляду визначеної статтею 126 цього Кодексу (зокрема, відсутня необхідність проведення зборів кредиторів на яких розглядається погоджений боржником план реструктуризації боргів, немає обговорення плану реструктуризації, його схвалення тощо) та урахування процесуальної позиції щодо нього забезпеченого кредитора, але лише за умови відповідності заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи та плану реструктуризації умовам реструктуризації, визначеним цим пунктом.
82. Негативним процесуальним наслідком невідповідності поданої заяви боржника (фізичної особи) про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність умовам реструктуризації визначеним пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ за абзацом четвертим цього пункту є відмова у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
83. Отже, звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність з урахуванням положень визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначає умовою їх застосування дотримання характерних саме лише для такої процедури вимог закріплених в наведеному пункті для її запровадження щодо боржника (див. висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.05.2022 у справі № 923/984/21).
84. Тобто розгляд справи про неплатоспроможність фізичної особи з урахуванням положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ у порівнянні з розглядом в порядку визначеному Книгою четвертою КУзПБ має відмінності щодо:
- умов відкриття провадження у справі (розгляд з урахуванням пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ передбачає, окрім загальних умов визначених статями 115, 116 КУзПБ для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи, необхідність наявності кваліфікуючих ознак передбачених цим пунктом);
- розгляду справи та плану реструктуризації (пункт 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не передбачає проведення попереднього засідання у справі, визначення строку підготовки та подання до суду плану реструктуризації (за пунктом 5 подається одночасно із заявою про відкриття), розроблення плану реструктуризації, схвалення його кредиторами, погодження боржником, заслуховування судом думки кредиторів, які мають заперечення щодо плану реструктуризації);
- процесуальних рішень за наслідком відкриття провадження у справі та строків розгляду справи (у разі відкриття провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ одночасно затверджується план реструктуризації, тоді як розгляд справи в порядку визначеному Книгою четвертою КУзПБ передбачає відкриття провадження із введення процедури реструктуризації боргів боржника та визначенням строку розроблення плану реструктуризації, розгляд його зборами кредиторів, схвалення кредиторами, погодження боржником, подання до суду) тощо.
85. За наведеного, положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ застосовуються при розгляді заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника - фізичної особи лише у разі звернення боржника із заявою та відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням приписів цієї норми.
86. Цілком очевидно, що суд не вправі змінювати наведені боржником в заяві про його неплатоспроможність нормативну(і) підставу(и) для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність (стаття 113 КУзПБ або пункт 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ), право на визначення якої(их) за приписами частини другої статті 115 КУзПБ належить виключно лише боржнику.
87. Межі судового контролю за цих умов обмежуються дослідженням судом змісту заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та долученого до неї проєкту плану реструктуризації боржника на предмет їх відповідності вимогам та умовам, встановленим статтею 113 КУзПБ або пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ відповідно.
88. Таким чином у випадку відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в загальному порядку, визначеному Книгою IV КУзПБ, під час розгляду судом грошових вимог кредитора до боржника приписи пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не застосовуються.
Щодо суті касаційної скарги та можливості підтвердження розрахунком заборгованості за кредитним договором (за відсутності первинних бухгалтерських документів на підтвердження заборгованості боржника та обставин щодо руху коштів) наявності в кредитора грошових вимог до боржника у справі про банкрутство (неплатоспроможність) в розмірі визначеному ним в заяві
89. Предметом судового розгляду у справі є заява ТзОВ "ФК "Форінт", правонаступником якого наразі є ТзОВ "Цикл Фінанс", про визнання грошових вимог до боржника, обґрунтована наявністю у нього права вимоги до боржника за укладеним останнім кредитним та іпотечним договорами.
90. Зміст доводів касаційної скарги ТзОВ "Цикл Фінанс" зводиться до незгоди скаржника з висновками суду апеляційної інстанції щодо відхилення заявлених ним грошових вимог до боржника з підстав, зокрема, невідповідності поданого розрахунку діючому законодавству з оформлення бухгалтерських документів, необґрунтованості розрахунку заборгованості, проведення його з помилками, невідповідності в розрахунку розміру заборгованості за кредитом із тим, що зазначений у заяві про визнання грошових вимог до боржника.
91. Відповідно до статті 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
92. З моменту відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника пред'явлення кредиторами вимог до боржника та задоволення таких вимог може відбуватися лише в межах провадження у справі про неплатоспроможність та у порядку, передбаченому цим Кодексом (пункт 1 частини першої статті 120 КУзПБ).
93. За частиною першою статті 122 КУзПБ подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
94. Системне тлумачення статті 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 КУзПБ свідчить, що подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд судом здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
95. Частиною першою статті 45 КУзПБ визначено, що конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
96. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів (частина шоста статті 45 КУзПБ).
97. Відповідно до частини першої статті 47 КУзПБ у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
98. Суд наголошує, що розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
99. Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (аналогічний висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).
100. Під час розгляду заявлених грошових вимог, суд користується правами та повноваженнями наданими йому процесуальним законом. Суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18).
101. Наведені висновки щодо застосування норм Закону про банкрутство не втратили своєї актуальності з введенням в дію з 21.10.2019 Кодексу України з питань банкрутства, відповідно до пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" якого з дня введення його в дію подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки чинний Кодекс (статті 45 - 47) містить аналогічне правове регулювання порядку звернення кредиторів із заявами із вимогами до боржника у справі про банкрутство та порядку розгляду цих заяв судом (аналогічної позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 27.10.2020 у справі № 917/814/16).
102. Утім суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та залишили поза увагою.
103. Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
104. Суд акцентує, що обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів.
105. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язками, відносинами і залежностями. Таке з'ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
106. У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.
107. З'ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.
108. Частинами першою, другою, четвертою статті 269 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
109. Суд зауважує, що чітке обґрунтування та аналіз є базовими вимогами до судових рішень та важливим аспектом права на справедливий суд.
110. Гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є компетенцією виключно національних судів першої та апеляційної інстанцій. Проте зважаючи на прецедентну практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
111. У справі, що розглядається вимоги заяви ТзОВ "ФК "Форінт" обґрунтовані наявністю у нього права вимоги до ОСОБА_1 , яке виникло на підставі договорів про відступлення права вимоги за укладеним ОСОБА_1 з ВАТ "Сведбанк" кредитним договором та договором іпотеки.
112. Суд першої інстанції за результатом розгляду заявлених кредиторських вимог ТзОВ "ФК "Форінт" дійшов висновку, що вони є документально підтвердженими, а наданий кредитором розрахунок заборгованості відповідає дійсності, тоді як апеляційний господарський суд, зокрема, дійшов висновку, що долучений ТзОВ "ФК "Форінт" розрахунок не відповідає діючому законодавству з оформлення первинних бухгалтерських документів, не підтверджений первинними документами бухгалтерського обліку, не відображає відомостей про дати внесення платежу, зарахування коштів, з урахуванням чого визнав правомірним та обґрунтованим розрахунок наявної заборгованості перед кредитором поданий боржником, який, з-поміж іншого здійснено із врахуванням положень пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
113. Проте суд вважає наведені висновки судів попередніх інстанцій передчасними, зробленими без належного з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення питання наявності/відсутності підстав для визнання заявлених ТзОВ "ФК "Форінт" грошових вимог до боржника .
(І) Щодо підтвердження первинними документами заборгованості боржника та обставин руху коштів відображених у розрахунках боргу
114. Суд звертає увагу, що розглядаючи кредиторські вимоги суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази, перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності) та з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див. висновок, викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).
115. Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19).
116. Тобто саме первинними документами або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору щодо заборгованості боржника перед кредитором підтверджується заборгованість суб'єкта господарювання, її розмір і саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов'язання боржника та для визнання грошових вимог цього кредитора (див. постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.09.2021 № 910/866/20).
117. Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.
118. Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (далі - Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88).
119. Підпунктом 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 визначено, що первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.
120. Відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (в редакції, чинній на момент ухвалення оскаржених судових рішень) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
121. Зазначений перелік обов'язкових реквізитів кореспондується із пунктом 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 за яким первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
122. Системний аналіз приписів статей 1, 9 Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" та положень пунктів 2.1, 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 свідчить, що за своєю правовою природою первинні документи є документами, які посвідчують виконання зобов'язань (констатують, фіксують) певні факти господарської діяльності у правовідносинах між сторонами) та мають юридичне значення для встановлення обставин такого виконання (див. постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 23.09.2021 № 910/866/20).
123. Верховний Суд звертає увагу, що визначаючи розмір заборгованості боржника, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду (подібний висновок щодо обов'язку суду під час перевірки розрахунку заявлених позовних вимог викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі N 917/1739/17).
124. Однак суд першої інстанції в межах наявних в нього повноважень, передбачених статтями 86, 237 ГПК України, незважаючи на заперечення боржника щодо невідповідності розрахунку заборгованості за договором кредиту вимогам законодавства стосовно оформлення бухгалтерських документів, не надав оцінку наявності/відсутності підтвердження первинними документами заборгованості боржника та обставин щодо руху коштів між сторонами за кредитним договором, відображених в розрахунках заборгованості ОСОБА_1 долучених як ТзОВ "ФК "Форінт" так і безпосередньо самим боржником.
125. Аналогічно наведена обставина залишена без належної оцінки апеляційним господарським судом, який хоча і встановив, що розрахунок заборгованості наданий кредитором не підтверджений первинними документами бухгалтерських нарахувань, водночас визнав за відсутності первинних документів правомірним та обґрунтованим долучений боржником розрахунок заборгованості перед ТзОВ "ФК "Форінт", тим самим дійшовши взаємосуперечливого висновку за результатом розгляду таких вимог (за встановленої ним відсутності первинних документів як зі сторони кредитора так і боржника визнав кредиторські вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" в розмірі визначеному саме боржником).
126. Суд звертає увагу, що розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо.
127. Водночас за пунктом 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75 виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
128. Отже, виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору (висновок, викладений у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021 у справі № 209/3046/20 від 01.12.2021 у справі № 752/14554/15-ц, від 16.02.2022 у справі № 201/8309/18).
129. Суд звертає увагу, що разі надання заявником разом з заявою в строк визначений статтею 45 КУзПБ доказів, які в своїй сукупності свідчать про виникнення у боржника перед ним грошового зобов'язання, останній під час розгляду таких вимог не позбавлений можливості подання до суду пояснень, уточнень, документів, які за своїм наслідком та змістом не змінюють суті заявлених вимог, не впливають на результати їх розгляду, а фактично конкретизують (усувають неточності розуміння та сприйняття) заявлені вимоги, спростовують аргументи учасників справи щодо цих вимог. Наведене у такому випадку не є підставою для застосування до поданої кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника приписів абзаців другого, третього частини четвертої статті 45 КУзПБ (див. висновок, викладений у пунктах 115-116 постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.03.2021 у справі № 913/479/18).
130. Утім наведеного суди попередніх інстанцій не врахували та залишили поза увагою.
131. Окрім того, без належної уваги суду першої інстанції залишені аргументи боржника викладені в запереченнях та доповненнях до заперечень щодо спливу за вимогами ТзОВ "ФК "Форінт" в частині сум заборгованості за кредитом та за відсотками позовної давності визначеної статтею 257 ЦК України.
(ІІ) Щодо дійсності вимоги на підставі якої виникли грошові вимоги
132. Із встановлених обставин справи вбачається, що вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" ґрунтуються на виникненні у нього за наслідком відступлення за договорами (ВАТ "Сведбанк" на користь ПАТ "Дельта Банк" з послідуючим відступленням ПАТ "Дельта Банк" на користь ТзОВ "ФК "Форінт") права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором укладеним нею з ВАТ "Сведбанк".
133. Згідно з частиною першою статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
134. Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав. Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (частини друга, третя статті 656 ЦК України).
135. Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
136. Тлумачення наведених норм свідчить, що права вимоги (майнові права) можуть бути відступлені (продані) лише за існуючим зобов'язанням; первісний кредитор може відступити (продати) тільки ті права вимоги (майнові права), які дійсно існують та йому належать; відступлення (продаж) прав вимоги (майнових прав) здійснюється виключно в межах того обсягу прав, який має в такому зобов'язанні кредитор.
137. Тобто відступлення права вимоги може здійснюватися тільки відносно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав. Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору (висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 05.07.2017 у справі № 752/8842/14-ц, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 909/1411/13, від 13.10.2021 у справі № 910/11177/20).
138. Суд звертає увагу, що визнанню судом та включенню до реєстру вимог кредиторів у справі про банкрутство (неплатоспроможність) підлягають лише дійсні вимоги кредитора, які відповідають чинному законодавству.
139. Верховний Суд неодноразово зазначав, що належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлені та підписані договори про відступлення права вимоги, реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, за умови, що він містить дані за кредитним договором, а також докази на підтвердження оплати за договором (див. постанови Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 753/20537/18, від 21.07.2021 у справі № 334/6972/17, постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20).
140. Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
141. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
142. Однак суди попередніх інстанцій не надали оцінки дійсності вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" до ОСОБА_1 за кредитним договором, наявність якої є підставою заявлених ТзОВ "ФК "Форінт" грошових вимог до боржника, не з'ясували чи набуло ТзОВ "ФК "Форінт" права вимоги до боржника в тому обсязі про який він зазначає в заяві про визнання грошових вимог.
(ІІІ) Щодо застосування під час розгляду заяви ТзОВ "ФК "Форінт" приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ
143. Із встановлених обставин справи вбачається, що заперечуючи щодо проведеного ТзОВ "ФК "Форінт" розрахунку заборгованості ОСОБА_1 надала до суду власний розрахунок заборгованості перед кредитором, проведений, з-поміж іншого, з урахуванням пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ, який суд апеляційної інстанції визнав правомірним та обґрунтованим застосувавши під час розгляду заявлених кредиторських вимог ТзОВ "ФК "Форінт" положення наведеної норми КУзПБ.
144. Однак як суд першої інстанції, який взагалі залишив наведену обставину поза увагою, так і апеляційний господарський суд, не надали оцінку наявності підстав для застосування у цій справі під час розгляду кредиторських вимог ТзОВ "ФК "Форінт" приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ з огляду на звернення ОСОБА_1 із заявою та відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність на підставі статті 113 КУзПБ.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
145. Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
146. Частиною першою статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.
147. До повноважень Верховного Суду згідно приписів статті 300 ГПК України не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об'єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.
148. ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов'язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").
149. Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії"). Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів").
150. Відповідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
151. Разом з тим, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин ухвалені у справі оскаржені судові рішення не можна вважати обґрунтованими.
152. Не з'ясувавши відповідних обставин та не дослідивши пов'язані з ними докази, суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, а саме статей 13, 86, 269 частини п'ятої статті 236 ГПК України, щодо повного та всебічного дослідження обставин, доказів та аргументів сторін, що мають значення для правильного розгляду грошових вимог ТзОВ "ФК Форінт", правонаступником якого наразі є ТзОВ "Цикл Фінанс".
153. Ураховуючи наведене, касаційна скарга ТзОВ "Цикл Фінанс" підлягає задоволенню судом частково.
154. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
155. Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 310 ГПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
156. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 310 ГПК України).
157. За таких обставин відсутність у Верховного Суду процесуальної можливості з'ясувати дійсні обставини справи перешкоджає прийняттю рішення по суті справи, а тому враховуючи допущені порушення норм процесуального права, прийняті у справі рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
158. Під час нового розгляду справи, суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, що мають значення для справи, зокрема, надати оцінку заявленим вимогам ТзОВ "ФК "Форінт", правонаступником якого наразі є ТзОВ "Цикл Фінанс" та доказам наданим в підтвердження таких вимог, наявним у них невідповідностям та запереченням щодо цих вимог боржника та керуючого реалізацією Терещенко О. В., в тому числі оцінку:
1) підтвердження первинними документами дійсного розміру заборгованості боржника та обставин щодо руху коштів між сторонами за кредитним договором;
2) наявності підстав для застосування позовної давності до заявлених кредиторських вимог;
3) дійсності вимоги ТзОВ "ФК "Форінт" до ОСОБА_1 за кредитним договором, набуття ТзОВ "ФК "Форінт" права вимоги до боржника в тому обсязі про який він зазначає в заяві про визнання грошових вимог до боржника;
4) правомірності застосування під час розгляду заяви ТзОВ "ФК "Форінт" приписів пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ.
159. В залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством розглянути заяву ТзОВ "ФК "Форінт" про визнання грошових вимог до боржника у розмірі 1 941 341,37 грн.
160. Принагідно Верховний Суд із урахуванням змісту вказівок у цій справі вважає за необхідне також звернути увагу суду під час нового розгляду справи на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 916/4644/15 щодо застосування позовної давності у справі про банкрутство при розгляді заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника.
Щодо судових витрат
161. Частиною чотирнадцятою статті 129 ГПК України передбачено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
162. Оскільки в цьому випадку справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції, розподіл судових витрат Верховним Судом не здійснюється.
Висновки щодо застосування норм права
163. Аналіз приписів Книги четвертої КУзПБ приводить до висновку, що ними урегульовано умови й порядок здійснення провадження у справі про неплатоспроможність боржників (фізичних осіб) та реструктуризації заборгованості без розмежування її природи, підстав виникнення, складу заборгованості, суб'єктного та кількісного складу кредиторів тощо.
164. Звернення боржника до суду із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність з урахуванням положень визначених пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ визначає умовою їх застосування дотримання характерних саме лише для такої процедури вимог закріплених в наведеному пункті для її запровадження щодо боржника, а саме наявність:
(І) одночасної сукупності таких юридичних фактів, що закріплені в абзаці першому пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ:
1) заборгованість фізичної особи виникла до дня введення в дію цього Кодексу; 2) ця заборгованість фізичної особи виникла за кредитом в іноземній валюті;
3) такий кредит забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку;
4) предмет іпотеки (квартира або житловий будинок) є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
(ІІ) додаткової кваліфікуючої передумови для застосування абзацу другого пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ:
1) володіння боржником на праві власності лише одним об'єктом нерухомості.
165. Положення пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ застосовуються при розгляді заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника - фізичної особи лише у разі звернення боржника із заявою та відкриття судом провадження у справі про неплатоспроможність з урахуванням приписів цієї норми.
166. Суд не вправі змінювати наведені боржником в заяві про його неплатоспроможність нормативну(і) підставу(и) для відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність (стаття 113 КУзПБ або пункт 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ), право на визначення якої(их) за приписами частини другої статті 115 КУзПБ належить виключно лише боржнику.
167. Межі судового контролю за цих умов обмежуються дослідженням судом змісту заяви фізичної особи про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність та долученого до неї проєкту плану реструктуризації боржника на предмет їх відповідності вимогам та умовам, встановленим статтею 113 КУзПБ або пунктом 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ відповідно.
168. У випадку відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи в загальному порядку, визначеному Книгою IV КУзПБ, під час розгляду судом грошових вимог кредитора до боржника приписи пункту 5 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ не застосовуються.
169. Системне тлумачення статті 113, пункту 1 частини першої статті 120, частини першої статті 122 КУзПБ свідчить, що подання кредиторами грошових вимог до боржника - фізичної особи та їх розгляд судом здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
170. Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу норм статей 45-47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання.
171. Суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений кредитором розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю або частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок, що є процесуальним обов'язком суду.
172. Розрахунок заборгованості складений в односторонньому порядку сам по собі не є первинним документом в розумінні статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", адже не відповідає вимогам встановленим наведеною нормою для первинних документів. Тому за відсутності первинних документів не може вважатися доказом, який підтверджує суму видачі банком кредиту позичальнику, суми траншів кредиту, дату коли саме та яка сума кредитних коштів була повернута позичальником банку за відображеним у ньому періодом і як наслідок загальну суму боргу тощо.
На підставі викладеного та керуючись статтями 286, 300, 301, 308, 310, 314, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс" задовольнити частково.
2. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 та ухвалу Господарського суду Полтавської області від 11.03.2021 у справі № 917/1384/20 скасувати повністю.
3. Справу № 917/1384/20 направити на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Банасько
Судді С. В. Жуков
В. Г. Пєсков