29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"11" липня 2022 р. Справа № 924/1083/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В., при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу
за позовом фізичної особи-підприємця Дригайла Володимира Миколайовича
до фізичної особи-підприємця Слюсарчук Наталії Володимирівни
про зобов'язання виконати умови договору
за участю представників:
позивача: Дригайло В.М.; Прохорова М.В.;
відповідача: Навроцький Д.М.
У судовому засіданні 11.07.2022р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця Дригайла Володимира Миколайовича до фізичної особи-підприємця Слюсарчук Наталії Володимирівни, у якій позивач, посилаючись на невиконання належним чином відповідачем умов укладеного між сторонами у справі договору поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р., просить суд зобов'язати відповідача виконати свої зобов'язання (за укладеним між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договором поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р.) в частині вчинення дій щодо прийняття, відповідно до умов означеного договору, товару (комплекту обладнання для виробництва коктейльних трубочок з рослинної сировини: ванна для замочування в розчині з касетами - 6 шт., стіл сортувальний - 1 шт., шафа для сушки з використанням теплового насосу - 1 шт.) відповідно до умов специфікації №1 від 09.09.2019р. до укладеного між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договору поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р.
Відповідач проти позову заперечує, вказуючи, зокрема, на те, що позивачем жодним належним доказом не доведено факту існування товару, його готовність та можливість до передання. Вказано, що позивач здійснив неналежне повідомлення відповідача про прийняття товару (саме повідомлення не містило у собі інформації про дату та час отримання товару) та здійснив таке повідомлення з порушенням строків визначених у специфікації, що свідчить про порушення умов договору позивачем. Факти неявки, ухилення чи відмови від отримання товару саме відповідачем, як вказав його представник, позивачем зафіксовано не було. Натомість в матеріалах справи наявні протилежні докази, які вказують на той факт, що непередання товару відбувалося саме з вини позивача та його прострочення.
З урахуванням наведеного, позивачем у справі факти неналежного виконання саме відповідачем свого обов'язку отримати товар є недоведеними належними та допустимими доказами, у зв'язку з чим у задоволенні позовної заяви має бути відмовлено, вважає відповідач.
Розглянувши матеріали справи, судом встановлено та враховується наступне.
09.09.2019р. між позивачем, постачальником, та відповідачем (покупцем) було укладено договір поставки 09/09-01, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується передати у власність товар, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату(п. 1.1. договору).
Найменування, одиниця виміру і загальна кількість товару, що підлягає поставці, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), умови та строки поставки визначається сторонами в специфікації до договору, яка є додатком та невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 3.1. договору терміни передачі покупцеві товару погоджуються та визначаються сторонами у специфікації, що становлять невід'ємну частину цього договору.
Підставою передачі товару постачальником покупцеві є здійснення сторонами розрахунків по цьому договору у відповідності до розділу 5 договору та порядку, зазначеному у специфікаціях (п. 3.3. договору).
Розділом 4 договору передбачено умови поставки, а саме: умови, строки поставки товару вказуються у специфікаціях, що є невід'ємними частинами цього договору; постачальник зобов'язаний повідомити покупця про поставку товару та надати покупцеві видаткову накладну, поставка товару вважається здійсненою постачальником в момент передачі товару покупцю, що підтверджується підписанням акту прийому-передачі товару та видаткової накладної; умови доставки товару визначаються в специфікації.
Розділом 6 договору передбачено порядок розрахунків за договором, а саме: розрахунки здійснюються в безготівковій формі у відповідності до специфікації; оплата товару здійснюється шляхом переказу покупцем грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, що визначений у цьому договорі у порядку і у відповідності до умов, визначених у специфікації; покупець зобов'язаний здійснити оплату вартості товару шляхом переказу грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 робочих днів від дати підписання договору, якщо інше не визначено сторонами в специфікації; датою оплати товару покупцем вважається дата надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.
Як передбачено п.п.10.1., 10.2. договору, договір діє протягом року з моменту підписання, а щодо взаєморозрахунків сторін - до повного виконання зобов'язань по проведенню взаєморозрахунків.
Відповідно до п. 11.9. договору, сторони дійшли згоди про те, що в процесі виконання цього договору сторони можуть обмінюватися інформацією та документами за допомогою факсового, телефонного, телеграфного, поштового зв'язку, кур'єрської доставки, а також електронної пошти. Факсові копії документів матимуть юридичну силу до моменту обміну їх оригіналами.
09.09.2019р. було укладено специфікацію №1 до договору поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р., в якій погоджено що поставка товару (комплекту обладнання для виробництва коктейльних трубочок з рослинної сировини: ванна для замочування в розчині з касетами - 6 шт., стіл сортувальний - 1 шт., шафа для сушки з використанням теплового насосу - 1 шт.) здійснюється протягом 90 днів з моменту отримання оплати; умовами поставки є базисна умова постачання Обладнання - Ex-works за адресою: с. Петропавлівське, Бориспільський район, Київська обл., відповідно до вимог Міжнародних правил "Інкотермс-2010"; вартість товару становить 355719 грн.
На підтвердження виконання своїх грошових договірних зобов'язань представником відповідача надано, зокрема, копії квитанцій від 11.09.2019р. на суму 214208 грн., від 21.10.2019р. на суму 140800 грн., від 19.01.2021р. на суму 711 грн.
Крім того, на підтвердження своїх доводів сторонами надано суду: засвідчені копії акту прийому-передачі товару до договору поставки №09/09-01 від 09.09.2019р.; видаткової накладної №1 від 17.01.2020р., письмових звернень від 15.04.2019р., 22.12.2020р., 22.04.2021р., 06.05.2021р., 07.05.2021р., 21.05.2021р., 09.07.2021р., 26.07.2021р., 23.08.2021р., 05.10.2021р., окремих доказів надсилання, заяву свідка Фурманчука О.В. тощо.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги таке.
Пунктом 3 ст.3, ст.627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ст. 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до. ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч.4. ст. 690 Цивільного кодексу України, якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.
Судом з'ясовано, що на підтвердження виконання своїх грошових договірних зобов'язань представником відповідача надано, зокрема, копії квитанцій від 11.09.2019р. на суму 214208 грн., від 21.10.2019р. на суму 140800 грн., від 19.01.2021р. на суму 711 грн. При цьому, як вбачається зі змісту наявних у матеріалах справи письмових звернень (зокрема, від 15.04.2019р., 22.12.2020р., 22.04.2021р., 06.05.2021р., 07.05.2021р., 21.05.2021р., 09.07.2021р., 26.07.2021р., 23.08.2021р., 05.10.2021р.), суд вважає, що покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару. При цьому, посилання відповідача на те, що позивачем жодним належним доказом не доведено факту готовності товару до передання, не може бути підставою для відмови у позові, оскільки позивачем заявлено вимогу про зобов'язання відповідача виконати свої зобов'язання (за укладеним між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договором поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р.) в частині вчинення дій щодо прийняття не будь-якого товару, а такого, що відповідає умовам означеного договору (що підлягає відповідному з'ясуванню безпосередньо перед переданням товару, однак, після визначення конкретного часу прийняття товару на стадії виконання судового рішення).
Крім того, як встановлено судом, п.п.10.1., 10.2. договору № 09/09-01 від 09.09.2019р. передбачено, що договір діє протягом року з моменту підписання, а щодо взаєморозрахунків сторін - до повного виконання зобов'язань по проведенню взаєморозрахунків.
Таким чином, волевиявлення сторін договору при його укладенні було спрямовано на те, що строк дії договору встановлюється строком на 1 рік з моменту підписання, однак, у разі наявності невиконаних зобов'язань за таким договором в тій чи іншій частині, пов'язаних зі здійсненням взаєморозрахунків (що має місце в спірних правовідносинах), такий договір продовжує діяти до повного виконання обов'язків, визначених договором, в даному випадку - до виконання відповідачем своїх зобов'язань (за укладеним між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договором поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р.) в частині вчинення дій щодо прийняття, відповідно до умов означеного договору, товару (комплекту обладнання для виробництва коктейльних трубочок з рослинної сировини: ванна для замочування в розчині з касетами - 6 шт., стіл сортувальний - 1 шт., шафа для сушки з використанням теплового насосу - 1 шт.) відповідно до умов специфікації №1 від 09.09.2019р. до укладеного між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договору поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р.
З огляду на вищенаведене, беручи до уваги вищевказані положення закону, зміст укладеного між сторонами у справі договору поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р., враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, оскільки у матеріалах справи відсутні докази прийняття відповідачем оплаченого товару (комплекту обладнання для виробництва коктейльних трубочок з рослинної сировини: ванна для замочування в розчині з касетами - 6 шт., стіл сортувальний - 1 шт., шафа для сушки з використанням теплового насосу - 1 шт.) відповідно до умов специфікації №1 від 09.09.2019р. до укладеного між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договору поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р., судом констатується, що незалежно від змісту інших доводів учасників процесу, позовні вимоги є правомірними, тому позов підлягає задоволенню.
При прийнятті рішення взято до уваги, що Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").
Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України) остаточно складено у 10-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 25.07.2022р.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити.
Фізичній особі-підприємцю Слюсарчук Наталії Володимирівні ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) виконати свої зобов'язання (за укладеним між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договором поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р.) в частині вчинення дій щодо прийняття, відповідно до умов означеного договору, товару (комплекту обладнання для виробництва коктейльних трубочок з рослинної сировини: ванна для замочування в розчині з касетами - 6 шт., стіл сортувальний - 1 шт., шафа для сушки з використанням теплового насосу - 1 шт.) відповідно до умов специфікації №1 від 09.09.2019р. до укладеного між фізичною особою-підприємцем Дригайлом Володимиром Миколайовичем та фізичною особою-підприємцем Слюсарчук Наталією Володимирівною договору поставки № 09/09-01 від 09.09.2019р.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Слюсарчук Наталії Володимирівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь фізичної особи-підприємця Дригайла Володимира Миколайовича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) 2270 грн. відшкодування судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 25.07.2022р.
Суддя М.В. Смаровоз