29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"25" липня 2022 р. Справа № 924/1351/20 (924/1175/21)
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі: суддя Танасюк О.Є., секретар судового засідання Мізик М.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Проскурів", м.Хмельницький
до 1) Колективного підприємства "Агрофірма "Проскурів", м.Хмельницький
2) товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТ-Проскурів", м.Хмельницький
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни, м. Хмельницький
про - визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017 укладеної між КП "Агрофірма "Проскурів", в особі Голови Правління Рудика Івана Леонтійовича, (орендодавцем) та Публічним акціонерним товариством "Проскурів", в особі ТВО Генерального Директора Оліха Ростислава Леонідовича (орендарем);
- скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52547067 від 05.06.2020 15:01:24 про припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га;
- визнання недійсним договору оренди землі від 23.12.2019 укладеного між КП "Агрофірма "Проскурів" в особі Голови правління Рудика Івана Леонтійовича (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАТ-Проскурів", в особі директора Рудика Олега Леонтійовича, (орендарем);
- скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни, індексний номер: №52836822 від 25.06.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1104474068101, яке оформлене записом в реєстрі за номером 37048788.
(в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів")
Представники сторін:
Позивач: Керницька І.Р. - згідно ордеру
Відповідач-1: Венгер Д.О. - згідно ордеру; Рудий А.М. - в.о. керівника
Відповідач-2: не з'явився
Третя особа: не з'явився
Розпорядник майна: Рудий А.М. - арбітражний керуючий
Рішення ухвалюється 25.07.2022, оскільки 19.07.2022 постановлялася ухвала про оголошення перерви в судовому засіданні, яка занесена до протоколу судового засідання.
В судовому засіданні відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Процесуальні дії по справі.
Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 24.12.2021 відкрито провадження у справі №924/1351/20 (924/1175/21) в межах справи №924/1351/20 про банкрутство колективного підприємства „Агрофірма „Проскурів". Даною ухвалою постановлено розглядати справу №924/1351/20 (924/1175/21) за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 08.02.2022 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідачів - приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавську Ольгу Ігорівну, продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.
01.03.2022р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою від 09.06.2022 поновлено ПАТ "Проскурів" строк для подання доказів та долучено їх до матеріалів справи №924/1351/20 (924/1175/22), а саме: супровідний лист від 02.06.2022 №01-11/249, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.06.2020 №52547067, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.06.2020 №52836822.
Ухвалою суду від 14.06.2022 залишено без розгляду уточнену позовну заяву ПАТ "Проскурів" від 07.06.2022, з огляду на положення ст. ст. 46, 118 ГПК України. Також даною ухвалою задоволено клопотання ПАТ "Проскурів" від 14.06.2022 та вирішено повернутися до розгляду справи №924/1351/20 (924/1175/21) у підготовчому провадженні, продовжено підготовче провадження, призначено підготовче засідання.
23.06.2022 судом постановлено ухвалу про прийняття до розгляду заяви ПАТ "Проскурів" від 15.06.2022р. про зміну предмету позову. Зокрема, вимогу про скасування запису № 37048788 державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни про державну реєстрацію іншого речового права, права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1104474068101, яке прийнято на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №52836822 від 25.06.2020 змінено на вимогу про скасування рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни, індексний номер: №52836822 від 25.06.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1104474068101, яке оформлене записом в реєстрі за номером 37048788.
Ухвалою суду від 05.07.2022 закрито підготовче провадження у справі №924/1351/20 (924/1175/21) та призначено дану справу до судового розгляду по суті на 10:00 год. 19.07.2022.
Позиція позивача.
Позивач у позовній заяві зазначає, що додаткова угода №1 від 19.08.2019 про розірвання договору оренди землі від 01.03.2017 з боку орендаря підписана особою, яка не мала на це повноважень, що є підставою для визнання її недійсною згідно приписів ст.ст. 203, 215 ЦК України. Вказує, що Оліх Р.Л. (який підписав додаткову угоду №1 від 19.08.2019) не є уповноваженою особою ПАТ „Проскурів" та не міг вести будь-яких переговорів від імені товариства, а також укладати та підписувати договори, додаткові угоди до договорів, акти повернення-приймання майна від імені ПАТ "Проскурів", оскільки рішення про призначення його тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ „Проскурів" визнано недійсним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 №924/884/19, яке постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 залишено без змін. Звертає увагу, що ПАТ „Проскурів" будь-яких довіреностей на представлення інтересів товариства Оліху Р.Л. не видавалось.
Повідомляє, що станом на 19.08.2019 Генеральним директором товариства був Будзінський Віктор Броніславович , що підтверджується протоколом №5 загальних зборів акціонерів публічного акціонерного товариства „Проскурів" від 19.10.2012.
Крім того, позивач стверджує, що керівник КП „Агрофірма „Проскурів" Рудик І.Л. був обізнаний про відсутність необхідного обсягу повноважень у тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ПАТ „Проскурів" Оліха Р.Л. на момент укладення додаткової угоди №1 від 19.08.2019 про розірвання договору оренди землі від 01.03.2017. Вказує, що Рудику І.Л., як голові Наглядової ради ПАТ „Проскурів", було достеменно відомо про відсутність у Наглядової ради ПАТ „Проскурів" повноважень на обрання Оліха Р.Л., крім повноважень з підготовки, скликання і проведення річних або позачергових загальних зборів товариства, що встановлено у рішенні Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 року №924/884/19.
Позивач вважає, що наявні підстави і для визнання недійсним договору оренди землі від 23.12.2019 укладеного між КП "Агрофірма "Проскурів" та ТОВ "ПАТ-Проскурів", оскільки вказаний договір був укладений в період дії попереднього договору оренди землі від 01.03.2017, укладеного із ПАТ „Проскурів". Наголошує, що внаслідок укладення оскаржуваного договору ТОВ „ПАТ-Проскурів" отримало право оренди земельною ділянкою, що стало перешкодою для ПАТ „Проскурів" (первинний орендар) у реалізації аналогічного права щодо тієї самої земельної ділянки.
Також з метою відновлення порушених прав ПАТ „Проскурів" (орендаря) позивачем заявлено вимоги про скасування рішень державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52547067 від 05.06.2020 15:01:24 про припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га та індексний номер: 52836822 від 25.06.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1104474068101, яке оформлене записом в реєстрі за номером 37048788.
Позиція відповідача КП „Агрофірма „Проскурів", розпорядника майна.
Розпорядник майна, в.о. керівника КП „Агрофірма „Проскурів" у відзиві (№924/1351/20-112 від 10.01.2022) просить в позові відмовити. Зазначає, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи набуває юридичної сили для третьої особи в тому випадку, якщо саме вона, ця третя особа, вступаючи у відносини з юридичною особою та укладаючи договір, діяла недобросовісно або нерозумно, зокрема, достеменно знала про відсутність у виконавчого органу товариства необхідного обсягу повноважень або повинна була, проявивши принаймні розумну обачність, знати про це. Тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці третьої особи несе юридична особа.
Наголошує, що позивачем не надано будь-яких доказів на підтвердження обставин, які б свідчили, що укладаючи договір, відповідач діяв недобросовісно і нерозумно, зокрема достеменно знав про відсутність необхідного обсягу повноважень.
Посилаючись на постанову Великої Палата Верховного Суду від 03.12.2019 у справі №904/10956/16, розпорядник майна, в.о. керівника КП „Агрофірма „Проскурів" зазначає, що визнання судом недійсним рішення загальних зборів учасників товариства не є підставою для визнання недійсним спірного договору, оскільки судове рішення ухвалене і набрало законної сили після укладення договору, а питання дійсності чи недійсності спірного правочину згідно з положеннями ст. 215 ЦК України має вирішуватися судом з огляду на обставини, які мали місце в момент його вчинення. Для визнання недійсним договору, укладеного виконавчим органом товариства з третьою особою, не має самостійного сам по собі той факт, що згодом в судовому порядку визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого виконавчий орган діяв на момент укладення цього договору. Такий договір може бути визнаний недійсним із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що третя особа, як контрагент юридичної особи за договором діяла недобросовісно і нерозумно, тобто, знала або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могла не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.
Враховуючи зазначене, вказує, що визнання судом недійсним рішення наглядової ради товариства саме по собі не може слугувати єдиною підставою для висновку про недійсність договору.
Вважає, що відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо зазначення станом на 19.08.2019 керівником Публічного акціонерного товариства "Проскурів" - Оліха Р.Л. є належними доказами на підтвердження його повноважень на підписання договору.
Крім того, у відзиві повідомлено, що позивач оскаржував рішення державного реєстратора до Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції. Наказом Міністерства юстиції України №524/7 від 16.02.2021 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Проскурів" від 14.07.2020 року у зв'язку із тим, що рішення від 05.06.2020 року №52547067 прийнято приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І. відповідно до законодавства.
Третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Пулавська Ольга Ігорівна правом на подання письмових пояснень не скористалася.
Фактичні обставини справи, встановлені судом.
Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" від 19.10.2012р. обрано Голову Наглядової ради та членів ради у складі: ОСОБА_3 - Голова Наглядової ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 (протокол загальних зборів акціонерів ПАТ "Проскурів" №5 від 19.10.2012р.).
01.03.2017р. між Агрофірмою „Проскурів" в особі Голови правління Рудика Івана Леонтійовича (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством „Проскурів" в особі Генерального директора Будзінського Віктора Броніславовича, (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення якої - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за кадастровим номером 6810100000:28:003:0159, яка знаходиться на території м. Хмельницького, Хмельницької області по вул. Румянцева (п. 1 договору).
Згідно з п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,3735 га, у тому числі 1,0971 га - сіножаті, 0,2622 га - ставки 0,0141 - штучні водотоки (канали, колектори, канави.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 38583 грн. (п. 4 договору).
У п. 6 договору визначено, що земельна ділянка повинна використовуватися із дотриманням вимог контурно-меліоративної організації території.
Відповідно до п. 8 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 1% від розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, визначеного п. 4 даного договору, що становить 385,86 грн. в рік. При цьому, розмір орендної плати не може перевищувати розміру податку на землю.
Розмір орендної плати не підлягає збільшенню з урахуванням коефіцієнту індексації вартості землі (п. 10 договору).
Згідно п. 11 договору орендна плата вноситься у такі строки: щорічно до кінця календарного року за який вноситься оплата в розмірі 100% орендної плати.
Відповідно до п. 13 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
У разі невнесення орендної плати у строки, визначені договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожний день прострочення (п. 14 договору).
Пунктами 15, 16 договору визначено, що земельна ділянка передається для її використання за цільовим призначенням та в інших цілях орендаря, які не порушують встановленого законодавством режиму та порядку використання землі. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п. 18 договору).
Договір укладено строком на 49 років (п. 7 договору).
Відповідно до п. 21 договору після припинення дії договору орендар повертає орендареві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
Пунктом 36 договору передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок систематичного невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та ігнорування орендарем вимог орендодавця про усунення обставин невиконання договору.
Договір підписаний Головою правління Агрофірми „Проскурів" Рудиком І.Л. та Генеральним директором ПАТ „Проскурів" Будзінським В.Б., а також скріплений печатками товариств.
01.03.2017 між сторонами підписано акт приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди згідно якого орендодавцем передано орендарю земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 загальною площею 1,3735 га.
11.07.2019 на позачерговому засіданні Наглядової ради ПАТ "Проскурів" прийняті рішення про відсторонення Літвіна Олега Юрійовича від тимчасового виконання обов'язків генерального директора ПАТ "Проскурів" та про призначення тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ "Проскурів" Оліха Р.Л. (протокол позачергового засідання Наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019р.).
19.08.2019 між Агрофірмою „Проскурів" в особі Голови правління Рудика Івана Леонтійовича (орендодавець) та Публічним акціонерним товариством „Проскурів" в особі ТВО Генерального директора Оліха Ростислава Леонідовича (орендар) укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 01.03.2017, в п. 1 якої сторони констатували факт невиконання орендарем умов договору оренди землі, передбачених п. 6, п.п. 8-14 Розділу „Орендна плата" та п. 17 договору.
Згідно з п. 2 додаткової угоди сторони керуючись п. 36 договору, за взаємною згодою вирішили припинити дію договору оренди землі від 01.03.2017р. щодо оренди земельної ділянки за кадастровим номером 6810100000:28:003:0159, яка знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Румянцева шляхом його розірвання.
Пунктом 3 визначено, що додаткова угода про розірвання договору оренди землі від 19.08.2019р. вступає в силу з моменту підписання сторонами.
19.08.2019 орендарем повернуто орендодавцю земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 загальною площею 1,3735 га., що підтверджується актом повернення-приймання об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 01.03.2017 року.
23.12.2019 між Агрофірмою „Проскурів" в особі Голови правління Рудика Івана Леонтійовича, (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПАТ-Проскурів" в особі директора Рудика Олега Івановича (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,3735 га, цільове призначення якої „для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159, яка розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Румянцева (п. п. 1, 2 договору)
Договір укладено строком на 49 років (п. 3 договору).
Згідно з п. 7 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі (натуральній чи безготівковій) та розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки ділянки на рік. Розмір орендної плати не може перевищувати розміру податку на землю.
Розмір орендної плати не підлягає збільшенню з урахуванням коефіцієнту індексації вартості землі (п. 9 договору).
Згідно п. 10 договору орендна плата вноситься у такі строки: щорічно до кінця календарного року за який вноситься оплата в розмірі 100% орендної плати.
Відповідно до п. 12 договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік в разі: зміни умов господарювання, передбачених договором погіршення стану земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.
Пунктами 14, 15 договору визначено, що земельна ділянка передається для її використання за цільовим призначенням та в інших цілях орендаря, які не порушують встановленого законодавством режиму та порядку використання землі. Цільове призначення земельної ділянки: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення (п. 17 договору).
Договір підписаний Головою правління Агрофірми „Проскурів" Рудиком І.Л. та директором ТОВ „ПАТ-Проскурів" Рудиком О.І., а також скріплений печатками товариств.
23.12.2019 орендодавцем (Агрофірма „Проскурів") передано орендарю (ТОВ „ПАТ-Проскурів") земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 загальною площею 1,3735 га, що підтверджується актом приймання-передачі об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди від 23.12.2019 року.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 року у справі №924/884/19 визнано недійсним рішення Наглядової ради ПАТ "Проскурів" оформлене протоколом позачергового засідання Наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019р. На копії рішення, яка наявна в матеріалах справи міститься відмітка про набрання рішенням законної сили 24.03.2020 року.
Рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 року у справі №924/884/19 залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 року.
05.06.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською Ольгою Ігорівною прийнято рішення індексний номер 52547067 про проведення державної реєстрації припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159 за суб'єктом Агрофірма „Проскурів".
25.06.2020 державним реєстратором прав на нерухоме майно приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською Ольгою Ігорівною прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 52836822 про проведення державної реєстрації іншого речового права: права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159 за суб'єктом: ТОВ „ПАТ-Проскурів", Агрофірма „Проскурів".
ПАТ „Проскурів" оскаржувало рішення державного реєстратора від 05.06.2020 року №52547067 та рішення №52836822 від 25.06.2020 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 до Міністерства юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України №524/7 від 16.02.2021 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Проскурів" від 14.07.2020 року у зв'язку з тим, що рішення від 05.06.2020 року №52547067 прийнято приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І. відповідно до законодавства, а також у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття приватним нотаріусом Пулавською О.І. рішення №52836822.
Наказ Міністерства юстиції України №524/7 від 16.02.2021 року прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 22.12.2020 року за результатами розгляду скарги ПАТ "Проскурів" від 14.07.2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.07.2020 за №20362-33-20.
У висновку Колегія зазначила, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на момент проведення державної реєстрації припинення права оренди ПАТ „Проскурів" на земельні ділянки тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ „Проскурів" був Оліх Р.Л. Крім того, рішення Наглядової ради ПАТ „Проскурів" були чинними на момент укладення додаткових угод до договорів оренди землі та скасовані у 2020 році. Тому у приватного нотаріуса Пулавської О.І. були відсутні правові підстави для прийняття рішення про відмову в державній реєстрації припинення права оренди скаржником. Також Колегія зазначила, що під час проведення приватним нотаріусом реєстраційних дій щодо державної реєстрації виникнення права оренди ТОВ „ПАТ-Проскурів" право оренди зі скаржником вже було припинено.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Реалізуючи конституційне право, передбачене ст. 55 Конституції України, на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Зі змісту ст. 4 ГПК України слідує, що особа має право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Під порушенням права слід розуміти такий стан суб'єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб'єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов'язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частковою (Правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 03.02.2020 у справі №910/16236/18).
Нормами Господарського процесуального кодексу України встановлений обов'язок для особи, яка звернулась до суду доказування і подання доказів та визначені критерії належності та допустимості доказів.
Виходячи із змісту статей 15, 16 Цивільного кодексу України, статті 20 Господарського кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.06.2019 у справі №904/3169/18, від 28.01.2020 у справі №916/495/19).
Позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає, що додаткова угода №1 від 19.08.2019 про розірвання договору оренди землі від 01.03.2017 є недійсною, у зв'язку з тим, що в момент вчинення правочину сторонами не додержано вимог необхідних для чинності правочину. Також вважає, що внаслідок укладення між відповідачами договору оренди землі від 23.12.2019 порушено право ПАТ „Проскурів", як первинного орендаря, щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площею 1,3735 га.
Щодо визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017.
За приписами частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Положеннями ч. ч. 1-3, 5, статті 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі №910/2219/19, від 21.11.2019 у справі №910/2233/19.
Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (Правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №905/1227/17).
Позивач стверджує, що додаткова угода №1 від 19.08.2019 про розірвання договору оренди землі від 01.03.2017 з боку орендаря підписана особою, яка не мала на це повноважень, що є підставою для визнання її недійсною згідно приписів ст. ст. 203, 215 ЦК України. Зокрема, вказує, що Оліх Р.Л. не є уповноваженою особою ПАТ „Проскурів" та не мав повноважень на представлення інтересів товариства перед третіми особами, оскільки рішення Наглядової ради ПАТ „Проскурів" про призначення його тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ „Проскурів" визнано недійсним рішенням Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 №924/884/19, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020.
Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).
Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (ч. 3 ст. 92 ЦК України).
Частиною другою ст. 207 ЦК України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Додаткова угода №1 від 19.08.2019 про розірвання договору оренди землі від 01.03.2017 від імені орендаря підписана Оліхом Р.Л., який призначений тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ "Проскурів" згідно рішення Наглядової ради ПАТ "Проскурів" оформленого протоколом позачергового засідання Наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019. Зазначене рішення Наглядової ради ПАТ "Проскурів" було чинним на момент укладення спірної додаткової угоди.
В додатковій угоді №1 від 19.08.2019 зазначено, що Оліх Р.Л. діє на підставі Статуту ПАТ „Проскурів".
Відповідно до п. 8.104. Статуту ПАТ "Проскурів" генеральний директор має право без довіреності діяти від імені Товариства, відповідно до рішень колегіального виконавчого органу - Дирекції, в тому числі представляти інтереси Товариства, вчиняти правочини від імені Товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства.
Згідно з п.п. 8.1118.4. п. 8.1118. генеральний директор має повноваження проводити переговори та вчиняти правочини (укладати договори, угоди та ін.) від імені Товариства в межах, що визначені цим Статутом.
Як слідує з матеріалів справи, станом на дату укладення спірної додаткової угоди №1 від 19.08.2019 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був здійснений запис про керівника юридичної особи, а також відомості про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо: Оліх Ростислав Леонідович , 11.07.2019 (Тимчасово виконуючий обов'язки Генерального директора на підставі протоколу позачергового засідання Наглядової ради від 11.07.2019р., інші обмеження відповідно до Статуту) - керівник.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 10 вказаного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Пунктом 13 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (станом на дату укладення спірної угоди) визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про відомості про керівника юридичної особи, а за бажанням юридичної особи - також про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Таким чином, враховуючи, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.08.2019 керівником ПАТ "Проскурів" значився Оліха Р.Л., такі відомості є належними доказами на підтвердження його повноважень.
З огляду на вище викладене, станом 19.08.2019 повноваження Оліха Р.Л., як тимчасово виконуючого повноваження генерального директора ПАТ „Проскурів", зокрема, на підписання від імені Товариства без доручення додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017 підтверджуються положеннями Статуту ПАТ „Проскурів" та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Рішення Наглядової ради ПАТ "Проскурів" оформлене протоколом позачергового засідання Наглядової ради ПАТ "Проскурів" від 11.07.2019р., яким Оліха Р.Л. призначено тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ „Проскурів" було визнано недійсним на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020 року у справі №924/884/19, яке набрало законної сили 24.03.2020 та залишено без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2020. Однак ця обставина не є підставою для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.08.2019 про розірвання договору оренди землі від 01.03.2017, оскільки вказане судове рішення ухвалене і набрало законної сили після її укладення, а питання дійсності чи недійсності спірного правочину згідно з положеннями статті 215 ЦК України має вирішуватися судом з огляду на обставини, які мали місце в момент його вчинення. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 904/10956/16.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що для визнання недійсними договорів, укладених виконавчим органом товариства з третьою особою, не має самостійного юридичного значення сам по собі той факт, що згодом у судовому порядку визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, на підставі якого виконавчий орган діяв на момент укладення цих договорів. Такі договори можуть бути визнані недійсними із зазначених підстав у тому разі, якщо буде встановлено, що третя особа як контрагент юридичної особи за договором діяло недобросовісно і нерозумно, тобто знало або за всіма обставинами, проявивши розумну обачність, не могло не знати про обмеження в повноваженнях виконавчого органу товариства.
У постанові від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц Велика Палата Верховного Суду зробила правовий висновок, що "для визнання недійсним договору з тієї підстави, що його було укладено представником юридичної особи з перевищенням повноважень, необхідно встановити, по-перше, наявність підтверджених належними і допустимими доказами обставин, які свідчать про те, що контрагент такої юридичної особи діяв недобросовісно або нерозумно. При цьому тягар доказування недобросовісності та нерозумності в поведінці контрагента за договором несе юридична особа. По-друге, дії сторін такого договору мають свідчити про відсутність реального наміру його укладення і виконання".
Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц, постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 11.10.2019 у справі № 910/13731/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 924/491/17, від 03.02.2022 у справі №926/894/21.
Судом враховується, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. Якщо договір містить умову (пункт) про підписання його особою, яка діє на підставі статуту підприємства чи іншого документа, що встановлює повноваження зазначеної особи, то наведене свідчить про обізнаність іншої сторони даного договору з таким статутом (іншим документом) у частині, яка стосується відповідних повноважень, і в такому разі суд не може брати до уваги посилання цієї сторони на те, що їй було невідомо про наявні обмеження повноважень представника її контрагента. Зазначеного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.02.2022 у справі №924/658/20.
Позивач зазначає, що КП „Агрофірма „Проскурів" було обізнане про відсутність необхідного обсягу повноважень у тимчасово виконуючого обов'язки Генерального директора ПАТ „Проскурів" Оліха Р.Л. на момент укладення додаткової угоди №1 від 19.08.2019, посилаючись на те, що Рудик І.Л. станом на момент підписання спірної додаткової угоди був керівником КП „Агрофірма „Проскурів" та Головою Наглядової ради ПАТ „Проскурів". Тому вважає, що колективному підприємству „Агрофірма „Проскурів" в особі його керівника Рудика І.Л. було достеменно відомо про відсутність у Наглядової ради ПАТ „Проскурів" повноважень на обрання Оліха Р.Л.
Однак, судом враховується, що рішення Наглядової ради від 11.07.2019р. про призначення тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора ПАТ "Проскурів" Оліха Р.Л. з підстав відсутності у Наглядової ради ПАТ „Проскурів" таких повноважень, визнано недійсним на підставі рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020р. у справі №924/884/19, тобто після укладення спірної угоди.
Таким чином, до визнання недійсним зазначеного рішення Наглядової ради, Оліх Р.Л. тимчасово виконував обов'язки генерального директора, визначені Статутом ПАТ „Проскурів", зокрема укладав договори, угоди, представляв інтереси Товариства перед третіми особами.
Можливі дефекти волі товариства та/або обмеження повноважень його виконавчого органу, зокрема пов'язані з процедурними питаннями призначення наглядовою радою керівника (за умови дійсності відповідного рішення наглядової ради на момент укладення договору), перебувають поза межами розумного контролю з боку третьої особи.
КП „Агрофірма „Проскурів" стало відомо про відсутність в Оліха Р.Л. повноважень на представництво інтересів ПАТ „Проскурів" після прийняття рішення Господарського суду Хмельницької області від 24.02.2020р. у справі №924/884/19.
Як було встановлено судом, на момент укладення додаткової угоди № 1 від 19.08.2019, повноваження Оліха Р.Л., як тимчасово виконуючого повноваження генерального директора ПАТ „Проскурів", зокрема, на підписання від імені Товариства без доручення правочинів підтверджуються положеннями Статуту ПАТ „Проскурів" та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 19.08.2019.
Враховуючи вище викладене, позивачем не надано доказів на підтвердження обставин, які б свідчили, що укладаючи додаткову угоду №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017, відповідач в особі керівника Рудика І.Л. діяв недобросовісно і нерозумно, зокрема достеменно знав (або повинен був знати) про відсутність в Оліха Р.Л. необхідного обсягу повноважень.
З огляду на зазначене, судом також відхиляється посилання позивача на неможливість використання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо зазначення керівника ПАТ „Проскурів" Оліха Р.Л.
Також позивач зазначає про відсутність рішення Дирекції ПАТ „Проскурів" про надання згоди на чинення правочину - додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017
Відповідно до ч. 2 ст. 60 Закону України "Про акціонерні товариства" (в редакції, яка діяла на момент підписання договору) особа, яка здійснює повноваження одноосібного виконавчого органу, вправі без довіреності діяти від імені акціонерного товариства, в тому числі представляти його інтереси, вчиняти правочини від імені товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками товариства.
З врахуванням п. 8.104. Статуту ПАТ "Проскурів", генеральний директор має право без довіреності діяти від імені Товариства, відповідно до рішень колегіального виконавчого органу - Дирекції, в тому числі представляти інтереси Товариства, вчиняти правочини від імені Товариства, видавати накази та давати розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства.
Відповідно до п. 8.115.9 Статуту ПАТ "Проскурів" Дирекція Товариства приймає рішення щодо вчинення правочинів, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину, складає до 10 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності Товариства.
Однак, положення п. 8.115.9 Статуту не можуть в даному випадку застосовуватись до укладання додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017, оскільки вказана додаткова угода носить немайновий характер та стосується припинення дії договору від 01.03.2017 оренди земельної ділянки шляхом його розірвання.
Згідно ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зі змісту спірної додаткової угоди №1 від 19.08.2019 слідує, що при її укладанні сторонами були дотримані норми чинного законодавства, а саме:
- зміст правочину не суперечить законодавству, а також моральним засадам суспільства.
- волевиявлення сторін було вільним і відповідало їх внутрішній волі;
- спірна додаткова угода укладена у письмовій формі, підписана уповноваженими особами та завірена печатками, відповідно до законодавства;
- правочин спрямований на реальне настання правових наслідків (припинення дії договору оренди землі від 01.03.2017р.).
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач всупереч вимогам вказаної статті не надав суду обґрунтованих доказів того, що спірна додаткова угода суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також не надав докази того, що додаткова угода з боку відповідача підписана керівником (тимчасово виконуючим його обов'язки) з перевищенням його повноважень.
Як слідує зі змісту додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017, укладенням даної додаткової сторони констатували факт невиконання орендарем умов договору оренди землі, передбачених п. 6, підпунктами 8-14 Розділу „Орендна плата" та п. 17 договору.
Пунктом 36 договору оренди землі від 01.03.2017 передбачено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін внаслідок систематичного невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором та ігнорування орендарем вимог орендодавця про усунення обставин невиконання договору.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Зі змісту наведеної норми вбачається, що право на позов (захист в судовому порядку) в особи виникає лише тоді, коли її право, свобода чи інтерес або порушені, або невизнані, або оспорюються.
Однак позивачем не доведено порушення його прав з боку КП „Агрофірма „Проскурів" внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 19.08.2019, якою за взаємною згодою сторін розірвано договір оренди землі від 01.03.2017 у зв'язку з невиконанням позивачем умов договору оренди землі.
З огляду на вищезазначене, відсутні підстави для визнання недійсною додаткової угоди №1 від 19.08.2019 року до договору оренди землі від 01.03.2017 року.
Щодо визнання недійсним договору оренди землі від 23.12.2019 укладеного між Агрофірмою "Проскурів" та ТОВ "ПАТ-Проскурів".
Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.
Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст. 125 Земельного кодексу України).
Статтею 13 Закону України „Про оренду землі" передбачено що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
23.12.2019 між Агрофірмою „Проскурів" в особі Голови правління Рудика Івана Леонтійовича, (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „ПАТ-Проскурів" в особі директора Рудика Олега Івановича (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,3735 га, цільове призначення якої „для ведення товарного сільськогосподарського виробництва", з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159, яка розташована за адресою: Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Румянцева (п. п. 1, 2 договору).
Позивач зазначає, що договір оренди землі від 23.12.2019 був укладений в період дії попереднього договору оренди землі, укладеного із ПАТ „Проскурів" (договір оренди землі від 01.03.2017). Тому вважає, що внаслідок укладення між відповідачами договору оренди землі від 23.12.2019 порушено право ПАТ „Проскурів", як первинного орендаря, який належно виконує свої обов'язки, щодо оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площею 1,3735 га.
Як було встановлено вище, договір оренди землі від 01.03.2017, який був укладений між Агрофірмою „Проскурів" та ПАТ „Проскурів" припинив свою дію шляхом його розірвання у зв'язку із укладенням між сторонами додаткової угоди №1 від 19.08.2019р.
У п. 3 додаткової угоди №1 від 19.08.2019р. передбачено, що дана додаткова угода про розірвання договору оренди землі від 19.08.2019р. вступає в силу з моменту її підписання сторонами.
При цьому, у п. 1 додаткової угоди сторони констатували факт невиконання орендарем умов договору оренди землі, передбачених п. 6, підпунктами 8-14 Розділу „Орендна плата" та п. 17 договору.
Таким чином, позивач - ПАТ „Проскурів" на підставі укладеного з Агрофірмою „Проскурів" договору оренди землі від 01.03.2017 був орендарем земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 загальною площею 1,3735 га до 19.08.2019р.
Тому твердження позивача про укладення договору оренди землі від 23.12.2019 в період дії договору оренди землі від 01.03.2017, а також про належне виконання орендарем - ПАТ „Проскурів" договору оренди землі, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Обґрунтовуючи своє право на звернення з позовною вимогою про визнання недійсним договору оренди землі від 23.12.2019, укладеного між відповідачами, позивач посилається на ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду землі", пункт „в" ч. 3 ст. 152 ЗК України.
Згідно положень ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду землі" орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Пунктом „в" ч. 3 ст. 152 ЗК України передбачено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання угоди недійсною.
З матеріалів справи вбачається, що 19.08.2019 орендарем повернуто орендодавцю земельну ділянку з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 загальною площею 1,3735 га, що підтверджується актом повернення-приймання об'єкта оренди (земельної ділянки) за договором оренди землі від 01.03.2017 року.
Підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.06.2019 у справі №904/3169/18, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).
Враховуючи, що на момент укладення між відповідачами договору оренди землі від 23.12.2019, позивач не був орендарем земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площею 1,3735 га, відсутнє порушення будь-яких його прав внаслідок укладення вказаного договору. Тому у задоволенні вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 23.12.2019, укладеного між Агрофірмою "Проскурів" та ТОВ "ПАТ-Проскурів" суд відмовляє.
Щодо скасування рішень державного реєстратора.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 2 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону у Державному реєстрі прав реєструються, зокрема, речові права та їх обтяження на земельні ділянки.
Частиною 8 ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" передбачено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 27 вказаного Закону, державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
ПАТ „Проскурів" просить скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 52547067 від 05.06.2020 15:01:24 про припинення іншого речового права: права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га та індексний номер: 52836822 від 25.06.2020 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1104474068101, яке оформлене записом в реєстрі за номером 37048788.
Позивач вважає, що задоволення зазначених вимог зумовлять відновлення порушених прав ПАТ „Проскурів", як орендаря.
Вимоги про скасування рішення приватного нотаріуса індексний №52547067 від 05.06.2020 та №52836822 від 25.06.2020 є похідними вимогами від вимог про визнання недійсними додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017 і визнання недійсним договору оренди землі від 23.12.2019, та залежать від наявності самого порушеного права позивача.
Враховуючи, що судом не встановлено наявності порушених прав позивача внаслідок укладення додаткової угоди №1 від 19.08.2019 до договору оренди землі від 01.03.2017 та договору оренди землі від 23.12.2019, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання їх недійсними, вимоги про скасування рішень державного реєстратора №52547067 від 05.06.2020 про припинення права оренди земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га, а також рішення №52836822 від 25.06.2020 про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площа 1,3735 га задоволенню не підлягає.
Як слідує з матеріалів справи, ПАТ „Проскурів" оскаржувало рішення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Пулавської Ольги Ігорівни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6810100000:28:003:0159 до Міністерства юстиції України.
Наказом Міністерства юстиції України №524/7 від 16.02.2021 року відмовлено у задоволенні скарги ПАТ "Проскурів" від 14.07.2020 року у зв'язку з тим, що рішення від 05.06.2020 року №52547067 прийнято приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Пулавською О.І. відповідно до законодавства, а також у зв'язку з тим, що скарга оформлена без дотримання вимог, визначених ч. 5 ст. 37 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", оскільки скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у результаті прийняття приватним нотаріусом Пулавською О.І. рішення №52836822.
Наказ Міністерства юстиції України №524/7 від 16.02.2021 року прийнятий на підставі висновку Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції (далі - Колегія) від 22.12.2020 року за результатами розгляду скарги ПАТ "Проскурів" від 14.07.2020 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21.07.2020 за №20362-33-20.
Зважаючи на встановлені судом обставини справи, а також враховуючи, що на момент звернення до суду з даним позовом, позивач не був орендарем (належним землекористувачем) земельної ділянки кадастровий номер 6810100000:28:003:0159, площею 1,3735 га, відсутнє порушення його прав та законних інтересів з боку відповідачів, тому у задоволенні позову про визнання недійсними оскаржуваних правочинів та скасування рішень державного реєстратора необхідно відмовити.
Розподіл судових витрат між сторонами.
З урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України)
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Повне рішення складено 25.07.2022р.
Суддя О.Є. Танасюк
Копію ухвали направити: 1 - до справи;
2 - позивачу - ПАТ „Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Київська, 4); proskuriv.pat@gmail.com ; адвокату Керницькій І.Р. - kernytska55@gmail.com
3 - КП „Агрофірма „Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257); proskuriv.office@gmail.com
4 - ТОВ „ПАТ Проскурів" (29008, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, 257); konfident@ukr.net
5 - Полторацькому А.Є. - ІНФОРМАЦІЯ_1
6 - арбітражному керуючому Рудому А.М- ІНФОРМАЦІЯ_2
7 - Хмельницький обласний центр зайнятості - khm-ocz@kmocz.gov.ua
8 - Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області - post@km.pfu.gov.ua
9 - Головне управління Державної податкової служби у Хмельницькій області - km.official@tax.gov.ua
10 - Державна інноваційна фінансово-кредитна установа - office@sfii.gov.ua
11 - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу Пулавська Ольга Ігорівна (29008, м. Хмельницький, вул. Кам'янецька, буд. 104).