29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
м. Хмельницький
"21" липня 2022 р. Справа № 924/313/21
Господарський суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді Крамара С.І., судді Заверухи С.В., судді Яроцького А.М., при секретарі судового засідання Кузиній М.-О.С., розглянувши матеріали
за позовом Державного підприємства Радгоспу "Лісовогринівецький", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області
до 1) Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькхлібозахист", м. Хмельницький;
2) Лісовогринівецької сільської ради
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Хмельницький
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Хмельницький
про:
- визнання недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради №3 від 15.04.1998р.;
- визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею площею 0,93 га, серія І-ХМ №000306 від 04.11.1998р.;
- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:008:1013 площею 0,9322 га;
- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6825083600:03:008:1013 площею 0,9322 га
Представники сторін:
від позивача: не з'явились;
від відповідача-1: не з'явились;
від відповідача-2: не з'явились;
від третьої особи-1: не з'явились;
від третьої особи-2: не з'явились.
В судовому засіданні, відповідно до ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення.
Процесуальні дії по справі, стислий виклад позицій сторін.
Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 21.06.2022 у позові Державного підприємства Радгоспу "Лісовогринівецький", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області до: 1) Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькхлібозахист", м. Хмельницький; 2) Лісовогринівецької сільської ради за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , м. Хмельницький за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_2 , м. Хмельницький про: визнання недійсним рішення Лісовогринівецької сільської ради №3 від 15.04.1998р.; визнання недійсним Державного акту на право постійного користування землею площею 0,93га, серія І-ХМ №000306 від 04.11.1998р.; скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки кадастровий номер 6825083600:008:1013 площею 0,9322га; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права постійного користування земельною ділянкою кадастровий номер 6825083600:03:008:1013 площею 0,9322 га, відмовлено.
Ухвалою суду від 30.06.2022 (головуючий суддя Крамара С.І., судді Заверуха С.В. та Заярнюк І.В.) заяву представника відповідача-1- ВАТ "Хмельницькхлібозахист", м. Хмельницький від 27.06.2022 про стягнення витрат на правничу допомогу призначено до розгляду у судовому засіданні.
Розпорядженням в.о. керівника апарату №13/22 від 11.07.2022 у зв'язку із тимчасовою неможливістю виконання суддею членом колегії (перебуванням судді члена колегії у тривалій відпустці) Заярнюком І.В. своїх обов'язків, а також необхідністю дотримання розумного строку та розгляду заяви від 27.06.2022 у строки встановлені ГПК України, відповідно до п.9.4 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Господарському суді Хмельницької області, у справі №924/313/21 (розгляд заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу) призначено повторний автоматизований розподіл, за результатами якого визначено інший склад колегії суду: Крамар С.І. головуючий, судді Заверуха С.В. та Яроцький А.М.
Ухвалою суду від 11.07.2022 (головуючий суддя Крамара С.І., судді Заверуха С.В. та Яроцький А.М.) заяву представника відповідача-1- ВАТ "Хмельницькхлібозахист", м.Хмельницький від 27.06.2022 про стягнення витрат на правничу допомогу прийнято до провадження в іншому складі суду та призначено до розгляду у судовому засіданні на 21.07.2022.
Позивач, відповідачі та треті особи в судове засідання не з'явились, повноважних представників не направили, про дату, час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені. Так, судом враховано, що ухвали суду від 30.06.2022 та від 11.07.2022 були направлені рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження сторін, зазначених в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Про існування на розгляді суду області заяви ВАТ "Хмельницькхлібозахист", м. Хмельницький від 27.06.2022 про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00грн сторонам було відомо, що підтверджується матеріалами справи, зокрема судовими повістками від 30.06.2022.
Судом звернуто увагу, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Частинами 1, 2 ст.3 Закону України „Про доступ до судових рішень" визначено, що для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України „Про доступ до судових рішень").
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.12.2018р. у справі №921/6/18 та від 21.03.2019 у справі №916/2349/17, а також в ухвалі Верховного Суду від 29.04.2020 у справі №910/6964/18.
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що сторони та треті особи мали право та дійсну можливість ознайомитися з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Судом враховується, що згідно статей 42, 46 Господарського процесуального кодексу України участь сторони у судовому засіданні є її правом. При цьому, норми вказаної статті зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на наведене, зважаючи на належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду справи, а також враховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб не перешкоджає розгляду заяви, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами.
Під час розгляду питання про розподіл судових витрат, зокрема, стягнення витрат на правничу допомогу, судом встановлено та враховується таке.
Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до положень ч. ч. 1-3 статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Згідно з ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать в чому числі витрати на професійну правничу допомогу.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою (ч.1 ст.16 ГПК України). Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ч.2 ст.16 ГПК України).
Пунктом 1 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокат - це фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.
Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, ордеру (ч.1 ст.26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Адвокат Керницька О.В. надавала правову допомогу відповідачу-1 - ВАТ "Хмельницькхлібозахист", м. Хмельницький (надалі - клієнт, відповідач-1) на підставі договору про надання правової допомоги №20 від 30.04.2021 (надалі - договір) та Ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії ВХ №1011531 від 30.04.2021.
За цим договором адвокат зобов'язався усіма законними методами та способами надавати необхідну правову допомогу клієнту у всіх справах, що пов'язані чи можуть бути пов'язані із захистом та відновленням його порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів, (...). (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору сторони визначили спосіб та вигляд надання правової допомоги.
Відповідно до п.п.3.1-3.3 договору сторони встановили, що гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги за договором. Винагорода адвоката за надання правової допомоги (гонорар) обчислюється виходячи з витрачених годин роботи адвоката (погодинна оплата). Вартість однієї години роботи адвоката встановлюється сторонами у додатку до договору. У будь-якому випадку гонорар адвоката не може бути меншим фіксованого розміру гонорару, який встановлюється сторонами у додатку до цього договору.
Пунктом 3.4. договору його сторони передбачили, що факт надання адвокатом правової допомоги клієнту підтверджується актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), у якому має міститись опис виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та здійснених ним витрат. У відповідному акті також може міститись посилання на конкретну судову справу (номер справи, назва суду), в межах якої адвокатом надавалась правова допомога клієнту.
30.04.2021 між адвокатом та відповідачем-1 був укладений Додаток №1 до договору про надання правової допомоги №20 від 30.04.2021 (надалі - додаток).
Згідно додатку №1 від 30.04.2021 ВАТ "Хмельницькхлібозахист" та адвокат Керницька О.В. погодили наступне:
- розміри вартості однієї години роботи адвоката відповідно до п. 3.2 договору про надання правової допомоги;
- вартість правової допомоги у вигляді представництва адвокатом інтересів клієнта у судовому засіданні будь-якої інстанції та юрисдикції, яка не може становити менше 650,00грн за кожне судове засідання;
- гонорар адвоката відповідно до п. 3.3. договору у межах судової справи №924/313/21 не може бути меншим фіксованого гонорару, який становить 20 000,00грн.
23.06.2022 року між відповідачем-1 та адвокатом Керницькою О.В. був складений Акт №1 приймання-передачі виконаних робі (наданих послуг) до договору про надання правової допомоги №20 від 30.04.2021 року.
Пунктом 1 Акта визначено, що за період з 30.04. по 23.06.2022 адвокатом в межах судової справи №924/313/21 були надані послуги (виконані роботи): підготовка та подання до суду відзиву на позовну заяву; підготовка та подання заяви про застосування строку позовної давності; підготовка та подання письмових заперечень; участь у судових засіданнях Господарського суду Хмельницької області якості представника ВАТ "Хмельницькхлібозахист". Загальна вартість складає - 19 500,00грн.
Пунктом 3 клієнт та адвокат, враховуючи п. 3.3 договору та п.п. 2,3 Додатку №1 до договору, визначили, що винагорода адвоката (гонорар) за надання правової допомоги ВАТ "Хмельницькхлібозахист" у визначений період в межах справи №924/313/21 складає 20 000,00грн.
Відповідно до п. 5 Акту сторони визначили, що гонорар у розмірі встановленому у п. 3 цього Акта, сплачується клієнтом протягом 10-ти календарних днів з моменту підписання сторонами Акта.
Частинами 1-3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому судом враховано, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.10.2019р. по справі №922/445/19).
Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач-1у своєму відзиві від 08.06.2022, який зареєстровано за вх. №05-08/1370/21 від 09.06.2022, тобто до закінчення судових дебатів, у відповідності до ч. 8 ст. 129 ГПК України, зробив заяву, згідно якої вказав про здійснення розподілу судових витрат, а також повідомив суд, що докази, які підтверджують розмір судових витрат будуть подані протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
29.06.2022 (27.06.2022 згідно поштового штемпелю) на адресу суду представник відповідача-1 подав заяву про вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу та докази надання такої допомоги, зокрема: договір про надання правничої допомоги №20 від 30.04.2021, додаток №1 від 30.04.2021 до договору надання правничої допомоги №20 від 30.04.2021, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 23.06.2022.
Таким чином, суд враховано, що подання заяви відповідача-1 щодо стягнення витрат на правничу допомогу здійснене з дотриманням порядку та строку встановлених законом.
Відповідно до п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Згідно положень ч.4 ст. 126 ГПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Крім того, судом зауважується, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 30.11.2020р. у справі №922/2869/19, від 08.04.2020р. у справі №922/2685/19 та практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015р., п. п. 34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009р., п. 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006р., п. 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004р.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Судом враховується, що позивачем не були заявлені заперечення щодо судових витрат на правову допомогу відповідача-1 та зауважено на їх не співмірності та необґрунтованості.
Крім того, судом також враховано, що поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Згідно із ст. 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як передбачено ст. 15 Господарського процесуального кодексу України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених відповідачем-1 до стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
Судом також враховано, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, однак це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням змісту прийнятого рішення, принципу співрозмірності, критеріїв пропорційності та розумності, складності справи, судом вважаються обґрунтованими та виправданими витрати ВАТ "Хмельницькхлібозахист" на правову допомогу у розмірі 20 000,00грн.
За наведеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для ухвалення додаткового рішення про стягнення з Державного підприємства Радгоспу "Лісовогринівецький", с. Лісові Гринівці Хмельницького району Хмельницької області 20 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу на користь Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькхлібозахист", м. Хмельницький.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Стягнути з Державного підприємства Радгосп "Лісовогринівецький" (31340, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4; код ЄДРПОУ 00481548) на користь Відкритого акціонерного товариства "Хмельницькхлібозахист" (29000; м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, буд. 3/1; код ЄДРПОУ 00952864) 20 000,00грн (двадцять тисяч гривень 00коп.) витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів після його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок подання апеляційної скарги визначений ст.257 та пп.17.5 п.17 Розділу ХІ „Перехідні положення” ГПК України.
Повний текст додаткового рішення складено 21.07.2022.
Головуючий суддя С.І. Крамар
Суддя С.В. Заверуха
Суддя А.М. Яроцький
Віддрук 7 примірн.:
1 - до справи;
2 - позивачу - ДП Радгосп "Лісовогринівецький" (31340, Хмельницька обл, Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4) (реком. з повід.);
3 - відповідачу-1 - ВАТ "Хмельницькхлібозахист"(29000, м. Хмельницький, вул. Лісогринівецька, 3/1) реком. з повідом.
4 - відповідачу-2 - Лісовогринівецька сільська рада (31340, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Лісові Гринівці, вул. Центральна, 4) реком. з повідом.;
5 - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) (простим)
6 - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) (простим)
7 - адвокату Бляхарському Я.С. (29000, м. Хмельницький, Старокостянтинтинівське шосе, 26) (простим)