19 липня 2010 року < ЧАС >м. ПолтаваСправа № 2а-2820/10/1670
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чеснокової А.О.,
при секретарі - Лисенко М.С.,
за участю: представника позивача - Новікової Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
15 червня 2010 року позивач Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція в Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості в сумі 2208,46 грн., яка виникла у зв'язку з порушенням позивачем вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції, просив позов задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Повістка, ухвала та позовна заява з додатками направлені на юридичну адресу відповідача: АДРЕСА_1 повернулись до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання. Відповідно до довідки Державного реєстратора Головного управління статистики у Полтавській області відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою та відомості про зміну свого місця знаходження державному реєстратору не надавав.
Згідно із ч.8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи. Зважаючи, що доставка ухвали та повістки суду на адресу відповідача згідно із даними в ЄДР підтверджується підписом листоноші, виходячи з викладеного суд виконав свій обов'язок щодо повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи.
Таким чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних в ній доказів.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
ОСОБА_3 зареєстрована 20 березня 2001 року Виконавчим комітетом Автозаводської районної ради Полтавської області як фізична особа -підприємець та з 26 березня 2001 року перебуває на обліку як платник податків у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції.
Відповідно до положень пунктів 2, 11 статті 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку; наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів; застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.
Контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, відповідно до статті 15 зазначеного закону, здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно абзацу 6 пункту 1 статті 8 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”на ДПА України, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі та державні податкові інспекції в містах з районним поділом покладено виконання такої функції, як проведення роботи по боротьбі з незаконним обігом алкогольних напоїв та тютюнових виробів, веденням реєстрів імпортерів, експортерів, оптових та роздрібних торговців, місць зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, застосування у випадках, передбачених законодавством, фінансових санкцій до суб'єктів підприємницької діяльності за порушення законодавства про виробництво і обіг спирту етилового, коньячного, плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів, здійсненням заходів по вилученню та знищенню або передачі на промислову переробку алкогольних напоїв, знищенню тютюнових виробів, що були незаконно вироблені чи знаходилися у незаконному обігу.
Статтею 16 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” встановлено, що контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, 26 листопада 2009 року працівниками Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції була проведена перевірка діяльності господарської одиниці -магазину, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, та належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій.
Проведеними перевірками встановлено факт порушення відповідачем пунктів 9, 11, 12 статті 3 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Зокрема, виявлені наступні порушення:
- проведення розрахункової операції через РРО без використання режиму попереднього програмування;
- невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в КОРО;
- порушення встановленого законом, обліку товарних запасів за місцем їх реалізації.
За результатами проведених перевірок працівниками Кременчуцької ОДПІ, що здійснювали зазначені заходи, складений акт перевірки 2682/16/31/23/НОМЕР_1 від 26 листопада 2009 року.
На підставі акту перевірки позивачем було прийнято рішення № 0011152303/2004 від 17 грудня 2009 року про застосування до суб'єкта господарювання -фізичної особи ОСОБА_3 штрафних (фінансових) санкцій в сумі 2208,46 грн., яке отримано відповідачем 23 грудня 2009 року, про що свідчить підпис відповідача на поштову повідомленні.
Відповідач своїм правом на оскарження рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, за незгоди з його правомірністю, не скористався. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій не скасовувалося і на даний час є чинним.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”реєстратор розрахункових операцій -це пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з купівлі-продажу іноземної валюти та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг) тощо.
Згідно пунктів 9, 11, 12 статті 3 зазначеного Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій; проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості; вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Пункт 4 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачає відповідальність у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його незберігання в книзі обліку розрахункових операцій, що складає: 17,00 грн. х 20 = 340 грн.
Пункт 6 ст. 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” передбачає відповідальність за невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку РРО, не зберігання фіскального звітного чеку в КОРО , а саме - двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17,00 грн. х 20= 340,00 грн.
Відповідно до пункту 6 статті 17 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” у разі проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості до порушника застосовуються фінансові санкції у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає в даному випадку: 17,00 х 5 = 85,00 грн.
Відповідно до статті 20 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 891,73 грн. х2=1783,46 грн.
Згідно статті 25 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб'єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність прийнятого позивачем рішення 0011152303/2004 від 17 грудня 2009 року про застосування у відношення відповідача штрафних (фінансових) санкцій за порушення вимог Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.
Зазначене рішення ні в адміністративному порядку, ні в судовому порядку відповідачем не оскаржувалося.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед бюджетом складає 2208,46 грн., що також підтверджується обліковими картками платника -ОСОБА_3
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості перед бюджетом.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_3 (39600, АДРЕСА_1, іден.код НОМЕР_1) на р/р 31111104700008, код платежу 21080900, одержуаач УДК у м. Кременчук, код 34698778, банк одержувача6 ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019 - штрафні санкції в сумі 2208 (дві тисячі двісті вісім) грн. 46 коп.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 23 липня 2010 року.
Суддя А.О. Чеснокова