ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
25 липня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/3442/15
м. Одеса, проспект Шевченка, 29, зал судових засідань Південно-західного апеляційного господарського суду №1
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:
головуючого судді Савицького Я.Ф.,
суддів Богацької Н.С.,
Філінюка І.Г.,
секретар судового засідання - Бебик А.М.
за участю представників учасників судового процесу:
від ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи ФГВФО: не з'явився;
від ПП «Севіль Трейд»: не з'явився;
від НБУ: не з'явився;
від ТОВ "Фінансова компанія "Фактор Плюс": не з'явився;
від ОСОБА_1 : не з'явився;
від ОСОБА_2 : не з'явився;
від ОСОБА_3 : не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
на ухвалу Господарського суду Одеської області про залишення без розгляду позовної заяви
від 17 лютого 2022 року (повний текст складено 22.02.2022)
у справі №916/3442/15
за позовом: Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь"
до відповідача: Приватного підприємства "Севіль Трейд"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Національного банку України
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фактор Плюс"
2. ОСОБА_1
3. ОСОБА_2
4. ОСОБА_3
про: стягнення, -
суддя суду першої інстанції: Рога Н.В.,
дата і місце прийняття ухвали: 17.02.2022, м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області
Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.05.2016 у справі №916/3442/15, яке залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 28.09.2016, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства “Банк “Київська Русь” в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" - Волкова О.Ю. до Приватного підприємства “Прогресфарм” (нове найменування - Приватне підприємство "Севіль Трейд"), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Товариства з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія „Фактор Плюс”, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Національного банку України, про стягнення заборгованості за кредитним договором №1322-02-1 від 26.09.2012 у загальній сумі 1 613 809,92 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 31.07.2015 - 35 622 526,87 грн., відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 06.12.2016 касаційну скаргу позивача задоволено, рішення Господарського суду Одеської області та постанову Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/3442/15 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.
28.12.2016 справу №916/3442/15 прийнято до розгляду Господарським судом Одеської області, про що винесена відповідна ухвала.
Ухвалою суду першої інстанції від 02.02.2018 провадження даній справі зупинялось до вирішення спорів у справах №826/22323/15; №826/171/17; №496/3234/15-ц та №910/5516/16.
Про поновлення провадження у справі №916/3442/15 було винесено ухвалу суд від 28.12.2021, якою також було призначено підготовче засідання на 11.01.2022.
Ухвалою суду від 11.01.2022 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, відкладено підготовче засідання на 01.02.2022.
Підготовче провадження у справі №916/3442/15 було закрито 01.02.2022, справу призначено до розгляду по суті на 17.02.2022, про що винесено відповідну ухвалу суду від 01.02.2022.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі №916/3442/15 (суддя Рога Н.В.) позовну заяву ПАТ "Банк Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб до Приватного підприємства "Севіль Трейд" про стягнення заборгованості за кредитним договором №1322-02-1 від 26.09.2012 у загальній сумі 1 613 809,92 дол. США, що еквівалентно за курсом НБУ станом на 31.07.2015 - 35 622 526,87 грн., залишено без розгляду.
Ухвала суду з посиланням на ч. 4 ст. 202, п.4 ч.1 ст.226 Господарського процесуального кодексу України мотивована нез'явленням позивача у судові засідання без поважних причин та неповідомленням ним про причини неявки, а також неподанням заяви про розгляд справи за відсутності його повноважного представника. При цьому, місцевий господарський суд вказав, що позивач неодноразово був повідомлений належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, оскільки ухвали суду про призначення судових засідань, направлялися за офіційною юридичною адресою позивача та на офіційну електронну пошту, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі №916/3442/15 скасувати та передати вказану справу до суду першої інстанції для продовження її розгляду.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала прийнята місцевим господарським судом з порушенням норм процесуального права.
Так, апелянт вказує, що ще 2015 року розпочата процедура ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію банку. Наразі у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадський формувань відсутній запис про те, що ПАТ "Банк "Київська Русь" є ліквідованим. Відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.07.2020 №1335 процедура ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" здійснюватиметься безпосередньо Фондом.
Апелянт зазначає, що відповідно до інформації з ЄДРЮОФОП керівником ПАТ "Банк "Київська Русь" є Рекрут С.В., яка також є директором-розпорядником Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Враховуючи вказане, апелянт наполягає на тому, що належною адресою для листування ПАТ "Банк "Київська Русь" є: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17; вказана інформація є публічною та розміщена як на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, так і на сайті ПАТ "Банк "Київська Русь".
За твердженням Фонду, місцевим господарським судом не вжито всіх належних заходів щодо повідомлення учасників справи про дату судового засідання, тому що з 16.07.2020 така адреса як вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071 не є належною, а відповідні процесуальні документи слід було відправляти на адресу: вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053.
Водночас, апелянт зауважує, що на адресу ПАТ "Банк "Київська Русь" (вул. Січових Стрільців, 17, м. Київ, 04053) надійшла лише ухвала Господарського суду Одеської області від 01.02.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду. Проте, ухвали від 28.12.2021 та від 11.01.2022, якими було поновлено провадження у справі №916/3442/15, призначено підготовче засідання, продовжено строк підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 01.02.2022, за твердженням апелянта, до Фонду не надходили, а відтак, апелянт наполягає на тому, що позивач не був належним чином повідомлений про розгляд справи № 916/3442/15.
Крім того, Фонд вважає, що у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для залишення позову без розгляду, оскільки явка позивача у судове засідання обов'язковою не визнавалась, а тому, суд повинен був розглянути справу №916/3442/15 за наявними в матеріалах справи доказами.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.04.2022 відкрито апеляційне провадження у справі №916/3442/15. Водночас, ураховуючи, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні з 24.02.2022 введено воєнний стан, вказаною ухвалою суду було визначено, провести розгляд справи №916/3442/15 поза межами встановленого ст. 273 Господарського процесуального кодексу України строку у розумний строк, тривалість якого визначається з урахуванням існування в Україні воєнного стану; запропоновано учасникам справи надати до суду відзив на апеляційну скаргу та будь-які заяви або документи; роз'яснено учасникам справи, що про дату, час та місце проведення судового засідання, буде повідомлено додатково, після закінчення строку, на який в Україні введено воєнний стан та/або усунення обставин, що зумовлюють загрозу життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду.
Враховуючи, що у м. Одесі відсутні бойові дії, а судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, судовою колегією повідомлено учасників справи №916/3442/15 про те, що розгляд апеляційної скарги ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у даній справі призначено на 25.07.2022 року о 13:45 год., про що винесена відповідна ухвала суду від 16.06.2022.
Додатково, інформація щодо дати, часу та місця розгляду апеляційної скарги була розміщена на офіційному веб-сайті суду на веб-порталі „Судова влада України”, що вбачається з тексту відповідного оголошення від 19.07.2022.
Представники учасників справи у судове засідання не з'явились. Про дату час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Частиною 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи те, що матеріали справи містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, їх явка обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача за наявними у справі доказами.
У судовому засіданні 25.07.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Згідно зі ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного висновку.
З матеріалів справи вбачаться, що позивач з 2015 року перебуває у процедурі ліквідації, що підтверджується рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (Фонд) від 17.07.2015 №138 «Про початок процедури ліквідації ПАТ "Банк "Київська Русь" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку».
Як зазначалось вище, з позовною заявою до господарського суду звернулось ПАТ “Банк “Київська Русь” саме в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь".
Судова колегія звертає увагу на те, що при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем зазначено наступну адресу: вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071. Саме на вказану адресу протягом 2015-2022 років судами першої, апеляційної та касаційної інстанцій направлялись процесуальні документи стосовно ходу розгляду справи №916/3442/15. Будь-якого зауваження з боку Фонду щодо отримання судової кореспонденції за вказаною адресою до жодного з вказаних судів не надходило до моменту винесення ухвали Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 про залишення без розгляду позовної заяви ПАТ "Банк Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Навпаки, у матеріалах справи наявні документи різних представників позивача, в яких останні постійно вказують адресу: вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071.
При цьому, адреса Банку, а саме: вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071 є офіційною адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент прийняття справи №916/3442/15 до нового розгляду Господарським судом Одеської області.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Як сам зазначає Фонд в апеляційній скарзі наразі в ЄДР наявні відомості відносно ПАТ "Банк Київська Русь", запис про те, що Банк є ліквідованим відсутні.
Разом з цим, апелянт посилається на загальнодоступні дані, які містяться у відкритому доступі на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та на сайті ПАТ "Банк "Київська Русь", відповідно яким з 16.07.2020 адресою для листування ПАТ "Банк "Київська Русь" є: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17.
Дослідивши вказані інтернет-сторінки, судова колегія зазначає наступне.
З відомостей, які містяться на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-shcho-likviduyutsya/pat-bank-kiivska-rus) слідує, що:
- виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення від 18.06.2018 №1684 про продовження строків здійснення процедури ліквідації позивача строком на два роки з 17.07.2018 до 16.07.2020 включно. Цим рішенням продовжено повноваження ліквідатора позивача, визначені статтею 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Білої Ірини Володимирівни строком на два роки з 17.07.2018 до 16.07.2020 включно;
- рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.12.2018 №3382 змінено уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Банк "Київська Русь"; повноваження ліквідатора позивача, визначені статтею 53 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», делеговано провідному професіоналу з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу організації процедур ліквідації неплатоспроможних банків департаменту управління активами Стрюковій Ірині Олександрівні з 18.12.2018;
- відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.07.2020 №1335 відкликано повноваження ліквідатора позивача, делеговані Стрюковій Ірині Олександрівні вищезгаданим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 17.12.2018 №3382; вирішено, що ліквідація позивача здійснюватиметься безпосередньо Фондом гарантування вкладів фізичних осіб з урахуванням вимог Закону України №590-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення механізмів регулювання банківської діяльності» та відповідно до частини п'ятої статті 44 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та вказано про те, що адреса для листування і прийому громадян з питань ліквідації позивача є наступною: вул. Січових Стрільців, 17 м. Київ, 04053.
Судова колегія звертає увагу на те, що станом на дату винесення оспорюваної ухвали Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 жодних відомостей про продовження строків здійснення процедури ліквідації позивача на період після 16.07.2020 матеріали справи не містять. Відсутні такі відомості і на офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 Цивільного кодексу України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.
Водночас, частиною 1 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що з дня початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.
Частиною 2 ст. 37 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" встановлено, що повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у разі делегування їй повноважень, до яких належать, зокрема, заявляти від імені банку позови майнового та немайнового характеру до суду, у тому числі, позови про винесення рішення, відповідно до якого боржник банку має надати інформацію про свої активи.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо або уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, у разі делегування їй повноважень, після запровадження тимчасової адміністрації в банку, фактично набуває всіх повноваження органів управління та контролю банку та діє в тому числі як представник останнього, зокрема в договірних правовідносинах з клієнтами банку.
Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 755/1700/16-ц.
Разом з тим, з моменту введення у банку тимчасової адміністрації Фонд гарантування вкладів фізичних осіб набуває повноважень органів управління та контролю банку, який зберігає свою правосуб'єктність юридичної особи та є самостійним суб'єктом господарювання до завершення процедури його ліквідації та внесення запису про це до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.03.2019 у справі №161/4985/17.
У справах позовного провадження учасниками справи є сторони та треті особи (ч. 1 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 1 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що cторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Господарського процесуального кодексу України позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Згідно з ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника (ч. 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, позивачем у даній справі №916/3442/15 є ПАТ "Банк "Київська Русь", однак, інтереси цієї особи, з огляду на перебування її у процедурі ліквідації, представляє Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який, в свою чергу, має діяти через представників, наділених відповідними повноваженнями саме на представництво інтересів позивача.
З матеріалів справи слідує, що в судові засідання 11.01.2022, 01.02.2022 та 17.02.2022 представники позивача не з'явились.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
За умовами п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Судова колегія звертає увагу на те, що питання процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання було предметом дослідження об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справах №910/16978/19 та №916/3616/15 (постанови від 05.06.2020 та від 13.09.2019 відповідно). Ааналізуючи зміст вищенаведених норм процесуального закону, об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що обов'язковими умовами для застосування передбачених ч.4 ст. 202, п.4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України процесуальних наслідків неявки позивача у судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи за його відсутності.
Отже, правом на залишення позову без розгляду суд наділений у разі неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не недійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст. ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.
Отже неявка позивача (його представника) та неповідомлення про причини такої неявки є самостійною та достатньою підставою для залишення позову без розгляду, при цьому норми законодавства не передбачають необхідності у повторності або систематичності невчинення позивачем (його представником) таких дій.
Наведене підтверджується також і змістом частин 1, 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачено такої підстави для відкладення судового засідання, як неявка представника позивача та неповідомлення ним поважних причин неявки.
Матеріали справи свідчать, що ухвалу від 01.02.2022 про закриття підготовчого провадження та призначення справи №916/3442/15 до розгляду по суті на 17.02.2022 позивач отримав 11.02.2022 (поштове повідомлення 6511913682846, том 8, а.с. 127).
Вказане підтверджується і самим апелянтом в апеляційній скарзі, тобто, Фонд не спростовує належне повідомлення позивача про судове засідання, призначене на 17.02.2022. Проте, позивач у вказану дату до суду не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, клопотання про відкладення розгляду справи не подав.
При цьому, апелянт наполягає на неналежному повідомленні позивача про хід судового провадження у даній справі з огляду на неотримання останнім ухвал суду від 28.12.2021 (поновлення провадження та призначення підготовчого засідання на 11.01.2022), та від 11.01.2022 (продовження строку підготовчого провадження та відкладення підготовчого засідання на 01.02.2022).
Разом з тим, за змістом частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою.
Відповідно ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Водночас, згідно з ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Як вже зазначалось вище, у позові позивачем було вказано одну адресу: вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071. Саме вказана адреса зазначалась позивачем в усіх документах на всіх стадіях судового розгляду справи №916/3442/15 до постановлення ухвали від 02.02.2018, якою провадження у справі було зупинено, а кореспонденцію, яку суд направляв за цим адресом включно з ухвалою від 02.02.2018 позивач отримував.
У матеріалах справи відсутні докази повідомлення позивачем суду про зміну свого місцезнаходження, а відтак, за змістом положень ст. 120 Господарського процесуального кодексу України суд першої інстанції мав направляти судову кореспонденцію позивачу за останньою відомою суду адресою, тобто - вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071.
Колегія суддів вже вказувала, що з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань слідує, що на даний час адресою місцезнаходження юридичної особи позивача вказано: вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071, на яку і надсилались судом ухвали від 28.12.2021 та від 11.01.2022, проте поштові відправлення вручені не були та повернулись на адресу суду з відміткою пошти щодо причин невручення у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Таким чином, ухвали від 28.12.2021 та 11.01.2022 місцевий господарський суд, враховуючи відсутність доказів повідомлення позивачем суду першої інстанції про зміну свого місцезнаходження, правомірно направляв позивачу за вищевказаною адресою.
Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявна заява представника позивача - Митюка Сергія Петровича від 30.12.2021 (т.8, а.с.51), якою останній повідомив суд про припинення ним представництва інтересів ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі №916/3442/15. При цьому, у матеріалах справи міститься заява ОСОБА_4 , якою він просить суд направляти процесуальні документи на адресу: вул. Хорива, 11-А, м. Київ, 04071.
В свою чергу, заява від 30.12.2021 була подана Митюком С.П. до суду першої інстанції після винесення ухвали від 28.12.2021 про поновлення провадження у даній справі та призначення підготовчого засідання на 11.01.2022, що дає підстави дійти висновку про факт обізнаності позивача про поновлення судом першої інстанції провадження у цій справі та про її розгляд.
Вказані обставини у сукупності свідчать про те, що судом першої інстанції вчинялись дії достатні для належного повідомлення позивача про час та місце судових засідань у цій справі, які полягали як у направленні кореспонденції за вказаною позивачем та його представниками адресою.
При цьому відсутність доказів направлення позивачу кореспонденції за адресою, вказаною у рішенні виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.07.2020 №1335 (вул. Січових Стрільців, 17 м. Київ, 04053) не може вважатися неналежним повідомленням позивача про час та місце судових засідань, оскільки згідно з інформацією, яка міститься на сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб вказана адреса є адресою для листування і прийому громадян з питань ліквідації позивача, а не адресою для направлення судової кореспонденції.
Таку правову позицію зазначив Верховний Суд у постанові від 08.12.2021 при розгляді аналогічних питань у справі №910/20358/16.
Судова колегія враховує, що ухвалу про Господарського суду Одеської області від 17.02.2022, якою позовну заяву у даній справі залишено без розгляду, було отримано позивачем 30.03.2022 (т. 8, а.с. 140), що не заперечується апелянтом. Водночас зазначена ухвала направлялась судом також на адресу: вул. Січових Стрільців, 17 м. Київ, 04053 (поштове повідомлення 6511913654940).
Також колегія суддів враховує і те, що ухвалою Господарського суду Одеської області від явку представників сторін у судове засідання визнано обов'язковою.
Апеляційний суд зауважує, що передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії»(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) від 07.07.1989).
Також колегія суддів звертає увагу апелянта на те, що ЄСПЛ у рішенні від 07.11.2017 у справі «Sukhanov and Others v. Russia» (заяви №№ 56251/12, 23302/13, 53116/15) дійшов висновку, що присутність у судовому засіданні є правом, але не обов'язком позивача, проте у цьому випадку саме позивачем не дотримано порядку, передбаченого нормами ст.ст. 202, 226 Господарського процесуального кодексу України, лише за умов дотримання якого можливе виникнення у позивача права на розгляд справи за його відсутності.
Водночас, апеляційна колегія вказує, що залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції не порушив прав позивача на судовий захист, оскільки особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно (ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України (аналогічний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 у справі №904/5646/20).
З огляду на вищевикладене, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви ПАТ "Банк "Київська Русь" в особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб без розгляду.
З урахуванням наведених правових положень та встановлених обставин даної справи, колегія суддів вважає доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі необґрунтованими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами. За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Київська Русь" слід залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі №916/3442/15 - без змін.
Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати апелянта по сплаті судового збору при подачі апеляційної скарги не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 255, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -
Ухвалу Господарського суду Одеської області від 17.02.2022 у справі №916/3442/15 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Матеріали справи №916/3442/15 повернути до Господарського суду Одеської області.
Постанова відповідно до вимог ст. 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у 20-денний строк.
Повний текст постанови складений та підписаний 25.07.2022.
Головуючий суддя Савицький Я.Ф.
Суддя Богацька Н.С.
Суддя Філінюк І.Г.