ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
21 липня 2022 року м. ОдесаСправа № 916/769/21
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Філінюка І.Г.
суддів Аленіна О.Ю., Богатиря К.В.
секретар судового засідання - Чеголя Є.О.
за участю представників сторін:
Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» - Марочкін В.О.;
від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях - Десятова Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»
на рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021
по справі №916/769/21
за позовом Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод»
до відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях
про визнання договору таким, що не підлягає виконанню
суддя суду першої інстанції - Погребна К.Ф.
місце винесення рішення: м. Одеса, пр-т Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області.
повний текст рішення складено та підписано: 29.12.2021.
Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод» звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання договору від 28.02.2018 року про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 зі змінами та доповненнями, таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невірність Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», оскільки проведення незалежної оцінки та її рецензування було здійснено з порушенням Методики оцінки об'єктів оренди, затверджена постановою Кабміну від 10.08.95 № 629, а також Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» та подальше виконання спірної угоди за наявності не усунених дефектів Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» ( у складі необоротних активів) станом на 31.08.2017 - не відповідає ринковій кон'юнктурі та свободі договору.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 в задоволені позову відмовлено.
Обґрунтування рішення суду першої інстанції.
Місцевим господарським судом встановлено, що рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено, зокрема, розірвано Договір оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод».
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №916/2047/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 залишено без змін. Судом зазначено, що приймаючи до уваги розірвання за рішення суду від 19.10.2020, основного договору від 12.09.2002, зміни в якій вносились спірним Договором від 28.02.2021 зазначений договір є також фактично розірваним.
Крім того, під час розгляду справи, 30.08.2021 суд протокольно відмовив в задоволені клопотання про призначення судово-оціночної експертизи, оскільки на думку суду з урахуванням заявлених позовних вимог, матеріалів справи та обставин встановлених судом відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Не погодившись із вказаним судовим рішенням, Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод» звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:
Клопотання про проведення судово-економічної експертизи у справі № 916/769/21 за пропонованим питанням - задовольнити.
Чи підтверджуються документально, з урахуванням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», з урахуванням Національного стандарту №3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» вартість необоротних активів цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» у розмірі 1 579 627, 00 грн. (один мільйон п'ятсот сімдесят дев'ять тисяч шістсот двадцять сім ) гривень, яка додатково виконана Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської областях та внесена в умови договору від 28.02.2018 року про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 року зі змінами та доповненнями ( обліковий номер договору № 2098409106).
Апеляційну скаргу адвоката Марочкіна В.О., який діє в інтересах Приватного акціонерного товариства « Болградський виноробний завод» - задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 22.12.2021 року у справі №916/769/21 - скасувати.
Ухвалити нове рішення, згідно якого позов Приватного акціонерного товариства « Болградський виноробний завод» - задовольнити.
Визнати укладений договір від 28.02.2018 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської областях (правонаступник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області) та Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу « Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 року зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106) таким, що не підлягає виконанню.
Узагальнені доводи апеляційної скарги:
Скаржник зазначає, що суд признав достовірним додаткову суму оцінки цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» у розмірі 1 579 627,00 грн, незважаючи на необхідності проведення перевірки обчислення у розмірі 1 579 627,00 грн, право на перевірку яких належить виключно суб'єкту оціночної діяльності або експерту.
Відмова від проведення судової експертизи за клопотанням є необґрунтованою, а підстави відмови залишались невідомими, оскільки оголошені через півроку.
Скаржник зазначає, що судове рішення від 22.12.2021 не містить висновок про те, що стверджуване однією стороною на підтримку своєї позиції є більше ймовірним, аніж заперечення іншої сторони проти цього. По суті судове рішення містить тільки опис позиції Позивача.
Крім того, позивач заперечує помилкову позицію суду першої інстанції щодо посилання на постанови КГС ВС від 10.10.2019 по справі № 910/2164/18; КГС ВС від 08.07.2019 по справі № 908/156/18, згідно яких преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом.
Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи було визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Філінюка І.Г., суддів: Богатиря К.В., Бєляновський В.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2022.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2022 доручити господарському суду Одеської області невідкладно надіслати матеріали справи №916/769/21 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
25.01.2022 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» на рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 у справі № 916/769/21.
Призначити справу № 916/769/21 до розгляду на 10.03.2022 о 15:00 год.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, наявної загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду та працівників суду судове засідання 10.03.2022 не відбулось.
У зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_1 , відповідно до Рішення Вищої Ради Правосуддя від 17.02.2022 №137/0/15-22 розпорядженням керівника апарату суду № 425 від 21.03.2022 призначено повторний автоматизований розподіл справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2022, для розгляду апеляційної скарги сформовано колегію суддів у складі головуючого судді - Філінюка І.Г., судді: Аленін О.Ю., Богатир К.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.03.2022 прийнято справу № 916/769/21 до провадження у зміненому складі суддів: головуючий суддя Філінюк І.Г. судді - Аленін О.Ю., Богатир К.В.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 призначено справу № 916/769/21 до розгляду на 21.07.2022 о 14:00 год.
21.04.2022 до суду апеляційної інстанції від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях надійшли пояснення, в яких відповідач просить апеляційну скаргу залишити без з0адоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 без змін.
В судовому засіданні 21.07.2022 представник Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» доводи та вимоги апеляційної скарги підтримав.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях просив залишити рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 у справі № 916/769/21 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні ухвалою суду від 21.07.2022 відмовлено в задоволенні клопотання Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» про призначення у справі судово-економічної експертизи.
Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду переглядає рішення Господарського суду Одеської області в межах доводів та вимог апеляційних скарг, передбачених статтею 269 ГПК України.
Фактичні обставини справи встановлені судом першої інстанції.
12.09.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець), правонаступником якого є Відповідач, та ЗАТ «Болградський виноробний завод» (Орендар), укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 (далі - Договір від 12.09.2002).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору від 12.09.2002 Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс «Болградський виноробний завод» (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, складеного станом на 30.04.2002, складає 9 532 тис. грн. Об'єкт оренди розташований за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. А. Христєва, 99.
Згідно із пунктами 2.1, 11.1 Договору від 12.09.2002 Орендар вступає у строкове платне користування Підприємством у термін, указаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі Підприємства. Договір діє з моменту підписання і складається терміном на 5 років.
Пунктом 3.1 Договору від 12.09.2002 передбачено, що орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Постановою КМУ від 4 жовтня 1995 р. № 786, зі змінами внесеними Постановою КМУ № 699 від 18.05.98 р., Постановою КМУ від 19.01.2000р. № 75, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (липень 2002р.) 52 274,51 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чиним законодавством України. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2002р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за серпень та вересень 2002 року.
Відповідно до пунктів 3.2, 3.3, 5.2 Договору від 12.09.2002 орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місць на індекс інфляції за наступний місяць. Орендна плата перераховується до державного бюджету щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним. Одночасно копія платіжного доручення, з відміткою банку, що обслуговує Орендаря, надсилається Орендодавцю. Орендар зобов'язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету.
Пунктом 5.5 Договору від 12.09.2002 встановлено обов'язок Орендаря протягом місця після укладення договору застрахувати орендоване майно Підприємства на суму не меншу за його балансову вартість на користь Орендодавця, в порядку, визначеному чинним законодавством.
12.09.2002 за Актом приймання - передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства «Болградський виноробний завод», Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) передано, а Закритим акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» (Орендар) прийнято відповідно до умов Договору від 12.09.2002 майно згідно інвентаризаційного опису до Акту оцінки, затвердженого наказом РВ ФДМУ по Одеській області від 31.07.2002 № 646 та протоколу про результати інвентаризації станом на 30.04.2002.
10.10.2017 між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» укладено Договір про внесення змін до Договору від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106).
Вказаним Договором від 10.10.2017 у зв'язку з перейменуванням вулиці Асена Христєва на вулицю Болгарських ополченців у м. Болград, у Договорі від 12.09.2002 та всіх додатках до договору (зі змінами і доповненнями) слова «вулиця Асена Христєва» замінено відповідно словами «вулиця Болгарських ополченців» у відповідних відмінках.
Також, Договором від 10.10.2017 Розділ 5 Договору від 12.09.2002 доповнено новим пунктом такого змісту: «5.7. З моменту підписання цих Змін Орендар зобов'язується з урахуванням п. 2.3 договору від 12.09.2002р. визначити вартість ЦМК за даними інвентаризації майна станом на 31.08.2017р., та на підставі балансу відобразити результати незалежної оцінки ЦМК згідно Методики оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів, затвердженої Постановою КМУ від 10.08.1995р. № 629 (із змінами та доповненнями. Вартість, яка буде визначена за результатами незалежної оцінки, є підставою для перерахунку орендної плати за договором від 12.09.2002р. з 13.09.2017 року та обов'язкового внесення Сторонами відповідних змін до договору оренди від 12.09.2002р.».
Окрім того, Договором від 10.10.2017 пункт 11.1 Договору від 12.09.2002 доповнено пунктом такого змісту: «Продовжити термін дії цього договору до 12.09.2022 включно».
В подальшому як вказує позивач, 28.02.2018 між Регіональним відділенням ФДМУ по Одеській області та Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» укладено Договір про внесення змін до Договору від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями (обліковий номер договору № 2098409106).
Договором від 28.02.2018 викладено пункт 1.1 Договору від 12.09.2002 у наступній редакції: « 1.1. Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», юридична адреса: 68700, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99, Інд. Код 00411938 (надалі Підприємство). Вартість необоротних активів визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» (у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ «АДАМІЛ» станом на 31.08.2017 та згідно змін до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - «Болградський виноробний завод» становить 13 569 457,0 (тринадцять мільйонів п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень. Мета використання об'єкту оренди - ведення виноробної виробничої діяльності, господарської, підприємницької та інших видів діяльності відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України, насичення ринку своєю продукцією, товарами і послугами та отримання прибутку”.
Також, Договором від 28.02.2018 викладено пункт 3.1 Договору від 12.09.2002 у наступній редакції: « 3.1. Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995р. № 786, затверджених постановою КМУ від 14.09.2011 № 961, і становить без урахування ПДВ за базовий місяць розрахунку (січень 2018) 211 284,93 (двісті одинадцять тисяч двісті вісімдесят чотири гривні 93 копійки) гривень. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.».
Крім того, відповідно до пунктів 3, 7 Договору від 28.02.2018 сторони визначили, що з моменту підписання цих Змін вважати такими, що втратили чинність додатки, а саме: Розрахунок орендної плати від 28.11.2016; Акт приймання-передачі орендованого майна від 09.11.2012; Зміни до Акту оцінки вартості майна цілісного майнового комплексу “Болградський виноробний завод” від 06.11.2012. До цих Змін додано: Розрахунок орендної плати; Акт прийому-передачі в оренду майна цілісного майнового комплексу “Болградський виноробний завод” від 28.02.2018; Зміни до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - “Болградський виноробний завод” 27.02.2018; Договір від 28.02.2018 про внесення змін до договору зберігання від 09.11.2012.
28.02.2018 за Актом приймання - передачі державного майна цілісного майнового комплексу державного підприємства “Болградський виноробний завод”, Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець) передано, а Приватним акціонерним товариством “Болградський виноробний завод” (Орендар) прийнято в строкове платне користування майно цілісного майнового комплексу “Болградський виноробний завод”, юридична адреса: 68700, м. Болград, вул. Болгарських ополченців, 99, Інд. Код 00411938 (надалі Підприємство).
Вартість необоротних активів визначена згідно звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу “Болградський виноробний завод” (у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ “АДАМІЛ” станом на 31.08.2017 та згідно змін до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - “Болградський виноробний завод” становить 13 569 457,00 (тринадцять мільйонів п'ятсот шістдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) гривень. Мета використання об'єкту оренди - ведення виноробної виробничої діяльності, господарської, підприємницької та інших видів діяльності відповідно до статуту товариства та чинного законодавства України, насичення ринку своєю продукцією, товарами і послугами та отримання прибутку.
Позивач вказує, що під час виконання ним угоди від 28.02.2018 року про зміни до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 було виявлено недоліки та дефекти цієї угоди, які у самостійному порядку сторонами усунути - неможливо.
Так, позивач вважає, що результат Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» ( у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ «Адаміл» станом на 31.08.2017 року не відповідає дійсності, оскільки проведення незалежної оцінки та її рецензування було здійснено з порушенням Методики оцінки об'єктів оренди, затверджена постановою Кабміну від 10.08.95 р. № 629, а також Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» 2.
Також, як зазначає позивач, із змісту даного Звіту вбачається ( оцінювачі Васильєв В.М; Цокало А.В.; Трошин І.І), що формування та кінцевий результат базувався виключно на бухгалтерському обліку та звітності Позивача, тобто з урахуванням, як власного так і орендованого майна Товариства, при цьому Замовник (заінтересована особа Відповідач) ухилилась від надання до суб'єкта оціночної діяльності власних документів відповідної звітності для повноти дослідження та порівняння ( наприклад фактичний перелік майна ЦМК та їх обміри, вартість, тощо), що вже має первинну наявну ознаку неповноти. Позивач, як він зазначає, сприйняв новий розмір орендної плати за наслідками Звіту про оцінку, як кажуть всліпу за довірою ( за суб'єктивним поглядом).
Як вказує позивач, Методика оцінки майна врегульована Постановою Кабінету Міністрів України “Про затвердження Методики оцінки об'єктів оренди, Порядку викупу орендарем оборотних матеріальних засобів та Порядку надання в кредит орендареві коштів та цінних паперів” від 10 серпня 1995 р. № 629 ( із змінами та доповненнями).
За посиланнями позивача, відповідач незважаючи суттєві недоліки Звіту, на який виконаний ТОВ “Адаміл”, що підтверджується змістом протоколу №2 від 27.02.2018 року визнав такий Звіт достатнім у сумі 11 989 830.00 грн, станом на 31.08.17 року , для укладання договору за датою 28.02.2018 року.
При цьому, як зазначає позивач, згідно п.18 Постанови КМУ віл 10.08.1995 року ( із змінами та доповненнями) у разі виявлення майна яке не відображене в матеріалах інвентаризації, на вимогу однієї із сторін договору оренди або органу, уповноваженого управляти цим майном, повинна бути здійснена дооцінка об'єкта оренди і внесені відповідні зміни до акта оцінки і відповідних договорів, укладених з орендарем.
Зміст протоколу №2 від 27.02.18 року, як вважає позивач, підтверджу факт виявлення майна, яке залишилось поза оцінкою ТОВ “Адаміл” або іншим суб'єктом оціночної діяльності.
Разом з тим, згідно п.11 Постанови КМУ від 10.08.1995 року (із змінами та доповненнями) вартість майна, що передаються в оренду, визначається шляхом підсумовування всіх активів, які входять до цілісного майновою комплексу підприємства, структурного підрозділу підприємства. крім оборотних засобів та довгострокових фінансових інвестицій. Вартість основних засобів та нематеріальних активів визначається за результатами незалежної оцінки.
Отже, посилаючись на вищенаведені обставини Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод» звернулась до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.
Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником у апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Ця норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Звертаючись з відповідним позовом до суду Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод», просить суд визнати укладений договір від 28.02.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської областях (правонаступник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області) та приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод», про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 року зі змінами та доповненнями, (обліковий номер договору № 2098409106) таким, що не підлягає виконанню.
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається, на невірність Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», оскільки проведення незалежної оцінки та її рецензування було здійснено з порушенням Методики оцінки об'єктів оренди, затверджена постановою Кабміну від 10.08.95 р. № 629, а також Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», Національного стандарту № 3 «Оцінка цілісних майнових комплексів» та подальше виконання спірної угоди за наявності не усунених дефектів Звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу « Болградський виноробний завод» ( у складі необоротних активів) станом на 31.08.2017 - не відповідає ринковій кон'юнктурі та свободі договору.
Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Як зазначено вище, 28.02.2018 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївської областях (правонаступник Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській області) та приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод», було укладено Договір про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Белградський виноробний завод» від 12.09.2012.
Пунктом 4 Договору від 28.02.2021 встановлено, що зміни діють з моменту підписання та є невід'ємною та складовою частиною договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями. Отже з наведеного вбачається, що відповідний договір фактично є Додатковою угодою до договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 зі змінами та доповненнями.
Так, з матеріалів справи вбачається, 12.09.2002 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (Орендодавець), правонаступником якого є Позивач, та ЗАТ «Болградський виноробний завод» (Орендар), укладено Договір оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», за умовами якого Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс «Болградський виноробний завод» (Підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно до акту оцінки, складеного станом на 30.04.2002, складає 9 532 тис. грн. Об'єкт оренди розташований за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. А. Христєва, 99. Як вбачається з матеріалів справи, на розгляді Господарського суду Одеської області перебувала справа №916/2047/20 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях до Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» про: стягнення до Державного бюджету заборгованості за Договором оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 в розмірі 2 092 091,29 грн., з якої 1 950 156,78 грн. - сума основного боргу, 141 934,51 грн. - пеня; розірвання Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002, укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод», розташованого за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців (колишня назва - вул. А. Христєва), 99 та повернення державі в особі органу управління майном ЦМК - Фонду державного майна України (згідно Постанови КМУ від 27.12.2019 № 1406-р) Приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод» цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», розташованого за адресою: Одеська область, м. Болград, вул. Болгарських ополченців (колишня назва - вул. А. Христєва), 99.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20 позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях задоволено, зокрема, розірвано Договір оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002 укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області, (правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна по Одеській та Миколаївській областях) та приватним акціонерним товариством «Болградський виноробний завод».
Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 09.09.2021 у справі №916/2047/20 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 залишено без змін.
Частиною 5 ст. 188 ГК України передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
У відповідності до ч.ч. 2, 3 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Як встановлено вище, рішенням Господарського суду Одеської області від 19.10.2020 у справі № 916/2047/20 розірвано Договір оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, приймаючи до уваги розірвання за рішення основного договору від 12.09.2002р., зміни в якій вносились спірним Договором від 28.02.2021 зазначений договір є також розірваним.
Крім того, в рамках справи №916/2920/20 за позовом Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Одеській та Миколаївській областях про визнання недійсним пункту 3.1 договору про внесення від 28.02.2018 до договору оренди ЦМК від 12.09.2002 вже досліджувалась правомірність Договору від 28.02.2018 про внесення змін до договору оренди від 12.09.2002 та рішенням Господарського суду Одеської області від 10.02.2021р. у справі № 916/2920/20 у задоволенні позову ПрАТ «Болградський виноробний завод» було відмовлено.
Постановою Південно - західного апеляційного господарського суду від 27.05.2022 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Одеської області від 10 лютого 2021 у справі № 916/2920/20 змінено, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.
Резолютивну частину рішення господарського суду Одеської області від 10 лютого 2021 у справі № 916/2920/20 залишено без змін.
Апеляційним господарським судом у справі № 916/2920/20, зокрема зазначено, що «договір про внесення змін від 28.02.2018 до договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2002, всупереч твердженням позивача, було укладено без порушення норм матеріального права, а саме: ст. ст. 11, 19, 21 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», оскільки орендна плата була визначена на підставі вартості необоротних активів визначеної згідно звіту про незалежну оцінку вартості цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод», (у складі необоротних активів), що була проведена ТОВ «АДАМІЛ» станом на 31.08.2017 та згідно змін до Акту оцінки вартості, які затверджені наказом РВ ФДМУ від 27.02.2018 №203 «Про затвердження Змін до Акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу - «Болградський виноробний завод», і була збільшена за погодженням сторін.»
Враховуючи, що в рамках справи №916/2047/20 розірвано договір від 12.09.2002, зміни в якій вносились спірним Договором від 28.02.2021, а отже договір від 28.02.2018 про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 є розірваним, а отже у відповідно до статті 653 ЦК України зобов'язання сторін припинились, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимоги Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» про визнання договору від 28.02.2018 про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 зі змінами та доповненнями, таким, що не підлягає виконанню.
Судова колегія не приймає доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції послався лише на преюдиційні факти при винесенні рішення.
Згідно з ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Преюдиція - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набуло законної сили, в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиційно встановлені факти не підлягають доказуванню.
Тобто, за змістом частини четвертої статті 75 ГПК України учасники господарського процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, які встановлені судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної чи господарської справи. Натомість такі учасники мають право посилатися на зміст судового рішення у відповідних справах, що набрало законної сили, в якому відповідні обставини зазначені як установлені. Вказані висновки також наведені в постанові Верховного Суду від 08.09.2021 по справі № 902/530/20.
Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17, від 29.11.2021 у справі № 910/11215/20).
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Таким чином, ураховуючи, що задоволення позовних вимог у цій справі знаходиться у прямій залежності від встановлення фактів, щодо чинності договору оренди, суд першої інстанції правомірно врахував преюдиціальність фактів, встановлених у рішенні у справі №916/2047/20, яке набрало законної сили.
Щодо твердження скаржника про необґрунтоване відхилення судом першої інстанції клопотання позивача про призначення судової експертизи, колегія суддів зазначає таке.
Разом і позовною заявою позивач подав до суду клопотання про призначення судово-економічної експертизи, згідно якого просив суд призначити по справі судово-економічну експертизу. Доручити її проведення Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції У країни. На вирішення експерта поставити наступні питання: 1. Чи підтверджуються документально, з урахуванням Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» висновок суб'єкта оціночної діяльності (ТОВ «Адаміл») щодо вартості необоротних активів цілісного майнового комплексу «Белградський виноробний завод», викладений у Звіті про незалежну оцінку вартості майна ( у складі необоротних активів) у розмірі 11 989 829,00 гри., без ПДВ. станом на 31.08.2017 року. 2.Яка ринкова вартість необоротних активів, що складає державну частину цілісного майнового комплексу «Белградський виноробний завод», станом на 31.08.2017 року.
Відповідно до статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.
Згідно з положеннями статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.
Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Призначення експертизи є правом, а не обов'язком суду, вона здійснюється у разі встановлення судом недостатності доказів, наявних у матеріалах справи для можливості прийняття рішення за результатами розгляду.
Суд першої інстанції відхилив клопотання позивача про призначення судової експертизи, оскільки на думку суду з урахуванням заявлених позовних вимог, матеріалів справи та обставин встановлених судом відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування.
Судова колегія зазначає, що враховуючи підстави відмови у задоволенні позову, а саме у зв'язку з тим, що Договір від 28.02.2018 року про внесення змін до Договору оренди цілісного майнового комплексу «Болградський виноробний завод» від 12.09.2012 є розірваним, відсутня необхідність у спеціальних знаннях для встановлення обставин справи, що стосуються предмету доказування, а даний спір може бути розглянуто за наявними в матеріалах справи доказами.
Встановлені колегією суддів під час апеляційного провадження обставини дають підстави для висновку про законність і обгрунтованність оскаржуваного рішення суду, адже воно прийнято при повному дослідженні та з'ясуванні обставин справи, та доказів на їх підтвердження, при правильному застосуванні норм матеріального права, при відсутності порушень норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в матеріалах даної справи та спростовуються доводами викладеними в мотивувальній частині даної постанови.
Висновки суду апеляційної інстанції.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Будь-яких підстав для скасування рішення господарського суду за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.
За вказаних обставин оскаржуване рішення господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 240, 269, 270, 275, 276-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Болградський виноробний завод» - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 22.12.2021 у справі № 916/769/21 - залишити без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Болградський виноробний завод».
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у строки, передбачені статтею 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 25.07.2022.
Головуючий суддя І.Г. Філінюк
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя К.В. Богатир