Справа № 751/908/22 Головуючий у 1 інстанції Овсієнко Ю. К.
Провадження № 33/4823/239/22
Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП
25 липня 2022 року місто Чернігів
Чернігівський апеляційний суд у складі головучого - судді Салая Г.А.,
з участю захисника - Бабинця С.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Бабинця С.П. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2022 року,
Цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, мешканець АДРЕСА_1 , -
притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави 496 грн. 20 коп. судового збору.
Місцевим судом встановлено, що 08.02.2022 о 06 год. 04 хв. в м. Чернігів по вул. Любецька, 149А, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Alcotest 7510 № ARLM 0325. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху.
Не погодившись із рішенням суду, захисник Бабинець С.П. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову місцевого суду скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю в діях його підзахисного складу адміністративного правопорушення.
Вказує, що суд належним чином не з'ясував обставини справи, а висновки про доведеність вини ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах справи та фактичних обставинах. При цьому апелянт був позбавлений можливості надати суду докази, що підтверджують відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, оскільки суд розглянув справу у його відсутність.
Зазначає, що огляд особи на стан сп'яніння проводився з порушенням всіх можливих процедур, а тому не може бути використаний як доказ в справі, а протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали не містять достатніх відомостей та належних і допустимих доказів вини його підзахисного. Звертає увагу, що працівники поліції не направили водія на огляд до медичного закладу.
Заслухавши пояснення захисника, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з наведених вище підстав; перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом першої інстанції вимоги зазначених норм Кодексу України про адміністративні правопорушення не дотримані в повному обсязі.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 303465 від 08.02.2022 року, в вину ОСОБА_1 ставилося, що він 08.02.2022 о 06 год. 04 хв. в м. Чернігів по вул. Любецька, 149А, керував транспортним засобом Volkswagen LT 35, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився із застосуванням приладу Драгер Alcotest 7510 № ARLM 0325, результат огляду позитивний 1,23%, із результатом не згоден, чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Проте суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи, встановленим при апеляційному розгляді.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи, в якому фактично формулюється обвинувачення особи у вчиненні певного правопорушення.
Суд першої інстанції як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №303465 від 08 лютого 2022 року відносно останнього, акт огляду на стан сп'яніння, та на відеозапис вказаної події, які зафіксовані на відеокамеру працівниками поліції.
Однак, у порушення вищевказаного Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року №1103, працівниками поліції не було направлено ОСОБА_1 на огляд до медичного закладу, про що свідчить наявність в матеріалах справи направлення встановленого зразку з позначкою «у заклад охорони здоров'я не доставлявся».
Натомість захисник Бабинець С.П. надав апеляційному суду виписку із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 126 від 08.02.2022, з якої вбачається, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до КНП «Чернігівська ЦРЛ» із заявою провести огляд на стан сп'яніння, за результатами якого встановлено етанол у крові - 0,12%.
Відповідно до п.7 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09 листопада 2015 року, установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
Таким чином, наявний вміст алкоголю - 0,12%. у крові ОСОБА_1 був у межах допустимої норми. Розглянувши справу справу без участі правопорушника та його захисника суд першої інстанції неповно зясував вказані обставини справи.
Згідно з вимогами ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 8 лютого 2001року,«Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не підтверджуються наявними у справі і наданими суду апеляційної інстанції доказами.
За таких обставин, апеляційний суд не має процесуально-правових підстав для відхилення доводів апелянта, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню, як незаконна й необґрунтована. Тому, постанова суду першої інстанції підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП.
Керуючись ст., ст. 245, 293, 294 КУпАП, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу захисника Бабинця С.П. в інтересах ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Новозаводського районного суду м. Чернігова від 29 червня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, та закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
СуддяГ. А. Cалай