Справа № 607/5605/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/206/22 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
18 липня 2022 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
з участю - прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі кримінальне провадження за апеляційною скаргою скаржника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2022 року,-
Вказаною ухвалою слідчого судді залишено без розгляду скаргу ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після отримання повідомлення про вчинення кримінального правопорушення.
Також, слідчий суддя роз'яснив, що ОСОБА_7 не позбавлений можливості повторно звернутися із вказаною скаргою до слідчого судді.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що скаржник ОСОБА_7 не з'явився в судові засідання, які призначалась для розгляду його скарги на 14.06.2022 року, 17.06.2022 року, 24.06.2022 року та 30.06.2022 року, хоча був належним чином повідомлений про час і місце судового розгляду. З урахуванням вимог ч.3 ст. 306 КПК України слідчий суддя прийшов до висновку про неможливість розгляду скарги по суті.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 просить поновити строк апеляційного оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2022 року та постановити нову ухвалу, якою зобов'язати відповідного реєстратора Тернопільської окружної прокуратури виконати вимоги ст. 214 КПК України та внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення із заяви скаржника від 06.04.2022 року та надіслати відповідний витяг з Реєстру на його електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1
Свої вимоги мотивує тим, що слідчий суддя вийшов за межі повноважень КПК України постановивши ухвалу про залишення без розгляду скарги на бездіяльність прокурора, яка не передбачена ст. 307 КПК України.
Також вказує на те, що згідно практики ЄСПЛ право на доступ до суду має “застосовуватися на практиці і бути ефективним”, а тому особа “повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права”.
Вважає хибним висновок слідчого судді про те, що скаржник був належно повідомлений про судовий розгляд, оскільки відсутні докази отримання повісток. Одночасно вказує, що подавши після відкриття провадження заяву про розгляд скарги у його відсутності, таким взяв участь в судовому розгляді.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги і вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою та просить залишити її без змін, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що строк апеляційного оскарження слід поновити, однак апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга подається на ухвалу слідчого судді протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Оскаржена ухвала слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду постановлена 30.06.2022 року без участі скаржника. Як стверджує ОСОБА_7 , копію вказаної ухвали він отримав 04.07.2022 року на електронну адресу, що підтверджується копією витягу з електронної пошти, яка ним долучена до апеляційної скарги.
За таких обставин строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин, а тому його слід поновити.
Щодо суті апеляційної скарги в ході апеляційного розгляду встановлено наступне.
Виходячи з вимог ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.
Слідчий суддя, при розгляді скарги ОСОБА_7 , в повній мірі дотримався цих вимог закону.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК України розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов'язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються.
Перевіркою матеріалів провадження встановлено, що скаржник ОСОБА_7 неодноразово повідомлявся про розгляд його скарги в судових засіданнях, які були призначені на 14.06.2022 року, 17.06.2022 року, 24.06.2022 року та 30.06.2022 року.
Такі повідомлення були здійснені на електронну пошту, яку ОСОБА_7 вказав у своїй скарзі і в матеріалах провадження наявні відомості про доставку таких повідомлень на вказану адресу (а.к.п. 58, 62, 63, 65, 67), що спростовує доводи апеляційної скарги про відсутність таких повідомлень та їх невідповідність вимогам КПК України, оскільки ст.135 вказаного Кодексу передбачає, що особа викликається до слідчого судді в тому числі шляхом надіслання повістки про виклик електронною поштою.
Більше того, про надуманість таких доводів апеляційної скарги свідчить наявна в матеріалах провадження заява ОСОБА_7 від 16 червня 2022 року про розгляд скарги у його відсутності, що підтверджує той факт, що йому було достеменно відомо про розгляд скарги в судовому засіданні, однак він не виявляв бажання брати в ньому участь (а.к.п.70).
Зважаючи на ці обставини, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про неможливість розгляду скарги ОСОБА_7 на бездіяльність прокурора, який відповідно до імперативних вимог ч. 3 ст. 306 КПК України.
Доводи про невідповідність оскарженої ухвали практиці ЄСПЛ є неналежними, оскільки на відміну від рішень, які ОСОБА_7 цитує в апеляційній скарзі, в матеріалах цього провадження відсутні жодні обставини, які би вказували на наявність для ОСОБА_7 будь-яких перешкод з'явитися в судові засідання та ефективно реалізувати свої процесуальні права, в тому числі оскаржувати бездіяльність прокурора.
Крім того, залишення скарги без розгляду не є перешкодою для повторного звернення до суду, тобто не створює для ОСОБА_7 жодних перешкод для можливості оскаржувати у встановленому законом порядку дії чи бездіяльність прокурора, які на думку апелянта порушують його права.
Доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя повинен був постановити лише таку ухвалу, яка передбачена ч.2 ст.307 КПК України, суперечать точному змісту вказаної норми закону, яка передбачає постановлення таких ухвал лише за результатами розгляду скарги на бездіяльність прокурора. Оскільки такий розгляд повинен відбуватися з обов'язковою участю особи, яка подала скаргу, то у її відсутності неможливо його проводити, що має наслідок і неможливість постановлення жодної з ухвал, визначених ч.2 ст.307 КПК України.
За таких обставин доводи апелянта, що ухвала постановлена з істотними порушеннями вимог КПК України, не знайшли свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, а тому підстав для скасування оскарженої ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Поновити ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2020 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 30 червня 2022 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді