19.07.2022 року м. Одеса
Єдиний унікальний номер справи №№ 523/995/22
Апеляційне провадження № 22-ц/813/6461/22
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),
суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря Кузьмук А.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» на ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 26 січня 2022 року про забезпечення позову, постановлену під головуванням судді Далеко К.О.,
Короткий зміст позовної заяви та заяви про забезпечення позову
У січні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» (далі-ТОВ «Укрдебт Плюс», товариство), приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Борисової Н.В. про визнання протиправним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запису про право власності, припинення права власності.
Позов обґрунтовано тим, що у листопаді 2021 року ТОВ «Укрдебт Плюс» звернулось до ОСОБА_1 з пропозицією щодо врегулювання питання щодо його заборгованості за кредитним договором.
В подальшому із інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно йому стало відомо, що 28 грудня 2021 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В.внесено запис про право власності, згідно якого власником квартири АДРЕСА_1 , стало ТОВ «Укрдебт Плюс».
Вважав, що здійснюючи реєстраційні дії, приватний нотаріус порушив порядок їх вчинення, провівши державну реєстрацію права власності на квартиру за відсутності підтверджень отримання ним письмових вимог про усунення порушень основного зобов'язання та повідомлення про задоволення вимог іпотекодержателя.
Посилаючись на викладене, позивач просив:
-визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер:62704430 від 30 грудня 2021 року і запис про право власності за номером 46035821, яка здійснена приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Борисовою Н.В.;
-припинити право власності ТОВ «Укрдебт Плюс», на квартиру АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2550498251100 (а.с.1-7 виділених матеріалів).
Разом із позовом до суду надійшла заява представника позивача адвоката Коток А.М. про забезпечення позову, в якій він просив:
-заборонити будь-яким суб'єктам державної реєстрації прав, а саме виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській та Севастопольській міським, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям, Департаменту нотаріату та державної реєстрації Міністерства юстиції України, державним реєстраторам, нотаріусам, вчиняти в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно будь-які реєстраційні дії відносно квартири АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2550498251100;
- встановити заборону ТОВ «Укрдебт Плюс» та його представникам вчиняти будь-які дії щодо виселення ОСОБА_1 , вселення будь-яких інших осіб, здійснювати заміну замків, вхідних дверей у вказаній квартирі (а.с.11-17 виділених матеріалів).
Зміст судового рішення суду першої інстанції
Ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси від 26 січня 2022 року заяву представника позивача про забезпечення позову задоволено частково.
Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації та державним реєстраторам прав на нерухоме майно вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 2550498251100).
В іншій частині заяви про забезпечення позову відмовлено.
Суд зробив висновок про необхідність забезпечення позову у зв'язку з тим, що існує реальна загроза невиконання судового рішення у разі задоволення позову (а.с.27-31,виділених матеріалів).
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ТОВ «Укрдебт Плюс» просить ухвалу суду скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у заяві про забезпечення позову.
В апеляційній скарзі апелянт наводить наступні доводи та зазначає, що:
-позивач не довів суду ймовірність припущення, що невжиття заходів забезпеченні позову може заподіяти шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішенням у справі;
- не доведено, що відповідач має намір вчинити дії, які в подальшому, у випадку задоволення позову, ускладнять захист прав та інтересів позивача без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат;
-заява про забезпечення позову є необґрунтована та безпідставна, позивачем мотивів клопотання належними та допустимими доказами не підтверджено;
-достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви;
- позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову;
-позивачем не надано документів та інші доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову;
-доводи, викладені позивачем на підтвердження необхідності задоволення заяви про забезпечення позову, ґрунтуються заявником виключно на припущеннях(а.с.32-34,виділених матеріалів).
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Учасники судового процесу про дату, час та місце судового засідання, призначеного на 19 липня 2022 року, повідомлені належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не подавали, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи у їх відсутність.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із змісту позовних вимог позивачем ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора, запису про право власності та припинення права власності на майно (а.с.1-7 виділених матеріалів).
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, станом на 17 січня 2022 року, відповідач ТОВ «Укрдебт Плюс» реалізував свої права іпотекодержателя, та набув право власності на майно - квартиру АДРЕСА_2 , шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 30 грудня 2021 року, яка раніше належала ОСОБА_1 (а.с.19-20 виділених матеріалів).
Представник ОСОБА_1 мотивував заяву про забезпечення позову тим, що що внаслідок неправомірних дій приватного нотаріуса відбулася реєстрація права власності на квартиру за іпотекодержателем, яка вчинена з порушенням порядку її проведення, у зв'язку з чим існує реальна загроза відчуження цього житла на користь третіх осіб та можливого утруднення виконання рішення при задоволення даного позову.
Положеннями ст.150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову. Одним із видів такого забезпечення є заборона вчиняти певні дії.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації.
Задовольняючи частково заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір, а невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, в свою чергу обрані позивачем види забезпечення позову, в разі їх застосування до вирішення спору по суті не призведуть до обмеження прав відповідача ТОВ «Укрдебт Плюс» на володіння чи користування майном, оскільки слугуватимуть заходами запобігання можливих порушень прав позивача які полягатимуть у можливому перепродажу майна до інших осіб.
Виходячи з наявних у матеріалах справи та досліджених судом першої інстанції доказів, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції та вважає, що ухвала суду першої інстанції є законною і підстав для її скасування не вбачається, оскільки судом не допущено порушення вимог процесуального права.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
У заяві про забезпечення позову вказано як причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття, як це передбачено ст.149 ЦПК України.
Так, в заяві представник посилається на те, що позивачу не було відомо про реєстрацію права власності на вищевказану квартиру за ТОВ «Укрдебт Плюс», які 17 січня 2021 року зареєстрували за товариством, тому забезпечення позову має за мету до вирішення справи по суті усунути саму можливість відчужити предмет спору і тим самим утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що між сторонами дійсно виник спір, предметом якого є визнання протиправним, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, запису про право власності, припинення права власності на квартиру АДРЕСА_2 , яка належала позивачу ОСОБА_1 ;що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, тому існує реальна загроза того, що останнім можуть бути вчинені дії по зміні записів у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо вказаної квартири, а також дії направлені на відчуження квартири.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача ОСОБА_1 від можливих недобросовісних дій із боку відповідача ТОВ «Укрдебт Плюс» з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, тому доводи апеляційної скарги є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Заходи забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави та не повинні призводити до фактичного вирішення справи по суті.
Апеляційний суд вважає, що вказаних вимог суд першої інстанції при вирішенні заяви про забезпечення позову дотримався, оскільки висновок суду про часткове задоволення заяви про забезпечення позову є правильним та таким, що відповідає нормам законодавства та обставинам справи.
Крім того, такий вид забезпечення позову, як заборона вчиняти будь-які реєстраційні дії, приймати будь-які рішення про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно є співмірним із заявленими позовними вимогами.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
При цьому заслуговує на увагу, той факт, що заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач, жодним чином не обмежують право користування ТОВ «Укрдебт Плюс» зазначеною квартирою.
Встановивши наявність між сторонами спору щодо квартири АДРЕСА_2 , та що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, суд прийшов до правильного висновку про часткове задоволення заяви та забезпечення позову зазначеним в ухвалі видом забезпечення.
При цьому невжиття заходів забезпечення позову могло призвести до того, що у випадку задоволення позову та відповідного рішення по справі, та відчуження спірного майна третім особам до завершення розгляду цієї справи, реалізувати рішення суду, тобто поновити право власності позивача на спірне майно, буде неможливо, та йому необхідно буде докласти значних зусиль для захисту свого права власності на спірне майно, в тому числі ініціювати нові судові процеси.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Зазначені правові позиція викладені у постановах Верховного Суду від 07 жовтня 2019 року у справі № 752/20385/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №761/39601/19.
Із ухвали суду вбачається, що вона має належне обґрунтування, як у необхідності застосування заходів забезпечення позову, так і необхідності застосування саме такого виду забезпечення позову, як накладення заборони вчиняти будь-які дії щодо вказаної квартири, а також будь-які дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на спірне нерухоме майно.
Інші доводи апелянта не спростовують висновків суду першої інстанції, тому мають бути відхилені.
Враховуючи викладене, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Керуючись ст.ст.368,374,375,381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдебт Плюс» залишити без задоволення.
Ухвалу Суворовського районного суду м.Одеси від 26 січня 2022 року про забезпечення позову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 25 липня 2022 року.
Головуючий
Судді: