Номер провадження: 22-ц/813/6037/22
Справа № 522/19739/17
Головуючий у першій інстанції Чернявська Л. М.
Доповідач Вадовська Л. М.
22.07.2022 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого (судді-доповідача) - Вадовської Л.М.,
суддів - Гірняк Л.А., Сєвєрової Є.С.,
за участю секретаря - Поворозко І.Ю.,
переглянувши справу №522/19739/17 за позовом ОСОБА_1 в особі правонаступника ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк», за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021року у складі судді Чернявської Л.М., -
Позивач ОСОБА_1 , звернувшись у 2017 році до суду з вищеназваним позовом, просила на підставі частини 1 статті 229 ЦК України у зв'язку із допущенням посилки під час укладення правочину визнати недійсним Договір іпотеки, укладений 28 січня 2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Фінбанк», що забезпечує вимоги іпотекодержателя за Кредитним договором №73-100/01/14 від 24 січня 2014 року, нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Одеського нотаріального округу Таранською А.М., зареєстрований в реєстрі за №494; припинити обтяження, а саме заборону на відчуження квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 ; зобов'язати відповідача повернути позивачу правовстановлюючі документи на квартиру (т.1 а.с.10-13).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2017 року відкрито провадження у справі (т.1 а.с.70).
Ухвалою судді Приморського районного суду м. Одеси від 31 жовтня 2017 року за заявою ОСОБА_1 накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 , що зареєстрована за ОСОБА_1 (т.1 а.с.71-72).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 14 червня 2018 року залучено ОСОБА_4 до участі в справі в якості третьої особи (т.1 а.с.125).
21 січня 2019 року ОСОБА_1 подала заяви про збільшення розміру позовних вимог, де крім первісних вимог також просила визнати недійсним Договір №87к, укладений 1 березня 2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_5 про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за Кредитним договором №73-100/01/14 від 25 січня 2014 року, укладений між ПАТ «Фінбанк» та ОСОБА_3 ; визнати недійсним Договір №87і про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, укладений 1 березня 2018 року між ПАТ «Платинум Банк» та ОСОБА_5 ; визнати недійсним Договір купівлі-продажу прав вимоги за Кредитним договором №73-100/01/14 від 24 січня 2014 року, укладений 2 квітня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ; визнати недійсним Договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги за Іпотечним договором, укладеним 2 квітня 2018 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений 27 січня 2014 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Левчук О.С., зареєстрований за №598 з усіма додатками та доповненнями (т.1 а.с.183-191).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року повернуто ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог, що зареєстрована 21 січня 2019 року за №5698 та №5963 (т.1 а.с.193).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року повернуто ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог, яка зареєстрована 21 січня 2019 року за №5699 та №5965 (т.1 а.с.194).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2019 року повернуто ОСОБА_1 заяву про збільшення позовних вимог, яка зареєстрована 21 січня 2019 року за №5696/19 та №5957/19 (т.1 а.с.194).
Відповідач ПАТ «Платинум Банк» позов не визнав (т.2 а.с.1-4).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 4 квітня 2019 року замінено первісного відповідача по справі ПАТ «Фінбанк» на належного відповідача ПАТ «Платинум Банк» (т.2 а.с.49).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 4 квітня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в особі представника у зупиненні провадження у справі (т.2 а.с.50).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 17 грудня 2019 року відмовлено ОСОБА_1 в особі представника у зупиненні провадження у справі (т.2 а.с.112).
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла у віці 83 років (т.2 а.с.148).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 3 серпня 2021 року залучено ОСОБА_2 до участі в справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_6 ; виключено ОСОБА_2 з числа третіх осіб (т.2 а.с.222).
22 листопада 2021 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «Платинум Банк» з ринку подано до суду повідомлення про продаж активу банку (т.3 а.с.1).
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року позов ОСОБА_6 в особі правонаступника ОСОБА_2 залишено без розгляду на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті на підставі ухвали суду від 31 жовтня 2017 року шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстровану на ОСОБА_6 (т.3 а.с.25).
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 21 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу суду про залишення позову без розгляду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду (т.3 а.с.34-38).
За змістом вимог апеляційної скарги незаконність і необґрунтованість ухвали з підстав порушення норм процесуального права полягає в помилковому висновку суду про залишення позову без розгляду. Вказавши в ухвалі про те, що позивач та його представник двічі не з'явились без поважних причин чим порушили норми процесуального права, суд не звернув увагу на наявні в справі докази поважності причин відсутності представника позивача у справі 8 грудня 2021 року та 29 грудня 2021 року.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишаючи без розгляду позовну заяву на підставі пункту 3 частини 1 статті 257 ЦПК України, суд першої інстанції виходив з того, що справа в провадженні суду знаходиться з жовтня 2017 року, справа не може бути розглянута без участі позивача, проте останній не вчиняє будь-яких дій для прискорення розгляду справи. ОСОБА_2 за його заявою залучено до участі в справі в якості правонаступника позивача ОСОБА_6 , яка померла у 2020 році. ОСОБА_2 , набувши прав та обов'язків позивача, не з'явився в судові засідання 8 грудня 2021 року, 29 грудня 2021 року, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Заява, що надійшла до суду 28 грудня 2021 року від представника ОСОБА_2 адвоката Форманюк О.М. про перебування її з 3 по 13 грудня на стаціонарному лікуванні та продовження амбулаторного лікування до 13 січня 2021 року у зв'язку з захворюванням на Covid-19, стосується поважності причин неявки адвоката до суду, проте не позбавляє адвоката можливості скористатися участю в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням сервісу Easy Con, а таких клопотань не надходило, крім того, не звільняє позивача ОСОБА_2 від явки до суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності передбачених пунктом 3 частини 1 статті 157 ЦПК України підстав для залишення позову без розгляду.
Згідно із статтею 43, 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю розуміється користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.
Системний аналіз норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони як то відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадження у справі. Саме тому повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті.
Позивач є ініціатором судового розгляду, позивач має належно користуватися процесуальними правами, не допускати затягування розгляду справи.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі №558/9/18 (провадження №61-13892св20).
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що ОСОБА_2 заяв, які суд міг би розцінювати як заяви про розгляд справи за відсутності позивача чи заяви про відкладення розгляду справи з огляду на поважність причин неможливості його прибуття в судове засідання, не подавав. Тому, дійсно, причин для відкладення розгляду справи, які могли б бути визнані поважними та підстав для неприбуття позивача в судові засідання не було, щодо хвороби представника позивача, то дане стосується поважності неявки представника, який є адвокатом, але не звільняє самого позивача від явки до суду.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності в справі з огляду на тривалість знаходження справи в суді без вирішення ознак зловживання позивачем процесуальними правами, що є недопустимим.
Суд обґрунтовано застосував положення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку та практику рішень Європейського суду щодо розумності тривалості провадження справи з урахуванням в тому числі й поведінки заявника.
Аналіз обставин справи вказує на те, що ОСОБА_2 як правонаступник позивача неналежно здійснював процесуальні права та виконував процесуальні обов'язки, що виразилось у неявці в судові засідання та безпідставному затягуванні судового розгляду справи.
Процесуальні підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Учасники справи в судове засідання на 14 липня 2022 року повідомлені в установленому законом порядку, від ОСОБА_2 надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.
Датою ухвалення призначеного у судове засідання на 14 липня 2022 року рішення судом апеляційної інстанції відповідно до положень частини 5 статті 268 ЦПК України є дата складання повного судового рішення.
Керуючись ст.ст.367, 368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 29 грудня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 в особі правонаступника ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Платинум банк», за участю третіх осіб ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання договору іпотеки недійсним - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 22 липня 2022 року.
Головуючий Л.М.Вадовська
Судді Л.А.Гірняк
Є.С.Сєвєрова